З 1 червня 2025 року в Узбекистані вводиться спрощений порядок отримання виду на проживання строком на 5 років для іноземних громадян і осіб без громадянства. Ця норма закріплена в указі президента від 18 квітня, повідомляє Міністерство юстиції.
Для отримання документа заявнику необхідно внести $200 тисяч, а також по $100 тисяч за кожного члена сім’ї — чоловіка або дружину, дітей і батьків.
Сьогодні види на проживання в Узбекистані видаються певним категоріям громадян:
• іноземним громадянам або особам без громадянства, які постійно проживають на території Республіки Узбекистан, — після досягнення ними 16 років;
• особам, які отримали у порядку, встановленому Положенням, дозвіл на постійне проживання на території Узбекистану, включаючи осіб, які повернулися в країну, у яких громадянство Узбекистану згідно із законом припинено;
• громадянам країн, включених до Переліку країн, громадяни яких мають право отримувати вид на проживання в Узбекистані за умови придбання нерухомого майна в: Ташкентській області й Ташкенті — на суму в еквіваленті не менше $300 тисяч, Самаркандській, Бухарській, Наманганській, Андижанській, Ферганській і Хорезмській областях — на суму в еквіваленті не менше $200 тисяч, у Каракалпакстані та інших областях республіки — на суму в еквіваленті не менше $100 тисяч;
• особам, які постійно проживають на території Узбекистану, але не прийняли громадянство країни або у яких громадянство Узбекистану згідно із законом припинено.
Програми, за якими іноземним громадянам надається вид на проживання в обмін на значні інвестиції в економіку країни, діють у низці зарубіжних країн (наприклад, Португалії, Іспанії, ОАЕ). Їхня мета — залучення капіталу та заможних іноземних інвесторів у країну.
Делегація Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Республіки Узбекистан на чолі з міністром Лазізом Кудратовим у межах офіційного візиту до США провела низку зустрічей і переговорів із керівництвом провідних корпорацій, великих компаній та галузевих асоціацій.
Згідно з програмою перебування, 7 квітня ц.р. відбулися зустрічі з представниками компаній, які працюють у стратегічно важливих сферах, таких як видобуток корисних копалин, готельний бізнес і харчова промисловість.
Керівництво низки компаній високо оцінило реформи в Узбекистані, спираючись також на успішні кейси американських компаній, що мають багаторічний досвід роботи в країні, та висловило готовність до розширення співпраці.
За підсумками зустрічей підписано угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів, досягнуто домовленостей щодо інвестицій у розвідку і видобуток корисних копалин, будівництво комплексів тонкого подрібнення руд (HPGR), впровадження інноваційних технологій і створення доданої вартості критичної сировини, а також підвищення кваліфікації узбецьких фахівців.
Крім того, узгоджено терміни реалізації нових проєктів у сфері туризму — будівництва готелів.
У рамках державного візиту Президента Шавката Мірзійоєва до Парижа Фонд розвитку культури та мистецтва Узбекистану і Міністерство культури Франції підписали низку угод про співпрацю у сфері культури.
Документи підписали голова Фонду Гаяне Умерова та міністр культури Франції Рашида Даті.
Однією з угод стала декларація про співпрацю між культурними інституціями двох країн. Вона передбачає розвиток академічних обмінів між Паризькою музичною школою імені Альфреда Корто та Державною консерваторією Узбекистану, а також підтримку спільних кінопроєктів.
Також підписано угоду про проведення виставки «Узбекистан: авангард у пустелі» у Франції та міжнародної конференції про музеї й штучний інтелект у Самарканді в рамках 43-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО.
За даними Національного статистичного комітету, станом на 1 січня 2025 року чисельність постійного населення Республіки Узбекистан склала 37,5 млн осіб.
Чисельність постійного населення Республіки Узбекистан за роками (на 1 січня):
• 1920 р. – 4,4 млн осіб
• 1930 р. – 4,9 млн осіб
• 1940 р. – 6,6 млн осіб
• 1950 р. – 6,2 млн осіб
• 1960 р. – 8,4 млн осіб
• 1970 р. – 11,8 млн осіб
• 1980 р. – 15,8 млн осіб
• 1990 р. – 20,2 млн осіб
• 2000 р. – 24,5 млн осіб
• 2010 р. – 28,0 млн осіб
• 2020 р. – 33,9 млн осіб
• 2025 р. – 37,5 млн осіб
7 березня ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо розширення сировинної бази критично важливих для промисловості мінералів та випуску продукції з високою доданою вартістю.
В Узбекистані виявлено родовища понад 30 металів, таких як вольфрам, молібден, магній, літій, германій, графіт, ванадій і титан.
У найближчі три роки планується реалізувати 76 проєктів, що охоплюють 28 рідкісних мінералів, загальною вартістю $2,6 млрд. Для розширення сировинної бази передбачається виділення додаткового фінансування на геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи.
Підкреслено, що головне завдання полягає у вилученні цінної сировини безпосередньо з руди із застосуванням сучасних технологій, підвищенні чистоти мінералів та створенні продукції з високою доданою вартістю. Наприклад, збагачення концентрату вольфраму з родовища «Інгичка» дозволить подвоїти додану вартість. Наразі розроблено 18 подібних проєктів.
З метою розширення ланцюга «сировина – переробка – наука і технології – готова продукція» запропоновано організувати технопарки в Ташкентській та Самаркандській областях, багатих на молібден і вольфрам.
Глава держави доручив здійснювати трансфер технологій та передового досвіду у цій сфері, відкрити сучасні лабораторії та навчальні центри. Наголошено, що в умовах «четвертої промислової революції» необхідно створити міцну базу для зайняття гідних позицій на цьому ринку.
Азербайджан та Узбекистан завершили своє перше транскордонне вантажне перевезення з використанням нової системи електронних дозволів (e-Permit).
Ця система дозволяє видавати та обмінюватися дозволами в повністю цифровому форматі, спрямовуючи зусилля на підвищення ефективності та скорочення часу обробки при міжнародних автомобільних вантажоперевезеннях.
Перша партія, що включає вантажівку узбецької транспортної компанії, прибула до Азербайджану за системою e-Permit. Це знаменує собою крок уперед у цифровізації процедур транскордонних перевезень між двома країнами.
АЗЕРБАЙДЖАН, електронні дозволи, транскордонне перевезення, УЗБЕКИСТАН, цифрова система
