В Узбекистані з успіхом завершив свою роботу III Міжнародний інвестиційний форум (ТМІФ). Подія зібрала понад 2,5 тисячі учасників з 93 країн, надавши платформу для глобального діалогу та обміну передовим досвідом в інвестиційній сфері.
Однією з ключових подій форуму стала презентація регіональних енергетичних проєктів (будівництво Камбаратинської ГЕС-1 і Яванської ГЕС) іноземним інвесторам. Презентація відбулася за участю прем’єр-міністрів Республіки Узбекистан і Киргизької Республіки, що підкреслило важливість цих проектів для всього регіону.
Форум привернув увагу міжнародних ЗМІ, його висвітлювали понад 110 іноземних видань із 30 країн, включно з провідними світовими медіа: «CNN», «Euronews», «London Post» і «Associated Press».
За підсумками ТМІФ було підписано угоди на загальну суму $26,6 млрд, що свідчить про високу інвестиційну привабливість Узбекистану та успішність проведення форуму. Для порівняння, 2022 року на ТМІФ було підписано 167 документів на $11 млрд, що демонструє значне зростання інвестиційного інтересу до країни.
Зокрема, досягнуто домовленостей про реалізацію таких великих інвестиційних проєктів:
– Компанія «Data Volt» із Саудівської Аравії займатиметься будівництвом міської інфраструктури в «Новому Ташкенті» на суму 1 млрд доларів США, а також створить «центр обробки даних» на основі зелених технологій на суму 3 млрд доларів США.
– Компанія «Acwa Power» із Саудівської Аравії реалізує проєкти з будівництва вітряної електростанції потужністю 5 ГВт у Республіці Каракалпакстан і створення пристроїв зберігання електроенергії потужністю 2 ГВт на загальну суму 6,2 млрд доларів США.
– Компанія «Amea Power» з ОАЕ здійснить проєкт з будівництва вітряної електростанції потужністю 1000 МВт у Республіці Каракалпакстан на суму 1,1 млрд доларів США.
– Компанія «Saudi Tabrid» розпочне модернізацію системи теплопостачання в Нукусі, Фергані та Кувасаї на суму 750 млн доларів США.
– Компанія «Nil Shugar» з Єгипту займатиметься вирощуванням цукрових буряків і виробництвом цукру в Джизакській області на суму 500 млн доларів США.
– Китайська компанія «Shanghai Knud International» реалізує проект з виробництва текстильної та швейної продукції в Наманганській області на суму 205 млн доларів США.
– Компанія «Wilmar International» (Сінгапур) вироблятиме харчову продукцію і кондитерські вироби в Ташкентській області на суму $200 млн доларів США.
Крім того, на форумі були досягнуті домовленості з низкою найбільших світових компаній, такими як «Orascom Investment» (Єгипет), «Bonafarm Grup» (Угорщина), «Sayar» (США), «Goldwind», «Sinoma» (Китай), «Sam Yapi» (Туреччина), «Pasha Development» (Азербайджан), «Lasselsberger» (Австрія), «Petrosat Chexelsoton» (Іран) про реалізацію нових інвестиційних проєктів на суму $6,6 млрд.
Захід включав насичену програму з панельних сесій, дискусій, ділових сніданків і круглих столів, на яких обговорювалися найважливіші аспекти економічного розвитку. Центральною темою стала роль держави, інвесторів і підприємців у підтримці малого та середнього бізнесу.
На сесії, присвяченій протидії корупції, експерти наголосили, що ефективна боротьба з корупцією та злочинністю в економіці є ключовим фактором для поліпшення інвестиційного клімату. Вони зазначили, що створення безпечного та прозорого ділового середовища відіграє важливу роль у цьому процесі.
«Успішна боротьба з корупцією вимагає комплексного підходу, що включає зміцнення законодавства і підвищення прозорості дій держави», – заявив директор Агентства з протидії корупції Республіки Узбекистан Акмал Бурханов.
На сесії, присвяченій роздрібній торгівлі, було окреслено основні проблеми та можливості галузі. Учасники висловили думку про необхідність вдосконалення податкового законодавства та спрощення процедур імпорту. Вони також зазначили, що важливо створити умови для успішної адаптації нових брендів на ринку.
«Завдяки постанові про зниження митних зборів, нам вдалося встановити справедливі ціни, як у Великій Британії та Казахстані», – поділився директор з продажу та маркетингу «Tashkent City Mall» Ілля Ляпустін.
На діловому сніданку, присвяченому жіночому підприємництву, було підкреслено значний вплив підприємниць на суспільство. Спікери представили надихаючі приклади та стратегії досягнення балансу між прибутковістю та соціальною відповідальністю.
Основну увагу було приділено залученню іноземних інвестицій через програми отримання посвідки на проживання.
«За останні кілька років Узбекистан зарекомендував себе як привабливий напрямок для світових інвесторів завдяки відкритості до співпраці та перспективам у сфері нерухомості», – заявив представник компанії Henley&Partners Акрам Мухаматкулов.
На круглому столі «Ланцюжки поставок і стійкість: пошук балансу в умовах невизначеності» обговорювали проблеми та стратегії забезпечення стійкості глобальних ланцюжків поставок.
«Туреччина та Узбекистан мають стратегічне партнерство, і ми можемо істотно зміцнити співпрацю, працюючи разом», – зазначив заступник міністра торгівлі Туреччини Сезай Учармак.
Експерти також наголосили на важливості інтеграції цифрових технологій в інвестиційні стратегії. Вони наголосили, що цифровізація не є майбутнім, а вже сьогоденням, і відіграє ключову роль у прискоренні інвестиційних процесів та збільшенні прозорості.
На пітч-сесії «IT-PARK Uzbekistan: нові перспективи розвитку» було презентовано плани щодо перетворення Узбекистану на регіональний центр інформаційних технологій до 2030 року.
Міністр цифрових технологій Узбекистану Шерзод Шерматов розповів про значущість недавніх інвестицій. «Учора ми стали свідками важливої події – початку будівництва зеленого дата-центру Data Volt на 5 мільярдів доларів, що є великим проєктом прямих іноземних інвестицій. Ми створюємо сприятливе середовище для IT-компаній і запускаємо програму «Нуль ризику» для покриття всіх ризиків, пов’язаних з відкриттям і веденням офісів в Узбекистані”, – зазначив він.
На круглому столі «Зв’язки: відродження Великого Шовкового шляху» міжнародні експерти та представники державних органів вивчили можливості розширення зв’язків, економічного співробітництва та культурного обміну за стародавніми маршрутами Шовкового шляху.
На круглому столі «Інтегроване містобудування: якісні інвестиції, комфорт для довкілля та людей» провідні урбаністи, архітектори та представники ділових кіл обговорили підходи до розвитку міста Ташкента. Зокрема, керуючий директор і старший партнер BCG Владислав Бутенко наголосив на важливості інтеграції інноваційних рішень у містобудування для досягнення сталого розвитку міст. Він підкреслив, що необхідно враховувати в комплексному плануванні як економічні, так і соціальні аспекти, забезпечуючи баланс між ними.
Форум відіграв важливу роль у залученні інвестицій для різних міністерств і регіонів Узбекистану. Підписані угоди свідчать про розвиток ключових галузей, таких як промисловість, енергетика, фармацевтика та автомобілебудування.
Одним із головних досягнень форуму стала угода між Міністерством цифрових технологій, Міністерством енергетики та IT-компанією Data Volt про будівництво дата-центру, заснованого на «зелених» технологіях. Експерти наголосили на важливості подібних проєктів для Узбекистану. У церемонії підписання угоди взяли участь міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Лазіз Кудратов і директор Data Volt Раджіт Нанда.
III Міжнародний інвестиційний форум у Ташкенті завершився, але заплановані ініціативи та підписані угоди обіцяють активну роботу із залучення інвестицій і забезпечення сталого розвитку. Узбекистан знову підтвердив свою роль стратегічного партнера на міжнародній арені, привертаючи увагу світових інвесторів і сприяючи економічному зростанню регіону.
У роботі форуму взяли участь також представники України, зокрема фармацевтичного бізнесу та агропромислового комплексу.
Компанія Asaka Motors International і один із провідних світових автовиробників Hyundai Motor Company досягли угоди про довгострокове партнерство з організації виробництва автомобілів бренду Hyundai на автомобільному заводі в Сирдар’їнській області.
З метою визначення ринкового попиту в умовах зростаючої конкуренції на автомобільному ринку Узбекистану сторони домовилися про реалізацію проекту в два етапи.
У рамках першого етапу буде налагоджено великоблочне виробництво моделей Elantra, Tucson, Sonata, Santa Fe, Palisade і Staria. Згідно з графіком реалізації проекту початок цього етапу заплановано на травень 2024 року.
Крім того, сторони домовилися до кінця 2024 року завершити роботи з планування заходів для освоєння виробництва за технологічними процесами зварювання, забарвлення і складання. У рамках цього етапу, також планується локалізація виробництва автокомпонентів. Зокрема, намічено створення кластера з виробництва комплектуючих деталей на території Сирдар’їнської області. Розташування цього кластера поблизу заводу дасть можливість компанії скоротити витрати і час, які пов’язані з логістикою комплектуючих деталей.
Реалізацію автомобілів, вироблених компанією Asaka Motors International, здійснюватиме компанія Hyundai Auto Asia, яка займеться розвитком дилерської та сервісної мереж.
Реалізація цього проекту допоможе інтенсифікувати конкуренцію на автомобільному ринку Узбекистану шляхом диверсифікації товарної номенклатури, доступної для вітчизняних споживачів.
Влада Узбекистану і Таджикистану домовилися спростити транзитний проїзд для вантажних автомобілів і скасувати бланки дозволів.
Домовленості було досягнуто в рамках візиту Президента Шавката Мірзійоєва до Таджикистану 18-19 квітня в Душамбе, а Міністри транспорту Таджикистану Азім Іброхім та Узбекистану Ілхом Махкамов підписали протокол про внесення поправок до міжурядової угоди про міжнародне автомобільне сполучення від 8 березня 2018року.
Згідно з планованими змінами, під час транзиту для вантажних автомобілів буде скасовано вимогу про наявність бланків дозволів.
Документ набуде чинності після ратифікації обома державами.
На сьогодні територією Узбекистану і Таджикистану щорічно здійснюється 1200 транзитних вантажоперевезень, і спрощення процедури скоротить час доставки, поліпшить збереження вантажів, а також цей захід відповідає стратегічним цілям Таджикистану.
Станом на 1 квітня поточного року постійне населення республіки становить 36 963 262 особи.
Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість постійних жителів республіки збільшилася на 2,1%.
З початку року населення країни збільшилося на 200 тис. осіб, щомісяця в середньому на 54,5 тис. осіб.
Щодня кількість жителів Узбекистану збільшується в середньому на 1,8 тисяч осіб.
Влада Узбекистану, Казахстану і Киргизстану створять спільну компанію для будівництва Камбаратинської гідроелектростанції (ГЕС‑1) на річці Нарин. Після реалізації проекту акції та активи Камбаратинської ГЕС-1 повністю перейдуть у власність Киргизстану. Угоду заплановано підписати в Бішкеку.
Міністр енергетики Узбекистану Журабек Мірзамахмудов, міністр енергетики Казахстану Болат Акчулаков та міністр енергетики Киргизстану Таалайбек Ібраєв у січні 2023 року в Бішкеку підписали дорожню карту з реалізації проєкту будівництва Камбаратинської ГЕС‑1.
Згідно з документом, організації, визначені центральноазіатськими країнами, будуть гарантовано купувати весь обсяг електроенергії, що виробляється на Камбаратинській ГЕС-1.
Для реалізації проекту на території Киргизстану буде створено спільну акціонерну компанію. Частка Киргизстану становитиме – 34%, Казахстану – 33% і Узбекистану – 33%. Засновника компанії кожна сторона визначить самостійно. Частки сторін залишаться незмінними з повним виключенням можливості об’єднання, передання та продажу своїх часток.
Період реалізації проєкту буде визначено за підсумками актуалізації та затвердження техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).
Потужність майбутньої ГЕС складе 1860 МВт. Водосховище ГЕС матиме об’єм 5,4 млрд. кубометрів і греблю висотою 256 метрів. Станція щорічно вироблятиме в середньому 5,6 млрд. кВт-год електроенергії. Очікується, що будівництво ГЕС займе 10 років, зокрема перший гідроагрегат планується здати вже через чотири роки.
KYRGYZSTAN, БУДІВНИЦТВО, КАЗАХСТАН, Камбаратинська ГЕС-1, УЗБЕКИСТАН
Автозавод BYD з виробництва гібридних автомобілів і електромобілів у Джизакській області планується відкрити у червні цього року.
Наприкінці січня Президент Шавкат Мірзійоєв і Президент BYD Ван Чуаньфу запустили проєкт зі складання електромобілів і гібридних машин у Джизацькій області потужністю 50 тисяч автомобілів на рік. Підприємство розміститься на території вільної економічної зони “Джизак”.
26 вересня 2023 року між урядом Узбекистану та інвестором було підписано договір щодо реалізації проєкту. Бренд BYD офіційно представлений в Узбекистані з початку 2023 року. Згідно з планом, масове постачання автомобілів на нових джерелах енергії місцевого виробництва заплановано в третьому кварталі поточного року. На спільному автозаводі з “Узавтосаноат” планується випускати моделі BYD Chazor і BYD Song Plus Dm-1 шляхом дрібновузлового складання (CKD).
Крім того, рівень локалізації буде поступово зростати в міру збільшення кількості вироблених електромобілів.
Компанія BYD попросила уряд Узбекистану обмежити “невпорядкований” імпорт електромобілів і гібридних автомобілів. Це пояснюється тим, що імпортовані в приватному порядку моделі не адаптовані до місцевого клімату і дорожніх умов, а також не мають офіційної гарантії.
Президент доручив Міністерству економіки і фінансів, Міністерству інвестицій, промисловості і торгівлі та компанії “Узавтосаноат” до 1 липня внести до Кабінету Міністрів пропозиції, спрямовані на реалізацію вимоги інвестора щодо врегулювання імпорту електромобілів і гібридних автомобілів під брендом BYD на підставі чинного законодавства, зокрема актів законодавства про конкуренцію, а також принципів Світової організації торгівлі.
