Республіка Узбекистан була офіційно визнана організацією ASIA Records країною Азії, що має найбільшу кількість ісламських історичних міст, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У церемонії нагородження, яка відбулася в місті Куала-Лумпур (Малайзія), взяли участь представники Комітету з туризму Республіки Узбекистан, а також Посольства Узбекистану в Малайзії.
Згідно з цим визнанням, розташовані в Узбекистані міста Самарканд, Бухара, Хіва та Шахрісабз є ісламськими історичними містами, офіційно визнаними ЮНЕСКО. Цей показник підтверджує статус Узбекистану як одного з найбагатших і найбільш цілісно збережених центрів ісламської цивілізації в Азії.
Розташований у самому серці Великого Шовкового шляху, Узбекистан протягом століть був перехрестям культури, науки та духовних традицій ісламського світу. В його історичних містах до наших днів в автентичному середовищі збереглися видатні зразки ісламської архітектури, містобудування та наукової думки — мечеті, медресе, мавзолеї та цілісні міські ансамблі. Особливу цінність становить саме комплексна збереженість історичного середовища, коли унікальною спадщиною є не окрема пам’ятка, а весь міський образ у його цілісності.
Поряд з архітектурною спадщиною, Узбекистан і сьогодні залишається важливим центром паломницького та культурного туризму. Комплекс Хаст-Імам у Ташкенті, мавзолей Імама аль-Бухарі в Самарканді, ансамблі Бахоуддіна Накшбанда та Чашмаї Аюб у Бухарі, а також ісламські пам’ятки Термеза й надалі приваблюють паломників і туристів з усього світу.
Присудження нагороди ASIA Records на міжнародній арені є визнанням лідерства Узбекистану у справі збереження, розвитку та популяризації ісламської історичної спадщини, а також підтверджує її універсальну цінність для всього людства.
Центральна Азія залучила близько 57% усіх інвестицій з Азії до Євразійського регіону — їхній загальний обсяг сягнув 68 млрд доларів США. Головним драйвером зростання в регіоні став Узбекистан: за останні півтора року обсяг вкладень з азійських країн зріс з 11 млрд до 22,6 млрд доларів США, забезпечивши близько 62% усього приросту інвестицій у Центральній Азії.
Попри глобальний спад, приплив азійських інвестицій до Євразійського регіону у 2024–2025 роках досяг майже 20 млрд доларів США. Майже половину цього зростання (9 млрд доларів США) забезпечили країни Перської затоки. Загальний обсяг накопичених взаємних інвестицій станом на середину 2025 року досяг рекордних 176 млрд доларів США.
Найбільші обсяги інвестицій припали на Об’єднані Арабські Емірати — 16,1 млрд доларів США, а також Саудівську Аравію (4,2 млрд доларів США), Катар (2,4 млрд доларів США) та Оман (1,1 млрд доларів США). До 96% усіх інвестицій країн Затоки спрямовується саме до Центральної Азії.
В Узбекистані обнулено митні збори на імпорт 82 видів сировини та напівфабрикатів до 1 січня 2027 року.
Уперше «нульові» ставки на ці види продукції були запроваджені у жовтні 2021 року та діяли до 1 січня 2024 року.
До переліку включено, зокрема: касторову олію, азбест, гідроксид натрію (каустичну соду), барвники, штучне хутро, штучний віск, готові клеї, фотоемульсію для текстильного друку, папір і картон, бавовняні тканини, тканини з лляного волокна, тканини зі штучних і синтетичних волокон, скловолокно, скловолоконні тканини, гучномовці та інше.
Заходи зі зниження митних ставок застосовувалися з метою підтримки вітчизняних підприємств-виробників, а також збільшення обсягів експорту продукції з доданою вартістю.
Нагадаємо, раніше Узбекистан до 1 січня 2027 року продовжив дію нульових митних ставок для низки продовольчих товарів та дитячого одягу.
Крім того, до 1 січня 2031 року від митних зборів також звільняються спеціальна техніка, обладнання, запасні частини та комплектуючі, сировина й матеріали, що не виробляються в країні та використовуються у технологічних процесах підприємств з утилізації побутових, будівельних і медичних відходів, а також виробництва біорозкладних полімерних матеріалів.
В Узбекистані затверджено спеціальний правовий порядок, що регулює діяльність інвестиційних платформ у форматі «регуляторної пісочниці».
У межах цього правового режиму створюються умови для запуску та розвитку інвестиційних платформ, які дозволяють залучати кошти безпосередньо від інвесторів, насамперед для стартапів, а також суб’єктів малого і середнього бізнесу, для яких вихід на фондовий ринок є ускладненим або передчасним.
Положення закріплює допустимі формати інвестування через електронні платформи, зокрема інвестиції в частки, участь у партнерствах, венчурні та пайові проєкти, а також інші проєктні моделі. На відміну від класичного фондового ринку, такі інвестиції не передбачають випуску та обігу цінних паперів, лістингу й обов’язкової участі інвестиційних посередників.
Документом встановлено порядок реєстрації учасників спеціального правового режиму, умови їх включення до реєстру операторів інвестиційних платформ, а також підстави для виключення з числа учасників.
Учасниками спеціального правового режиму можуть бути виключно юридичні особи — резиденти Узбекистану, які здійснюють діяльність як оператори інвестиційних платформ.
Інвестиційна платформа має являти собою комплексний програмно-технічний та організаційний механізм, що забезпечує:
Запровадження та подальше розширення діяльності інвестиційних платформ дозволить сформувати правові засади для активізації інвестиційної діяльності, що надасть додатковий імпульс:
В Узбекистані розпочався перший за роки незалежності загальнонаціональний перепис населення.
Попередні підсумки планується підбити 1 липня 2026 року, а остаточні результати буде оприлюднено 1 липня 2027 року.
Процес відбуватиметься у кілька етапів. З 15 по 31 січня громадяни можуть самостійно заповнити електронну анкету через спеціальний портал census.stat.uz.
З 4 по 28 лютого переписувачі розпочнуть традиційний поквартирний обхід для обліку тих, хто не встиг скористатися онлайн-сервісом.
Збір даних охопить усі регіони та населені пункти країни.
Обсяг виробництва електроенергії в Узбекистані у 2025 році становив 86,7 млрд кВт·год, що на 6% більше, ніж роком раніше: у 2024 році в країні було вироблено 81,5 млрд кВт·год електроенергії.
Із загального обсягу виробництва 16,8 млрд кВт·год припало на відновлювані джерела енергії — сонячні, вітрові та гідроелектростанції. Цей показник зріс на 29% порівняно з 2024 роком.
Водночас виробництво електроенергії лише сонячними та вітровими електростанціями становило 10,5 млрд кВт·год, збільшившись у 2,1 раза. Розвиток відновлюваної енергетики дав змогу заощадити 3,2 млрд кубометрів природного газу та запобігти викидам 4,7 млн тонн шкідливих речовин.
У країні функціонують 148 електростанцій загальною потужністю 25 797 МВт, зокрема теплові електростанції та ТЕЦ (17 551 МВт), ГЕС (2441 МВт), сонячні електростанції (3930 МВт), вітрові електростанції (1652 МВт) і блок-станції (223 МВт). Протягом року введено в експлуатацію 42 нові генерувальні проєкти потужністю 4647 МВт, зокрема сонячні, вітрові, акумуляторні, теплові, гідро- та когенераційні об’єкти. Паралельно введено 11 підстанцій потужністю 1614 МВА та 420 км електромереж, а також розпочато будівництво ще 21 проєкту загальною потужністю 3508 МВт.
У промисловості запущено нові виробництва: завод із випуску 155 гідроагрегатів на рік у Бостанлицькому районі, підприємство з виробництва 15 тис. трансформаторів на рік в Ангрені, а також першу національну ГЕС потужністю 38 МВт у Наманганській області, повністю зібрану з місцевих комплектувальних.
Обсяг постачання електроенергії досяг 77,1 млрд кВт·год (+14%), кількість споживачів перевищила 8,7 млн. Установлена потужність малих сонячних панелей зросла до 2 ГВт, обсяг геліоколекторів — майже до 5 млн літрів. Домогосподарствам і бізнесу надано субсидії на встановлення сонячних систем на суму 322,9 млрд сумів.
Завдяки модернізації мереж поліпшено електропостачання понад 800 тис. домогосподарств у 954 махаллях, а заходи з енергоощадження дали змогу заощадити 2,7 млрд кВт·год електроенергії та 2 млрд кубометрів газу. За даними Міністерства енергетики Республіки Узбекистан, введення нових потужностей забезпечило перехід країни до чистого експорту електроенергії: до сусідніх держав планується спрямувати 2,6 млрд кВт·год, що сприятиме зниженню енергетичних ризиків у регіоні.
