Узбекистан і Європейський Союз 5 квітня підписали меморандум про взаєморозуміння, який поклав початок стратегічному партнерству з розвитку стійких ланцюжків створення вартості в галузі критично важливої сировини.
Меморандум візуалізували в Бельгії Міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов і виконавчий Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
У ЄС зазначають, що Узбекистан володіє другими за величиною запасами критично важливої сировини в Центральній Азії: міді, молібдену і золота.
“Ця угода знаменує собою значний крок на шляху до забезпечення диверсифікованих і стійких постачань критично важливої сировини для переходу до екологічних і цифрових технологій, як у країнах Європейського Союзу, так і в Узбекистані”, – наголошується в повідомленні.
Критично важлива сировина – це корисні копалини, які мають велике економічне значення для Євросоюзу. До такої сировини належить 34 види металів, мінералів та інших природних матеріалів, 17 з яких є стратегічно важливими: мідь, літій, алюміній, титан, платина, графіт, нікель, кобальт та інше.
Стратегічне партнерство, згідно з меморандумом, зосереджене на таких сферах співпраці:
“Ця угода з багатим на природні ресурси Узбекистаном допоможе ЄС забезпечити такий необхідний доступ до найважливішої сировини. Для Узбекистану це стане серйозним стимулом для реалізації його амбіцій щодо диверсифікації економіки, сталого розвитку видобувної промисловості”, – заявив Валдіс Домбровскіс.
Партнерство відповідає стратегії “Глобальний шлюз” (Global Gateway), ключовій ініціативі ЄС з інвестицій у стійкі проєкти у світі, що враховує потреби країн-партнерів і забезпечує довгострокові вигоди для них, завдяки якій ЄС мобілізує до 300 млрд. євро до 2027 року.
Наступним кроком після підписання меморандуму стане спільна робота Євросоюзу та Узбекистану над створенням оперативної дорожньої карти з конкретними діями.
З метою подальшого просування плодоовочевої продукції в Узбекистані буде створено комісію з експорту фруктів, овочів і продуктів харчування на чолі з прем’єр-міністром.
Із зазначеною метою узбецькі торгові доми в Німеччині, Угорщині, Польщі, Іспанії, США та Казахстані будуть передані в управління підприємців.
Анонсовано, що нові торгові доми будуть відкриті у великих портових містах, таких як Нагоя (Японія), Мерсін (Туреччина), Роттердам (Нідерланди), Циндао (Китай), Клайпеда (Литва) і Доха (Катар).
Завдяки інвестиціям у 8 млн. доларів цього року запустять сучасні лабораторії з міжнародною акредитацією в Зангіаті, Фергані та Самарканді.
Також у Ташкенті буде створено референс-лабораторію, що забезпечує відповідність роботи приватних лабораторій міжнародним стандартам. На ці цілі буде виділено 12 млн. доларів, залучених від Світового банку. Надалі визнані на міжнародному рівні реагенти будуть звільнені від митних зборів і не потребуватимуть обов’язкового екологічного сертифіката.
Для експортних компаній з дефіцитом обігових коштів з Банку розвитку бізнесу буде спрямовано 1,5 трлн. сумів під пільгові кредити до 50% суми контракту з фермером і заготівельним складом. Кредити видаватимуть під 18% річних із пільговим періодом шість місяців на термін до 1,5 років.
Для постачальників різних фруктів і овочів передбачено звільнення від усіх податків незалежно від обороту, а також тепер вони зможуть працювати як самозайняті особи.
Очікується, що завдяки вжитим заходам у п.р. буде експортовано фруктової продукції на суму 1 млрд. доларів. У рамках регіональних програм буде запущено 528 проєктів на 833 млн. доларів.
Більш докладно ви зможете ознайомитися, пройшовши за посиланням
В Узбекистані засновується Компанія з розвитку торгівлі (КРТ) у формі акціонерного товариства. Це передбачено Постановою Президента Узбекистану від 14 березня. Створення компанії анонсувалося ще в січні, а 12 березня Президент Ш. Мірзійоєв оголосив про її завдання.
Компанія організовується за засновництва Агентства з управління держактивами на базі Агентства просування експорту та Фонду підтримки експорту. Управляти нею буде Торгово-промислова палата.
Створюється також Фонд сприяння торгівлі при Міністерстві інвестицій, промисловості та торгівлі. Він отримуватиме кошти з держбюджету для сприяння учасникам зовнішньої торгівлі, крім фінансування передекспортних і пов’язаних з експортом операцій. Управляти коштами фонду буде КРТ.
До списку основних напрямів діяльності КРТ увійдуть:
Компанія покриє частину їхніх витрат на страхову премію, транспортних витрат під час експорту продукції, впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, витрат на оренду закордонних офісів, складів, торгових приміщень, на утримання будинків, а також на рекламні кампанії.
Вона також допоможе бізнесу залучити престижні міжнародні бренди, виділить гранти для покриття витрат зі встановлення співпраці з власниками цих брендів. Ще одне завдання – організація експортних акселераторів за участю іноземних консультантів.
12 березня в Душанбе відбулося чергове засідання Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва між Республікою Узбекистан і Республікою Таджикистан.
На зустрічі під головуванням Прем’єр-міністрів двох країн було відзначено, що спільними зусиллями Президентів стратегічне партнерство і союзницькі відносини стрімко розвиваються в дусі дружби, добросусідства і взаємної поваги.
Останніми роками зростає взаємна торгівля. Минулого року її обсяг сягнув 757 млн. доларів. Було зазначено, що надалі необхідно вжити всіх заходів для збільшення взаємного товарообігу до 1 млрд. доларів.
Особливу увагу приділено питанням прискорення реалізації проєкту міжнародної прикордонної торговельної зони “Узбекистан-Таджикистан” у районних пунктах пропуску “Ойбек” і “Фотехобод”, яка містила б у собі виробничі підприємства, а також логістичні та оптово-розподільчі центри для експорту сільгосппродукції до третіх країн.
Також відбулося обговорення про спільне виробництво автомобілів у Республіці Таджикистан та налагодження виробництва шин на базі ВАТ “ТАЛКО” для потреб автомобільної промисловості Узбекистану, а також спільного будівництва двох ГЕС на річці Зеравшан.
Сторони висловили зацікавленість у подальшому розвитку співробітництва у сфері сільського господарства, створенні спільних агрокластерів у прикордонних регіонах двох країн, проведенні спільних досліджень.
Міжнародна ісламська торгово-фінансова корпорація (ITFC) та Узбекистан 6 березня 2024 року підписали угоди на полях зустрічі Арабської координаційної групи в Ташкенті.
Згідно з підписаним документом ITFC надасть Узбекистану кредитні кошти на суму 715 млн. доларів.
Кошти ITFC у розмірі 600 млн. доларів будуть спрямовані на підтримку торговельного фінансування, фінансування сільського господарства та продовольчої безпеки, а також зміцнення державних підприємств, малого та середнього бізнесу в критично важливих сферах, таких як фармацевтика, харчова промисловість, сільське господарство, текстиль і виробництво.
У рамках угоди мурабаху Узбекистан отримає 100 млн. доларів на закупівлю сільськогосподарської продукції для забезпечення цілорічної доступності пшениці, що допоможе стабілізувати ціни на пшеницю і місцевим фермерам.
Крім секторальної підтримки, ITFC також виділила 15 млн. доларів у співпраці з “АгроБанком” і його дочірнім банком “SmartBank”. Ця ініціатива спрямована на збільшення внеску приватного сектора в економічний розвиток Узбекистану шляхом надання торгових фінансових рішень. Спрямоване на підтримку секторів харчової промисловості, сільського господарства, виробництва та текстилю, це фінансування також призначене для заохочення фінансування зелених проєктів, відповідаючи цілям сталого розвитку.
Угоди підкреслюють прихильність ITFC не тільки соціально-економічному розвитку Узбекистану, а й сприянню регіональній економічній інтеграції через програму “Торговельна взаємодія Центральна Азія+” (TCCA+).
Ця програма спрямована на збільшення співпраці в галузі торгівлі та інвестицій серед шести країн, сприяючи економічному зростанню і стабільності в Центральній Азії.
Міжнародна інформаційно-аналітична платформа EastFruit опублікувала статтю, в якій за підсумками сезону 2023/24 років Узбекистан може увійти до числа 5 найбільших світових експортерів свіжої цибулі.
Видання повідомляє, що сезон 2023/24 року ознаменувався заборонами на експорт цибулі з багатьох країн світу. Зокрема заборону на експорт цибулі ввів Єгипет, який зазвичай входить до п’ятірки найбільших експортерів.
В Узбекистані, як і в багатьох інших країнах регіону, були зафіксовані рекорди за площами та обсягами виробництва цибулі. У результаті, ціни на цибулю в Узбекистані в січні були на 40% нижчими, ніж під час її збирання, що гарантувало збитки для перекупників.
Трейдери активно почали шукати можливості експорту цибулі, адже в січні цибулею з Узбекистану були завалені оптові ринки Польщі. Крім того, вже наприкінці березня плануються перші експортні відвантаження нового врожаю цибулі в 300 тис. тонн, який може виявитися новим експортним рекордом. Це дасть змогу Узбекистану випередити Польщу, Афганістан, Іспанію, Єгипет і, можливо, США, за обсягом експорту цибулі та увійти в топ-5 світових експортерів.
