Посольство Республіки Узбекистан запрошує всіх бажаючих взяти участь у Ташкентському міжнародному марафоні 2026, який відбудеться 5 квітня 2026 року в місті Ташкенті.
Марафон приурочений до святкування національного свята Навруз та спрямований на зміцнення міжнародної дружби, розвиток співпраці та популяризацію здорового способу життя. Змагання організовуються відповідно до вимог World Athletics і орієнтовані на отримання статусу World Athletics Label Road Race, що гарантує високий рівень проведення та відповідність міжнародним стандартам.
Програма включає такі дистанції:
• Марафон (42,195 км)
• Напівмарафон (21,097 км)
• 10 км
• 5 км
• 2 км (забіг для осіб з обмеженими можливостями)
• 3 км (скандинавська ходьба)
• Kids Run (1 км, 600 м, 400 м)
Група Star Brands (ТМ Flint, Chipster’s, BigBob) за 20 років роботи на ринку Центральної Азії розгорнула в Казахстані чотири виробничі майданчики і готується до експансії в Узбекистан, повідомив директор зі стратегічного маркетингу Star Brands Євген Разуваєв на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
«У нашому випадку все будувалося всупереч. У 2006 році ми з’явилися в Казахстані, але не знайшли жодної логістичної компанії чи дистриб’ютора, який міг би на національному рівні забезпечити присутність у країні, де зі сходу на захід понад 3 тисячі кілометрів. Тому ми стали для себе першим національним дистриб’ютором: туди приїхала наша «гаряча команда» з 13 осіб, які просто на місці розбиралися в новій культурі та звичаях”, — розповів Разуваєв.
Окрему увагу спікер приділив трансформації логістичних ланцюжків через російську агресію. За його словами, Star Brands прийняла принципове рішення про повне припинення діяльності та вихід з ринку РФ ще у 2014-2016 роках, не чекаючи, поки це стане загальноприйнятим трендом серед великого бізнесу.
«Відкрию таємницю: ми вийшли з того ринку ще після 2014 року, коли це не було »надзвичайно популярним”. Ми зрозуміли, що не зможемо забезпечувати нормальну логістику з України до Центральної Азії, адже основний шлях — залізниця — проходив через територію країни-агресора, про яку навіть згадувати не хочемо. Транзит став неможливим без критичного подорожчання продукту», — підкреслив менеджер.
Саме логістична блокада та неможливість безпечного транзиту через РФ стали поштовхом до створення власних виробничих потужностей безпосередньо в Казахстані. Зараз там успішно працюють чотири майданчики Star Brands, зокрема, з випуску сухариків та картопляних чіпсів, що дозволяє компанії зберігати конкурентну собівартість у регіоні.
«Для нашого продукту логістика має більше значення, ніж для металургії. Коли ми продаємо чіпси — ми фактично «перевозимо повітря». Тому вартість логістики у собівартості є надзвичайно важливою. Якщо ти не маєш ультраунікального продукту, то коли рахуєш свої можливості «знизу вгору» і «зверху вниз» — калькулятор просто не сходиться. Це особливий талант — побудувати бізнес там, де логістика «з’їдає» всю маржу», — пояснив Разуваєв.
Директор з маркетингу також закликав українських експортерів «перестати дивитися тільки в бік Європейського Союзу» і звернути увагу на Схід, зокрема, на Узбекистан, населення якого вже перевищує українське.
«Узбекистан — це країна, яка вражає змінами. З тотально закритої території вона перетворюється на ринок з величезним потенціалом. Для нас це плацдарм для подальшого розвитку східних країн. Подивіться на Схід — там справжня Азія, де дуже багато можливостей», — резюмував він.
Star Brands — міжнародна торгово-виробнича група компаній, заснована в 1995 році в Дніпрі. Холдинг працює як вертикально інтегрована структура з повним циклом виробництва, логістики та маркетингу й об’єднує 33 виробничі майданчики. До складу групи входять дистриб’юторська компанія «Концепція» з портфелем понад 50 міжнародних брендів, власна логістична компанія «Логістичний Американ» та підрозділ Star Brands Asia для розвитку бізнесу в країнах Центральної Азії.
Портфель групи налічує 32 торгові марки, серед яких снекові бренди Flint, Chipster’s, BigBob, «Сан Санич», бакалійні товари «Хуторок», La Pasta, а також товари нехарчової групи SoHo та Zeffir. Продукція експортується до 35 країн світу, зокрема до ЄС, США та країн Балтії.
Голова Митного комітету Республіки Узбекистан Акмалхужа Мавлонов провів зустріч із представниками фармацевтичної галузі, присвячену упорядкуванню імпорту лікарських засобів, посиленню контролю якості та вирішенню системних проблем ринку. За озвученими даними, у 2025 році загальний обіг фармацевтичної продукції в країні досяг $2 млрд, що на 18% (близько $300 млн) більше, ніж роком раніше, тоді як експорт становив $32 млн.
За словами Мавлонова, фармпродукція імпортується з 79 країн, насамперед з Індії, Росії, Китаю, Туреччини, Німеччини та України, при цьому близько 85% імпорту (приблизно $1,7 млрд) припадає на готові лікарські препарати. Він також назвав найбільших імпортерів серед узбецьких компаній, зокрема Grand Pharm Trade, Meros Pharm, Farm Lyuks Invest, GD Pharm, Eurofarm Business та Astor Alliance.
Митний комітет повідомив, що з 2026 року ліки мають зберігатися лише на митних і вільних складах, які відповідають вимогам належної практики зберігання та мають належні умови для зберігання; водночас наразі під митним зберіганням і контролем перебувають лікарські засоби та медвироби на $379 млн, ввезені 63 підприємствами у структурі Агентства з розвитку фармгалузі. Мавлонов наголосив на необхідності перевірок якості та умов обігу: «Перевірки об’єктивно необхідні. Без перевірок неможливо допускати таку продукцію до споживання населенням».
Також зазначалося, що за останні три роки митні органи виявили 3914 порушення у сфері незаконного обігу ліків і медвиробів, а в 2025 році близько 40% імпортованих ліків, за оцінкою комітету, було ввезено в період підвищених температур, що створює ризики порушення умов транспортування та зберігання.
Україна традиційно була помітним постачальником на узбецькому фармринку і входила до групи лідерів за поставками: за даними Держкомстату Узбекистану, наведеними місцевими ЗМІ, у 2021 році Україна була четвертим найбільшим експортером фармпродукції до Узбекистану (після Індії, Китаю та РФ) із показником $86 млн. Водночас для українського експорту ліків Узбекистан є одним із ключових напрямів – у 2023 році він став найбільшим ринком збуту для української товарної групи «фармацевтичні продукти» ($53 млн, або 19,1% експорту цієї групи).
Окремий тренд – локалізація виробництв за участю українських компаній в Узбекистані. Зокрема, Farmak реалізує проєкт у кластері Tashkent Pharma Park із локалізацією твердих лікарських форм (таблетки й капсули) за стандартами GMP, що, за заявою проєкту, дасть змогу виробляти понад 500 млн таблеток на рік.
Крім того, у 2023 році українська YURiA-PHARM за підтримки фінансування ЄБРР придбала узбецьку компанію Reka-Med; у ЄБРР зазначали, що угода має дозволити локальне виробництво для узбецького ринку та знизити ризики для експорту в умовах війни.
Американська компанія Gulf має намір відкрити в Узбекистані мережу автозаправних станцій і інвестувати в авіаційну галузь. Про це повідомив віцепрезидент компанії Крейг Крамер 18 лютого у Вашингтоні на зустрічі Президента Шавката Мірзійоєва з представниками американського бізнесу та фінансових інститутів.
За його словами, упродовж найближчих двох років компанія планує запустити щонайменше 100 сучасних і зручних автозаправних станцій, що відповідатимуть західним стандартам.
«Вони будуть збудовані за західними стандартами та забезпечені високоякісним пальним. У цей період ми інвестуємо в роздрібні активи щонайменше $150 млн. Фінансування повністю забезпечене. Кожен об’єкт буде сучасним і унікальним за обсягом і дизайном», — заявив він у сюжеті програми телеканалу Узбекистан 24.
Крім того, уздовж автомагістралей планується створення транспортних центрів для туристів і транзитних перевізників.
«Ці проєкти дозволять створити щонайменше 30 нових робочих місць на кожному об’єкті. Загалом буде організовано понад 3000 нових робочих місць для громадян Узбекистану», — зазначив представник Gulf.
Крамер повідомив, що отримав пропозиції від регіонів країни щодо розвитку інфраструктури.
«Від усіх хокімів областей Узбекистану я отримав конкретні пропозиції щодо розвитку майже 200 автозаправних станцій по всій країні. Це наочно демонструє, що у вашій країні відкритий діловий клімат і високий рівень довіри до інвесторів», — розповів він.
Компанія також має намір впроваджувати сучасні технології та розвивати авіаційний напрям.
«Будуть запущені механізми, що надають сучасні зручності для роздрібних і корпоративних клієнтів. Поряд із роздрібною торгівлею ми інвестуємо і в авіаційний напрям. Через Gulf Aviation в авіаційний сектор буде спрямовано близько $50 млн інвестицій», — повідомив Крамер.
За його словами, це дозволить забезпечити стрімко зростаючу авіаційну галузь Узбекистану безпечним і стабільним паливозабезпеченням, а також налагодити надійну систему постачання для місцевих і міжнародних авіакомпаній.
Операційну базу Gulf у Центральній Азії планується розмістити в Ташкенті.
«Це стане черговим важливим кроком на шляху перетворення Узбекистану на центр регіональної логістичної та роздрібної інфраструктури», — підкреслив представник компанії.
Пальне для заправок закуповуватиметься на Республіканській товарно-сировинній біржі на загальних умовах, а також постачатиметься за імпортом.
Найбільша єгипетська компанія Nile Sugar з березня розпочне реалізацію в Джизакській області проєкту з вирощування цукрового буряка, його переробки та виробництва цукрової продукції. Про це повідомив Міністр інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов у інтерв’ю телеканалу «Узбекистан 24».
За його словами, проєкт передбачає виробництво до 200 тисяч тонн цукру на рік. Загальний обсяг інвестицій оцінюється у 450 млн доларів США та буде реалізований у формі прямих іноземних інвестицій.
Міністр сільського господарства Іброхім Абдурахмонов уточнив, що Президент доручив прискорити реалізацію проєкту.
«Дано доручення взяти проєкт під окремий контроль та в стислі строки розпочати його реалізацію. Всі необхідні документи оформлено, земельні ділянки виділено, інвестиції готові», — заявив він.
У 2024 році Мінсільгосп повідомляв, що в Галл’аральському та Фаришському районах області були відібрані земельні ділянки площею 50 тисяч гектарів для вирощування цукрового буряка та 170 гектарів — для будівництва цукрового заводу.
23 січня цього року Лазіз Кудратов провів зустріч із генеральним директором Nile Sugar Емадом Фарідом. За результатами переговорів сторони підписали підсумковий протокол, який зафіксував готовність продовжити скоординовану роботу з підготовки та реалізації спільних проєктів. Документ передбачає уточнення проектних параметрів, умов фінансування та погодження подальших кроків щодо розширення практичної співпраці.
Очікується, що реалізація досягнутих домовленостей дозволить перейти до практичної стадії взаємодії з Nile Sugar, забезпечити поетапний запуск спільних проєктів, а також залучити сучасні агропромислові та переробні технології з подальшою локалізацією виробництва в Узбекистані.
2 лютого ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо поточного стану та планів розвитку вугільної й уранової галузей. Було обговорено питання збільшення обсягів видобутку вугілля, посилення конкурентного середовища в галузі та ефективного використання наявних резервів.
Як зазначалося, в осінньо-зимовий сезон 2025–2026 років планується видобути 10 мільйонів тонн вугілля, що на 1,3 мільйона тонн більше порівняно з минулим сезоном. Станом на сьогодні видобуто 9 мільйонів тонн вугілля, приріст становив 590 тисяч тонн. Підкреслено, що в наступному сезоні необхідно довести обсяги видобутку до 11 мільйонів тонн.
Для цього важливо прискорити освоєння родовищ, розташованих у Ташкентському та південних регіонах, розширити селективний видобуток, а також залучити додаткові екскаватори й техніку на умовах аутсорсингу. За рахунок розширення участі приватних підприємців у 2026 році планується додатково видобути 2,5 мільйона тонн вугілля.
Особливу увагу було приділено проєкту освоєння вугільного родовища «Нішбош» в Ангрені. У межах інвестиційного проєкту, вартість якого оцінюється майже у 500 млн доларів США, а запаси становлять 233 мільйони тонн, планується розпочати видобуток у 2026 році та забезпечити виробництво 1 мільйона тонн вугілля. У подальшому річну продуктивність родовища передбачається довести до 10 мільйонів тонн. У межах проєкту буде створено 880 постійних робочих місць.
На презентації також було розглянуто проєкт виробництва нових видів промислової продукції на основі глибокої переробки вугілля. За ініціативою акціонерного товариства «Узкимёсаноат» планується організувати виробництво полімерної продукції на основі хімічної переробки вугілля. Проєкт вартістю 5 млрд доларів США передбачає створення потужностей з переробки 8–9 мільйонів тонн вугілля та виробництва 1,18 мільйона тонн полімерної продукції на рік.
Минулого року в Узбекистані було видобуто 7 тисяч тонн урану, а виявлені запаси досягли 139 тисяч тонн.
Цього року планується розпочати освоєння родовищ «Арнасай», «Західний Кизилкок», «Південний Жонгелді» та «Східний Агрон». У зв’язку з очікуваним зростанням обсягів видобутку наголошено на необхідності збільшення потужностей із переробки.
Визначено заходи щодо стабільного забезпечення потужностей з переробки урану сірчаною кислотою та необхідною для її виробництва технічною сіркою.
Президент надав відповідальним особам доручення щодо своєчасної та якісної реалізації запланованих у вугільній та урановій промисловості проєктів, збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності.
