Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила проект «Розвиток сфери тваринництва в Узбекистані. Фаза 2». В рамках його здійснення буде надано сприяння у створенні продуктивного, конкурентоспроможного, інклюзивного та стійкого до зміни клімату сектору тваринництва в країні.
Обсяг фінансування 240 млн доларів.
Тваринництво – одна з ключових сфер національної економіки. На його частку припадає 13% ВВП Узбекистану та близько 50% ВВП, що виробляється у сільському господарстві. Ця сфера забезпечує від 45% до 67% доходів домогосподарств на селі та забезпечує зайнятістю близько 27% усіх працівників сільського господарства.
Виробництво тваринницької продукції збільшилося протягом останніх тридцяти років. Однак продуктивність у сфері все ще залишається низькою в порівнянні з сусідніми країнами, наприклад, з Росією, Туреччиною та Казахстаном. Місцеві виробники поки що не можуть задовольнити внутрішній попит на відповідні продукти харчування тваринного походження. Прогнозується, що до 2035 року, якщо не будуть подальші зміни, виробництво молока та м’яса в країні задовольнятиме лише 59% та 52% внутрішніх потреб відповідно.
Кількість дрібних фермерів (дехкан) в Узбекистані становить близько 4,8 млн. осіб. Продуктивність тварин у дехканських господарствах значно нижча порівняно з фермерськими господарствами та на агропідприємствах. Так, продуктивність корів становить у середньому 3 літри молока на день для дехканських господарств, 8 літрів для фермерських господарств та 20 літрів для агропідприємств. Поліпшивши доступ до сучасних засобів виробництва, інформації, технологій та фінансів, дехканські господарства зможуть підвищити свою продуктивність.
«Новий проект допоможе уряду реалізувати Програму розвитку сфери тваринництва та її галузей в Узбекистані на 2022-2026 роки. Вона спрямована на збільшення виробництва, продуктивності та доходів у даній сфері, покращення доступу виробників тваринницької продукції до ринку, технологій та джерел фінансування, створення екологічних та стійких до зміни клімату виробничо-збутових ланцюжків у сфері тваринництва, а також підвищення продовольчої безпеки», – зазначив Марко Мантованеллі, голова представництва Світового банку в Узбекистані.
Як повідомлялося раніше, Україна є найбільшим експортером яловичини в Узбекистан.
Президент Киргизької Республіки Садир Жапаров підписав Закон «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів Киргизької Республіки та Урядом Республіки Узбекистан про співпрацю з організації виробництва автомобільної та комерційної техніки в Киргизькій Республіці», підписаної 27 січня 2022 року.
За проектом, будівництво самого заводу триватиме три-чотири місяці. Тобто вже до середини літа виробництво має бути запущене і з конвеєра зійдуть перші автомобілі. Вже до кінця поточного року планується випустити кілька сотень машин. Затверджено 19 моделей, а першою стане седан Cobalt.
Проект буде реалізовано у кілька етапів. Протягом трьох років після запуску заводу передбачається випустити 10 тисяч автомобілів, потім виробництво буде подвоєне, на третьому етапі, коли підприємство буде виведено на повну потужність, з конвеєра сходитимуть 30 тисяч автомобілів.
Очікується, що реалізація проекту дасть імпульс розвитку автомобілебудівної галузі республіки, збільшення частки промисловості у ВВП, оновлення автомобільного парку. Крім того, буде створено 2 тисячі нових робочих місць, виробництво комплектуючих для автотранспортних засобів. Це зрештою позитивно позначиться на динаміці розвитку країни.
Як випливає з постанови Президента Республіки Узбекистан від 5 квітня 2023 року «Про додаткові заходи щодо розширення та підтримки виробництва та переробки сільськогосподарської продукції у 2023 році», в країні впроваджується експериментальна система фінансування проектів за рахунок залучених коштів міжнародних фінансових інститутів.
Як пише Nuz.uz, у ній буде задіяно державне унітарне підприємство (ДУП) «Агросервіс оператор» при Агентстві з надання послуг у сільському господарстві.
З 15 квітня цього року проекти зберігання та переробки фруктів та овочів, створення логістичних потужностей, закупівлі вирощеної продукції та спеціальної техніки, у тому числі придбання технологій у харчовій промисловості, розроблені ініціаторами, подаються до проектних офісів Агентства в районах та потрапляють до ДУП «Агросервіс оператор» через Єдину електронну інформаційну платформу Мінсільгоспу. При цьому:
Агентство спільно з ДУП «Агросервіс оператор» в установленому порядку формує та подає проекти до Міжнародного центру стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства;
Міжнародний центр стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства в установленому порядку організує фінансування проектів.
ДУП «Агросервіс оператор» за рахунок даних коштів будує та здає ініціаторам «під ключ» на основі лізингу сади та виноградники, агрологістичні об’єкти, технологічні лінії (сучасні теплиці, лабораторії, малі агрологістичні центри, переробні потужності), лінії у харчовій промисловості. При цьому оплата лізингу провадиться на умовах: 10% – передоплата, 10% – частка ініціаторів, 80% – оплата на виплат протягом 10 років.
Кошти, що виділяються в рамках цього порядку, надаються:
у національній валюті за ставкою 14% річних. При цьому витрати, що виникають через коливання валютного курсу узбецьких сумів по відношенню до долара США, відшкодовуються за рахунок республіканського бюджету.
На ці цілі Мінсільгосп направить залучені кошти міжнародних фінансових інститутів у розмірі $130 млн, йдеться в документі.
У постанові зазначено, що посадка сільськогосподарських культур у республіці для врожаю 2023 року запланована на 3,2 млн. га основних площ, 783 тис. га повторних площ, 140 тис. га міжрядь садів та виноградників, 34,6 тис. га околиць полів, а також площею 373 тис. га богарних земель.
Ряд будівельних матеріалів, що ввозяться до Узбекистану, до 1 січня 2025 року звільняється від мит. Указ підписав Президент Шавкат Мірзієєв 13 квітня 2023 року.
Нульова ставка застосовуватиметься для ввезення цементу (до цього ставка становила 30%), деревинно-стружкової плити (10%), клеєної фанери (10%), опалубки для бетонування (15%), енергозберігаючих базальтових покриттів (10%) та скла ( 10%). Для лісоматеріалів і раніше становила 0%.
Раніше прес-секретар президента повідомляв, що цей захід спрямований на здешевлення будівництва житла. За його словами, продовження пільги з мита на цемент високої марки ще на рік (пільга вперше була введена в 2021 році) дозволить знизити собівартість будівництва житла на 5%.
У січні-березні 2023 року Україна експортувала 5,3 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ на суму $20,6 млн.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Головними покупцями українського мороженого м’яса ВРХ протягом І кварталу цього року були Китай (69%), Азербайджан (9,8%) та Узбекистан (7,3%).
Імпорт мороженого м’яса ВРХ протягом перших трьох місяців 2023 року склав 369 тонн. У грошовому еквіваленті він обійшовся Україні в $1,6 млн.
Найбільше Україна купувала мороженого м’яса ВРХ у Литві (45,1%), Бразилії (40,6%) та Австрії (13,4%).
Як повідомлялося, у березні світові ціни на яловичину зросли.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2023 році на 5,1%, тоді як у січні поточного року підтверджував свій жовтневий прогноз зростання ВВП країни на 4,9%.
“Очікується, що в Узбекистані економічне зростання досягне 5,1% у 2023 році і поступово пришвидшиться у середньостроковій перспективі”, – йдеться в квітневому огляді банку Europe and Central Asia Economic Update.
Прогноз зростання ВВП на 2024 рік – 5,4%, на 2025 рік – 5,8%.
За оцінками експертів СБ, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України та складнощі з транспортною логістикою, пов’язані із запровадженими проти РФ санкціями, як очікується, й надалі впливатимуть на зростання цін на продовольство та енергетичні ресурси та знизять приватне споживання.
Обсяги приватних інвестицій та торгівлі зростатимуть, а грошові перекази до Узбекистану стабілізуються порівняно з їхнім піком у 2022 році. Прогнозоване відновлення економіки Китаю може збільшити попит на експорт текстилю та продуктів з Узбекистану. Вищі доходи від експорту золота та міді, а також уповільнення державних інвестицій призведуть до скорочення бюджетного дефіциту до 3,3% ВВП у поточному році.
“Очікується, що уряд дотримуватиметься обмежень на зовнішні запозичення, що призведе до поступового зниження державного боргу та загального зовнішнього боргу до 32% та 55% від ВВП відповідно до 2025 року”, – наголошується у звіті.
Серед ризиків для економічного зростання Узбекистану експерти СБ назвали можливе суттєвіше скорочення економіки Росії, а також жорсткіші умови на глобальних фінансових ринках. Позитивні тренди для національної економіки включають можливе зростання світових цін на золото, природний газ і мідь, а також більш високе зростання продуктивності в країні, чому можуть сприяти структурні реформи.
За оцінкою ЦБ республіки, ВВП Узбекистану 2023 року зросте на 4,5-5%, За підсумками 2022 року він збільшився на 5,7%.
