Агентство статистики при Президентові Узбекистану випустило статистичний бюлетень «Експорт-імпорт товарів та послуг за січень-травень 2023 року».
За даними агентства, у зазначений період Узбекистан здійснював зовнішньоторговельний оборот зі 185 країнами світу.
Показник обсягу зовнішньоторговельного обороту Узбекистану в зазначений період склав 25,8 мільярда доларів США, що на 24% вище за аналогічний показник за 2022 рік.
Обсяги експорту становили 10,5 мільярда доларів США, імпорту – 15,3 мільярда доларів. Темпи зростання за обома категоріями перевищили 120% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.
За даними дослідження, Узбекистан експортував у зазначений період плодоовочевої продукції на 407,6 мільйона доларів, а також текстилю та текстильних виробів на 1,72 мільярда доларів.
У 2022 році Узбекистан наростив експорт урану в США майже на 80%.
Минулого року узбекистанський експорт урану становив 4,44 млн фунтів U3O8-еквівалента, збільшившись на 78% порівняно з 2021 роком. Таким чином частка Узбекистану на американському ринку зросла до 11%.
США закуповують там більше 95% уранової сировини. Головним постачальником урану є Канада з часткою 27% (11,1 млн футів). Далі йде Казахстан, що забезпечує близько чверті від усіх поставок (10 млн футів).
У березні 2022 року президент США Джо Байден оголосив про заборону імпорту енергоносіїв із Росії. Тим не менш, влада США не стала вводити санкції проти російського урану. Казахстан та Узбекистан із партнерами закривають приблизно половину потреби американських АЕС в урані.
У липні минулого року Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв затвердив заходи щодо нарощування видобутку та переробки урану в країні. Зокрема, глава держави доручив збільшити вдвічі видобуток та переробку уранової сировини. Якщо у 2021 році було видобуто 3526 тонн урану, то на 2030 рік поставлено цільовий показник у 7100 тонн.
Міністерство юстиції Республіки Узбекистан видало патент на винахід для виготовлення захисного паперу з додаванням натуральних шовкових волокон, розроблений інноваційним способом спільно з фахівцями Державного унітарного підприємства «Давлат Бельгісі», об’єднання «Узбекипаксаноат» і Ташкентського інституту текстильної та легкої промисловості.
За даними Центробанку, вперше в світі в Узбекистані була розроблена технологія виготовлення паперу з додаванням натуральних шовкових волокон, що володіє підвищеними захисними властивостями для банкнот, цінних паперів та інших документів.
Цей винахід дозволяє відрізнити цінний папір від інших видів, так як до складу її захисних елементів додаються натуральні шовкові волокна.
В процесі виготовлення в паперову масу додають натуральні шовкові волокна, а потім просочують флуоресцентним розчином. При висвітленні ультрафіолетовими променями протеїн шовку набуває посилений темний колір, тим самим захищаючи папір від підробок. В результаті додавання в папір натурального шовку однакової товщини її міцність збільшується в кілька разів.
Варто відзначити, що даний винахід, а саме технологія виготовлення паперу з додаванням шовкового волокна, викликало великий інтерес у фахівців міжнародних компаній, які вважаються світовими лідерами у виробництві банкнот, охоронних документів і паперу.
З 22 по 28 травня 2023 року у місті Самарканді відбулися переговори урядових делегацій Республіки Узбекистан та Киргизької Республіки щодо демаркації узбецько-киргизького Державного кордону.
У ході переговорів відбулися зустрічі робочих груп та перше засідання Спільної демаркаційної комісії. На зустрічі обговорено результати спільних польових обстежень на окремих ділянках узбецько-киргизького Державного кордону.
За підсумками засідання Спільної демаркаційної комісії, Сторони затвердили нормативно-правові та технічні документи щодо демаркації Державного кордону, а також підписані відповідні Протоколи.
2 травня на полях узбецько-німецького бізнес-форуму Siemens Energy підписала угоди щодо двох проектів із АТ «Теплові електричні станції». Уточнюється, що компанію залучать до впровадження в країні технологій когенерації тепла та електрики.
Планується встановити чотири енергоефективні газові турбіни потужністю по 54 МВт кожна. По дві з них розмістять в опалювальній котельні №3 Бухари та на Мубарекській ТЕЦ.
Запуск установок дозволить щорічно виробляти 1,7 млн. кВт*г електроенергії, а також 1,5 Гкал теплової енергії. Роботою з їхнього обслуговування буде забезпечено 80 осіб. Загальна вартість проектів складає 72 млн. євро.
Крім того, Siemens займеться будівництвом кількох нових електростанцій.
За її підтримки планується побудувати теплову електростанцію в Сурхандар’ї та запустити її до кінця 2026 року. Німецька компанія візьме участь у будівництві ТЕС у Навоїйському хімічному кластері, а також у створенні вітряних та сонячних станцій загальною потужністю 1000 МВт.
За підсумками першого кварталу 2023 року зростання ВВП Узбекистану склало 5,5%, випливає зі звіту Агентства статистики при президенті.
Це значно вище за прогноз, який озвучувався на нараді у президента наприкінці січня. Тоді зазначалося, що на тлі перебоїв з постачанням електроенергії та газу через січневі морози 3000 промислових підприємств країни не виробили продукцію на 7 трлн сумів. Повідомлялося, що якщо не буде вжито необхідних заходів, зростання валового внутрішнього продукту в першому кварталі може знизитися до 1,5% (з 5% до 3,5%).
Про уповільнення зростання ВВП сигналізували і дані щодо промислового виробництва. У січні-лютому цей показник знизився на 3,9%, але за підсумками березня Агентство статистики повідомило про різке зростання промислового виробництва на 4,1%.
Те саме спостерігається з обсягом будівельних робіт, який у січні-лютому склав 12,9 трлн сумів, що на 8,2% нижче показника за аналогічний період минулого року. Проте за підсумками першого кварталу агентство повідомило про зростання будівництва до 27,56 трлн сумів (+14,6 трлн сумів), або на 4,5% порівняно з показником січня-березня 2022 року.
Обсяг ринкових послуг збільшився на 10,9% (у січні березні минулого року – на 15,9%), сільське та рибне господарства – на 3,2% (2,8%), роздрібний товарообіг – на 5,2% (10 8%).
Зовнішньоторговельний оборот за перші три місяці зріс на 11,9%, імпорт – на 23,4%, проте експорт упав на 2,6%.
Центробанк Узбекистану прогнозував зростання економіки країни на 2023 рік у 4,5-5%.
Джерело
