Президент Узбекистану відвідав автозавод BYD Uzbekistan Factory у Джизакській області та розписався на перших автомобілях, що зійшли з конвеєра.
Це перший етап проекту вартістю $160 млн. Зараз завод виготовляє дві моделі автомобілів бренду. Річна потужність виробництва першого етапу становить 50 тисяч одиниць.
У рамках другого етапу проекту вартістю $300 млн. планується збільшення виробництва до 200 тисяч електромобілів на рік (у 2027-2028 роках), 350 тисяч – у 2028-2029 роках, а в рамках третього етапу вартістю $500 млн. – до 500 тисяч електромобілів (з 2030 року).
Довідково: Загалом за січень-травень 2024 року в Узбекистані вироблено 162 608 одиниць автомобілів. Джерело – UzAUTO.
Спільне підприємство було забезпечене сучасною промисловою інфраструктурою, прокладено майже 2 км залізничних колій. На заводі встановлено сучасне обладнання та роботизовані системи з Китаю. Виробничий процес автоматизовано. Створено лабораторію для високоточної перевірки геометричних розмірів електромобілів.
Зі збільшенням кількості електромобілів рівень локалізації, як очікується, поступово підвищуватиметься. Насамперед буде налагоджено виробництво бамперів, стекол, лакованих та пластикових деталей. Надалі планується випуск акумуляторів, електричних двигунів, алюмінієвих деталей, шин та сидінь.
Завод у майбутньому планує експортувати електромобілі до Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Афганістану та Азербайджану.
В Узбекистані обговорюється можливе зниження потоку трудових мігрантів до Росії у зв’язку зі збільшенням попиту робочої сили всередині країни. Про це заявив керівник відділу Агентства із зовнішньої трудової міграції при Міністерстві зайнятості та скорочення бідності Алішер Рузієв.
За останні роки кількість трудових мігрантів з Узбекистану до Росії скоротилася з 4-6 мільйонів до одного мільйона осіб. Ця негативна динаміка, на думку прес-секретаря Президента Узбекистану Шерзода Асадова, зумовлена успішністю реформ, що проводяться в країні.
Він зазначив, що наразі в Узбекистані відбувається будівельний бум, тому заробітні плати робітників уже наблизилися до рівня деяких об’єктів у Росії. Це призводить до ситуації, коли багато громадян можуть не бачити сенсу у трудовій міграції до Росії через те, що зарплати всередині країни стають все більш конкурентоспроможними, повідомляє АН Прайм.
Крім цього, зазначається, що за останні роки Агентство із зовнішньої трудової міграції розширило географію працевлаштування громадян Узбекистану за кордоном, що допомогло задовольнити попит на робочу силу у країнах Європи. Це є частиною стратегії агентства з адаптації до умов, що змінюються на ринку праці.
Згідно з офіційними даними, близько двох мільйонів громадян Узбекистану перебувають на заробітках за межами країни, зокрема близько одного мільйона в Росії, що становить приблизно 20% економічно активного населення.
Компанії Active Group та Experts Club провели спільне дослідження щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу. Дослідження було представлено в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна в червні 2024 року. Дослідження представили Максим Уракін та Олександр Позній. Результати дослідження наступні:
Результати дослідження наступні:
Повністю позитивне – 7,7 %
Здебільшого позитивне – 32,1 %
Здебільшого негативне – 17,9 %
Повністю негативне – 3,8 %
Важко відповісти – 38,5 %
Позитивне – Негативне – 17,9 %
Дипломатичні відносини між Україною і Республікою Узбекистан встановлені 14 серпня 1992 року. З квітня 1995 року в Києві функціонує Посольство Узбекистану в Україні.
Спільне дослідження компанії Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу було зроблено в період квітень – травень 2024 року. Охоплює такі країни, як Туреччина, Іран, Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, ОАЄ, Афганістан, Пакистан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Вірменія, Індія, Китаю, Республіка Корея, КНДР, Японія, В’єтнам, Індонезія, Сирія, Ірак. Повня інформація по дослідженням доступна на сайті Клуб експертів за посиланням –
Відео – https://interfax.com.ua/news/video/986648.html
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підтвердило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг Узбекистану на рівні «ВВ-» зі «стабільним» прогнозом, йдеться в повідомленні агентства.
Короткостроковий кредитний рейтинг підтверджено на рівні «B».
На думку агентства, на черговому етапі реформ, що здійснюються в Узбекистані, на особливу увагу заслуговує нова тарифна політика, спрямована на забезпечення енергетичної безпеки та ефективності, і скорочення бюджетних субсидій.
S&P зазначає, що в рамках стратегії «Узбекистан – 2030» залучають інвестиції в транспорт, телекомунікації, сільське господарство, туризм та інші галузі, реформують енергетичний сектор, проводять приватизацію та вдосконалення податково-бюджетної політики.
Завдяки інвестиціям у виробництво електроенергії та газу, «зелену» енергетику та гірничодобувну промисловість, а також реформам, спрямованим на формування ринкової економіки, S&P прогнозує зростання ВВП Узбекистану в 2024-2027 роках у середньому вище 5% на рік.
За оцінками S&P, поступового скорочення дефіциту бюджету буде досягнуто, починаючи з 2024 року, завдяки підвищенню адресності субсидій і соціальних витрат і скасування деяких податкових пільг.
У повідомленні також наголошується, що законом «Про державний борг» встановлена верхня межа держборгу та існують річні ліміти за новозалученим зовнішнім боргом.
Згідно зі звітом агентства, суверенний кредитний рейтинг Узбекистану може бути підвищений, а прогнози можуть бути поліпшені, якщо реформи призведуть до більш високого, ніж очікувалося, економічного зростання в середньостроковій перспективі та зроблять позитивний вплив на бюджетні та зовнішні показники сектора.
Факторами, що знижують кредитний рейтинг республіки, є швидке зростання сукупного зовнішнього боргу країни, збільшення ризиків фіскального та платіжного балансу через недосягнення очікуваних результатів проєктів, що фінансуються за рахунок зовнішніх позик.
В Узбекистані з успіхом завершив свою роботу III Міжнародний інвестиційний форум (ТМІФ). Подія зібрала понад 2,5 тисячі учасників з 93 країн, надавши платформу для глобального діалогу та обміну передовим досвідом в інвестиційній сфері.
Однією з ключових подій форуму стала презентація регіональних енергетичних проєктів (будівництво Камбаратинської ГЕС-1 і Яванської ГЕС) іноземним інвесторам. Презентація відбулася за участю прем’єр-міністрів Республіки Узбекистан і Киргизької Республіки, що підкреслило важливість цих проектів для всього регіону.
Форум привернув увагу міжнародних ЗМІ, його висвітлювали понад 110 іноземних видань із 30 країн, включно з провідними світовими медіа: «CNN», «Euronews», «London Post» і «Associated Press».
За підсумками ТМІФ було підписано угоди на загальну суму $26,6 млрд, що свідчить про високу інвестиційну привабливість Узбекистану та успішність проведення форуму. Для порівняння, 2022 року на ТМІФ було підписано 167 документів на $11 млрд, що демонструє значне зростання інвестиційного інтересу до країни.
Зокрема, досягнуто домовленостей про реалізацію таких великих інвестиційних проєктів:
– Компанія «Data Volt» із Саудівської Аравії займатиметься будівництвом міської інфраструктури в «Новому Ташкенті» на суму 1 млрд доларів США, а також створить «центр обробки даних» на основі зелених технологій на суму 3 млрд доларів США.
– Компанія «Acwa Power» із Саудівської Аравії реалізує проєкти з будівництва вітряної електростанції потужністю 5 ГВт у Республіці Каракалпакстан і створення пристроїв зберігання електроенергії потужністю 2 ГВт на загальну суму 6,2 млрд доларів США.
– Компанія «Amea Power» з ОАЕ здійснить проєкт з будівництва вітряної електростанції потужністю 1000 МВт у Республіці Каракалпакстан на суму 1,1 млрд доларів США.
– Компанія «Saudi Tabrid» розпочне модернізацію системи теплопостачання в Нукусі, Фергані та Кувасаї на суму 750 млн доларів США.
– Компанія «Nil Shugar» з Єгипту займатиметься вирощуванням цукрових буряків і виробництвом цукру в Джизакській області на суму 500 млн доларів США.
– Китайська компанія «Shanghai Knud International» реалізує проект з виробництва текстильної та швейної продукції в Наманганській області на суму 205 млн доларів США.
– Компанія «Wilmar International» (Сінгапур) вироблятиме харчову продукцію і кондитерські вироби в Ташкентській області на суму $200 млн доларів США.
Крім того, на форумі були досягнуті домовленості з низкою найбільших світових компаній, такими як «Orascom Investment» (Єгипет), «Bonafarm Grup» (Угорщина), «Sayar» (США), «Goldwind», «Sinoma» (Китай), «Sam Yapi» (Туреччина), «Pasha Development» (Азербайджан), «Lasselsberger» (Австрія), «Petrosat Chexelsoton» (Іран) про реалізацію нових інвестиційних проєктів на суму $6,6 млрд.
Захід включав насичену програму з панельних сесій, дискусій, ділових сніданків і круглих столів, на яких обговорювалися найважливіші аспекти економічного розвитку. Центральною темою стала роль держави, інвесторів і підприємців у підтримці малого та середнього бізнесу.
На сесії, присвяченій протидії корупції, експерти наголосили, що ефективна боротьба з корупцією та злочинністю в економіці є ключовим фактором для поліпшення інвестиційного клімату. Вони зазначили, що створення безпечного та прозорого ділового середовища відіграє важливу роль у цьому процесі.
«Успішна боротьба з корупцією вимагає комплексного підходу, що включає зміцнення законодавства і підвищення прозорості дій держави», – заявив директор Агентства з протидії корупції Республіки Узбекистан Акмал Бурханов.
На сесії, присвяченій роздрібній торгівлі, було окреслено основні проблеми та можливості галузі. Учасники висловили думку про необхідність вдосконалення податкового законодавства та спрощення процедур імпорту. Вони також зазначили, що важливо створити умови для успішної адаптації нових брендів на ринку.
«Завдяки постанові про зниження митних зборів, нам вдалося встановити справедливі ціни, як у Великій Британії та Казахстані», – поділився директор з продажу та маркетингу «Tashkent City Mall» Ілля Ляпустін.
На діловому сніданку, присвяченому жіночому підприємництву, було підкреслено значний вплив підприємниць на суспільство. Спікери представили надихаючі приклади та стратегії досягнення балансу між прибутковістю та соціальною відповідальністю.
Основну увагу було приділено залученню іноземних інвестицій через програми отримання посвідки на проживання.
«За останні кілька років Узбекистан зарекомендував себе як привабливий напрямок для світових інвесторів завдяки відкритості до співпраці та перспективам у сфері нерухомості», – заявив представник компанії Henley&Partners Акрам Мухаматкулов.
На круглому столі «Ланцюжки поставок і стійкість: пошук балансу в умовах невизначеності» обговорювали проблеми та стратегії забезпечення стійкості глобальних ланцюжків поставок.
«Туреччина та Узбекистан мають стратегічне партнерство, і ми можемо істотно зміцнити співпрацю, працюючи разом», – зазначив заступник міністра торгівлі Туреччини Сезай Учармак.
Експерти також наголосили на важливості інтеграції цифрових технологій в інвестиційні стратегії. Вони наголосили, що цифровізація не є майбутнім, а вже сьогоденням, і відіграє ключову роль у прискоренні інвестиційних процесів та збільшенні прозорості.
На пітч-сесії «IT-PARK Uzbekistan: нові перспективи розвитку» було презентовано плани щодо перетворення Узбекистану на регіональний центр інформаційних технологій до 2030 року.
Міністр цифрових технологій Узбекистану Шерзод Шерматов розповів про значущість недавніх інвестицій. «Учора ми стали свідками важливої події – початку будівництва зеленого дата-центру Data Volt на 5 мільярдів доларів, що є великим проєктом прямих іноземних інвестицій. Ми створюємо сприятливе середовище для IT-компаній і запускаємо програму «Нуль ризику» для покриття всіх ризиків, пов’язаних з відкриттям і веденням офісів в Узбекистані”, – зазначив він.
На круглому столі «Зв’язки: відродження Великого Шовкового шляху» міжнародні експерти та представники державних органів вивчили можливості розширення зв’язків, економічного співробітництва та культурного обміну за стародавніми маршрутами Шовкового шляху.
На круглому столі «Інтегроване містобудування: якісні інвестиції, комфорт для довкілля та людей» провідні урбаністи, архітектори та представники ділових кіл обговорили підходи до розвитку міста Ташкента. Зокрема, керуючий директор і старший партнер BCG Владислав Бутенко наголосив на важливості інтеграції інноваційних рішень у містобудування для досягнення сталого розвитку міст. Він підкреслив, що необхідно враховувати в комплексному плануванні як економічні, так і соціальні аспекти, забезпечуючи баланс між ними.
Форум відіграв важливу роль у залученні інвестицій для різних міністерств і регіонів Узбекистану. Підписані угоди свідчать про розвиток ключових галузей, таких як промисловість, енергетика, фармацевтика та автомобілебудування.
Одним із головних досягнень форуму стала угода між Міністерством цифрових технологій, Міністерством енергетики та IT-компанією Data Volt про будівництво дата-центру, заснованого на «зелених» технологіях. Експерти наголосили на важливості подібних проєктів для Узбекистану. У церемонії підписання угоди взяли участь міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Лазіз Кудратов і директор Data Volt Раджіт Нанда.
III Міжнародний інвестиційний форум у Ташкенті завершився, але заплановані ініціативи та підписані угоди обіцяють активну роботу із залучення інвестицій і забезпечення сталого розвитку. Узбекистан знову підтвердив свою роль стратегічного партнера на міжнародній арені, привертаючи увагу світових інвесторів і сприяючи економічному зростанню регіону.
У роботі форуму взяли участь також представники України, зокрема фармацевтичного бізнесу та агропромислового комплексу.
Компанія Asaka Motors International і один із провідних світових автовиробників Hyundai Motor Company досягли угоди про довгострокове партнерство з організації виробництва автомобілів бренду Hyundai на автомобільному заводі в Сирдар’їнській області.
З метою визначення ринкового попиту в умовах зростаючої конкуренції на автомобільному ринку Узбекистану сторони домовилися про реалізацію проекту в два етапи.
У рамках першого етапу буде налагоджено великоблочне виробництво моделей Elantra, Tucson, Sonata, Santa Fe, Palisade і Staria. Згідно з графіком реалізації проекту початок цього етапу заплановано на травень 2024 року.
Крім того, сторони домовилися до кінця 2024 року завершити роботи з планування заходів для освоєння виробництва за технологічними процесами зварювання, забарвлення і складання. У рамках цього етапу, також планується локалізація виробництва автокомпонентів. Зокрема, намічено створення кластера з виробництва комплектуючих деталей на території Сирдар’їнської області. Розташування цього кластера поблизу заводу дасть можливість компанії скоротити витрати і час, які пов’язані з логістикою комплектуючих деталей.
Реалізацію автомобілів, вироблених компанією Asaka Motors International, здійснюватиме компанія Hyundai Auto Asia, яка займеться розвитком дилерської та сервісної мереж.
Реалізація цього проекту допоможе інтенсифікувати конкуренцію на автомобільному ринку Узбекистану шляхом диверсифікації товарної номенклатури, доступної для вітчизняних споживачів.
