Український фінтех-стартап Fintech Farm (співзасновник — колишній топменеджер ПриватБанку Дмитро Дубілет) вийшов на ринок Узбекистану з новим цифровим банком Tezbank, створеним у партнерстві з місцевим Hamkorbank. Це вже п’ятий ринок компанії, повідомляє AIN.UA.
За даними місцевих ЗМІ, Tezbank працює повністю онлайн (без відділень), пропонуючи мобільний банкінг, кешбек та кредитні продукти; партнером з боку ліцензій і бек-офісу виступає Hamkorbank.
Контекст. До Узбекистану Fintech Farm запустила необанки в Азербайджані (Leobank), Киргизстані (Simbank), Індії (Roarbank) та В’єтнамі (Liobank); раніше компанія закрила проєкт у Нігерії. Стартап декларує плани виходу на 2–3 нові ринки щороку, розглядаючи Південно-Східну й Центральну Азію та Марокко.
Fintech Farm заснована у 2020 році Дмитром Дубілетом, Олександром Вітязем та Миколою Безкровним як «серійний виробник» необанків на єдиній технологічній платформі. У 2024 році компанія залучила $32 млн інвестицій (раунд за участі Bank of Georgia) для міжнародної експансії.
За оцінкою AIN.UA, сукупна клієнтська база проєктів Fintech Farm перевищує 2,5 млн користувачів; вартість компанії на початок 2024 року — $100+ млн.
Міністерство енергетики Узбекистану та державна енергетична компанія Афганістану Da Afghanistan Breshna Sherkat (DABS) підписали угоди щодо розвитку інфраструктури на загальну суму $243 млн.
Зокрема, затверджено такі великі проєкти:
Під час церемонії генеральний директор DABS Абдул Барі Омар назвав ці чотири угоди життєво важливими для забезпечення надійного електропостачання в Афганістані.
Також було підписано угоду між DABS і компаніями Узбекистану про постачання електроенергії терміном на 10 років.
Для довідки: Узбекистан постачає електроенергію до Афганістану з 2002 року. У грудні минулого року Узбекистан продовжив угоду про експорт електроенергії до Афганістану на 2025 рік. Афганістан імпортує 80% електроенергії з Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану та Ірану, решта виробляється всередині країни.
Міністерство енергетики Узбекистану, Державна нафтова компанія Азербайджану (SOCAR) та «Узбекнефтегаз» 24 липня цього року підписано угоду про розподіл продукції (УРП).
Документ передбачає проведення геологічної розвідки та подальшого видобутку вуглеводнів на інвестиційних блоках Устюртського нафтогазоносного регіону.
В рамках УРП планується проведення 3D сейсморозвідки на площі не менше 1000 кв. У разі виявлення промислового родовища, сторони приступлять до його розробки і виробництва.
«Партнерство з SOCAR відображає стратегічне прагнення Нового Узбекистану до диверсифікації джерел інвестицій та впровадження кращих міжнародних практик. Устюртський регіон має високий потенціал, а підписання УРП відкриває нові горизонти для його ефективного розвитку. Ми переконані, що цей проєкт стане важливим драйвером технічного прогресу та економічного зростання”, – заявив міністр енергетики Джурабек Мірзамахмудов.
«Підписання цієї угоди є свідченням нашої довгострокової стратегії розвитку енергетичного сектору в Центральній Азії та Каспійському регіоні. SOCAR з ентузіазмом приступає до реалізації проекту, застосовуючи накопичений досвід і передові технологічні рішення», – зазначив президент SOCAR Ровшан Наджаф.
Голова правління «Узбекнефтегазу» Баходір Сідіков заявив, що угода зміцнить позиції компанії як «надійного та інноваційно орієнтованого партнера, відкритого до міжнародного співробітництва та масштабних інвестицій».
У травні 2018 року «Узбекнефтегаз», SOCAR і BP Exploration (Каспійське море) підписали меморандум – компаніям було запропоновано розглянути спільне геологічне дослідження інвестиційних блоків «Араломор», «Самско-Косбулак» і «Байтерек» Устюртського району.
Президент України Володимир Зеленський указом № 506/2025 звільнив Миколу Дорошенка з посади Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Узбекистан.
Наразі указ про призначення нового посла на цю посаду не опубліковано. Таким чином, дипломатичне представництво України в Ташкенті тимчасово залишається без керівника.
Дипломатичні відносини між Україною та Узбекистаном було встановлено 1992 року.
Узбецький комбінат технологічних металів здійснив першу експортну поставку металевого ренію з чистотою 99,9%.
Контракт укладено з естонською компанією VLCor Baltic OU, постачальником сировини для ливарної, аерокосмічної та машинобудівної галузей. Таким чином, в Узбекистані вперше налагоджено експорт цього стратегічного металу.
Реній — один із найрідкісніших і найдорожчих елементів таблиці Менделєєва. Його застосовують у виробництві жароміцних суперсплавів, зокрема для турбін реактивних двигунів, а також у нафтохімічній та електронній промисловості. Основними споживачами ренію у світі є США, Європа та Китай.
Обсяг світового ринку ренію становить близько 50–60 тонн на рік, при вартості від $2000 до $4000 за кілограм залежно від ступеня чистоти й форми поставки. Найбільші виробники — Чилі, США, Казахстан і Китай.
Поява Узбекистану серед постачальників може певною мірою змінити ситуацію на нішевому ринку, який характеризується високою залежністю від обмеженої кількості джерел і нестабільним ціноутворенням.
За даними УзКТМ, технологію отримання ренію методом водневого відновлення перренату амонію було освоєно у 2021 році. У 2025 році підприємство планує виробити 3 тонни металевого ренію.
Загальний обсяг експорту УзКТМ за перше півріччя склав $21,3 млн, що на 118% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
До кінця року комбінат також планує випустити 842 тонни молібдену, 96 тонн вольфраму, 5 тонн селену та 1 тонну телуру. Понад $50 млн із запланованих $70 млн виручки припадає на експорт.
Раніше перший заступник міністра гірничодобувної промисловості та геології Узбекистану Омонулло Насритдінходжаєв заявив, що в 2024–2028 роках УзКТМ реалізує понад 70 проєктів у сфері критично важливої мінеральної сировини. Загальна вартість програми оцінюється у $1,6 млрд.
Узбекистан має родовища понад 30 стратегічних металів, зокрема літію, молібдену, вольфраму, германію, ванадію, графіту та титану. Уряд країни розраховує, що розвиток глибокої переробки в цій галузі дозволить забезпечити стійкі експортні позиції на ринках рідкісних і рідкоземельних елементів.
Нагадаємо, у квітні 2024 року Узбекистан і ЄС підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку сталих ланцюгів створення вартості у сфері критичної сировини. Очікується, що це допоможе Узбекистану у розвитку видобувної промисловості, а для ЄС — гарантує доступ до таких копалин, як мідь і молібден.
У вересні 2024 року Узбекистан також підписав меморандум щодо критичних мінералів із США.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в україні можна дізнатись з відео: https://www.Youtube.Com/watch?V=uhebfpywpqc&t
Компанія «Узтемірйулконтейнер», що входить до складу «Узбекистон темир йуллари», на полях Ярмарку інвестицій та торгівлі в китайському Ланьчжоу провела переговори з низкою азійських логістичних операторів щодо розвитку мультимодального коридору Китай — Киргизстан — Узбекистан — Афганістан.
Зустріч відбулася у чотиристоронньому форматі — за участі Gansu International Logistics Group, афганської дипломатичної місії в КНР і компанії Xinjiang Union of International Railway Logistics.
Ключовими темами стали запуск зворотних контейнерних відправлень з Афганістану та Узбекистану до Китаю, підвищення пропускної здатності маршруту, а також розвиток логістичної інфраструктури на території Центральної Азії, зокрема будівництво терміналів в Узбекистані та Киргизстані.
На полях форуму також відбулася окрема двостороння зустріч представників «Узтемірйулконтейнер» та Gansu International Logistics Group, у ході якої сторони відвідали об’єкти міжнародного сухопутного порту в Ланьчжоу.
Вони оглянули контейнерні й насипні термінали, майданчики з обробки легкових автомобілів, а також холодильний комплекс для роботи з рефрижераторними контейнерами. Делегація з Узбекистану також ознайомилася з цифровими рішеннями Gansu у сфері логістичного управління.
За підсумками переговорів компанії анонсували запуск пілотного контейнерного маршруту за напрямками Китай — Киргизстан — Узбекистан — Таджикистан/Туркменістан. Перший поїзд планується відправити у III кварталі 2025 року.
Сторони підтвердили наміри щодо розширення співпраці в галузі мультимодальних перевезень і висловили готовність збільшити обсяг контейнерних перевезень у євразійському напрямку щонайменше в 1,5 раза до 2030 року.
