Більшість українців висловлюють нейтральне ставлення до Узбекистану. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з результатами, 65,2% респондентів заявили про нейтральне ставлення до країни. Позитивно налаштовані 23,8% українців (4,3% — повністю позитивне, 19,5% — здебільшого позитивне). Негативне ставлення висловили 11,0% опитаних (3,4% — повністю негативне, 7,6% — здебільшого негативне), ще 3,0% зізналися, що майже не знайомі з цією державою.
«Українці поки не мають чітко сформованої думки про Узбекистан. Це пов’язано з низьким рівнем інформаційної присутності країни в українському медіапросторі. Нейтральна позиція більшості залишає простір для розвитку як політичних, так і економічних відносин», — пояснив директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний аспект:
«У 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном досягнув 165 млн доларів США. Україна експортувала товарів на 95,4 млн доларів, тоді як імпорт склав 69,6 млн доларів, що забезпечило позитивне сальдо у 25,8 млн доларів. Це свідчить про потенціал для розширення співпраці, зокрема в агропромисловій сфері та машинобудуванні», — зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного дослідження Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до різних країн світу.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
У Кизинаві відбулося засідання спільної Узбексько-Молдовської комісії з автомобільного транспорту.
Делегації Міністерства транспорту Узбекистану та Міністерства транспорту та дорожньої інфраструктури Молдови обговорили розвиток міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом та створення додаткових умов для національних перевізників.
Після зустрічі було підписано протокол про внесення змін до існуючих угод. Документ передбачає, що з початку 2026 року двосторонні та транзитні вантажоперевезення між двома країнами здійснюватимуться за недозволеною системою.
Угода створить нові можливості для національних перевізників, спростить перевезення вантажів до Європи та зміцнить експортні ланцюги Узбекистану.
З листопада 2025 року в Узбекистані запустять програму Heritage Hotels of Uzbekistan – бізнесмени зможуть брати в довгострокову оренду об’єкти культурної спадщини. Вони відреставрують будівлі та створять у них бутік-готелі.
Передача об’єктів передбачена на умовах державно-приватного партнерства. Реставрація здійснюватиметься за рахунок державних і приватних коштів.
Зазначається, що держава допоможе з просуванням бутік-готелів і створить для учасників програми низку пільг. Зокрема, вони отримають преференції щодо податків на прибуток, землю та майно, а також митних платежів.
Згідно з документом, на окремих об’єктах буде налагоджена робота у нічний час – там створять нові цілодобові туристичні вулиці із закладами для розваг і сервісу. Для цього Кабмін підготує проєкт розвитку територій для стимулювання «нічної» економіки.
В Узбекистані скасовуються акцизний податок на імпорт поліетиленових гранул і ставки митних зборів на первинні форми полімерів етилену та пропілену. Це передбачено постановою Президента Узбекистану від 18 серпня ц.р. для підтримки вітчизняних підприємств-виробників продукції з полімерів етилену та пропілену з високою доданою вартістю.
Згідно з документом, з 1 вересня 2025 року до 1 січня 2028 року діятиме нульова ставка акцизного податку на поліетиленові гранули (нині — 10%), що не виробляються в країні та імпортуються за затвердженим переліком.
До 2028 року також скасовуються мита на імпорт окремих первинних форм полімерів етилену та пропілену (коди ТН ЗЕД 3901 10 900 0, 3901 30, 3901 40, 3902 10 000 0), які зараз становлять 5%.
Паралельно Митний комітет і Узбекське агентство з технічного регулювання на основі принципу ex officio мають вжити заходів проти ввезення в країну неякісної та контрафактної гнучкої упаковки — поліетиленових і поліпропіленових плівок, нетканих матеріалів, мішків, біг-бегів та інших виробів.
Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR приступила до розробки нафтового родовища в Узбекистані. Про це Президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив 22 серпня на тристоронній зустрічі з Президентом Узбекистану та Головою Халк Маслахати Туркменістану в Туркменбаші.
«У нас традиційне енергетичне співробітництво з Туркменістаном. Ми вже вийшли на цю сферу з Узбекистаном. Наша державна нафтова компанія SOCAR уже розпочала розробку нафтового родовища в Узбекистані, і контракт вже підписано», — сказав І. Алієв.
За його словами, Азербайджан розраховує протягом найближчого року-двох отримати «добру звістку» про результати роботи. «Ми всі з нетерпінням чекаємо новин про відкриття великого нафтового родовища в Узбекистані», — зазначив він.
24 липня ц.р. Узбекистан і азербайджанська держкомпанія SOCAR підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на плато Устюрт.
Інвестиції у проєкт оцінюються в $2 млрд. Упродовж найближчих п’яти років SOCAR, яка виступає оператором проєкту, проведе 3D сейсморозвідку на площі не менше 1000 кв. км і пробурить щонайменше одну пошукову свердловину. У разі відкриття промислового родовища сторони перейдуть до його освоєння. За прогнозами, запаси можуть становити до 100 млн тонн нафти та 35 млрд кубометрів газу.
Український фінтех-стартап Fintech Farm (співзасновник — колишній топменеджер ПриватБанку Дмитро Дубілет) вийшов на ринок Узбекистану з новим цифровим банком Tezbank, створеним у партнерстві з місцевим Hamkorbank. Це вже п’ятий ринок компанії, повідомляє AIN.UA.
За даними місцевих ЗМІ, Tezbank працює повністю онлайн (без відділень), пропонуючи мобільний банкінг, кешбек та кредитні продукти; партнером з боку ліцензій і бек-офісу виступає Hamkorbank.
Контекст. До Узбекистану Fintech Farm запустила необанки в Азербайджані (Leobank), Киргизстані (Simbank), Індії (Roarbank) та В’єтнамі (Liobank); раніше компанія закрила проєкт у Нігерії. Стартап декларує плани виходу на 2–3 нові ринки щороку, розглядаючи Південно-Східну й Центральну Азію та Марокко.
Fintech Farm заснована у 2020 році Дмитром Дубілетом, Олександром Вітязем та Миколою Безкровним як «серійний виробник» необанків на єдиній технологічній платформі. У 2024 році компанія залучила $32 млн інвестицій (раунд за участі Bank of Georgia) для міжнародної експансії.
За оцінкою AIN.UA, сукупна клієнтська база проєктів Fintech Farm перевищує 2,5 млн користувачів; вартість компанії на початок 2024 року — $100+ млн.
