Як випливає з постанови Президента Республіки Узбекистан від 5 квітня 2023 року «Про додаткові заходи щодо розширення та підтримки виробництва та переробки сільськогосподарської продукції у 2023 році», в країні впроваджується експериментальна система фінансування проектів за рахунок залучених коштів міжнародних фінансових інститутів.
Як пише Nuz.uz, у ній буде задіяно державне унітарне підприємство (ДУП) «Агросервіс оператор» при Агентстві з надання послуг у сільському господарстві.
З 15 квітня цього року проекти зберігання та переробки фруктів та овочів, створення логістичних потужностей, закупівлі вирощеної продукції та спеціальної техніки, у тому числі придбання технологій у харчовій промисловості, розроблені ініціаторами, подаються до проектних офісів Агентства в районах та потрапляють до ДУП «Агросервіс оператор» через Єдину електронну інформаційну платформу Мінсільгоспу. При цьому:
Агентство спільно з ДУП «Агросервіс оператор» в установленому порядку формує та подає проекти до Міжнародного центру стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства;
Міжнародний центр стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства в установленому порядку організує фінансування проектів.
ДУП «Агросервіс оператор» за рахунок даних коштів будує та здає ініціаторам «під ключ» на основі лізингу сади та виноградники, агрологістичні об’єкти, технологічні лінії (сучасні теплиці, лабораторії, малі агрологістичні центри, переробні потужності), лінії у харчовій промисловості. При цьому оплата лізингу провадиться на умовах: 10% – передоплата, 10% – частка ініціаторів, 80% – оплата на виплат протягом 10 років.
Кошти, що виділяються в рамках цього порядку, надаються:
у національній валюті за ставкою 14% річних. При цьому витрати, що виникають через коливання валютного курсу узбецьких сумів по відношенню до долара США, відшкодовуються за рахунок республіканського бюджету.
На ці цілі Мінсільгосп направить залучені кошти міжнародних фінансових інститутів у розмірі $130 млн, йдеться в документі.
У постанові зазначено, що посадка сільськогосподарських культур у республіці для врожаю 2023 року запланована на 3,2 млн. га основних площ, 783 тис. га повторних площ, 140 тис. га міжрядь садів та виноградників, 34,6 тис. га околиць полів, а також площею 373 тис. га богарних земель.
Ряд будівельних матеріалів, що ввозяться до Узбекистану, до 1 січня 2025 року звільняється від мит. Указ підписав Президент Шавкат Мірзієєв 13 квітня 2023 року.
Нульова ставка застосовуватиметься для ввезення цементу (до цього ставка становила 30%), деревинно-стружкової плити (10%), клеєної фанери (10%), опалубки для бетонування (15%), енергозберігаючих базальтових покриттів (10%) та скла ( 10%). Для лісоматеріалів і раніше становила 0%.
Раніше прес-секретар президента повідомляв, що цей захід спрямований на здешевлення будівництва житла. За його словами, продовження пільги з мита на цемент високої марки ще на рік (пільга вперше була введена в 2021 році) дозволить знизити собівартість будівництва житла на 5%.
У січні-березні 2023 року Україна експортувала 5,3 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ на суму $20,6 млн.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Головними покупцями українського мороженого м’яса ВРХ протягом І кварталу цього року були Китай (69%), Азербайджан (9,8%) та Узбекистан (7,3%).
Імпорт мороженого м’яса ВРХ протягом перших трьох місяців 2023 року склав 369 тонн. У грошовому еквіваленті він обійшовся Україні в $1,6 млн.
Найбільше Україна купувала мороженого м’яса ВРХ у Литві (45,1%), Бразилії (40,6%) та Австрії (13,4%).
Як повідомлялося, у березні світові ціни на яловичину зросли.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2023 році на 5,1%, тоді як у січні поточного року підтверджував свій жовтневий прогноз зростання ВВП країни на 4,9%.
“Очікується, що в Узбекистані економічне зростання досягне 5,1% у 2023 році і поступово пришвидшиться у середньостроковій перспективі”, – йдеться в квітневому огляді банку Europe and Central Asia Economic Update.
Прогноз зростання ВВП на 2024 рік – 5,4%, на 2025 рік – 5,8%.
За оцінками експертів СБ, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України та складнощі з транспортною логістикою, пов’язані із запровадженими проти РФ санкціями, як очікується, й надалі впливатимуть на зростання цін на продовольство та енергетичні ресурси та знизять приватне споживання.
Обсяги приватних інвестицій та торгівлі зростатимуть, а грошові перекази до Узбекистану стабілізуються порівняно з їхнім піком у 2022 році. Прогнозоване відновлення економіки Китаю може збільшити попит на експорт текстилю та продуктів з Узбекистану. Вищі доходи від експорту золота та міді, а також уповільнення державних інвестицій призведуть до скорочення бюджетного дефіциту до 3,3% ВВП у поточному році.
“Очікується, що уряд дотримуватиметься обмежень на зовнішні запозичення, що призведе до поступового зниження державного боргу та загального зовнішнього боргу до 32% та 55% від ВВП відповідно до 2025 року”, – наголошується у звіті.
Серед ризиків для економічного зростання Узбекистану експерти СБ назвали можливе суттєвіше скорочення економіки Росії, а також жорсткіші умови на глобальних фінансових ринках. Позитивні тренди для національної економіки включають можливе зростання світових цін на золото, природний газ і мідь, а також більш високе зростання продуктивності в країні, чому можуть сприяти структурні реформи.
За оцінкою ЦБ республіки, ВВП Узбекистану 2023 року зросте на 4,5-5%, За підсумками 2022 року він збільшився на 5,7%.
У 2023–2028 роках в Узбекистані буде реалізовано проект зі створення ланцюжка доданої вартості в плодоовочевій галузі за участю Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
Загальна вартість Проекту складає $323 млн, з них:
• позика Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) – $200 млн;
• внесок Республіки Узбекистан у реалізацію Проекту у формі покриття податку на додану вартість та надання пільг з митних платежів – $58,3 млн;
• вклад учасників Проекту (одержувачів кредиту – ініціаторів Проекту) – $64,8 млн.
Проект реалізується у всіх регіонах Узбекистану, а термін його реалізації складає 6 років – з 2023 до 2028 року.
Виконавчим органом, відповідальним за своєчасну та повну реалізацію, координацію та управління проектом, призначено Міжнародний центр стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства при Міністерстві сільського господарства Узбекистану.
Узбекистан та Казахстан створили спільну зовнішньоторговельну компанію. Її завдання – збільшення двостороннього товарообігу, і також вихід ринки третіх країн.
Засновниками експортно-імпортного підприємства виступили Центр розвитку торговельної політики QazTrade та компанія “УзТрейд”.
Діяльність зовнішньоторговельної компанії буде спрямована на проведенні досліджень ринку та конкурентного аналізу продукції великих підприємств двох країн, вироблення пропозицій щодо розміщення замовлень на випуск готової продукції, оптимізацію та координацію процесів взаємної торгівлі, сприяння бізнесу в сертифікації та просуванні на експорт товарів.
“На початковому етапі планується провести закупівлю плодоовочевої продукції з Узбекистану для забезпечення потреб нашого внутрішнього ринку. Крім цього, допомагатимемо реалізовувати казахстанську борошномельну продукцію на території Узбекистану з можливістю подальшого експорту до Афганістану. Ми домовилися з узбецькою стороною про надання преференцій на логістичні витрати”. – повідомив керівник Центру розвитку торговельної політики Нурали Букейханов.
За підсумками 2022 року товарообіг між Казахстаном та Узбекистаном досяг 5 мільярдів доларів, що на 29,8% вище за показник попереднього року (3,8 мільярда доларів).
Обсяг експортного постачання казахстанських товарів зріс на 33% і склав 3,7 мільярда доларів. Зростання експорту в основному відбулося через збільшення поставок руди та мідного концентрату (зростання в 4,8 раза), пшениці (на 32,3%), легкових автомобілів (на 83,7%), соняшникової олії (на 97,2). , свіжої та охолодженої яловичини (зростання у 4,1 раза), необробленого алюмінію (на 70,4%).
Імпорт до Казахстану з Узбекистану у 2022 році зріс на 21,4% і становить 1,3 мільярда доларів. В основному Казахстан купує кузови для автомобілів, двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, виноград, плоский плакований прокат з нелегованої сталі, свинцеві руди та концентрати, будівельна цегла, блоки для підлоги та аналогічні вироби з кераміки, частини та приладдя для автомобілів та тракторів, полімери етилену.
Джерело
