Міністерство енергетики Узбекистану та державна енергетична компанія Афганістану Da Afghanistan Breshna Sherkat (DABS) підписали угоди щодо розвитку інфраструктури на загальну суму $243 млн.
Зокрема, затверджено такі великі проєкти:
Під час церемонії генеральний директор DABS Абдул Барі Омар назвав ці чотири угоди життєво важливими для забезпечення надійного електропостачання в Афганістані.
Також було підписано угоду між DABS і компаніями Узбекистану про постачання електроенергії терміном на 10 років.
Для довідки: Узбекистан постачає електроенергію до Афганістану з 2002 року. У грудні минулого року Узбекистан продовжив угоду про експорт електроенергії до Афганістану на 2025 рік. Афганістан імпортує 80% електроенергії з Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану та Ірану, решта виробляється всередині країни.
Міністерство енергетики Узбекистану, Державна нафтова компанія Азербайджану (SOCAR) та «Узбекнефтегаз» 24 липня цього року підписано угоду про розподіл продукції (УРП).
Документ передбачає проведення геологічної розвідки та подальшого видобутку вуглеводнів на інвестиційних блоках Устюртського нафтогазоносного регіону.
В рамках УРП планується проведення 3D сейсморозвідки на площі не менше 1000 кв. У разі виявлення промислового родовища, сторони приступлять до його розробки і виробництва.
«Партнерство з SOCAR відображає стратегічне прагнення Нового Узбекистану до диверсифікації джерел інвестицій та впровадження кращих міжнародних практик. Устюртський регіон має високий потенціал, а підписання УРП відкриває нові горизонти для його ефективного розвитку. Ми переконані, що цей проєкт стане важливим драйвером технічного прогресу та економічного зростання”, – заявив міністр енергетики Джурабек Мірзамахмудов.
«Підписання цієї угоди є свідченням нашої довгострокової стратегії розвитку енергетичного сектору в Центральній Азії та Каспійському регіоні. SOCAR з ентузіазмом приступає до реалізації проекту, застосовуючи накопичений досвід і передові технологічні рішення», – зазначив президент SOCAR Ровшан Наджаф.
Голова правління «Узбекнефтегазу» Баходір Сідіков заявив, що угода зміцнить позиції компанії як «надійного та інноваційно орієнтованого партнера, відкритого до міжнародного співробітництва та масштабних інвестицій».
У травні 2018 року «Узбекнефтегаз», SOCAR і BP Exploration (Каспійське море) підписали меморандум – компаніям було запропоновано розглянути спільне геологічне дослідження інвестиційних блоків «Араломор», «Самско-Косбулак» і «Байтерек» Устюртського району.
Президент України Володимир Зеленський указом № 506/2025 звільнив Миколу Дорошенка з посади Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Узбекистан.
Наразі указ про призначення нового посла на цю посаду не опубліковано. Таким чином, дипломатичне представництво України в Ташкенті тимчасово залишається без керівника.
Дипломатичні відносини між Україною та Узбекистаном було встановлено 1992 року.
Узбецький комбінат технологічних металів здійснив першу експортну поставку металевого ренію з чистотою 99,9%.
Контракт укладено з естонською компанією VLCor Baltic OU, постачальником сировини для ливарної, аерокосмічної та машинобудівної галузей. Таким чином, в Узбекистані вперше налагоджено експорт цього стратегічного металу.
Реній — один із найрідкісніших і найдорожчих елементів таблиці Менделєєва. Його застосовують у виробництві жароміцних суперсплавів, зокрема для турбін реактивних двигунів, а також у нафтохімічній та електронній промисловості. Основними споживачами ренію у світі є США, Європа та Китай.
Обсяг світового ринку ренію становить близько 50–60 тонн на рік, при вартості від $2000 до $4000 за кілограм залежно від ступеня чистоти й форми поставки. Найбільші виробники — Чилі, США, Казахстан і Китай.
Поява Узбекистану серед постачальників може певною мірою змінити ситуацію на нішевому ринку, який характеризується високою залежністю від обмеженої кількості джерел і нестабільним ціноутворенням.
За даними УзКТМ, технологію отримання ренію методом водневого відновлення перренату амонію було освоєно у 2021 році. У 2025 році підприємство планує виробити 3 тонни металевого ренію.
Загальний обсяг експорту УзКТМ за перше півріччя склав $21,3 млн, що на 118% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
До кінця року комбінат також планує випустити 842 тонни молібдену, 96 тонн вольфраму, 5 тонн селену та 1 тонну телуру. Понад $50 млн із запланованих $70 млн виручки припадає на експорт.
Раніше перший заступник міністра гірничодобувної промисловості та геології Узбекистану Омонулло Насритдінходжаєв заявив, що в 2024–2028 роках УзКТМ реалізує понад 70 проєктів у сфері критично важливої мінеральної сировини. Загальна вартість програми оцінюється у $1,6 млрд.
Узбекистан має родовища понад 30 стратегічних металів, зокрема літію, молібдену, вольфраму, германію, ванадію, графіту та титану. Уряд країни розраховує, що розвиток глибокої переробки в цій галузі дозволить забезпечити стійкі експортні позиції на ринках рідкісних і рідкоземельних елементів.
Нагадаємо, у квітні 2024 року Узбекистан і ЄС підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку сталих ланцюгів створення вартості у сфері критичної сировини. Очікується, що це допоможе Узбекистану у розвитку видобувної промисловості, а для ЄС — гарантує доступ до таких копалин, як мідь і молібден.
У вересні 2024 року Узбекистан також підписав меморандум щодо критичних мінералів із США.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в україні можна дізнатись з відео: https://www.Youtube.Com/watch?V=uhebfpywpqc&t
Компанія «Узтемірйулконтейнер», що входить до складу «Узбекистон темир йуллари», на полях Ярмарку інвестицій та торгівлі в китайському Ланьчжоу провела переговори з низкою азійських логістичних операторів щодо розвитку мультимодального коридору Китай — Киргизстан — Узбекистан — Афганістан.
Зустріч відбулася у чотиристоронньому форматі — за участі Gansu International Logistics Group, афганської дипломатичної місії в КНР і компанії Xinjiang Union of International Railway Logistics.
Ключовими темами стали запуск зворотних контейнерних відправлень з Афганістану та Узбекистану до Китаю, підвищення пропускної здатності маршруту, а також розвиток логістичної інфраструктури на території Центральної Азії, зокрема будівництво терміналів в Узбекистані та Киргизстані.
На полях форуму також відбулася окрема двостороння зустріч представників «Узтемірйулконтейнер» та Gansu International Logistics Group, у ході якої сторони відвідали об’єкти міжнародного сухопутного порту в Ланьчжоу.
Вони оглянули контейнерні й насипні термінали, майданчики з обробки легкових автомобілів, а також холодильний комплекс для роботи з рефрижераторними контейнерами. Делегація з Узбекистану також ознайомилася з цифровими рішеннями Gansu у сфері логістичного управління.
За підсумками переговорів компанії анонсували запуск пілотного контейнерного маршруту за напрямками Китай — Киргизстан — Узбекистан — Таджикистан/Туркменістан. Перший поїзд планується відправити у III кварталі 2025 року.
Сторони підтвердили наміри щодо розширення співпраці в галузі мультимодальних перевезень і висловили готовність збільшити обсяг контейнерних перевезень у євразійському напрямку щонайменше в 1,5 раза до 2030 року.
Міністри закордонних справ Узбекистану, Афганістану і Пакистану Бахтієр Саїдов, Амір Хан Муттакі та Ісхак Дар під час зустрічі в четвер у Кабулі підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту Трансафганської залізниці.
«Підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування проекту Трансафганської залізниці Узбекистан-Афганістан-Пакистан, що має стратегічне значення для всієї Євразії», – повідомив глава узбецького МЗС у своєму телеграм-каналі.
Він зазначив, що цей транспортний коридор поліпшить торгівлю, підтримає економічне відновлення Афганістану і відкриє нові шляхи до світових ринків через південні порти.
За словами Саїдова, в ході зустрічі узбецька сторона підтвердила прихильність зміцненню торговельних зв’язків, розширенню співпраці в сільському господарстві, фармацевтиці, текстильній промисловості та будівництві, а також збільшенню можливостей Термезького міжнародного торгового центру (відкритий на території Узбекистану поблизу афганського кордону).
Як повідомлялося, у лютому 2021 року представники Узбекистану, Афганістану і Пакистану за підсумками переговорів у Ташкенті підписали спільний план дій щодо будівництва залізниці Мазарі-Шариф – Кабул – Пешавар протяжністю 573 кілометри і транзитним потенціалом до 20 млн тонн вантажів на рік.
Інтерес до фінансування проекту висловили Світовий банк, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Ісламський банк розвитку, Азіатський банк інфраструктурних інвестицій та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).
У квітні 2024 року під час візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Москви було досягнуто попередньої домовленості про участь Росії в проекті. Попередньо обсяг перевезень російських вантажів по проєктованому маршруту можна оцінити в 8-15 млн тонн щорічно.
За оцінками Мінтрансу Узбекистану, будівництво Трансафганської залізничної лінії займе не менше 5 років, попередня вартість може скласти $4,8 млрд.
АФГАНІСТАН, БУДІВНИЦТВО, ПАКИСТАН, Трансафганська залізниця, УЗБЕКИСТАН
