Випуск № 1 за листопад 2024 року
Глобальний валютний ринок струснула перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США, що сформувало хвилю очікувань і невизначеності.
Реальна розстановка сил стане більш зрозумілою лише після перших практичних кроків нової адміністрації, які вкажуть на ключові вектори розвитку економіки США, визначать їхній глобальний вплив на союзницькі країни та блоки, а також покажуть політику впливу на глобальних конкурентів США поза межами західного світу.
Наразі немає фундаментальних економічних причин для суттєвих курсових корекцій, а те, що ми спостерігаємо у глобальному контексті на ринках валют і криптоактивів, поки що більше нагадує «метушню на палубі в очікуванні зміни погоди», хоча чіткого її прогнозу чи ознак змін нині немає, все будується на більш чи менш імовірних припущеннях, очікуваннях та вірі.
Зараз не кращий час для формування середньострокових валютних стратегій. Хоча, маючи розвинені спекулятивні навички та смак до ризику, можна отримати доходи від спекуляцій у період високої невизначеності на валютних ринках.
Тим часом в Україні спостерігається рекордний попит на валюту, який також більше диктується глобальними процесами та далекими від оптимізму очікуваннями населення і бізнесу. Реальна потреба у валюті може існувати та зростати хіба у тіньового сектору, куди переміщується частина операцій бізнесу в умовах економічної та податкової невизначеності, інфраструктурних та економічних ризиків. А от реальні потреби у валюті для орієнтованих на імпорт секторів перебувають у межах норми.
Тож валютний ринок України залишається під тиском психологічних факторів, хоча фундаментальні макроекономічні показники поки що не дають підстав для формування сильного девальваційного тиску та стрибкоподібної зміни курсів. Достеменно можна стверджувати лише те, що ми будемо свідками подальшої плавної девальвації гривні, принаймні в поточних безпекових та економічних умовах.
Комбінація цих факторів підштовхує громадян переводити свої заощадження у валютні інструменти, а увага багатьох прикута до крипторалі.
Прогноз курсу долара
Як ми і прогнозували раніше, курс долара США в листопаді залишається відносно стабільним із незначними коливаннями. Середній курс купівлі коливався в межах 41,20–41,35 грн/$, а курс продажу — між 41,65 та 41,75 грн/$. Офіційний курс НБУ тримався на рівні 41,20–41,35 грн/$ на фоні відсутності значних інтервенцій з боку регулятора.
Спред між курсами купівлі та продажу залишається стабільним у межах 0,40–0,50 грн/$, відображаючи хитку економічну рівновагу та баланс між попитом і пропозицією.
Прогноз:
Прогноз курсу євро
Як і прогнозувалося, євро продовжує демонструвати усталений тренд на зниження після досягнення пікових значень на рівні 46,18–45,6 грн/€ у жовтні. Середній курс купівлі-продажу євро в другій декаді листопада зазнав корекції з 45,25–44,67 грн/€ до рівнів 44,65–44,1 грн/€.
Зберігається відносно рівний спадний спред між купівлею та продажем євро в діапазоні 0,55–0,65 грн/€, що свідчить про прагнення операторів валютного ринку зберегти додаткову премію з підвищеного попиту на євровалюту, а от її викуп у населення та бізнесу ближчий до офіційного курсу НБУ, що свідчить про неготовність операторів валютного ринку брати на себе валютний ризик у разі зворотного «відскоку» курсу євро, що може бути пов’язано з надходженням нових сигналів від ключових гравців у глобальній економічній системі.
Прогноз:
Майбутні фактори впливу на український валютний ринок
Серед ключових все ще домінують:
Негативні:
Позитивні:
Рекомендації щодо валютних операцій
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Ввезення готівкової валюти в Україну за січень-вересень 2024 року становило $9,89 млрд, що на 80,9% перевищує показник за аналогічний період минулого року і на 4,5% – загальний обсяг ввезеної за 2023 рік валюти, свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Згідно з нею, це найвищий показник із 2014 року, коли ввезення готівкової валюти за рік становило $12,43 млрд.
Зокрема, за серпень банки ввезли в Україну $1,09 млрд в еквіваленті, що, зі свого боку, менше, ніж $1,31 млрд у липні, $1,33 млрд у червні та $1,18 млрд у травні.
За даними статистики, на долари США і євро припало 77,5% і 22,5% усієї ввезеної готівкової валюти в серпні, відповідно.
Водночас поставки доларів знизилися з $960,8 млн у липні до $840,8 млн у серпні, тоді як ввезення євро знизилося другий місяць поспіль: з $348,7 млн у липні до $243,9 млн у серпні.
Як повідомлялося, від початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,3%, або на 3,16 грн – до 41,1664 грн/$, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,6%, або на 4,60 грн.
Тим часом готівковий долар від початку поточного року подорожчав на близько 2,72 грн під час купівлі – до 41,47 грн/$, і на близько 2,1 грн під час продажу – до 41,52 грн/$.
Національний банк України (НБУ) поточного тижня ще трохи зменшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $518,60 млн із $540,95 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк не здійснював купівлю валюти, тоді як продаж скоротився з $541,2 млн до $518,60 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень знизився на 0,2%, або на 10 коп. – до 41,2110 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня ослабла приблизно на 2 коп. при купівлі – до 41,35 грн/$1 і на 3 коп. при продажу – до 41,46 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,4%, або на 3,21 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,7%, або на 4,65 грн.
За липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп. – до 41,0063 грн/$1, тоді як у червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу незначно розширилося з $22,35 млн до $24,93 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас у серпні Україна вже отримала $3,9 млрд грант від США і EUR4,2 млрд від ЄС, з яких EUR1,5 млрд – грант.
Національний банк України (НБУ) цього тижня зменшив чистий продаж доларів на міжбанківському ринку до $722,6 млн із $897,8 млн попереднього, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк минулого тижня викупив $0,23 млн, тоді як продав $722,8 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 0,5%, або 20 коп., зокрема, у п’ятницю він зміцнився на 7 коп. – до 40,4478 грн/$1. На готівковому ринку долар також подешевшав на 20 коп. – до 40,84 грн/$1.
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 6,4%, або на 2,44 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 10,6%, або на 3,88 грн.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, із понеділка до середи негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу розширилося з $39,32 млн до $43,35 млн.
Як повідомлялося, чисті інтервенції НБУ в травні зросли до $3,07 млрд з $2,28 млрд у квітні цього року і $1,93 млрд у травні минулого. Міжнародні резерви України, за попередніми оцінками Нацбанку, минулого місяця скоротилися на 7,9%, або на $3,4 млрд – до $39 млрд 033,8 млн.
При цьому в травні офіційний курс гривні ослаб на 90 коп. – з 39,6370 грн/$1 до $40,5373 грн/$1, в останню декаду місяця щодня потроху оновлюючи історичні мінімуми і наблизившись до закладеного в держбюджет-2024 середньорічного курсу 40,7 грн/$1. На готівковому ринку курс гривні за місяць також ослаб на 1,24 грн – до 41,05 грн/$1.
Нацбанк пояснив таке ослаблення зростанням витрат уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого від початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс цього тижня до $533,4 млн із $507,8 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк продав на міжбанку $533,6 млн, а викупив $0,15 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень ослаб на 37 коп., зокрема в п’ятницю курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1.
На готівковому ринку долар за тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка по середу негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу зросло з $30,2 млн до $56,9 млн.
Нацбанк минулої п’ятниці, 3 травня, оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім того, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Як повідомлялося, НБУ збільшив свої чисті валютні інтервенції на міжбанку у квітні на 27,7% – до $2,283 млрд, тоді як за аналогічний період минулого року вони становили $1,370 млрд.
Україна 24 квітня отримала другий транш у межах перехідного фінансування в розмірі EUR1,5 млрд (63,32 млрд грн у гривневому еквіваленті) відповідно до інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility, а також за минулий місяць у країну надійшло 2,7 млрд грн у вигляді грантів від міжнародних партнерів.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив їхній прогноз на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
