Підвищення Національним банком України (НБУ) місячного ліміту на купівлю населенням безготівкової валюти з 50 тис. грн до 200 тис. грн може спричинити короткострокове зростання попиту, однак не матиме істотного впливу на валютний ринок, вважають опитані агентством «Інтерфакс-Україна» банкіри.
«На нашу думку, можливий певний сплеск попиту на купівлю безготівкової валюти в перші кілька днів після набрання чинності змінами», — зазначив директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі.
За його словами, частка клієнтів, яким раніше не вистачало місячного ліміту в 50 тис. грн, відносно невелика. Він припустив, що Нацбанк у разі потреби згладжуватиме короткострокові сплески попиту за допомогою валютних інтервенцій.
Голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов також не очікує пропорційного зростання попиту після підвищення ліміту в чотири рази. За його словами, ліміт визначає лише максимально можливий обсяг операції, тоді як купівля готівкової валюти населенням і раніше не була обмежена аналогічним місячним лімітом.
Валютна лібералізація сама по собі поки що навряд чи створює загрозу курсовій стабільності, вважає Мамедов. Значні міжнародні резерви дають регулятору можливість згладжувати надмірні коливання курсу, а висока облікова ставка має підтримувати привабливість гривневих інструментів, однак така модель значною мірою залежить від ритмічності міжнародної фінансової допомоги.
Дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антон Курінний також прогнозує зростання попиту на валюту, але не очікує від цього істотного впливу на міжбанківський ринок, де більш вагомими факторами залишаються потреби імпортерів та дефіцит експортної виручки.
Додатковий попит, за словами Куринного, може виникнути й на готівковому ринку після збільшення денного ліміту на зняття валюти зі 100 тис. грн до 200 тис. грн, оскільки готівковий курс тримається близько до міжбанківських котирувань, а іноді й нижче за них.
Окремим ризиком Мамедов назвав погіршення співвідношення між товарним імпортом та експортом. За наведеними ним даними, у січні–липні 2026 року імпорт товарів становив $58,1 млрд, тоді як експорт — $24,1 млрд, у результаті чого від’ємне сальдо сягнуло близько $34 млрд.
На думку банкіра, подальше збільшення торговельного дисбалансу та проблеми з морською логістикою можуть посилювати структурний попит на валюту та потребу в інтервенціях НБУ, тоді як динаміка резервів також залежатиме від обсягів міжнародного фінансування.
Ризик істотного перетікання заощаджень населення з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ) у валюту директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печеріцин оцінює як обмежений.
Привабливість гривневих депозитів та ОВГЗ, за його оцінкою, залишається вищою порівняно зі зберіганням заощаджень у готівковій валюті, а зростання вкладень населення в ОВГЗ було пов’язане насамперед із їхньою вищою прибутковістю порівняно з очікуваною девальвацією гривні.
Печеріцин водночас припускає, що підвищення ліміту на безготівкову купівлю валюти може скоротити обсяг так званих «технічних» валютних депозитів, які населення відкривало на три місяці для подальшого отримання іноземної валюти.
«Якщо обсяг таких депозитів знизиться, а банкам знадобиться валютний ресурс для проведення активних операцій, зокрема кредитування, ставки за валютними депозитами можуть дещо зрости. Водночас це не обов’язково стане загальною тенденцією для всього банківського сектору», — зазначив він.
Підвищення денного ліміту на зняття готівкової валюти теоретично також може посилити інтерес населення до валютних депозитів, однак, за оцінкою Печеріцина, з огляду на середні доходи та заощадження населення, цей ефект не буде масовим і не призведе до кратного зростання таких вкладів.
Як повідомлялося, НБУ з 11 серпня збільшив місячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. гривень з 50 тис. гривень і поширив його на купівлю безготівкових банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів.
Регулятор також підвищив з 100 тис. грн до 200 тис. грн на день ліміт на зняття населенням готівкових коштів з валютних рахунків в Україні та за кордоном і пом’якшив низку інших валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб.
Нацбанк заявив, що новий пакет послаблень не створить ризиків для стабільності валютного ринку і вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збільшення міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році.
Національний банк України готує новий масштабний пакет валютної лібералізації, який вперше з початку повномасштабної війни має суттєво розширити можливості фізичних осіб щодо операцій з валютою та коштами за кордоном. Про це 10 серпня заявив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, значна частина консультацій з Міжнародним валютним фондом щодо нового етапу лібералізації вже завершена, а остаточні параметри Нацбанк планує оприлюднити після завершення необхідних процедур.
«Ми готуємо пакет валютної лібералізації, який вперше відчутно вплине й на фізичних осіб», — заявив голова НБУ.
Досі основні етапи валютної лібералізації під час війни були зосереджені насамперед на бізнесі: НБУ поступово розширював можливості оплати імпорту, обслуговування іноземних кредитів, репатріації дивідендів та залучення капіталу з-за кордону. Операції населення, включаючи перекази коштів за кордон, у стратегії НБУ відносяться до пізнішого етапу зняття обмежень.
За інформацією джерел у банківському секторі, однією з основних очікуваних змін стане збільшення місячного ліміту на перекази фізичних осіб з валютних карток українських банків на картки за кордоном зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті. Джерела також зазначають про можливе приблизно двократне підвищення низки інших чинних валютних лімітів, однак їхні остаточні параметри НБУ поки що офіційно не опублікував.
Наразі НБУ дозволяє переказувати з валютної платіжної картки українського банку на картку іншої фізичної особи за кордоном до 100 тис. грн в еквіваленті на місяць. Перекази з гривневих карток безпосередньо на картки іноземних банків залишаються забороненими.
Для гривневих карток також діє ліміт на безготівкову оплату товарів і послуг за кордоном у розмірі 100 тис. грн в еквіваленті на місяць. Знімати готівку за кордоном з гривневих рахунків можна в межах 12,5 тис. грн в еквіваленті на сім календарних днів. Для розрахунків валютними картками за звичайні товари та послуги загальних лімітів такого типу немає, хоча зберігаються окремі обмеження для деяких категорій операцій.
Таким чином, якщо анонсовані банківським ринком зміни будуть затверджені в очікуваному обсязі, новий пакет стане одним із найпомітніших послаблень безпосередньо для українських громадян з 2022 року. Він насамперед спростить підтримку родичів за кордоном, використання коштів з українських рахунків під час тривалого перебування за кордоном та інші транскордонні операції фізичних осіб.
При цьому новий етап лібералізації не означає повного скасування валютного контролю.
НБУ зберігає режим керованої гнучкості курсу та продовжує покривати структурний дефіцит валюти на ринку власними інтервенціями. Згідно зі стратегією регулятора, подальше скасування обмежень залежить не від заздалегідь встановленого календаря, а від стану валютного ринку, міжнародних резервів, інфляції та інших макрофінансових умов.
Перехід до послаблень для населення має особливе значення, оскільки такі операції в дорожній карті НБУ відносяться до третього етапу валютної лібералізації поряд з інвестиціями за кордон, більш вільним рухом капіталу та розширенням інших транскордонних фінансових операцій. При цьому окремі кроки різних етапів НБУ може впроваджувати паралельно, якщо дозволяють макроекономічні умови.
У січні 2026 року НБУ вже суттєво розширив можливості бізнесу, запровадивши так званий «кредитний ліміт», який дозволяє компаніям використовувати залучені після 1 січня іноземні кредити для низки операцій, зокрема для обслуговування старих боргів та додаткової репатріації дивідендів. У квітні регулятор провів ще один етап послаблень для окремих категорій фізичних осіб та компаній.
Остаточні розміри нових лімітів для населення, дата їхнього набрання чинності та повний перелік дозволених операцій мають бути визначені окремим рішенням правління НБУ. Станом на другу половину дня 10 серпня відповідна постанова на офіційному сайті регулятора ще не опублікована.
Міжнародні резерви України у липні, за попередніми даними, зменшились на $70,4 млн, або на 0,1%, – до $51,2 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у липні у порівнянні з червнем зменшились на $668,9 млн, або на 1,8%, – до $36,3 млрд.
Частка доларових активів у міжнародних резервах станом на 1 серпня 2026 року зменшилася до 64,7% із 66,5% місяцем раніше, тоді як частка активів у євро зросла до 27,0% із 25,6%. Рік тому ці показники становили відповідно 73,5% та 17,5%.
Частка золота в міжнародних резервах на початок серпня становила 7,0% порівняно з 6,9% місяцем раніше та 6,8% роком раніше.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду у Нацбанку у липні надійшло $1,6 млрд, зокрема, $683,3 млн – від Міжнародного валютного фонду (МВФ), $498,7 млн – через рахунки Світового банку та $458,6 млн – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, Україна отримала $5,1 млрд від Європейського Союзу (ЄС) у межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак через цільовий характер фінансування ці кошти безпосередньо до міжнародних резервів не потрапляють. У липні уряд конвертував у гривню $3,4 млрд з цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів.
При цьому уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $515,4 млн, у тому числі $433,3 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $58,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $6,9 млн – обслуговування боргу перед ЄС та $16,5 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила МВФ – $174,2млн.
Переоцінка фінансових інструментів у липні збільшила вартість резервів на $300,6 млн.
Валютні інтервенції Нацбанку становили майже $4,79 млрд, що на $296,0 млн менше, ніж у червні.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомлялося, у липневому макропрогнозі регулятор збільшив оцінку міжнародних резервів на кінець 2026 року до $69,7 млрд з $64,8 млрд, на 2027 рік – до $73,7 млрд з $66,5 млрд, а на 2028 рік – до $70,0 млрд з $61,1 млрд.
Випуск № 2 – липень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У другій половині липня гривня втрачала, але НБУ намагався максимально брати участь у торгах і стримувати потяг національної валюти до зниження. У підсумку станом на 31 липня офіційний курс – 44,69 грн за долар, а от на початку місяця був на позначці 44,79 грн за долар. Укріплення нацвалюти відбулося лише наприкінці місяця, впродовж останніх двох тижнів липня переважали коливання в бік девальвації.
Високий попит на валюту зберігається в Україні другий місяць поспіль. Нагадаємо, що в червні, відповідно до офіційних даних, Нацбанк через інтервенції продав 5,087 млрд дол. Це найвищий показник у 2026 році. Очікується, що липневий показник все ж таки буде нижчим за «рекорд» попереднього місяця. Однак уже очевидно, що озвучені багатьма аналітиками надії на літнє збільшення агроекспорту, а з ним і на надходження більшого обсягу валютної виручки, що підтримало б гривню, не справдилися. Росія впродовж липня активізувала ракетно-дронові атаки, спрямовані на українські морські порти, що суттєво стримує перевезення морем аграрної продукції.
Глобальний контекст
Засідання Комітету ФРС, до підсумків якого була прикута увага трейдерів останній місяць, відбулося 29 липня. За результатами засідання стало відомо, що ФРС зберегла базову процентну ставку незмінною, але залишила можливість її підвищення в майбутньому, якщо інфляція залишатиметься високою. У заяві йдеться про те, що у США залишається підвищеною інфляція, частково відображаючи шоки пропозиції, які призвели до зростання цін у певних секторах, включно з енергетикою. Відомо також, що стрімке зростання цін на пальне, спричинене конфліктом США та Ірану, призвело до зростання у США річного рівня інфляції до 4,2% у травні, що є найвищим рівнем за понад три роки. З того часу ціни на нафту та газ дещо знизилися, але відновлення бойових дій в Ормузькій протоці та навколо неї наприкінці липня викликає занепокоєння, що ціни на пальне можуть залишатися високими протягом наступних місяців. Проте високі ставки здатні гальмувати розвиток ринку праці, тож в цьому разі ФРС зробила вибір на користь ринку праці, фактично ігноруючи зростання цін.
Долар відреагував на заяву про стабільність базової ставки зниженням щодо євро – 30 липня курс повернувся до рівня 1,1450 дол./євро, а пізніше досяг позначки 1,1475 дол./євро, хоча напередодні, у день проведення засідання Комітету ФРС, курс валютної пари становив приблизно 1,1360 дол./євро.
Внутрішній український контекст
Протягом липня попит на валюту змінювався: якщо на початку місяця він дещо знизився, то згодом знову зріс, і НБУ був вимушений збільшити обсяг продажі валюти через інтервенції на міжбанку. Таким чином, якщо за перший тиждень Нацбанк продав імпортерам 871,2 млн доларів, то за наступні два тижні – 2,088 млрд доларів. Додаткової підтримки для гривні від експортерів немає: ситуація з експортом залишається вкрай складною, особливо з огляду на часті атаки РФ по вітчизняним морським портам і портовій інфраструктурі. Це відображається не лише на агроекспорті, але й на виручці металургійних підприємств. Проте підтримку нацвалюті надає міжнародний ринок, де долару вдалося в липні укріпитися стосовно євро.
За підсумками липня можливе падіння обсягів міжнародних резервів порівняно з червнем, адже резерви збільшуються переважно за рахунок надходжень від партнерів. Проте в липні нових надходжень небагато. Відомо, що в цьому місяці Україна отримала транш розміром близько 690 млн дол. від МВФ у межах нової чотирирічної програми розширеного фінансування МВФ (EFF). Ця програма передбачає кредитну допомогу загальним обсягом приблизно 2,2 млрд дол. Отримані за першим траншем кошти будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків і забезпечення макрофінансової стабільності в умовах повномасштабної війни.
Щодо допомоги від Євросоюзу, то наприкінці липня Рада ЄС погодила оновлений Український план у межах Ukraine Facility. У ЗМІ повідомляють, що йдеться про 10 млрд євро, які Україна зможе отримати лише за певних умов – у документі 27 індикаторів, десять з яких потребують ухвалення нових законів. Також оновлений план переглядає 34 із 146 чинних етапів виконання програми, переносить строки виконання 12 реформ, які потребують більше часу. Серед нових реформ особливий акцент зроблено на верховенстві права, боротьбі з корупцією, а також реформах, необхідних для вступу України до ЄС, енергетичному секторі та подальшій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. В оновленому Українському плані вже затверджене додаткове фінансування для України в 2026 році – йдеться про 8,3 млрд євро, які будуть надані через механізм Ukraine Support Loan.
Новий уряд в Україні, який лише розпочинає свою роботу під керівництвом нового прем’єр-міністра Сергія Корецького, поки що не надав чітких даних стосовно плану дій. Проте відомо, що в серпні Програма дій уряду має з’явитися у Верховній Раді. Це стане офіційним орієнтиром, які саме заходи планує реалізувати новий Кабмін та які реформи, зокрема економічного та фінансового напряму, заплановані найближчим часом в Україні.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Девальвація гривні триває, і якщо в першій половині липня гривні несуттєво вдалося укріпитися, то в другій половині місяця визначальною стала саме девальвація. На початку липня офіційний курс перебував на рівні 44,79 грн за долар, а 29 липня курс НБУ досяг позначки 44,88 грн за долар. На міжбанківському ринку в останні дні липня торги відбувалися за курсом 44,74–44,89 грн/дол. Заявки імпортерів задовольняє Нацбанк, як основний продавець валюти. В останній день липня гривня укріпилась – офіційний курс вже 44,69 грн/дол. На готівковому ринку курс слідом за міжбанком укріпився також: у банках та обмінних пунктах курс купівлі – в межах 44,35–44,7 грн/дол., курс продажу – 44,95–45,10 грн/дол. Спреди в липні майже не змінились і залишаються в межах 0,4–0,7 грн/дол.
Ключові фактори впливу:
Прогноз
Курс євро: динаміка й аналіз
Протягом липня курс євровалюти на вітчизняному ринку майже не змінювався, а коливання були дуже незначними. Проте все змінилося на наступний день після засідання Комітету ФРС – євровалюта почала втрачати на міжнародному ринку, а в Україні офіційний курс євро 31 липня досяг 51,27 грн/євро.
На готівковому ринку України в липні зберігалася стабільність курсу євровалюти. Проте нові горизонти євро мотивують продавців на роздрібному ринку змінювати курси. Курс купівлі 31 липня перебуває в коридорі 50,56–51,10 грн/євро, а курс продажу – 51,50–51,85 грн/євро. Спреди між курсом купівлі та курсом продажу євро наприкінці місяця трохи скоротилися – до діапазону 0,45–0,80 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Серпень може дивувати стрімкими змінами курсів. Загострення конфлікту між США та Іраном та стрибки цін на нафту посилюють ризик волатильності. У такий час валютна стратегія має бути максимально обережною, водночас гнучкість рішень також має значення для отримання дохідності та збереження капіталу.
Глобальні конфлікти – привід довіряти лише найсильнішим валютам. Очікувані напрямки змін пов’язані з можливим врегулюванням конфлікту між США та Іраном, що впливатиме на подальшу курсову траєкторію пари «євро/долар».
Стабільність ставки ФРС не надає підтримки долару. Пара EUR/USD перебуває під значним впливом геополітики, проте прогнози щодо майбутнього підвищення ставок також мають значення. Інвесторам потрібно слідкувати за економічними новинами зі США для вчасної переорієнтації стратегії валютних накопичень.
Найголовніше – безпечні інвестиції. Невелика частина портфеля може бути спрямована на отримання швидкого доходу від спекулятивних операцій, проте основну частину коштів слід спрямовувати у низькоризикове збереження накопичень, яким є купівля готівкової валюти.
Ліквідність – у фокусі валютної програми. Відсутність стабільності та передбачуваності підвищують роль ліквідних валют, і головними у портфелі залишаються долар і євро. Навколо інвестицій в ці валюти має будуватися як середньострокова, так і довгострокова програма інвестора.
Різкий розворот інвесторів до євро на глобальному ринку – сигнал сконцентрувати кошти в доларі. Наразі відбувається активний розвиток економіки США, американська валюта залишається найбільш ліквідною, тож інвесторам варто зберігати в доларах приблизно 50–60% обсягу валютного портфеля.
Вихід з частини валютних накопичень – лише після ретельного аналізу курсових рухів. Зростання курсу євро до 51,27 грн/дол. надає нові можливості для часткового продажу євровалюти, придбаної інвестором на початку року, коли курс був на позначці 49,51 грн/дол. Проте повністю позбавлятися євровалюти не час, бо курс може зростати і далі впродовж 2026 року.
Не лише долари мають бути в збалансованому валютному портфелі. Якщо диверсифікація входить в особистий фінансовий план, то до базових валют варто додати 10% швейцарських франків. Також можна розглянути варіант купівлі британських фунтів стерлінгів.
Національна валюта – для поточних витрат, для довгострокових інвестицій – долар. Тенденція девальвації національної валюти зберігається попри мільярдні інтервенції НБУ задля збереження курсової стабільності. Накопичення у доларах США – гарантія убезпечення капіталу від знецінення.
Що важливо у сфері новин. Інвесторам варто аналізувати все, що пов’язано з нафтовими котируваннями, ситуацією на Близькому Сході та новими домовленостями між США та Іраном. Також важливо вивчати статистичні дані про ринок праці та інфляцію у США, які в перспективі стануть базовими для нових рішень Комітету ФРС щодо зміни ключової ставки. Сигналом до корегування валютної стратегії стане заява ФРС про підвищення базової ставки. Найближче засідання Комітету ФРС у середині вересня покаже, якою буде подальша траєкторія пари «євро/долар». В Україні головними чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку будуть стан міжнародних резервів, надходження траншів кредитів і фінансової допомоги від партнерів, інформація про обсяги експорту та стан портової інфраструктури, ситуація в енергетиці та на фронті.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Національний банк України завершив значну частину переговорів та обговорень з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і найближчим часом ухвалить та оприлюднить новий значний пакет валютної лібералізації. Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час прес-брифінгу в четвер, майбутні послаблення стосуватимуться як фізичних осіб, так і підприємств.
«Ми завершили значну частину переговорів та обговорень із нашими колегами з Міжнародного валютного фонду. Відповідно, буде оприлюднено значний пакет валютної лібералізації, який торкнеться фізичних осіб, у тому числі й підприємств. Те, що стосується українського бізнесу в питанні валютної лібералізації, для Національного банку завжди було в центрі уваги», — зазначив голова регулятора.
Пишний підкреслив, що стимулююча валютна лібералізація залишається одним із ключових пріоритетів Нацбанку ще з 2023 року. За його словами, регулятор підтримує заходи, які мають позитивний ефект і стимулюють економічні процеси відновлення та розвитку країни.
Як повідомлялося, у матеріалах першого перегляду Програми розширеного фінансування EFF, опублікованих на сайті, МВФ зазначає, що валютна лібералізація має залежати від виконання ключових попередніх умов, зокрема глибших валютних ринків, добре закріплених інфляційних очікувань та стійкої фінансової стабільності, при цьому забезпечуючи їх збалансованість з економічними потребами.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня зменшив інтервенції на міжбанківському ринку на $59,9 млн, або на 5,6%, – до $1 млрд 14,5 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юрособами зменшилося до $140,9 млн з $168,5 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно становило $563,7 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення середньоденне негативне сальдо зменшилось: з понеділка по четвер воно становило $9,2 млн проти $11,6 млн на позаминулому тижні, а продаж безготівкової валюти всі ці дні перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень із позначки 44,6676 грн/$1, на кінець тижня послабився до 44,8110 грн/$1.
Така сама динаміка спостерігалася й на готівковому ринку, де курс гривні до долара упродовж минулого тижня послабився на 12 коп.: купівля – до 44,51 грн/$1, а продаж – до майже 44,90 грн/$1.
KURS, NBU, ВАЛЮТА, ГРИВНЯ, Інтервенція
