“Укрзалізниця” (УЗ) з 1 травня переводить у повноцінну роботу сервіс автоматизованого розподілу ремонту вантажних вагонів з метою нівелювання людського фактору, підвищення ефективності використання рухомого складу та скорочення часу простою.
“Фактично, відтепер увесь процес – від планування ремонту до фінальних розрахунків – відбуватиметься онлайн в одній системі”, – зазначає УЗ у Facebook.
Компанія пояснює, що для ремонту вагонів на її потужностях необхідно онлайн пройти три етапи, зокрема вже працюючий етап планування і договору, коли у системі публікується інформація про доступні потужності, тарифи та умови, а власник вагона подає електронну заявку з річним планом ремонтів. Після цього сторони укладають договір онлайн із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
На другому етапі (формування заявки та ремонт), який запрацював з 1 травня, клієнт здійснює передоплату, подає заявку самостійно, обравши виробничий підрозділ для отримання послуги, після чого вагони направляються на ремонт. Усі роботи виконуються за автоматично сформованою чергою.
На третьому етапі (завершення і розрахунки) після ремонту через систему формуються акти виконаних робіт та необхідні документи з накладанням КЕП. Вони стають доступними в електронному кабінеті замовника, після чого відбувається фінальний розрахунок.
“Тож клієнти отримують повністю цифровий процес без паперових документів: договір, заявки, відстеження ремонту та всі розрахунки – в одному сервісі. Кожному автоматично створюється особовий рахунок, а договори можна продовжувати онлайн”, – резюмується в дописі.
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), відвантажив замовнику у Данію продукцію більш ніж на EUR160 тис., що стало найбільшим експортним відвантаженням з початку поточного року, повідомив власник ТК Group Олександр Соколовський.
“Сталося найбільше експортне відвантаження з початку року – дві повні фури продукції виробництва “ТК-Домашній Текстиль” поїхали до Данії. І це тільки для одного клієнта, який у минулому році дуже обережно почав з нами працювати, а з початку року збільшив обсяг замовлення в порівнянні з 2025 вже в п’ятеро”, – написав Соколовський у Facebook.
Він повідомив, що у складі партії куртки, термобілизна, в’язані вироби (светри, шапки, шарфи), дитяче взуття.
“І якщо взуття ми відносно нещодавно почали самостійно виробляти на фабриці у Чигирині (яку взяли в управління), то усі інші вироби давно шиємо на власних виробництвах у Києві, Чернігові та Одесі. Бавовняні тканини та утеплювач (силіконізований сінтепон) теж з власних фабрик, що дозволяє мінімізувати витрати і бути незалежними від імпорту з його постійними логістичними ризиками”, – йдеться в дописі.
Соколовський наголосив, що європейські партнери компанії у першу чергу цінують географічну близькість та швидкість логістики; багатопрофільність виробництва повного циклу: від створення ниток та тканини до готового виробу; якість натуральних бавовняних матеріалів; стабільний контроль на кожному етапі, а також “чесні та конкурентні ціні”.
“Останній пункт дуже важливий, бо гроші всі замовники рахують, і нам доводиться витримувати жорстку конкуренцію з китайськими, турецькими та іншими потужними виробниками, які при цьому працюють в мирних та стабільних умовах, не маючі наших військових, енергетичних, кадрових і інших ризиків”, – підкреслив він.
Соколовський також додав, що українському виробникові стало складніше “боротися” за європейського замовника, і компанії треба постійно доводити, що навіть в умовах форс-мажора на якійсь з фабрик “ТК-Груп” замовлення підстрахують інші фабрики і продукція буде відвантажена вчасно.
“Якщо у 2022-2023 роках європейські замовники реально співчували нам та щиро намагалися підтримувати замовленнями, то останні пару років, навіть коли ми пропонуємо конкурентні ціни і гарантуємо якість, дуже складно довести розмови до підписаних контрактів. Чи “втомилися” від нашої війни, чи їх страхові компанії щемлять, чи це вже політика, хто знає… Але їх протоколи вказують на ризики і їм простіше нам відмовити та перевести замовлення кудись в Азію”, – написав він.
Крім того, власник “ТК-Груп” підкреслив, що боротися за кожного іноземного клієнта треба ще й тому, що попит на текстильну продукцію на внутрішньому ринку зі зрозумілих причин (скорочення населення та зниження купівельної спроможності) значно зменшився.
“Дешевий імпорт, переважно контрабандний, теж нікуди нажаль не зник”, – зазначається у дописі.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва – у Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону у Чернігові.
Як повідомлялось, серед країн-імпортерів продукції “ТК ДТ”: Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція, Румунія, Швеція, Словаччина.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C. Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України.
Виробництво тралів для перевезення великогабаритних вантажів в Україні у 2025 році зросло на 18% – до 415 од., повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Непоганий результат маємо в галузі машинобудування, яку ще кілька років тому ризикували втратити. Попит, сформований аграріями, логістичними компаніями і частково державою, трансформувався у внутрішнє виробництво завдяки політиці “Зроблено в Україні”. Головними інструментами стали локалізація в публічних закупівлях та компенсація 15% вартості української техніки”, – йдеться у його дописі у Facebook.
Кисилевський зазначив, що трали в Україні минулого року виготовляли три підприємства, які активно інвестують у розвиток та налагодження експорту. Також стартувало виробництво нового виду продукції – модульних тралів.
Водночас, підкреслює нардеп, в оборонних закупівлях все ще масово присутні низькоякісні турецькі і китайські трали.
“Виправити це покликаний законопроект №13392 про локалізацію в оборонних закупівлях. Він розповсюдить вимоги локалізації на закупівлі силами оборони цивільних товарів, зокрема і такого роду продукції”, – написав Кисилевський.
Він нагадав, що у 2025 році частка переробної промисловості у наповненні державного бюджету була найбільшою – 18%, тобто вона поступово стає одним з локомотивів української економіки.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” обʼєднує програми, які стимулюють виробництво, промислові інвестиції та несировинний експорт.
Як повідомлялося, законопроєкт №13392, співавтором якого є Кисилевський, Верховна Рада прийняла у першому читанні 4 листопада 2025 року.
Документ, зокрема передбачає внесення змін до закону “Про публічні закупівлі”, якими тимчасово до 31 грудня 2032 року умови локалізації поширюються на оборонні закупівлі цивільних товарів вартістю понад 1 млн грн та за умови, що такий товар внесено до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва безпосередньо його виробником.
Необхідний рівень локалізації 2026 року становить 30% (2025р- 25%).
З Азербайджану до України відправився черговий вантаж з енергообладнанням, наданим організаціями, підприємствами та небайдужими громадянами Азербайджанської Республіки в рамках ініціативи Міністерства закордонних справ України «Тепло для України» (#WarmthforUkraine), ініційованої міністром закордонних справ Андрієм Сібігою.
Про це повідомив посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.
За його словами, допомога спрямована насамперед на підтримку Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також низки постраждалих громад. Вантаж включає:
17 генераторів різної потужності, 4 портативні системи живлення, 3 теплові гармати. «Це не просто техніка – це тепло, світло і можливість працювати, відновлюватися і підтримувати один одного в умовах щоденних російських терористичних обстрілів енергетичної інфраструктури», – підкреслив посол.
Гусєв висловив щиру подяку Азербайджану, його вищому керівництву, підприємствам, організаціям і всьому азербайджанському народу за послідовну і конкретну підтримку України в складний час.
“Така допомога надзвичайно цінна. Вона ще раз підтверджує дружбу наших народів і міцність українсько-азербайджанського стратегічного партнерства”, – підкреслив дипломат.
МЗС України продовжує роботу з залучення подібної допомоги і вже координує з партнерами наступну партію необхідного енергообладнання.
Як повідомляє Сербський Економіст, асоціації автоперевізників з Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Північної Македонії заявили про намір 26 січня 2026 року розпочати протестні акції з блокадою вантажних терміналів на прикордонних переходах у напрямку країн Шенгенської зони. Повідомлення про заплановані дії поширили регіональні ЗМІ з посиланням на заяви профільних об’єднань.
Приводом перевізники називають практичне застосування і майбутнє посилення контролю у зв’язку з впровадженням Entry/Exit System (EES), через що, за їх версією, професійні водії з країн поза ЄС фактично підпадають під режим короткострокового перебування в Шенгені за правилом 90 днів протягом 180 днів – як звичайні туристи. Перевізники попереджають, що при «суворому» застосуванні правил з весни 2026 року частина водіїв може швидко вичерпати ліміт перебування, що створить ризики для ланцюжків поставок і вантажного сполучення між ЄС і регіоном Західних Балкан.
Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і перебуває в контакті з партнерами Західних Балкан, при цьому вказуючи, що правила короткострокового перебування в Шенгені «ясні», а практичні рішення на зовнішніх кордонах знаходяться в компетенції держав-членів.
EES – це автоматизована IT-система ЄС для реєстрації в’їзду і виїзду не-громадян ЄС при короткострокових поїздках, включаючи фіксацію даних документа і біометрії, з метою підвищити ефективність контролю на зовнішніх кордонах і виявляти «оверстеїв». Єврокомісія повідомляла, що система впроваджується поетапно, а повне розгортання на всіх пунктах пропуску заплановано з 10 квітня 2026 року, коли електронні записи повинні остаточно замінити штампи в паспортах.
У разі реалізації блокад на вантажних терміналах можливі черги і затримки на ряді напрямків ЄС – Західні Балкани, що може вплинути на терміни комерційних поставок в регіоні і всій Європі.
АВТОПЕРЕВІЗНИК, блокада, Боснія, ВАНТАЖ, Македонія, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ, Шенген
Пропуск вантажного автотранспорту з вантажем через пропускні пункти на кордоні Польщі «Медика» (в Україні ППр «Шегині»), «Хребенне» (в Україні ППр «Рава-Руська») на в’їзд до Польщі призупинено, а в пункті пропуску “Корчова” (в Україні ППр «Краковець») уповільнено, повідомила Держприкордонслужба в Telegram-каналі в неділю.
«За інформацією польської сторони, в пунктах пропуску “Медика” і »Хребенне” тимчасово призупинено роботу бази даних, яка використовується для оформлення вантажних транспортних засобів з вантажем, що прямують на виїзд з України (в’їзд до Республіки Польща). У пункті пропуску «Корчова» база даних польської митної служби функціонує в уповільненому режимі”, – йдеться в повідомленні прикордонників.
Порожні вантажні транспортні засоби оформляються в звичайному режимі. Інші види транспорту проходять прикордонно-митні процедури без змін.
«За попередньою інформацією, відновлення повноцінної роботи бази даних польської митниці очікується до 22:00 (за українським часом) 18 січня 2026 року», – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
