Україна з початку російського вторгнення отримала близько 90 тисяч тонн допомоги в натуральній формі, наприклад, обладнання та медикаментів, через Механізм цивільного захисту ЄС, передає DW.
“Це, безумовно, найскладніша, наймасштабніша і найтриваліша операція в рамках Механізму цивільного захисту ЄС за всю історію його існування”, – сказав єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич, якого цитує видання.
За його словами, допомога була надана продуктами харчування, медикаментами, транспортними засобами, генераторами, трансформаторами та обладнанням для ремонту електромереж та інших об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми доставили навіть такі речі, як насіння соняшнику та обладнання для захисту культурних пам’яток”, – сказав Ленарчич.
Крім того, понад дві тисячі пацієнтів і поранених з України пройшли лікування в більш ніж 20 країнах ЄС, додав єврокомісар.
Україна офіційно приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС 20 квітня 2023 року. У межах цього механізму держави ЄС та інші країни співпрацюють у питаннях готовності та реагування на кризи та катастрофи.
Завдяки дії Механізму Україна отримувала допомогу і раніше, як і будь-яка країна у світі після відповідного запиту. Як член Механізму Україна отримає доступ до експертних обмінів, навчальних програм і тренувань, а також зможе надавати допомогу країнам, що опиняються в кризі.
Морський порт Ізмаїл на 9 травня виконав річний план із вантажопереробки в обсязі 6,187 млн тонн, це рекордні за всю історію існування порту показники, повідомив глава ДП Адміністрація морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин.
“На першій позиції в номенклатурі вантажів морського порту Ізмаїл за обсягами перевантаження – хлібні вантажі, на другій – інша агропродукція (олія, шрот, соняшник), на третій – окатиші”, – повідомило відомство у Facebook.
За його даними, найбільші обсяги з обробки вантажів продемонстрували ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” (2,656 млн тонн), ПрАТ “Дунайсудноремонт” (1,289 млн тонн), ПрАТ “ІРП “Дунайсудносервіс” (805,0 тис. тонн).
Потужності порту з експорту агропродукції збільшилися завдяки введенню в дію причалів для вантажних операцій із зерновими та рослинною олією новими операторами терміналів – ВАТ “Дунайсудносервіс”, ПрАТ “Дунайсудноремонт”, ПрАТ “ІЦКК”, а також завдяки будівництву нового терміналу ТОВ СП “Нібулон”, додало АМПУ.
“Збільшенню пропускної спроможності морського порту Ізмаїл, який сьогодні обробляє істотну частку українського експорту, сприяло відновлення судноплавства в гирлі Бистре, збільшення акваторії МП “Ізмаїл” і проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії порту”, – повідомив Литвин.
Він підкреслив, що Дунайський кластер – це ключовий альтернативний шлях експортно-імпортної логістики, який є пріоритетним для подальшого розвитку для АМПУ.
Як повідомлялося, минулого року перевалка в порту Ізмаїл збільшилася до 8,89 млн тонн з 4 млн тонн роком раніше.
Обсяг перевалки вантажів у Дунайських портах до кінця поточного року може збільшитися до 20 млн тонн проти 16 млн тонн вантажів торік, що втричі більше за довоєнний рівень, спрогнозував наприкінці квітня віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков. З них 16-17 млн тонн – це агропродукція.
Румунія з понеділка, 24 квітня, розпочне пломбування транспортних засобів, що перевозять українську аграрну продукцію в режимі транзиту, повідомляє “Укртрансбезпека” в неділю в телеграмі за підсумками зустрічі міністра агрополітики України Миколи Сольського і його румунського колеги Петра Деа.
“Встановлювати пломби на вантажний автотранспорт з українським аграрним транзитним товаром будуть митні органи Румунії”, – зазначено в релізі.
Згідно з ним, перевізникам, які прямують через Румунію транзитом, важливо підготувати вантажівку до пломбування і прибувати до кордону тільки після виконання відповідних умов.
Раніше цього тижня подібні вимоги щодо пломбування транзитних українських автомобільних аграрних вантажів запровадила Польща
Один зі світових лідерів датська транспортно-логістична компанія A. P. Moeller-Maersk AS, яка припинила суднозаходи в Україну з лютого минулого року після повномасштабного російського вторгнення, відновила доставку вантажів клієнтів до українського порту Рені з Констанци (Румунія) баржовим сполученням, йдеться на офіційному сайті компанії.
“Розвиток в Україні залишається у фокусі уваги, а також імплементація рішень для наших клієнтів із погляду забезпечення безпеки”, – ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, Maersk запускає нове щотижневе баржеве сполучення з порту Констанца до порту Рені за двома маршрутами – через Констанцу/Дунайський канал і Чорне море з часом транзиту приблизно 1,5 дня.
Повідомляється, що система компанії оновлена і приймає бронювання від клієнтів з доставкою до порту Рені. Їх виконання залежатиме від робочих можливостей за умови оформлення належної документації, включно з юридичним ухваленням положення про Україну щодо наявності ризиків у регіоні.
У компанії порадили звертатися за детальнішою інформацією про доставку вантажів у порт Рені до її місцевих представників.
У четвертому кварталі 2022 року A.P. Moeller-Maersk AS скоротила чистий прибуток на 18,8%, виручку – на 3,7%, що виявилося гіршим за прогнози експертів. Чистий прибуток у жовтні-грудні становив $4,95 млрд проти $6,094 млрд за аналогічний період попереднього року. Виручка знизилася до $17,82 млрд порівняно з $18,506 млрд.
Середня ставка фрахту скоротилася на 3,5% щодо четвертого кварталу 2021 року, обсяг перевезень впав на 14%.
Maersk також зупинила роботу на російському ринку. Усі сервіси в РФ припинили працювати в першому кварталі, у третьому кварталі було закрито угоду з продажу 30,75% акцій компанії Global Ports Investments. Тривав процес продажу залишків активів – двох складів і чотирьох буксирів.
У 2022 році Maersk отримала EBITDA в розмірі $36,81 млрд і EBIT – $30,86 млрд.
Морські порти 2022 року перевалили 59 млн тонн вантажів, забезпечивши 54% експорту з країни, порівняно з показником 2021 року – 153,7 млн тонн – падіння становило 2,6 раза, йдеться в повідомленні Адміністрації морських портів України (АМПУ) у Facebook.
Згідно з ним, на експорт було відвантажено 47,8 млн тонн вантажів, що майже в 2,5 раза менше, ніж у довоєнному 2021 році, тоді як імпортовано майже в 4 рази менше – 6,2 млн тонн.
Уточнюється, що вантажообіг Одеського порту, як порівняти з показниками 2021 року, скоротився з 22,56 млн тонн до 7,69 млн тонн, порту “Південний” – з 53,47 млн тонн до 15,28 млн тонн, “Чорноморськ” – з 25,63 млн тонн до 11,76 млн тонн.
Головним чином українські порти перевалювали зернові вантажі, які забезпечили майже половину в загальному обсязі – 28,8 млн тонн, наливні вантажі склали 4,8 млн тонн.
В АМПУ наголосили на великому значенні угоди про “зернову ініціативу”, яка дала змогу розблокувати роботу портів “Великої Одеси”, і якби не дії Росії, що блокує роботу “зернового коридору”, то показники роботи в рамках угоди могли б бути вищими, зазначається в повідомленні.
Адміністрація уточнила, що з 1 серпня в рамках “зернової ініціативи” на експорт було відправлено 614 суден із 16 млн тонн агропродукції для 40 країн. З Одеського порту – 188 суден із 4,2 млн тонн, із порту “Чорноморськ” – 261 судно з 6,4 млн тонн, з порту “Південний” – 165 суден з 5,5 млн тонн.
Третина суден – 281 з 7,2 млн тонн вантажів прямувала в Азію і трохи менше – 246 суден з 6,8 млн тонн – в Європу, тоді як 87 суден з 2,1 млн тонн вирушили в Африку.
В АМПУ зазначили, що 2022 рік планувався як рік розвитку портової інфраструктури, але війна кардинально змінила плани, і в умовах блокування більшості українських портів, адміністрація сфокусувалася на розвитку транспортної логістики Дунайського регіону.
Як наслідок, обсяги вантажообробки в порту Рені зросли до 6,82 млн тонн із 1,37 млн тонн 2021 року, порту Ізмаїл – до 8,89 млн тонн із 4 млн тонн, Усть-Дунайська – до 785 тис. тонн із 64 тис. тонн, що стало найкращими результатами роботи за всі роки Незалежності.
Домогтися поліпшення результатів вдалося за рахунок розвитку державно-приватного партнерства та максимальної дерегуляції бізнесу, наголошується в повідомленні, а також за рахунок донопоглиблювальних робіт, які були проведені вперше за багато років біля глибоководних причалів Ізмаїл і Рені. Загальний обсяг експлуатаційного допоглиблення в порту Ізмаїл становив – 710 тис. куб. м, порту Рені – 130 тис. куб. м при загальному обсязі 280 тис. куб. м, який планується виконати до кінця II кварталу 2023 року. Донпоглиблювальні роботи виконувалися власними силами АМПУ за участю філії “Днопоглиблювальний флот”.
АМПУ зазначила, що незважаючи на те, що дунайські порти залучили всі наявні потужності для перевалки вантажів, потенціал для розвитку у 2023 році є. Він буде реалізований шляхом модернізації портової інфраструктури, будівництва нових терміналів, продовження донопоглиблювальних робіт і залучення інвестицій.
Три суховантажі з кукурудзою і насінням соняшнику вийшли в п’ятницю з українських портів, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“2 грудня три судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 106 500 тонн зерна та іншої агропродукції в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Судно Aspasia Luck перевозить до Китаю 63 тис. тонн кукурудзи, судно Sea Inspiration доставить до Італії 26,5 тис. тонн кукурудзи. Суховантаж Lady Perla переправить 17 тис. тонн насіння соняшнику в Болгарію.
В українські порти також прямують три судна, які 2 грудня пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 2 грудня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 12 713 836 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1031 судна: 515 на прибуття в українські порти та 516 – на вихід із них”, – зазначається в повідомленні.
