Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом на 30% з 1 серпня 2026 року та уніфікацію тарифів на перевезення порожніх вагонів.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, необхідність перегляду тарифів пов’язана з погіршенням фінансового стану АТ “Укрзалізниця”, доходи якого не забезпечують покриття поточних витрат. У відомстві зазначили, що останній перегляд тарифів відбувся майже чотири роки тому, тоді як за період із липня 2022 року до квітня 2026 року індекс цін виробників промислової продукції зріс на 252,1%.
За даними Мінрозвитку, у 2025 році обсяги вантажних перевезень скоротилися на 12,5% порівняно з попереднім роком, а чистий збиток “Укрзалізниці” становив 7,6 млрд грн. За перші чотири місяці 2026 року збиток сягнув 9,3 млрд грн.
У міністерстві зауважили, що без індексації тарифів прогнозований чистий збиток компанії за підсумками 2026 року перевищить 13 млрд грн, а дефіцит коштів сягне понад 26 млрд грн.
Проєкт наказу також передбачає завершення уніфікації тарифів на перевезення порожніх вагонів. Для вагонів з-під вивантаження вантажів 1-го та 2-го тарифних класів тарифи зростуть приблизно на 60%, тоді як для вагонів з-під вантажів 3-го тарифного класу залишаться без змін.
В Мінрозвитку очікують, що запропоновані зміни дозволять “Укрзалізниці” частково покрити дефіцит коштів у 2026 році та отримати додатковий фінансовий ресурс у розмірі близько 8,6 млрд грн.
ВАНТАЖ, Залізничні перевезення, індексація, ТАРИФ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Порти України за квітень 2026 року перевалили на 35,8% більше вантажів, ніж за квітень 2025 року – 8,2 млн тонн, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) в Телеграм в п’ятницю.
“Це відбулося попри суттєве збільшення атак на портову інфраструктуру”, – зазначається у повідомленні.
Згідно з даними АМПУ, загалом у січні-квітні 2026 року морські порти України забезпечили перевалку 29,5 млн тонн вантажів, що більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Зазначається, що основу вантажопотоку сформували зернові – 16 млн тонн, що на 7% більше, ніж торік.
У квітні було зафіксовано атаки понад 500 БпЛА на логістичну інфраструктуру.
“Попри безпекові ризики та регулярні обстріли, портовики забезпечили безперервність роботи галузі та виконання зовнішньоторговельних контрактів”, – наголосили в АМПУ.
Як повідомляв віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, українські порти за І квартал 2026 року скоротили обсяг обробки вантажів на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 21,1 млн тонн.
Кулеба тоді зауважував, що від початку 2026 року пошкоджено 193 об’єкта портової інфраструктури та 25 цивільних суден.
Вантажообіг морських портів України у 2025 році скоротився порівняно з 2024 роком на 15,9% – до 81,7 млн тонн, зазначав Кулеба. За його словами, основу вантажообігу сформувала аграрна продукція – 44,2 млн тонн, що на 26,3% менше за показник 2024 року, в той же час контейнерні перевезення зросли на 66,1% – до 215,75 тис. TEU.
“Укрзалізниця” (УЗ) з 1 травня переводить у повноцінну роботу сервіс автоматизованого розподілу ремонту вантажних вагонів з метою нівелювання людського фактору, підвищення ефективності використання рухомого складу та скорочення часу простою.
“Фактично, відтепер увесь процес – від планування ремонту до фінальних розрахунків – відбуватиметься онлайн в одній системі”, – зазначає УЗ у Facebook.
Компанія пояснює, що для ремонту вагонів на її потужностях необхідно онлайн пройти три етапи, зокрема вже працюючий етап планування і договору, коли у системі публікується інформація про доступні потужності, тарифи та умови, а власник вагона подає електронну заявку з річним планом ремонтів. Після цього сторони укладають договір онлайн із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
На другому етапі (формування заявки та ремонт), який запрацював з 1 травня, клієнт здійснює передоплату, подає заявку самостійно, обравши виробничий підрозділ для отримання послуги, після чого вагони направляються на ремонт. Усі роботи виконуються за автоматично сформованою чергою.
На третьому етапі (завершення і розрахунки) після ремонту через систему формуються акти виконаних робіт та необхідні документи з накладанням КЕП. Вони стають доступними в електронному кабінеті замовника, після чого відбувається фінальний розрахунок.
“Тож клієнти отримують повністю цифровий процес без паперових документів: договір, заявки, відстеження ремонту та всі розрахунки – в одному сервісі. Кожному автоматично створюється особовий рахунок, а договори можна продовжувати онлайн”, – резюмується в дописі.
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), відвантажив замовнику у Данію продукцію більш ніж на EUR160 тис., що стало найбільшим експортним відвантаженням з початку поточного року, повідомив власник ТК Group Олександр Соколовський.
“Сталося найбільше експортне відвантаження з початку року – дві повні фури продукції виробництва “ТК-Домашній Текстиль” поїхали до Данії. І це тільки для одного клієнта, який у минулому році дуже обережно почав з нами працювати, а з початку року збільшив обсяг замовлення в порівнянні з 2025 вже в п’ятеро”, – написав Соколовський у Facebook.
Він повідомив, що у складі партії куртки, термобілизна, в’язані вироби (светри, шапки, шарфи), дитяче взуття.
“І якщо взуття ми відносно нещодавно почали самостійно виробляти на фабриці у Чигирині (яку взяли в управління), то усі інші вироби давно шиємо на власних виробництвах у Києві, Чернігові та Одесі. Бавовняні тканини та утеплювач (силіконізований сінтепон) теж з власних фабрик, що дозволяє мінімізувати витрати і бути незалежними від імпорту з його постійними логістичними ризиками”, – йдеться в дописі.
Соколовський наголосив, що європейські партнери компанії у першу чергу цінують географічну близькість та швидкість логістики; багатопрофільність виробництва повного циклу: від створення ниток та тканини до готового виробу; якість натуральних бавовняних матеріалів; стабільний контроль на кожному етапі, а також “чесні та конкурентні ціні”.
“Останній пункт дуже важливий, бо гроші всі замовники рахують, і нам доводиться витримувати жорстку конкуренцію з китайськими, турецькими та іншими потужними виробниками, які при цьому працюють в мирних та стабільних умовах, не маючі наших військових, енергетичних, кадрових і інших ризиків”, – підкреслив він.
Соколовський також додав, що українському виробникові стало складніше “боротися” за європейського замовника, і компанії треба постійно доводити, що навіть в умовах форс-мажора на якійсь з фабрик “ТК-Груп” замовлення підстрахують інші фабрики і продукція буде відвантажена вчасно.
“Якщо у 2022-2023 роках європейські замовники реально співчували нам та щиро намагалися підтримувати замовленнями, то останні пару років, навіть коли ми пропонуємо конкурентні ціни і гарантуємо якість, дуже складно довести розмови до підписаних контрактів. Чи “втомилися” від нашої війни, чи їх страхові компанії щемлять, чи це вже політика, хто знає… Але їх протоколи вказують на ризики і їм простіше нам відмовити та перевести замовлення кудись в Азію”, – написав він.
Крім того, власник “ТК-Груп” підкреслив, що боротися за кожного іноземного клієнта треба ще й тому, що попит на текстильну продукцію на внутрішньому ринку зі зрозумілих причин (скорочення населення та зниження купівельної спроможності) значно зменшився.
“Дешевий імпорт, переважно контрабандний, теж нікуди нажаль не зник”, – зазначається у дописі.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва – у Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону у Чернігові.
Як повідомлялось, серед країн-імпортерів продукції “ТК ДТ”: Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція, Румунія, Швеція, Словаччина.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C. Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України.
Виробництво тралів для перевезення великогабаритних вантажів в Україні у 2025 році зросло на 18% – до 415 од., повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Непоганий результат маємо в галузі машинобудування, яку ще кілька років тому ризикували втратити. Попит, сформований аграріями, логістичними компаніями і частково державою, трансформувався у внутрішнє виробництво завдяки політиці “Зроблено в Україні”. Головними інструментами стали локалізація в публічних закупівлях та компенсація 15% вартості української техніки”, – йдеться у його дописі у Facebook.
Кисилевський зазначив, що трали в Україні минулого року виготовляли три підприємства, які активно інвестують у розвиток та налагодження експорту. Також стартувало виробництво нового виду продукції – модульних тралів.
Водночас, підкреслює нардеп, в оборонних закупівлях все ще масово присутні низькоякісні турецькі і китайські трали.
“Виправити це покликаний законопроект №13392 про локалізацію в оборонних закупівлях. Він розповсюдить вимоги локалізації на закупівлі силами оборони цивільних товарів, зокрема і такого роду продукції”, – написав Кисилевський.
Він нагадав, що у 2025 році частка переробної промисловості у наповненні державного бюджету була найбільшою – 18%, тобто вона поступово стає одним з локомотивів української економіки.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” обʼєднує програми, які стимулюють виробництво, промислові інвестиції та несировинний експорт.
Як повідомлялося, законопроєкт №13392, співавтором якого є Кисилевський, Верховна Рада прийняла у першому читанні 4 листопада 2025 року.
Документ, зокрема передбачає внесення змін до закону “Про публічні закупівлі”, якими тимчасово до 31 грудня 2032 року умови локалізації поширюються на оборонні закупівлі цивільних товарів вартістю понад 1 млн грн та за умови, що такий товар внесено до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва безпосередньо його виробником.
Необхідний рівень локалізації 2026 року становить 30% (2025р- 25%).
З Азербайджану до України відправився черговий вантаж з енергообладнанням, наданим організаціями, підприємствами та небайдужими громадянами Азербайджанської Республіки в рамках ініціативи Міністерства закордонних справ України «Тепло для України» (#WarmthforUkraine), ініційованої міністром закордонних справ Андрієм Сібігою.
Про це повідомив посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.
За його словами, допомога спрямована насамперед на підтримку Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також низки постраждалих громад. Вантаж включає:
17 генераторів різної потужності, 4 портативні системи живлення, 3 теплові гармати. «Це не просто техніка – це тепло, світло і можливість працювати, відновлюватися і підтримувати один одного в умовах щоденних російських терористичних обстрілів енергетичної інфраструктури», – підкреслив посол.
Гусєв висловив щиру подяку Азербайджану, його вищому керівництву, підприємствам, організаціям і всьому азербайджанському народу за послідовну і конкретну підтримку України в складний час.
“Така допомога надзвичайно цінна. Вона ще раз підтверджує дружбу наших народів і міцність українсько-азербайджанського стратегічного партнерства”, – підкреслив дипломат.
МЗС України продовжує роботу з залучення подібної допомоги і вже координує з партнерами наступну партію необхідного енергообладнання.
