Асоціації гірничо-металургійних, інших промислових, видобувних підприємств, виробників будматеріалів та цементу виступили проти підвищення тарифів на вантажні перевезення та електроенергію через ризик зупинки підприємств або значного падіння виробництва.
Про це вони заявили на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» на тему «Тарифна політика державних монополій – АТ »Укрзалізниця« та НЕК “Укренерго”, їх негативний вплив на промисловість та економіку України» у вівторок.
Президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що споживачами послуг так званих природних монополій є підприємства ГМК, виробники цементу, будматеріалів тощо.
«Це головні клієнти таких підприємств, як “Укрзалізниця”, »Укренерго”. До війни тільки галузь гірничо-металургійного комплексу разом з феросплавними комбінатами споживала близько 60% всієї електроенергії, яка йшла на промисловість, перевозили понад 40% того трафіку, який дає «Укрзалізниця». Тому ми залежимо від діяльності цих компаній, як і вони від нас”, – констатував Каленков, висловивши надію, що в майбутньому ці ринки вдасться зробити більш конкурентними і зруйнувати монополії. Але до того часу держава повинна дбати про те, щоб ці монополії не зловживали своїм становищем, вважає він.
Глава «Укрметалургпрому» підкреслив, що в Україні найвищі тарифи на е/е в Європі. “На практиці це означає, що ми програємо конкурентну боротьбу всім підприємцям з ЄС. Я навіть не кажу про підприємства, розташовані в країнах, які все ще споживають російські енергоносії – там взагалі ціни в рази нижчі, ніж у нас, і на газ, і на е/е. І тому ми втрачаємо наші традиційні ринки”, – підкреслив Каленков.
Що стосується залізничних тарифів, то, за його словами, зараз у Польщі та Словенії вони дешевші, ніж в Україні. «Вже зараз ми перевозимо »Укрзалізницею” вантажі дорожче, ніж у Європі, на 15-20%, а є плани підвищувати тарифи ще на 37%. Це не те, що економічно нерозумно, необґрунтовано, – це тупиковий шлях«, – сказав Каленков.
На його думку, тарифна політика УЗ і »Укренерго” вимагає уваги на рівні Кабінету міністрів, Верховної Ради. В ідеалі ж повинен бути створений незалежний орган з тарифів на транспорті на зразок НКРЕКП. Для субсидування пасажирських перевезень у бюджет має бути закладено 26 млрд грн на 2026 рік, щоб не підвищувати тарифи на вантажні перевезення. Інакше через підвищення тарифів наші підприємства почнуть зменшувати виробництво або виходити з ринку.
Виконавчий директор Асоціації виробників цементу України («Укрцемент») Людмила Крипка підкреслила, що дві третини виробленого в Україні цементу, а також сировина для нього поставляється саме залізницею. Тому галузь дуже чутлива до необґрунтованих підвищень вантажних тарифів.
“Ми вже проходили цей шлях, такі дії вже мали негативні наслідки в минулому і цього разу чудес також не відбудеться. Це призведе до негативних наслідків. Виробники будуть змушені перекласти зростання тарифів на свою продукцію, тобто на кінцевого споживача. Таким чином скоротиться споживання продукції, а отже скоротиться її виробництво і перевезення”, – підкреслила Крипка.
При цьому вона вказала на необхідність розробки інструментів державної підтримки для енергоємних експортно-орієнтованих галузей як тимчасового антикризового заходу. За її словами, слід ввести техніко-економічні критерії саме для підприємств пріоритетних галузей. При цьому зекономлені від зниження тарифу на передачу е/е та диспетчеризацію кошти можна було б спрямувати на інвестування у власні відновлювані джерела.
«І ми б таким чином виконали ті завдання з декарбонізації, які перед нами ставить Європейський Союз», – констатувала Крипка.
Вона навела дані ДП «Укрпромзовнішекспертизи», згідно з якими підвищення тарифів на вантажні перевезення на 30% призведе до скорочення ВВП майже на 100 млрд грн, втрати валютної виручки в розмірі 98 млрд грн, щорічним втратам до бюджету в розмірі понад 36 млрд грн, ліквідації щонайменше 76 тис. робочих місць.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев констатував, що основна маса феросплавних підприємств розташована вздовж берега Каховського водосховища, тобто в районі, наближеному до зони бойових дій, де надзвичайно складні умови для роботи. Зокрема, марганцеві комбінати простоюють вже два роки.
“Ми не можемо вивезти сировину на феросплавні підприємства, тому що зруйновані залізничні лінії. І ми не можемо платити за те, щоб обхідними шляхами вивезти сировину, яка потрібна для виробництва феросплавів. Феросплавні підприємства сьогодні працюють на 15-20% своєї потужності. Така ситуація призведе до того, що не буде феросплавного виробництва в Україні. До нас будуть везти імпортні сплави, а робочі підприємства залишаться без роботи”, – сказав Кудрявцев.
За його словами, зараз ця прифронтова зона сьогодні тримається завдяки Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ), нікопольським трубним і металургійним підприємствам, але вона може стати «сірою», якщо люди поїдуть звідти.
“У нас сьогодні проблеми з виробництвом, логістикою, з відсутністю персоналу, з е/е. Це той регіон, який виробляв е/е, а сьогодні ми її отримуємо із Західної України. Тариф непідйомний для нас. Тому у нас така ситуація, що ми можемо зупинитися, і це вже не підлягатиме відновленню. Підприємства зараз працюють на 15%, зберігають безперервний процес. Тому що якщо зупинити феросплавну піч, то потім її треба буде півроку запускати знову”, – додав виконавчий директор УкрФА.
Джерело: https://www.youtube.com/live/ATmga3Sdn3g
вантажні перевезення, КАЛЕНКОВ, КРИПКА, КУДРЯВЦЕВ, ТАРИФ, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
Обсяг вантажних перевезень за січень-вересень 2025 року склав 238,7 млн тонн, що на 9,7% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, тоді як за підсумками січня-серпня становило 11,3%, а у січні-липні – 12,6%, повідомила на сайті Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт – 120,6 млн тонн, що на 8,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Вантажообіг залізничним транспортом за звітний період склав 75,56 млрд тонна/км, що на 11,6% менше за такий же період 2024 року.
Автомобільний транспорт за дев’ять місяців цього року перевіз 90,6 млн тонн вантажів, що на 6,2% менше, ніж за дев’ять місяців у 2024 році.
Перевезення вантажів водним транспортом за січень-вересень 2025 року склали 0,7 млн тонн, або 56,3% від обсягу січня-серпня 2024 року.
Як повідомлялося, обсяг вантажних перевезень у 2024 року зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонна/км.
На початку цього року падіння вантажних перевезень в Україні прискорювалося й за результатами чотирьох місяців досягло 18,5%, у тому числі на залізничному транспорті на 21,3%, але з того часу падіння щомісяця сповільнюється.
Обсяг вантажних перевезень за січень-серпень 2025 року склав 208,9 млн тонн, що на 11,3% менше, ніж за аналогічний період у 2024 році, тоді як за результатами січня-липня падіння склало 12,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) на сайті. Згідно з її даними, лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт – 106,9 млн тонн, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Вантажообіг залізничним транспортом склав за звітний період 67,70 млрд тонна/км, що на 11,8% менше за такий же період 2024 року.
Автомобільний транспорт за вісім місяців цього року, за даними Держстату, перевіз 77,4 млн тонн вантажів, що на 9,3% менше, ніж за 8 місяців у 2024 році.
Перевезення вантажів водним транспортом за січень-серпень 2025 року склали лише 0,6 млн тонн, або 53,3% від обсягу січня-серпня 2024 року.
Дані щодо вантажоперевезень трубопровідним і залізничним транспортом під час воєнного стану не розголошуються. Як повідомлялося, обсяг вантажних перевезень у 2024 році зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонна/км.
На початку цього року падіння вантажних перевезень в Україні прискорювалося і за результатами чотирьох місяців досягло 18,5%, в тому числі на залізничному транспорті на 21,3%, але з тих пір падіння щомісяця сповільнюється.
Обсяг вантажних перевезень у січні-липні 2025 року впав на 12,6% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до 181,2 млн тонн, такі попередні дані повідомила на сайті Державна служба статистики (Держстат).
Зазначається, що вантажообіг за звітний період скоротився сильніше – на 13,5%, до 94,37 млрд тонна*км, і якщо за обсягом вантажів у липні вдалося трохи надолужити відставання від минулорічних показників – на 0,8 відсоткового пункту (в.п.), то за вантажообігом воно збільшилося на 0,8 в.п..
Лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт – 92,5 млн тонн, що на 11% гірше за показник семи місяців минулого року.
Вантажообіг залізничним транспортом склав за звітний період 59,66 млрд тонна*км, що на 11,8% менше за такий же період 2024 року. В “Укрзалізниці” швидше зменшення вантажообігу пояснюють більшою часткою більш коротких перевезень у порти.
Автомобільний транспорт за сім місяців цього року, за даними Держстата, перевіз 66,7 млн тонн вантажів, що на 11% гірше за показник семи місяців минулого року, хоча відставання у вантажообігу менше – всього 4%, що свідчить про зростання дальності автоперевезень.
Показник трубопроводного транспорту становив 21,5 млн тонн, що означає падіння на 21,6%, а його вантажообіг впав на 29,2%.
Невеликий обсяг прийшовся за січень-липень на водний транспорт – 0,5 млн тонн, або всього 45,3% від обсягу січня-липня 2024 року, тоді як показник авіаційного транспорту залишається мізерним через закриття неба – 0,02 млн тонн, що на 19,8% менше за той же період минулого року.
Як повідомлялося, обсяг вантажних перевезень у 2024 року зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонна/км.
АТ «Укрзалізниця» у 2024 році зменшила операційний прибуток від вантажних перевезень на 2,3% порівняно з 2023 роком – до 20,39 млрд грн, тоді як її операційний збиток від міжміських і міжнародних, а також приміських пасажирських перевезень зріс на 15,4% – до 15,70 млрд грн. Згідно з річним звітом, який є в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», дохід від вантажних перевезень за минулий рік збільшився на 10,3% – до 81,8 млрд грн, тоді як від пасажирських – на 14,8%, до 10,67 млрд грн.
Як зазначено в документі, найбільший операційний прибуток у вантажних перевезеннях було отримано від інфраструктурної складової – 13,3 млрд грн, що на 8,3% більше, ніж у попередньому році.
У той же час операційний результат вагонної складової скоротився на 11,7% – до 6,93 млрд грн, а локомотивної – впав майже в п’ять разів, до 0,15 млрд грн.
Що стосується пасажирських перевезень, то операційний збиток від міжміських та міжнародних пасажирських перевезень за минулий рік склав 8,81 млрд грн при доході 10,67 млрд грн, тоді як від приміських – 9,31 млрд грн при доході 0,52 млрд грн. У 2023 році міжміські та міжнародні пасажирські перевезення принесли операційний збиток 7,46 млрд грн при доході 9,30 млрд грн, тоді як приміські – 8,24 млрд грн при доході 0,56 млрд грн.
«Укрзалізниця» додала, що операційний результат від допоміжної діяльності в 2024 році склав 2,99 млрд грн, що на 3,7% менше попереднього року, при зростанні доходу від неї на 15,3% – до 9,78 млрд грн.
У звіті компанія зазначила, що продовжує операційну трансформацію і вважає, що додатковий поділ на інфраструктурну, локомотивну та вагонну складові в сегменті вантажних перевезень, а також розкриття інфраструктурної, локомотивної та вагонної складових у сегменті міжміських та міжнародних пасажирських перевезень необхідні для аналізу результатів діяльності компанії та подальшої реорганізації.
Як повідомлялося, компанія в 2024 році збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
«Укрзалізниця», згідно з інформацією Міністерства економіки, забезпечує понад 80% вантажних і близько 36% пасажирських перевезень в межах країни. Компанія є найбільшим роботодавцем в Україні з понад 190 тис. працівників і управляє однією з найбільших залізничних мереж Європи протяжністю понад 19 тис. км, з яких понад 9,3 тис. км – електрифіковані. На балансі «Укрзалізниці» знаходиться понад 1,4 тис. станцій і значний парк локомотивів, вантажних і пасажирських вагонів.
Обсяг вантажних перевезень у січні-грудні 2024 року зріс на 7,8% проти аналогічного періодум 2023 року – до 354 млн тонн.
Такі попередні дані повідомила Державна служба статистики (Держстат). За її даними, вантажообіг за рік зріс на 13% – до 184581 млн тонна/км.
Крім того, кількість перевезених пасажирів у 2024 році збільшилася на 6,8% – до 2,176 млрд.
Пасажирообіг зріс на 10% – до 43385 млн млн пассажирських кілометрів.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій та частини територій, де ведуться (велись) бойові дії.
