Законопроект №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконне перетинання державного кордону, поки що не має реальних механізмів реалізації, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Сергій Дерев’янко.
“Законопроект недопрацьований, зокрема тому, що незрозуміло, як діяти, наприклад, тим особам, які виїхали з тимчасово окупованих територій за межі України і не можуть повернутися в свою країну з різних причин, наприклад, через важке захворювання або догляд за близьким родичем-інвалідом тощо. Згідно із законопроектом, такі особи повинні повернутися в Україну до набрання чинності законом або після цього протягом трьох місяців, інакше вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, що, звичайно, порушує права таких осіб«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна”.
Дерев’янко також зазначив, що «незрозуміло, як бути щодо тих людей, які, можливо, без відповідних документів на початку війни виїхали за межі України з певних причин і надалі не мали і не мають можливості найближчим часом повернутися в Україну».
“Тому виникає низка питань, зокрема, як і кому ці люди, перебуваючи за кордоном, повинні розповісти про свої обставини з урахуванням того, що зміни до КК щодо незаконного перетину державного кордону передбачають звільнення від кримінальної відповідальності тільки за умови, що особи, які перебувають за межами країни протягом трьох місяців з моменту перетину державного кордону, повернулися на територію України і до повідомлення їм про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення добровільно заявили про те, що сталося, правоохоронному органу”, –
Юрист також зазначив, що законопроект пропонує скасувати кримінальну відповідальність за порушення порядку переміщення товарів в район або з району проведення антитерористичної операції, «що є логічним, оскільки в Україні введено військовий стан і, відповідно, антитерористична операція поки не проводиться».
Крім того, законопроект передбачає відповідальність за перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури (перешкоджання будівництву, облаштуванню або знищення/пошкодження інженерно-технічних або фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, пунктів пропуску через державний кордон України тощо).
Дерев’янко також звернув увагу на передбачену законопроектом відповідальність за порушення призовником, військовозобов’язаним або резервістом встановленого законодавством терміну перебування за межами України.
Крім того, законопроект пропонує посилити відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України в умовах воєнного або надзвичайного стану.
«Метою законопроекту є запобігання ухиленню від призову на військову службу за мобілізацією шляхом »втечі” за кордон, і надання можливості повернутися військовозобов’язаним в Україну. У разі прийняття законопроекту після закінчення трьох місяців, особи призовного віку, які незаконно перетнули державний кордон під час дії воєнного стану і не повернулися з-за кордону, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності”, – сказав він.
Коментуючи, що означає зазначений у законопроекті «встановлений законодавством термін перебування за межами України в умовах надзвичайного стану»”, Дерев’янко пояснив, що «чіткого визначення чинне законодавство не дає, але терміни перебування за межами України, визначених категорій громадян, в умовах воєнного та надзвичайного стану визначені постановою Кабміну від 27 січня 1995 року № 57».
“Як приклад, згідно із зазначеною постановою, спортсмени, включені до складу національних збірних команд України, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону, але не менше терміну проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік”, – сказав він.
«Виходить, що на сьогоднішній день відсутні механізми реалізації законопроекту», – резюмував юрист.
Як повідомлялося, Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконне перетинання державного кордону.
Відзначається, що, якщо в 2021 році прикордонниками зафіксовано трохи більше 3 тис. незаконних перетинів державного кордону України, то в 2022 році таких правопорушень стало більше, ніж удвічі, в 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році їх понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб, що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року (4 539 осіб).
Законопроект пропонує ввести покарання у вигляді штрафу від 119 тис. до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до трьох років. Для призовників, військовозобов’язаних або резервістів, які перевищили дозволений термін перебування за кордоном у період воєнного стану, передбачено штраф від 34 тис. до 51 тис. грн або ув’язнення на строк від трьох до п’яти років.
Штраф від 17 тис. до 85 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років передбачено також за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури.
Водночас законопроект містить положення про звільнення від відповідальності для громадян, які в певний термін повернуться на Батьківщину і добровільно звернуться до правоохоронних органів із заявою про скоєне ними кримінальне правопорушення.
МВС України в телеграм-каналі в п’ятницю зазначає, що проект закону був підготовлений міністерством.
«Сьогодні, на жаль, ми бачимо масові спроби ухилитися від мобілізації через незаконний виїзд за кордон. Як показує практика, адміністративні штрафи не стримують порушників», – йдеться в повідомленні.
У МВС пояснюють, що проектом пропонується передача розгляду адміністративних справ про незаконне перетинання кордону прикордонникам, тому що це швидше і ефективніше.
Як уточнили агентству «Інтерфакс-Україна» в МВС, зараз розгляд справ даної категорії здійснюється судами, рішення часто затягуються.
Barristers, відповідальність, ЗАКОН, ЗАКОНОПРОЕКТ, перетин кордону
Це рішення є останнім свідченням того, що адміністрація Трампа відмовляється від притягнення президента Росії Володимира В. Путіна до відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Очікується, що рішення США про вихід з Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України, який є частиною Євроюсту, буде оголошено в понеділок.
Міністерство юстиції повідомило європейських чиновників, що США виходять із багатонаціональної групи, створеної для розслідування діяльності лідерів, відповідальних за вторгнення в Україну, включно з президентом Росії Володимиром Путіним, ідеться в листі, направленому членам організації в понеділок.
Рішення про вихід із Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України, до якого адміністрація Байдена вступила 2023 року, є останнім свідченням відходу адміністрації Трампа від зобов’язань президента Джозефа Р. Байдена-молодшого щодо притягнення пана Путіна до особистої відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Групу було створено для притягнення керівництва Росії, а також її союзників в особі Білорусі, Північної Кореї та Ірану до відповідальності за категорію злочинів, що визначаються міжнародним правом і договорами як агресія, що порушує суверенітет іншої країни та не розпочата з метою самооборони.
«Влада США повідомила мені, що завершить свою участь в ICPA» до кінця березня, – написав Майкл Шмід, президент головної організації групи, Агентства Європейського союзу зі співробітництва в галузі кримінального правосуддя, більш відомого як Євроюст, у внутрішньому листі, отриманому The New York Times.
Група залишається «повністю відданою» справі притягнення до відповідальності «осіб, відповідальних за основні міжнародні злочини» в Україні, додав він.
Сполучені Штати були єдиною країною за межами Європи, яка направила старшого прокурора в Гаагу для роботи зі слідчими з України, країн Балтії, Польщі, Румунії та Міжнародного кримінального суду.
Представник міністерства не відразу відповів на прохання про коментар у неділю ввечері.
Адміністрація Трампа також скорочує роботу Групи по боротьбі з воєнними злочинами, створеної 2022 року генеральним прокурором Мерріком Б. Гарландом і укомплектованої досвідченими прокурорами. Вона мала координувати зусилля Міністерства юстиції щодо притягнення до відповідальності росіян, винних у звірствах, скоєних після вторгнення в повному складі три роки тому.
«Військовим злочинцям ніде сховатися», – заявив пан Гарланд, оголошуючи про створення підрозділу.
Департамент, додав він, «домагатиметься притягнення до відповідальності тих, хто скоює воєнні злочини та інші звірства в Україні».
Під час адміністрації Байдена група, відома під назвою WarCAT, виконувала важливу допоміжну роль: надавала перевантаженим прокурорам і правоохоронним органам України матеріально-технічну допомогу, навчання та безпосереднє сприяння в передачі обвинувачень у воєнних злочинах, скоєних росіянами, в українські суди.
Команді вдалося домогтися однієї значущої справи. У грудні 2023 року американські прокурори вперше з моменту ухвалення закону про воєнні злочини майже три десятиліття тому використали його для заочного обвинувачення чотирьох російських солдатів у катуванні американця, який проживав у Херсонській області України.
У своїх останніх коментарях президент Трамп зблизився з паном Путіним і водночас вступив у конфлікт із президентом України Володимиром Зеленським – дійшло до того, що він помилково припустив, що Україна зіграла роль у провокуванні жорстокого і незаконного військового вторгнення Росії.
«Вам не слід було починати це», – сказав пан Трамп у лютому, звертаючись до лідерів України. «Ви могли б укласти угоду». Слідом за цим він опублікував у соціальних мережах пост, у якому назвав Зеленського «диктатором без виборів» і сказав, що той «виконав жахливу роботу» на своїй посаді.
За словами людей, обізнаних із ситуацією, які говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права обговорювати ці кроки публічно, адміністрація Трампа не пояснила причину виходу зі складу слідчої групи, окрім тієї самої, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Джерело: https://www.nytimes.com/2025/03/17/us/politics/trump-ukraine-invasion-accountability.html
77,6% опитаних українців вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях.
Про це свідчать дані опитування громадської думки, присвяченого адаптації українців до життя в умовах війни та проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в липні на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.
“Зволікання з розв’язаннями проблем, які підривають віру людей у перемогу, битиме і по самому президенту. Опитування показало, що на думку 77,6% громадян “президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, військових адміністраціях”, – повідомив виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Петро Бурковський.
Як зазначив соціолог, “поширений аргумент про те, що “влада не встигає скрізь”, не працює після 16 місяців війни і більше вже не зіграє роль індульгенції для зловживань, байдужості й некомпетентності осіб, яких обрали й призначили саме для того, щоб вони “все й скрізь” встигали робити, користуючись повноваженнями, тим паче розширеними в умовах воєнного стану”.
“Тобто, саме чиновники, які не виконують свої обов’язки, є не менш небезпечним ворогом на даному етапі, ніж Росія. І громадяни очікують на рішучість Володимира Зеленського усувати таких осіб від влади, дослухатися і просувати виконавців, які чесно вказують на проблеми і компетентно пропонують їхнє вирішення”, – продовжує Бурковський.
“Тому очищення ТЦК від “безцінних кадрів” має бути початком відліку, а не крапкою в процесі змін у секторі оборони. У даному випадку, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обґрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати таку “просту ідею” як “переведення воєнкомів-порушників на передову”. Однак чи можна довіряти зброю та життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби? Навряд чи таке рішення підтримають у бойових частинах. А ось пропозиція про заміщення корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві”, – резюмує політичний аналітик.
За даними опитування, 72,9% українців підтримують звільнення поранених військових з лав ЗСУ з виплатою всіх належних компенсацій на лікування та реабілітацію і 46,3% – переведення за бажанням на посади у військкомати замість нинішніх працівників.
Всеукраїнське опитування “Суспільно-політичні настрої населення України” проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в липні 2023 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи”. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв’ю з використанням планшета. Із вибірки одразу було виключено Донецьку та Луганську області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена для розрахунків, однак через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізовано в сусідній Миколаївській області.
Загалом у рамках дослідження було проведено 2011 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. За звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.
