З початку 2026 року в Україні на воді загинуло 135 осіб, врятувати вдалося 74, повідомив директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький.
“З початку року, тобто фактично за чотири місяці, загинули 135 осіб. Це загибель людей на водних об’єктах. З них, на жаль, 10 дітей. Незважаючи на те, що у відсотковому вимірі це менше, ніж за аналогічний період минулого року, ви знаєте, це слабка втіха, тому що дуже важко виміряти життя якимись показниками», – розповів Вітовецький, зазначивши, що у 2026 році на воді загинуло на 44% людей менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Крім того, повідомив Вітовецький, 74 людини вдалося врятувати, з них 23 дитини.
Виробник мінеральної води та напоїв ПрАТ “Орлан” (Київ) за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 8 млн 44,3 тис. грн, повідомило підприємство в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом рішення загальних зборів акціонерів, запланованих на 13 квітня 2026 року, отриманий прибуток у повному обсязі пропонується скерувати на покриття збитків за минулі роки. Дивіденди за 2025 рік нараховувати та сплачувати не планується.
До порядку денного зборів, що пройдуть дистанційно, також включено питання про затвердження звіту наглядової ради та висновків аудитора за 2025 рік. Крім того, акціонери мають намір призначити ТОВ “АФ “Респект” аудитором для перевірки звітності за поточний рік, припинити повноваження чинного складу наглядової ради та обрати її нових членів.
За даними сервісу Opendatabot, за 2025 рік компанія отримала 128,977 млн грн чистого доходу, що на 11,8% менше, ніж за 2024 рік, при цьому чистий прибуток становив 8,44 млн проти 10,66 млн грн чистого збитку за 2024 рік. Активи компанії зросли на 10,7% — до 139,56 млн грн порівняно зі 125,59 млн грн, сумарна дебіторська заборгованість – до 32,66 млн грн проти 28,49 млн грн роком раніше. Поточні зобов’язання ПрАТ “Орлан” на кінець року становили 72,49 млн грн, що на 10,4% більше показника 2024 року (65,66 млн грн). Середня чисельність персоналу компанії – 144 особи. Статутний капітал – 10 млн 793,3 тис. грн.
ПрАТ “Орлан” засновано у 1994 році. Спеціалізується на розливі мінеральної води та безалкогольних напоїв. Виробничий комплекс оснащено двома лініями (KHS, Krones, Siedel) сумарною потужністю 53 тис. пляшок на годину. Компанія також надає послуги co-packing (розлив під власними торговими марками замовників) та сертифікована за стандартом ISO 22000:2018/HACPP.
Акціонерами з великими частками є компанії “Мервінало Холдінг Лтд” (24,85%), “Сайтефелі Інвестментс Лтд.” (24,15%), “Сопрессо Холдінг Лтд.” (17,49%), “Воленіо Холдінг Лтд.” (15,47%) та “Адворес Холдінг Лтд.” (12%).
Україна сьогодні відчуває подвійний тиск: води стає менше, а її якість погіршується, – повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев.
“Від доступу до води залежить промисловість, агросектор і розвиток громад, тому ефективне управління її кількістю має бути одним із ключових інструментів державної політики. Бізнесу важливо розуміти, де є доступ до води, щоб планувати розміщення виробництв і знижувати ризики дефіциту”, – зазначив він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За словами очільника Мінекономіки, з поверхневих джерел забирається 4 074 млн кубометрів води – вдвічі менше, ніж у попередні періоди. Структура використання така: промисловість – 70,5%, житлово-комунальні потреби – 22,1%, зрошення – 4,2%, інші – 3,2%. Соболев зазначив, що останніми роками споживання води промисловістю скоротилося у 1,9 раза, ЖКГ — у 1,5 раза, а зрошення впало понад у десять разів — як наслідок збройної агресії РФ проти України, зокрема знищення Каховської ГЕС, яка забезпечувала водопостачання та зрошення на півдні.
“Мета наших змін – побудувати систему, де кожен кубометр води обліковується, а рішення ухвалюються на основі реальних даних, а не припущень, як основа сучасної, прозорої та збалансованої водної політики”, – заявив міністр.
Він зазначив, що наразі оновлено державний водний кадастр із обліку поверхневих вод. Також протягом минулого року проведено масштабну цифровізацію: оцифровано понад 80 тисяч водних об’єктів, серед яких 60 тисяч водойм і 19 тисяч річок.
Новий аналіз супутників GRACE/GRACE-FO за 2002–2024 роки, опублікований The Guardian, показав стійке скорочення запасів прісної води в Південній і Центральній Європі. Це стосується не тільки річок і озер, але й ґрунтової вологи, снігу, льодовиків і підземних вод, які традиційно вважалися більш стабільним джерелом.
Від Іспанії та Італії до Польщі та України фіксується негативний тренд щодо «водного балансу» – втрати води перевищують поповнення.
На тлі загальноєвропейського тренду Україна стикається відразу з декількома специфічними факторами ризику. Наукові роботи з водної безпеки України відзначають зростання кліматичних ризиків – від посух до раптових паводків. Дефіцит води вже призводить до істотних економічних втрат, насамперед у сільському господарстві, і посилюється в міру зростання температури та зміни характеру опадів.
Спільний документ експертів та екорухів з іригації попереджає: при збереженні трендів більша частина території може фактично перетворитися на єдину посушливу зону, схожу на нинішній степ. Без сучасних систем зрошення вирощування основних культур на півдні буде неможливим, а посухи все частіше фіксуються навіть у центральних і західних областях.
Підрив дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року спустошив найбільше водосховище країни, яке забезпечувало до 40 % водоспоживання півдня України, включаючи питне водопостачання, промисловість і зрошення. Наукові оцінки вказують на різке погіршення водозабезпечення південних регіонів в умовах вже існуючої кліматичної посухи.
Подальші дослідження показали і довгостроковий «токсичний» ефект: з донних відкладень почали вивільнятися десятки тисяч тонн важких металів і забруднювачів, що створює довгострокові ризики для річок і екосистем нижнього Дніпра та Чорного моря.
У ряді громад на півдні та сході країни, особливо в зоні бойових дій, вже спостерігаються локальні «водні кризи» – від перебоїв з питною водою до проблем з водопостачанням для поливу та промисловості. Військові руйнування посилюють загальний кліматичний тренд у бік дефіциту.
Україна формально вже визнала воду одним із ключових пріоритетів кліматичної адаптації. Водне управління переводиться на басейновий принцип за європейською моделлю: план управління басейном Дніпра розроблений за підтримки ЄС і використовується як шаблон для решти восьми річкових басейнів країни. В аграрній політиці до 2030 року окремо прописано розвиток систем водопостачання для зрошення, перехід до кліматоорієнтованого сільського господарства та більш ефективного використання води.
Однак між стратегіями на папері та реальним станом мереж, каналів, свердловин і очисних споруд залишається великий розрив. В умовах війни ресурси держави та місцевих громад обмежені, а попит на воду – від агросектора до ВПО та прифронтових міст – зростає.
На тлі загальноєвропейського «висихання» і зазначеного в дослідженні тренду на виснаження запасів води в Центральній і Східній Європі, включаючи Україну, країна фактично опиняється в зоні подвійного тиску: кліматичного і військового.
Вода стає не тільки ресурсом, але й елементом національної безпеки. Це означає необхідність ставити водну інфраструктуру, захист підземних вод і відновлення після руйнування Каховської ГЕС в один ряд з енергобезпекою та обороною. Проекти відновлення та європейської інтеграції повинні включати жорстку «водну перевірку» – від нових аграрних програм до промислової політики. Міжнародне фінансування на реконструкцію та кліматичну адаптацію логічно прив’язувати до реформ в управлінні водою, прозорості водокористування та модернізації зрошення, особливо в південних областях.
Супутникові дані про «висихання» Європи перетворюють для України тему води з фону в одну з ключових ліній майбутнього – від врожаю та експорту до заселеності територій і стійкості до клімату.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) на засіданні в п’ятницю визнав дії ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім »Моршинські джерела«, ТОВ »Шаянські джерела« порушеннями законодавства про захист від недобросовісної конкуренції з огляду на поширення неправдивої інформації щодо питних вод »Aqua baby«, »Aqua Karpaty«, »Шаянська кремнієва”, повідомила прес-служба відомства.
АМКУ зазначив, що розпочав справи за заявами ПрАТ МЗМВ «Оскар», яке поскаржилося на дії конкурентів – ТОВ “Ліранс” і ТОВ «Торговий дім »Моршинські джерела”. За доводами заявника, товариства поширювали на етикетках продукції, вебсайті та/або онлайн-маркетплейсах неправдиві відомості, зокрема про походження таких вод з Карпат та/або з Моршинського родовища, про належність продукції до мінеральних вод та/або вод, призначених для дитячого харчування, спосіб виготовлення, споживчі властивості та окремі характеристики води «Aqua baby» та води «Aqua Karpaty».
ТОВ «Ліранс» і ТОВ «Торговий дім »Моршинські джерела” в рамках розгляду справ не надали доказів на підтвердження інформації про ці води, розміщеної в місцях розповсюдження. Тому комітет використав інформацію, повідомлену Західним науковим центром НАН України та МОН України.
АМКУ під час здійснення контролю виявив порушення в діях ТОВ «Шаянські джерела», яке є виробником і реалізатором питної води «Шаянська кремнієва», що позиціонується як мінеральна природна столова вода, про що зазначено на її етикетці. Крім того, щодо цієї води поширюються такі відомості про її властивості: «Дбає про мозок» з приміткою «Насичує судини кремнієм, робить їх більш еластичними, завдяки чому сприяє когнітивному відновленню».
ТОВ «Шаянські джерела» також не надало АМКУ доказів на підтвердження інформації, поширеної на етикетках води «Шаянська кремнієва». При цьому ДНП «Український науково-дослідний інститут реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України» повідомило, що вода «Шаянська кремнієва» не може бути віднесена до вод природних мінеральних столових, оскільки зазначені властивості цієї води інститут не перевіряв.
За результатами опитувань споживачів АМКУ встановив, що інформація, поширена щодо вод «Шаянська кремнієва», «Aqua baby» і «Aqua Karpaty», може вплинути на наміри споживачів придбати таку продукцію.
ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім »Моршинські джерела« і ТОВ »Шаянські джерела” таким чином, впевнені в комітеті, можуть отримувати неправомірні конкурентні переваги перед виробниками та/або реалізаторами мінеральних природних столових і питних вод, які виготовляються з дотриманням вимог щодо виробництва продуктів для дитячого харчування, а також оброблених питних фасованих вод.
АМКУ визнав такі дії товариств порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, наклав на них відповідні штрафи та зобов’язав ТОВ «Торговий дім »Моршинські джерела« і ТОВ »Шаянські джерела” припинити порушення.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Смарагд ЛТД” на 17 704 710 грн за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зокрема за поширення неправдивої інформації на етикетках мінеральної природної столової води “Buvette 3 (Vital)”, повідомила пресслужба регулятора.
Згідно з рішенням АМКУ, ТОВ “Смарагд ЛТД” визнано винним у порушенні ст. 15-1 закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”, оскільки поширювало неправдиву інформацію, що вводить споживачів в оману, щодо властивостей мінеральної природної столової води негазованої та слабогазованої “Buvette 3 (Vital)”, яку розміщувало на пляшках ємністю 0,5 л, 0,75 л, 1,5 л, 1,7 л.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ТОВ “Смарагд ЛТД” зареєстровано 2004 року в Кременчуці Полтавської області, 2021 року підприємство змінило юридичну адресу і переїхало до Дніпра Дніпропетровської області. Спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв і мінеральних вод, розлитих у пляшки. Володіє ТМ Buvette.
Дохід підприємства 2023 року становив 769,77 млн грн, чистий прибуток – 6,33 млн грн, боргові зобов’язання – 752,13 млн грн. Активи заводу оцінюють в 944,63 млн грн. Кількість персоналу – 252 людини. Статутний фонд – 65 млн грн.
Бенефіціарами підприємства є Євген Шарінов і Євген Дверіс через кіпрську “Еліай Інвестментс Лімітед”.
