В Україні за роки війни з`явилося близько 70 нових виноробних підприємств, передумовою чого стало суттєве вдосконалення законодавства, повідомив голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України Володимир Печко.
“За останні 4,5 роки завдяки покращенню законодавства і кліматичним змінам у нас стало на 70% більше виноробних підприємств… Орієнтовна цифра – близько 70 нових підприємств. Вони вийшли з тіні, почали сплачувати податки, взяли офіційно людей на роботу. В Україні почали розвиватися маленькі шато. Ніколи маленьких виноробних підприємств в Україні не було ні за радянських часів, ні за часів уже незалежної країни”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food .
Керівник галузевої асоціації нагадав, що раніше для отримання ліцензії на виробництво вина потрібно було сплатити близько 500 тис. грн. Після переходу на спрощену процедуру реєстрації виноробного підприємства ця процедура стала більш фінансово доступною і кожен, хто бажає, може отримати ліцензію за два тижні.
Після початку буму створення маленьких вітчизняних шато, за словами експерта, виноробам почало бракувати сировини і, відповідно, виноградарських насаджень.
За оцінкою Печка, в Україні наразі налічується близько 20 тис. га виноградників, із яких 5 тис. га закладено під час війни. Ця статистика не враховує окуповані території в Криму, Херсонській і Миколаївській областях.
Керівник асоціації розповів, що глобальне потепління дало українським виноградарям можлиість закладати виноградні плантації в нетипових для виноградарства регіонах. Як приклад він навів Київську область, де працює близько 10 виноробних ліцензійованих підприємств. Вони вирощують для себе сировину в Київській області і докуповують необхідні обсяги в Одеській і Миколаївській областях.
Вітчизняні винороби, констатував він, змушені активно імпортувати іноземний спирт переважно з Молдови та Грузії, де більше розвинуто виноградарство.
Печко також розповів, що позитивно на галузь вплинуло створення в Одеській області лабораторії ізотопного аналізу. Вона дає підприємствам змогу проводити перевірку виноматеріалу, з якого заводи виготовляють більш якісну продукцію.
“Завдяки активізації переробних підприємств вирощування винограду стало рентабельним. Якщо в 2023 році вартість 1 кг винограду на переробку становила 5-8 грн, то в 2024-2025 рр. вона досягла 18-25 грн, що стимулювало закладку виноградних насаджень”, – зазначив експерт і додав, що експорт українського вина наразі ще невисокий.
“Сказати, що ми дуже класні експортери і готові завоювувати Європу, ще рано. Треба це робити, треба, але більше нам потрібно захищати власний ринок. Робити якісну продукцію і конкурувати нею в Україні”, – резюмував голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України.
Виноградарі та винороби Одеської області з 28 жовтня по 17 листопада 2025 року можуть подати заявки на гранти від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у співпраці з
Міністерством економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України за фінансової підтримки уряду Італії.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, участь у програмі можуть взяти зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР) виноградарі та винороби, які обробляють від 0,5 до 20 га виноградників Одеської області.
Відібрані учасники зможуть отримати грантову підтримку в розмірі від $10 тис. до $25 тис. Сума буде залежати від обсягів виробництва та обґрунтованих потреб.
Нова програма ФАО спрямована на розвиток виноробного сектора України шляхом розширення доступу до сучасного обладнання, якісного посадкового матеріалу та технічної підтримки, а також впровадження ринково орієнтованих підходів, які забезпечать сталий розвиток малих виробників.
За словами керівниці Офісу ФАО в Україні Шахнози Мумінової, наведених у публікації міністерства, ініціатива є кроком у багаторічній співпраці з урядом України для зміцнення сільської економіки та відновлення через агропродовольчі ланцюги доданої вартості.
Програма також передбачає надання технічної підтримки, навчання та консультацій, а також сприяння у впровадженні системи захищених географічних зазначень для підвищення конкурентоспроможності українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Споживання вина у світі в 2024 році скоротилося на 12% порівняно з піковим рівнем 2007 року, йдеться у звіті Knight Frank.
При цьому “деяких з ключових виноробних регіонів світу цей спад не зачепив”.
Найбільше постраждали виноградники Нової Зеландії. Наприклад, у регіоні Мальборо їхня вартість впала на 33% торік із історичного максимуму 2023 року, заявив Курт Ліндсей із Bayleys, компанії-партнера Knight Frank на місцевому ринку.
Вартість виноградників у регіоні Лос-Карнерос у каліфорнійській долині Напа знизилася 2024 року на 15% порівняно з попереднім роком, в австралійській долині Баросса та французькому регіоні Кот-дю-Рон – на 10%.
Виробництво вина за останні 20 років зменшилося приблизно на 20%, за даними Knight Frank. При цьому у багатьох виноробів залишається надлишок запасів, пише Financial Times.
За словами Ліндсея, надлишки запасів у новозеландському Мальборо призвели до зниження вартості балочного вина (постачається у великих контейнерах і розливається в пляшки в пункті призначення) з 7 новозеландських доларів ($3,9) до 3 доларів за літр.
У Чилі ціна винограду сорту паїс для балочного вина торік впала до $0,09 за кг, що приблизно вдвічі менше собівартості, зазначає головний винороб Miguel Torres Едуардо Жордан.
Водночас преміальні місця для вирощування винограду, включно з французькою Шампань, зберегли свою цінність, пише FT.
У британському Ессексі вартість виноградників підскочила на 20% у 2024 році, повідомляє Knight Frank.
Засновниця преміального українського винного бренду 46 Parallel Ганна Горкун уклала першу за останні 15 років M&A-угоду у виноробній галузі України та залучила інвестора – міжнародну групу компаній Vinos de La Luz, яка відома своїми виноробними підприємствами в США, Аргентині, Іспанії та Італії.
«Трохи менше місяця тому ми підписали угоду, за якою всі 100% перейшли новим власникам – Vinos de La Luz, групі компаній, що володіє виробничими потужностями у США, Аргентині, Іспанії та Італії. Це значуща подія не тільки для самої компанії, а й для економіки України загалом. Сам факт того, що під час війни іноземний інвестор купує український бізнес і має намір його розвивати саме в Україні, з українською командою і підтримуючи філософію бренду залишатися Proudly Ukrainian – перемога і величезне досягнення», – написала Горкун у Facebook.
Вона зазначила, що завдяки укладеній угоді торгові марки 46 Parallel Wine Group (зокрема, Grand Admiral, El Capitan та Apostrophe) відтепер входять до глобального портфеля Vinos de La Luz, що має понад 100-річну історію виробництва вина.
46 Parallel Wine Group зареєстрована 2019 року в Києві. Під керівництвом Горкун вина компанії завоювали понад 115 медалей на авторитетних міжнародних і національних конкурсах. Компанія також представляє Україну на світовій арені, зокрема в Музеї вина в Бордо (Франція). На момент підписання угоди продукція компанії була представлена на ринках України та Японії.
Згідно з даними Опендатабот, дохід компанії 2023 року становив 5,473 млн грн, що в 1,8 раза менше, ніж 2022 року, і в 3,4 раза менше довоєнного 2021 року. Чистий збиток у 2023 році становив 698,3 тис. грн порівняно з 2,64 млн грн чистого прибутку у 2022 році. Активи компанії у 2023 році скоротилися на 23,3% до 9,464 млн грн, а боргові зобов’язання на 33,3% до 4,35 млн грн. Статутний фонд – 845 тис. грн.
Бенефіціаром компанії з грудня 2014 року є Наталія Бурлаченко через ТОВ «Біг Вайнс», якій належить 100% акцій ТОВ 46 «Параллель Вайн Груп».
Vinos de La Luz – це міжнародна група компаній із власними виноробнями в США, Аргентині, Іспанії та Італії, що має понад столітній досвід у галузі виноробства. Група активно розвиває бренди вин різного походження і представлена на численних світових ринках.
Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) зібрала у Києві, в КВЦ «Парковий» членів CCIFU, дипломатів, друзів і партнерів на свій традиційний щорічній благодійний вечір Божоле Нуво. Другий рік поспіль CCIFU підтримає фонд UNBROKEN Ukraine та його проект «Протези для незламних».
Цього року Франко-українська торгово-промислова палата також святкує важливий ювілей — 30 років діяльності в Україні!
Захід відбувся під високим патронатом та за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Франції в Україні пана Гаеля Весьєра й зібрав близько тисячі гостей.
Щороку, в третій четвер листопада вся Франція святкує Божоле Нуво — свято молодого вина, яке знаменує собою завершення збору врожаю винограду та початок нового винного року.
Саме в цей час у невеликому регіоні Божоле, що знаходиться на північі Ліона, одним з перших дозріває виноград сорту Гаме— чорний, з білою м’якоттю.
Вино Божоле нуво відрізняється від інших тим, що надходить у продаж відразу після закінчення процесу ферментації, через шість тижнів після збору врожаю та зберігається не більше півроку. Традиція такого святкування зародилася у 1951-му році.
Франко-українська торгово-промислова палата в Україні (фр. Chambre de commerce française en Ukraine, CCIFU) — некомерційна асоціація, покликана сприяти зростанню інвестицій французьких компаній в українську економіку і створювати сприятливі умови для розвитку французьких компаній, представлених на українському ринку або бажаючих розпочати свою діяльність в Україні.
Франко-українська торгово-промислова палата в Україні об’єднує понад 130 компаній, які належать до агропромислового комплексу (Limagrain[en], Euralis, Mas Seeds), банківської галузі (Credit Agricole, Укрсиббанк), автомобільної промисловості (Renault, Michelin), машинобудування (Schneider Electric), готельного бізнесу (InterContinental Kyiv), туризму та індустрії розваг (France Groupe, Club Med), охорони здоров’я (Sanofi), транспорту (Air France), торгівлі та надання інших послуг (Auchan, L’Oreal, Chanel, Danone, Lactalis, Leroy Merlin).
Обсяг виробництва вина в країнах Євросоюзу скоротиться приблизно на 3% цьогоріч через несприятливі погодні умови і витрати, що зростають, прогнозує сільськогосподарська лобістська група Copa-Cogeca.
Випуск вина в ЄС поточного року становитиме близько 144 млн гектолітрів (гл), ідеться в пресрелізі групи.
Як очікується, Італія стане найбільшим виробником вина в Європі з показником 41 млн гл (зростання на 7%), Іспанія посяде друге місце (38,1 млн гл, зростання на 18% у річному виразі), а випуск вина у Франції впаде на 22%, через що країна відкотиться на третє місце з показником 37,4 млн гл.
Рік, що минає, відзначився непередбачуваною погодою і наслідками нещодавніх посух у Європі, йдеться в повідомленні. Тим часом хвороби виноградників стали меншою проблемою, ніж у 2023 році, пишуть експерти. Крім того, ціни на скло, бензин, транспортні послуги та добрива, що зростають, суттєво збільшили витрати виробників, а високі ставки ускладнили доступ до кредитів, необхідних для розвитку бізнесу.
“Європейський ринок вина переживає складні часи, на нього впливають високі виробничі витрати і ситуація на міжнародних ринках, – сказав голова робочої групи з вина в Copa-Cogeca Лука Ріготті. – Однак я впевнений у стійкості та підприємливості наших фермерів”.
