General Electric Co. збільшила виручку в січні-березні на 14% у річному вираженні і завершила квартал із прибутком у розрахунку на акцію проти збитку роком раніше.
Як ідеться в прес-релізі компанії, у першому кварталі вона отримала скоригований прибуток у розмірі 27 центів на акцію порівняно зі збитком у 9 центів на акцію за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому очікували прибуток на рівні 14 центів на акцію.
Квартальна виручка GE збільшилася до $14,49 млрд з $12,68 млрд роком раніше. Консенсус-прогноз аналітиків для цього показника становив $13,3 млрд.
Вільний грошовий потік був позитивним і становив $102 млн. Аналітики очікували негативний показник на рівні $645 млн.
Опублікований у вівторок звіт став першим, де не враховуються показники GE HealthCare. Підрозділ став самостійною компанією і вийшов на біржу 4 січня.
Доходи у сфері відновлюваної енергетики скоротилися на 1%, до $2,84 млрд, у сфері енергопостачання – збільшилися на 9%, до $3,82 млрд. Обидва бізнеси входять до складу підрозділу GE Vernova.
Виручка авіаційного підрозділу (GE Aerospace) підскочила на 25%, до $7 млрд.
Сукупний обсяг замовлень, отриманих компанією в минулому кварталі, збільшився на 25%, до $17,6 млрд.
На початку 2024 року очікується виділення GE Vernova в самостійний бізнес з перейменуванням GE в GE Aerospace.
GE підвищила нижню межу прогнозу скоригованого прибутку на акцію на 10 центів і тепер очікує його в діапазоні $1,7-2. Прогноз вільного грошового потоку поліпшено до $3,5-4,2 млрд з $3,4-4,2 млрд. Зростання виручки, як і раніше, очікується на рівні 7-9% (high single digits).
Акції GE дорожчають на 1,2% під час попередніх торгів у вівторок. За останні три місяці капіталізація компанії зросла на 24%, до $108,4 млрд.
Інтернет-сервіс для мандрівників TripAdvisor Inc. збільшив виручку в четвертому кварталі 2022 року в 1,5 раза завдяки підвищенню активності в туристичному секторі.
Як ідеться у пресрелізі компанії, її виручка в жовтні-грудні зросла до $354 млн порівняно з $241 млн за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому прогнозували цей показник на рівні $344,2 млн.
Виручка від основного напряму діяльності TripAdvisor підскочила на 34%, до $217 млн, дохід платформи резервування місць у ресторанах The Fork збільшився на 10% – до $33 млрд, онлайн-маркетплейса Viator – злетів у 2,2 раза, до $127 млн.
“Поліпшення показників зумовлено головним чином зростанням споживчого попиту на послуги, пов’язані з туризмом, з урахуванням пом’якшення карантинних обмежень і триваючого відновлення галузі”, – зазначають у компанії.
Водночас зміцнення долара США негативно вплинуло на результати TripAdvisor, віднявши приблизно 8 відсоткових пунктів від темпів зростання її виручки в четвертому кварталі і 10% за підсумками всього 2022 року.
Компанія в минулому кварталі зафіксувала чистий збиток у розмірі $3 млн, або $0,02 на акцію, порівняно зі збитком у $29 млн, або $0,21 на акцію, роком раніше.
Прибуток без урахування разових чинників становив $0,16 на акцію, істотно перевищивши консенсус-прогноз аналітиків у $0,04 на акцію.
За підсумками всього 2022 року виручка TripAdvisor збільшилася в 1,7 раза, до $1,49 млрд, чистий прибуток становив $20 млн проти збитку в $148 млн 2021 року.
Компанія розраховує, що 2023 року зростання її показників продовжиться, зазначається у пресрелізі.
Акції TripAdvisor додають у ціні 9,4% під час попередніх торгів у середу. За останні 12 місяців їхня вартість знизилася на 14%.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $161,59 млн чистого прибутку, що на 23,4% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії в ніч на суботу, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 51,1% – до $654,56 млн.
Валовий прибуток впав на 47,6% – до $173,34 млн, операційний – на 42,5%, до $142,47 млн, а показник EBITDA – на 40,1%, до $168,38 млн.
“Кернел” пояснив зниження виручки низькими обсягами експорту зерна, а також негативним впливом зниження обсягів продажів соняшникового шроту та олії.
Крім того чистий збиток від зміни справедливої вартості біологічних активів склав $2 млн порівняно з прибутком $85 млн у першому кварталі 2022 ФР.
“Витрати на доставку й обробку становили 28% собівартості продажів у липні-вересні 2022 року, збільшившись на 47% рік до року і втричі порівняно з попереднім кварталом, відображаючи різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України”, – зазначено у звіті.
“Кернел” уточнив, що внесок сегмента “Переробка олійних” в EBITDA склав $45 млн, що відображає сильну рентабельність переробки, тоді як EBITDA сегмента “Інфраструктура і торгівля” знизилася на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $60 млн. EBITDA сільського господарства в першому кварталі 2023ФР становила $82 млн, що на 61% менше, ніж у минулому році.
Чисті фінансові витрати в першому кварталі 2023ФГ збільшилися на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $35 млн, що зумовлено більш високою сумою боргу на балансі групи: “Кернел” відклав погашення основної суми кредиту через складну ситуацію з ліквідністю, спричинену війною в Україні, зазначається у звіті.
Згідно з ним, чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді становив $58 млн у зв’язку зі знеціненням гривні та переоцінкою внутрішньогрупових залишків.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, зріс за рік на 48% – до $1,496 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA зросло в 12,7 раза – до 13,9.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
Виробник скляної тари ПрАТ “Вералія Україна” (с. Зоря, Рівненська обл.), дочка французької Verallia, отримала 1,3 млрд грн виручки за дев’ять місяців цього року, що на 12% більше, ніж за той самий період 2021 року, йдеться в квартальному звіті в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
“Протягом третього кварталу 2022 року “Вералія Україна” витримала негативні наслідки ведення активних бойових дій на території України, мобілізацію значної частки працівників і втрати низки клієнтів через руйнування виробничих потужностей, валютні коливання та завдяки швидким і оперативним діям зі зменшення витрат не втратила свої позиції на ринку склотари в Україні”, – вказала компанія.
Згідно зі звітом, валовий прибуток підприємства впав у 2,5 раза – до 85,95 млн грн, операційний – у 26,6 раза, або на 139 млн грн – до 5,448 млн грн.
Чистий збиток “Вералія Україна” склав 91 млн грн за три перші квартали 2022 року, тоді як за аналогічний період минулого року компанія з чистим прибутком 99,5 млн грн.
Причиною стало суттєве збільшення “інших витрат” – до 106,5 млн грн з 23 млн грн минулого року.
“Вераллія Україна” виробляє скляну тару для алкогольних напоїв і продуктів харчування, на підприємстві зайнято близько 480 осіб.
Компанія Verallia має 32 скляних заводи, три заводи для декору і вісім центрів обробки склобою (скловиробів) в 11 країнах, щорічно виробляє 16 млрд скляних пляшок і банок для поставки в 10 тис. компаній – від місцевих сімейних виробників до основних міжнародних брендів.
Україна в січні-серпні 2022 року вдвічі наростила виручку від експорту олійних культур порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,71 млрд, проте скоротила постачання рослинних жирів та продуктів переробки олійних – на 11%, до $3,65 млрд.
Як повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” у п’ятницю, за вказаний період експортовано 1,6 млн. тонн насіння соняшнику на $823 млн., 0,9 млн. тонн ріпаку на $415 млн. і 0,8 млн. тонн сої на $413 млн. .
Уточнюється, що найбільшими покупцями олійних за вісім місяців 2022 стали Румунія (19,3% загальної суми), Болгарія (18,0%), Туреччина (16,9%), Польща (12,2%), Угорщина (7, 9%), Німеччина (5,9%), Молдова (3,7%) та Нідерланди (3,1%). Сумарна частка цих восьми країн у вітчизняному експорті олійних становить 87%.
У свою чергу, у січні-серпні 2022 року Україна експортувала рослинних олій та жирів усіх видів на $3,65 млрд, що на 11% менше від минулорічних показників за відповідний період.
За даними ІАЕ, основним експортним товаром цієї групи є соняшникова олія, виручка від експорту якої за вісім місяців поточного року склала $3,36 млрд, або 92% усіх постачань олії та жирів.
Найбільшими покупцями української олії та жирів усіх видів у січні-серпні 2022 року стала Польща з часткою 14,5%, за нею йдуть Індія (11,7%), Туреччина (9,8%), Нідерланди (8,1%). ), Італія (5,4%), Болгарія (4,9%), Іспанія (4,7%), Румунія (4,5%). Сукупно на ці країни припадає близько 64% вартості експорту олії та жирів.
“Підсумкові показники експорту олійних культур та рослинних олій за результатами 2022 року значною мірою залежатимуть від здатності українських експортерів максимально використовувати напрацьовані шляхи вивезення продукції, у тому числі через морські порти за допомогою “зернового коридору”, – підсумував ІАЕ у повідомленні.
Україна в січні-серпні поточного року знизила експорт руд і концентратів, що містять титан, в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 219,794 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт руд, що містять титан, і концентрату скоротився на 12,4% – до $86,639 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (48,14% поставок у грошовому вираженні), США (13,55%) та Румунії (7,49%).
Україна в січні-серпні-2022 імпортувала 100 тонн аналогічної продукції з Сенегалу на суму $138 тис., тоді як у січні-серпні-2021 ввезла 731 тонн руд, що містять титан, на суму $686 тис. з Сенегалу (79,88%) і Німеччини 12%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $161,914 млн. основний експорт здійснювався до Мексики (21.23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) та Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн руд, що містять титан, на суму $1,227 млн з Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як у 2020 році ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні нині руди, що містять титан, добувають переважно в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОДГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВДМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.) .), а також на ТОВ “Міжріченський ГЗК” та ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) збудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Холдингова компанія Velta Group Global Ltd. зареєстровано у Лондоні у листопаді 2011 року.
