19 березня Європейський Банк Реконструкції та Розвитку й Європейський Союз оголосили десять українських компаній, які стали переможцями третьої хвилі грантової програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Завдяки цій програмі компанії отримають гранти на загальну суму 442 000 євро на розробку та впровадження «зелених» технологій.
Кожна з компаній-грантерів отримає до 50 000 євро на інноваційні рішення для скорочення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності та протидії зміні клімату. Гранти покриють до 75% витрат на розробку та впровадження технологій протягом усього бізнес-циклу, від створення прототипів і сертифікації до розробки нових виробничих ліній.
Україна стала першою країною, де ЄБРР у 2017 році впровадив схему Інноваційних Ваучерів. У 2020 році Банк продовжив дію “Кліматичних Інноваційних Ваучерів” і в рамках нового етапу програми ЄС та ЄБРР надали 29 українським компаніям ваучери на кліматичні інновації на загальну суму 1,2 мільйона євро. Громадська організація Greencubator успішно впроваджує програму в Україні з моменту її запуску у 2017 році.
10 інноваційних компаній-переможців третьої хвилі «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Цитати про третю хвилю «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Костянтин Кінцурашвілі, регіональний керівник ЄБРР з питань кліматичної стратегії та реалізації проєктів
«Прагнення переможців розробляти та впроваджувати більш дружні до клімату рішення в Україні під час війни справді вражає. Підтримка інновацій прискорить розвиток високоефективних чистих технологій, і ми раді сприяти новим успішним підприємствам через нашу програму Кліматичних Інноваційних Ваучерів. ЄБРР є відданим і непохитним партнером України.
З початку повномасштабного російського вторгнення Банк спрямував 4 млрд євро на підтримку приватного сектору, енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки та торгівлі. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб допомогти Україні відновити зелену економіку та здійснити низьковуглецевий перехід».
Генрік Вітфельт, виконувач обов’язків керівника операційного відділу “Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура, довкілля” Представництва Європейського Союзу в Україні
«У контексті тривалої російської агресії проти України, подальші кроки зі зміцнення енергетичної безпеки країни є надзвичайно важливими. Нові енергоощадні й генерувальні технології й зелені рішення, що з’являються через “Кліматичні Інноваційні Ваучери” завдяки підтримці ЄС, сприятимуть посиленню витривалості й стійкості української економіки. Вони також забезпечать перехід до ресурсоефективності, сталого та низьковуглецевого розвитку, як це передбачено Європейським зеленим курсом».
Роман Зінченко, керівник проєкту, голова правління та співзасновник ГО «Грінкубатор».
«Ця хвиля Кліматичних Ваучерів вже друга, яку ми проводимо під час повномасштабної війни в Україні. Попри всі виклики воєнного часу, український бізнес подається на такі грантові програми значно активніше, ніж це було до 2022 року. Це говорить про стійкість українських підприємців, а також про їхню відданість принципам сталого розвитку та кліматично-дружнім рішенням.»
Ольга Зубчик, координаторка проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ГО «Грінкубатор».
«Переможцями цієї хвилі проєкту є компанії з найрізноманітніших сфер: автоматизації індустріальних процесів, циркулярних рішень, електромобільності, сільського господарства та інших. На шляху до членства України в ЄС вони розробляють інновативні рішення, що сприятимуть масштабуванню їхнього бізнесу та дадуть можливість виходу на нові рівні»
Про схему надання грантів «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Грантовий конкурс «Кліматичні Інноваційні Ваучери» є складовою програми ЄБРР «Центр трансферу фінансів та технологій у сфері зміни клімату» (FINTECC), що підтримується ЄС в межах ініціативи EU4CLIMATE. В Україні з 2017 року його впроваджує ГО «Грінкубатор».
«Кліматичні Інноваційні Ваучери» — це один із найбільших грантових конкурсів в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматично-дружніх технологій. Україна стала першою країною в регіоні роботи ЄБРР, де Банк запустив програму Інноваційних Ваучерів.
Конкурс підтримує українські компанії малого та середнього бізнесу, що зменшують викиди парникових газів, підвищують енергоефективність і запобігають змінам клімату. Гранти до 50 тисяч євро покривають 75% витрат на заявлені послуги.
Компанії можуть використати ваучер для розробки та впровадження «зелених» інновацій на різних етапах діяльності — від захисту інтелектуальної власності та промислового дизайну прототипів до сертифікації продуктів та проєктування своїх виробничих потужностей.
Open4business – інформаційний партнер
ЄБРР позичає €2,5 млн приватному навчальному закладу «Київський медичний університет» (КМУ), який надає послуги вищої медичної, стоматологічної та фармацевтичної освіти 3400 студентам в Україні та Польщі. Кошти кредиту будуть використані для підготовки нового кампусу, потреба в якому виникла у у зв’язку з частковою релокацією студентів КМУ до Польщі після початку російського вторгнення у 2022 році.
Проєкт передбачає запуск нових курсів і збільшення кількості студентів на 35%. Кампус у Польщі також має збільшити дохід КМУ на 38% у цьому академічному році та створити більш ніж 200 робочих місць для лікарів і педагогів. В умовах різкого зменшення кількості іноземних студентів і доходів медичних навчальних закладів в Україні через російське вторгнення це допоможе КМУ забезпечити надійне надання освітніх послуг до кінця війни.
Підтримка приватного сектору і кредитування малого і середнього бізнесу є одним із стратегічних пріоритетів для ЄБРР як найбільшого інституційного інвестора в Україні. Історія співпраці з ЄБРР почалася для КМУ у 2018 році, коли Банк надав університету кредит €1,3 млн на придбання кампусу в Києві. Цей кредит був повністю погашений у квітні 2023 року.
Зараз КМУ, який придбав дві будівлі у Катовіце та Хожуві для своїх українських і міжнародних студентів, планує повторити проєкт запуску нового кампусу, але вже в іншій країні. Для цього необхідно буде відремонтувати придбані будівлі та закупити нове обладнання.
Загальна вартість проєкту складає €4,1 млн, а отже частину витрат КМУ покриє з власних коштів.
Після відкриття нового кампусу в Польщі КМУ зможе прийняти у ньому більш ніж 2000 українських і міжнародних студентів, а також запустити нові навчальні програми, зокрема з фізичної реабілітації, клінічної психології та медсестринства.
Розширення діяльності свідчить про стійкість українського бізнесу. Відкриття нового кампусу дозволить КМУ не лише забезпечити безпеку студентів та викладачів, а й підтримати належну якість освітніх послуг, що у майбутньому сприятиме покращенню медичного обслуговування в Україні та за її межами.
З початку війни ЄБРР надав в Україні €4 млрд. Крім підтримки приватного сектору, стратегічними пріоритетами для Банку в країні є підтримка енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки і торгівлі.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) має намір узяти на себе до 50% ризику за знову виданими кредитами державного Укргазбанку (Київ) на загальну суму в еквіваленті EUR50 млн.
Згідно з повідомленням ЄБРР у понеділок, рада його директорів планувала розглянути цей проєкт на засіданні 9 лютого, однак поки що не ухвалила остаточного рішення.
Зазначається, що гарантійне фінансування планується надавати двома рівними траншами, при цьому другий транш ще не узгоджено, а загальна сума фінансування ЄБРР становить EUR12,5 млн.
Проєкт також включає субліміт у розмірі до EUR10 млн, або 20% портфеля, що покривається, для фінансування довгострокових капіталовкладень мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) з метою модернізації їхніх технологій та обладнання відповідно до стандартів ЄС, включно з інвестиціями в “зелені” технології (на це відведено 70% субліміту), а також підвищення своєї конкурентоспроможності.
Як зазначено в повідомленні ЄБРР, механізм переважно використовуватимуть для підтримки кредитування українських приватних компаній, що працюють у первинному і вторинному сільському господарстві, а також інших критичних галузях, таких як харчова промисловість, роздрібна торгівля та логістика.
За даними Нацбанку України, на 1 грудня 2023 року Укргазбанк за розміром активів посідав 5-те місце (180,85 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) протягом 2023 року надав рекордну фінансову допомогу в EUR2,1 млрд, водночас у наступні роки планує фінансувати Україну на суму EUR1,5 млрд щорічно, повідомляють у пресрелізі.
“Інвестиції в Україну під час війни планується продовжувати на рівні близько €1,5 млрд на рік, водночас збільшення капіталу дає можливість подвоїти цей обсяг, коли настане час для відновлення”, – наголошується в повідомленні ЄБРР.
Минулого року керівники ЄБРР ухвалили рішення збільшити оплачений капітал Банку на EUR4 млрд, – до EUR 34 млрд, з метою надання подальшої підтримки Україні.
У банку нагадали, що Україні було надано EUR2,1 млрд упродовж минулого року та EUR1,7 млрд за 2022 рік, що дало змогу ЄБРР виконати свою мету – інвестувати до EUR3 млрд в Україну впродовж 2022-2023 років уже в жовтні минулого року.
Зазначається, що донорське фінансування для підтримки реального сектору економіки країни впродовж зазначеного проміжку часу становило EUR1,6 млрд. Уточнюється, що понад EUR409 млн із цієї суми було виділено лише 2023 року.
“Майже половину донорських ресурсів надав Європейський Союз. Значні внески також зробили окремі донори, зокрема Канада, Норвегія, Іспанія та Нідерланди”, – свідчить інформація в релізі.
Ба більше, торік ЄБРР виділив EUR1 млрд у приватному секторі, зокрема EUR600 млн кредитних коштів через партнерські фінансові установи в Україні та EUR400 млн у рамках своєї Програми сприяння торгівлі.
ЄБРР наразі виділяє п’ять пріоритетних сфер для інвестицій в Україну: енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека, торгівля та підтримка приватного сектору.
Окрім фінансування, банк продовжує підтримку реформ в Україні, реалізація яких сприяє подальшим інвестиціям приватного сектору, та подальшого руху України до членства в ЄС. Повідомляється, що ЄБРР протягом вищезазначеного часу продовжував роботу з урядом та іншими держорганами над питаннями, пов’язаними з євроінтеграцією та виконанням вимог ЄС.
Банк також сприяє Україні в підготовці до ефективного використання великих обсягів фінансування, що знадобляться на етапі відновлення, і ЄБРР разом із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Світовим банком допомагає міністерствам і відомствам розвивати інституційну спроможність, а також надає техдопомогу Держагентству відновлення та розвитку інфраструктури України для створення ефективного проєктного офісу.
АТ “Укрпошта” в рамках спільного проєкту з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосило на порталі ЄБРР тендер на закупівлю 250 автомобілів (фургонів вантажопідйомністю щонайменше 1750 кг) із супутніми послугами Full service за проєктом розвитку логістики “Укрпошти” для реалізації у 2024 році.
Згідно з повідомленням на порталі Prozorro, тендерні пропозиції приймаються до 15 січня 2024 року.
“Проєкт дасть змогу зробити важливі інвестиції в логістичну інфраструктуру та автопарк “Укрпошти” для поліпшення якості послуг і стійкості бізнесу та мережі компанії. Він підтримає трансформацію операційної моделі компанії, а також поліпшить якість послуг і стійкість бізнесу та мережі “Укрпошти”, – наголошується в повідомленні.
Проєкт фінансується за рахунок кредитних коштів/гранту, наданому ЄБРР.
У повідомленні наголошується, що в середині грудня-2023 планується проведення роз’яснювальної онлайн-зустрічі із зацікавленими постачальниками, де вони зможуть поставити запитання щодо тендерної документації.
Як повідомлялося, у жовтні 2020 року уряд України схвалив залучення EUR63 млн кредиту від ЄБРР на реалізацію проєктів АТ “Укрпошта” “Логістична мережа” та “Сільське відділення”.
У березні 2021 року в межах проєкту з ЄБРР було укладено договір із компанією VIDI на закупівлю для пересувних відділень 1860 автомобілів Citroеn Berlingo L2 Worker загальною вартістю 1,3 млрд грн.
Станом на 30 вересня “Укрпошта” має 27,36 тис. точок присутності, в яких працює 35 тис. співробітників. Чистий дохід у січні-вересні 2023 року становив 8,36 млрд грн.