Україна після війни буде дуже цікава приватним інвесторам для розвитку поновлюваних джерел енергії, вважає керуючий директор із кліматичної стратегії та реалізації Європейського банку реконструкції та розвитку Гаррі Бойд Карпентер.
“Також буде величезна хвиля інвестицій у відновлювані джерела енергії. Україна справді має історію успіху, бо перед війною спостерігався надзвичайний бум ВДЕ – 5 ГВт відновлюваної енергії, що фінансується приватними джерелами. І це шаблон для України в майбутньому”, – сказав Карпентер під час дискусії щодо переходу України від вугільної до чистої енергії напередодні конференції з відновлення в Лондоні (URC2023), запланованої на 21-22 червня.
Водночас, за його словами, в Україну надійдуть і гроші державного сектору, але їх мають спрямувати насамперед на розвиток ядерної енергетики, а також на будівництво та реконструкцію мереж, щоб, крім іншого, забезпечити роботу децентралізованої системи ВДЕ.
Водночас топ-менеджер ЄБРР назвав надзвичайно важливими зобов’язання України щодо відмови від вугілля у виробництві електроенергії, зазначивши, що такий курс визначає подальший розвиток не тільки енергетики, а й економіки та всієї країни.
Він звернув увагу, що контури енергетичного сектору України в майбутньому є досить чіткими – він буде побудований на атомній і поновлюваній енергії, і країна має величезні ресурси в усіх цих сферах.
Водночас Карпентер зауважив, що ВДЕ раніше розвивалися в умовах “недосконалого ринку і тарифів”, назвавши це важким перехідним періодом, але висловив переконання, що надалі їхній розвиток базуватиметься на трьох фундаментальних стовпах, які знімуть ці проблеми.
“Першим будуть зобов’язання щодо зеленого майбутнього (…). Друге – це ринкові реформи. Нам потрібен добре функціонуючий, прозорий, чітко окреслений ринок. І третім буде інтеграція з європейською енергосистемою, яка вже йде повним ходом”, – зазначив топ-менеджер ЄБРР.
Крім того, Карпентер запевнив, що ЄБРР має намір і далі фінансово підтримувати Україну.
“Ми надамо Україні EUR3 млрд підтримки. І ми вже на півдорозі. Значна частина цього надійшла у формі підтримки ліквідності для енергетичного сектора – “Нафтогазу” та “Укренерго”, – акцентував банкір.
Перший віцепрем’єр Юлія Свириденко 19 червня, анонсуючи URC2023, заявила про мету за 10 років показати нову Україну і досягти понад 100 ГВт нових потужностей зеленої генерації, виробляти 40 млн тонн “”зеленої”” сталі та довести ВВП до $1 трлн на рік з $161 млрд у 2022 році.
Як повідомлялося, наприкінці грудня 2022 року НЕК “Укренерго”, зокрема, залучило EUR300 млн кредитних коштів ЄБРР на закупівлю обладнання для відновлення підстанцій, які зазнали масованих ракетних ударів росіян, а також для поповнення обігових коштів.
НАК “Нафтогаз” наприкінці минулого року залучив кредит ЄБРР на EUR300 млн, а пізніше, на початку 2023 року, отримав грант майже на EUR200 млн на закупівлю газу.
За словами президента банку Оділь Рено-Бассо, ЄБРР 2022 року збільшив обсяг інвестицій у проєкти в Україні до EUR1,7 млрд порівняно з приблизно EUR1 млрд, які він вкладав щорічно раніше. У його планах інвестувати в Україну EUR3 млрд протягом 2022-2023 років.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає фінансовий пакет у розмірі $30 млн одному з найбільших виробників цукру в країні агропромисловому холдингу “Астарта” для подолання несприятливих умов, спричинених війною Росії проти України, та забезпечення більш стійкої діяльності.
Згідно з повідомленням агрохолдингу на сайті Варшавської фондової біржі в п’ятницю, пакет складається з кредиту в $21 млн від ЄБРР і $9 млн від Фонду чистих технологій (CTF), спрямованих на сталий розвиток. Підтримку технічного співробітництва для юридичної перевірки цієї операції надасть Фонд технічного співробітництва Японії та ЄБРР.
“Фінансування плану вкладень холдингу допоможе “Астарті” продовжити розвиток сільського господарства, переробки сої та виробництва цукру в умовах нестабільності, пов’язаної з війною. Підтримка ліквідності, надана завдяки цій позиці, допоможе підтримувати операції та підтримувати обсяги виробництва й експорту, необхідні для продовольчої безпеки, водночас підтримуючи майже 7000 працівників “Астарти” разом із працівниками партнерів по ланцюгу поставок”, – зазначено в повідомленні.
За інформацією агрохолдингу, фінансування буде використано для проведення модернізації та підвищення енергоефективності наявних виробничих потужностей, впровадження кліматично розумних агропрактик для підвищення стійкості бізнесу, зниження виробничих та енергетичних витрат з одночасним підвищенням продуктивності й операційної ефективності. Залучені кошти також будуть використані як оборотний капітал для підтримки діяльності агрохолдингу на довоєнному рівні.
Це перша транзакція в Україні, підтримана програмою ЄБРР високого впливу на клімат для корпоративного сектору, що фінансується Фондом чистих технологій. Позика характеризується інноваційною структурою змішаного фінансування, за якої ціна пов’язана з досягненням цілей зміни клімату, зазначили в “Астарті”.
Як повідомлялося, ЄБРР, який прискорив кредитування України після російського вторгнення в лютому 2022 року, зобов’язався інвестувати в країну 3 млрд євро у 2022-2023 роках. Продовольча безпека – одна з п’яти пріоритетних інвестиційних сфер поряд з енергетичною безпекою, життєво необхідною інфраструктурою, фінансуванням торгівлі та підтримкою приватного сектора.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, 2022 року отримав EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає EUR10,6 млн кредиту комунальному підприємству (КП) “Електротранс” (м. Хмельницький) для фінансування закупівлі нових тролейбусів, а також устаткування для технічного обслуговування та діагностики, повідомляється в прес-релізі банку.
Згідно з повідомленням у п’ятницю, позика ЄБРР є частиною фінансового пакету, що включає також інвестиційні гранти від Інвестплатформи сусідства ЄС у розмірі до EUR2,75 млн і до EUR1,7 млн від Спецфонду кризового реагування ЄБРР, який отримує внесок від уряду США.
Кошти кредиту і гранти будуть спрямовані на придбання нових тролейбусів із системами дистанційного моніторингу, запчастин і сервісного обладнання.
Своєю чергою місто покриє вартість встановлення камер спостереження всередині тролейбусів і модернізацію тролейбусних зупинок, тягових підстанцій і тролейбусного депо в розмірі EUR1,5 млн.
У пресрелізі нагадують, що проєкт є частиною програми ЄБРР “Зелені міста”, до якої Хмельницький долучився 2019 року. Перший проєкт, підписаний у жовтні 2020 року, стосувався поліпшення управління твердими відходами.
“Для хмельничан надзвичайно важливими є обидва проєкти: триваючий – щодо покращення управління твердими відходами – та проєкт із придбання нових тролейбусів. Ми раді, що можемо їх реалізувати саме з ЄБРР, нашим довготривалим партнером, незважаючи на війну, спричинену агресією Росії”, – цитує пресслужба мера Хмельницького Олександра Симчишина, який представляв місто у Варшаві на підписанні угоди з керуючим директором з розвитку сталої інфраструктури ЄБРР Нандітою Паршад.
Як повідомлялося, раніше Симчишин зазначав, що за кошти ЄБРР і гранти планують купити до 45 низькопідлогових тролейбусів, але водночас їхня кількість буде залежати від вартості тролейбусів, яка зросла.
Прес-служба ЄБРР констатує, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Хмельницький зіткнувся з великим потоком внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що створює навантаження на міські служби.
ЄБРР відновив роботу з Хмельницьким у червні, додавши в план дій з розвитку “Зеленого міста” оцінку потреб ВПО, фінансування на яку надав уряд Швеції.
Програма ЄБРР “Зелені міста” започаткована 2016 року. З цього моменту вона допомогла понад 50 містам на трьох континентах, на її підтримку спрямовано понад EUR5 млрд.
В Україні до неї, зокрема, приєдналися Львів, Київ, Кривий Ріг, Дніпро, Хмельницький.
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть довгостроковий кредит у розмірі EUR42 млн для підтримки діяльності польського виробника керамічної плитки та сантехніки Cersanit SA в Україні та Польщі.
Як повідомляється в прес-релізі ЄБРР у вівторок, фінансування буде спрямовано на компенсацію наслідків від списання російських активів, війни в Україні та пожежі на одному з об’єктів Cersanit у Польщі. Крім того очікується, що виробник зіграє важливу роль у відновленні інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
Згідно з повідомленням, проєкт розвитку охоплює нарощування виробництва керамічної плитки та сантехніки і завершення інвестицій у виробництво великоформатної плитки в Україні, а також реконструкцію заводу акрилових виробів у Польщі, розширення потужностей і підвищення енергоефективності заводів. Загальна сума проєкту становить EUR120 млн.
“Ці інвестиції не тільки допомагають економікам обох країн, підтримуючи виробника товарів на місцевому рівні, що динамічно розвивається і стане важливим компонентом відновлення України, а й утримують людський капітал, зберігаючи основні робочі місця. ЄБРР, як і раніше, прихильний фінансуванню інших інвестицій в Україні та сусідніх державах, які постраждали від війни”, – цитується в повідомленні віце-президент ЄБРР Ален Пілу, який підписав кредитну угоду з Cersanit у Варшаві.
Кредит надається в рамках відкритої банком після війни Програми забезпечення стійкості та джерел засобів до існування (RLF).
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Cersanit S.A. є однією з провідних виробничих компаній за участю польського капіталу на європейському ринку. Основним видом діяльності компанії є виробництво і реалізація продукції для оздоблення та оснащення ванних кімнат.
Як вказується на сайті Cersanit, серед активів групи – чотири заводи в Польщі та по одному в Німеччині, Румунії та Україні. Український завод компанії було запущено 2009 року в Житомирській області. Потужність підприємства становить 12 млн кв. м керамічної плитки і до 2 млн одиниць сантехніки на рік.
Згідно з фінзвітністю ТОВ “Церсаніт Інвест”, 2022 року компанія отримала 964,5 млн грн чистого збитку, виручка склала понад 2,1 млрд грн.
За даними Opendatabot, власником компанії значиться АТ “Церсаніт”, бенефіціаром – Міхал Анджей Соловов (Польща).
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити АТ “Укрзалізниця” (УЗ) кредит екстреної підтримки під суверенні гарантії на EUR200 млн.
Як ідеться в повідомленні банку на його сайті у вівторок, відповідний проєкт рада директорів банку планує розглянути на засіданні 10 травня 2023 року.
Згідно з інформацією, позика складається з EUR100 млн екстреного фінансування капітальних інвестицій УЗ і EUR100 млн підтримки структури капіталу.
Очікується, що 50% кредиту буде забезпечено гарантіями донорів G7/ЄС, задіяних в умовах, коли місцеві комерційні структури не можуть гарантувати механізми покриття ризиків.
Зазначається, що за допомогою позики УЗ зможе збільшити транскордонну пропускну спроможність з ЄС, усунувши вузькі місця в перетині кордону, а також відремонтувати відповідні ділянки залізничного полотна, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Отримавши фінансування, УЗ зможе не тільки відновити ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС, а й закупити рухомий склад для забезпечення комплексних рішень щодо розширення пропускної спроможності залізничних коридорів з ЄС.
“Проєкт дасть підтримку компанії в поточних критичних питаннях, розв’язання яких необхідне для поліпшення операцій і забезпечення зв’язків з ЄС, продовження надання життєво-важливого сервісу людям і бізнесу, які потребують надійної логістики ключових українських експортних товарів (включно з сільськогосподарською продукцією) і критично важливого імпорту”, – йдеться в описі проєкту на сайті ЄБРР.
Раніше рейтингове агентство Fitch повідомило, що на тлі негативних очікувань УЗ щодо грошових надходжень від операційної діяльності 2023 року компанія потребує фінансування, яке може надійти в розмірі EUR400 млн, з яких EUR199 млн – завдяки вже наявним кредитним лініям із ЄБРР та ЄІБ, а $200 млн – у процесі ухвалення.
Непогашений борг УЗ на кінець 2022 року становив 39,5 млрд грн проти 33,5 млрд грн 2021 року, із них на єврооблігації припадало 82,8% боргу, а на борг в інвалюті – 94,3%.
Наприкінці січня УЗ оформила угоду з власниками двох випусків єврооблігацій на $895 млн про відтермінування купонних виплат і погашення за ними на 24 місяці. Згідно з ними, нова дата погашень облігацій на $594,9 млн зі ставкою 8,25% – 9 липня 2026 року, а облігацій на $300 млн зі ставкою 7,87% – 15 липня 2028 року.
Унаслідок реструктуризації облігацій компанія отримала відтермінування у 2023-2025 рр.: на цей період припадає лише 4% від загальної суми боргу. Основні виплати тепер припадають на 2026 рік – 58% від поточного загального боргу (переважно євробонди на $595 млн) і після 2027 року – 32% (переважно євробонди на $300 млн 2028 року).
Перший віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Юрген Рігтерінк на чолі делегації високого рівня банку до західної України обговорював у Львові подальше посилення зобов’язань банку перед Україною на етапі, коли країна вступає у другий рік війни, повідомила прес-служба ЄБРР.
За участю керуючого директора ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне і заступника голови банку в Україні з питань промисловості, торгівлі та агробізнесу Лесі Кузьменко Рігтерінк обговорив із мером Львова Андрієм Садовим майбутні інвестиції.
Як наголошується в пресрелізі, Львів і західні області України знаходяться поблизу кордону з кількома країнами Європейського Союзу. Оскільки війна ставить під сумнів здатність України імпортувати та експортувати через свої чорноморські порти, вирішальними для підтримки економіки стає автомобільне та залізничне сполучення, що веде на захід від Львова. Цю територію також розглядають як імовірну відправну точку для майбутніх зусиль із реконструкції.
Водночас Львів як найбільший населений пункт заходу країни прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб, що чинить тиск на ключові муніципальні служби, тоді як місто потребує отримання доходів. У грудні 2022 року ЄБРР надав Львову та його муніципальним підприємствам EUR25 млн, а кредитна підтримка з боку США покрила половину цієї позики, щоб забезпечити ліквідність для адаптації.
Як повідомляється, представники ЄБРР разом із Садовим відвідали міську лікарню та реабілітаційну екосистему “Незламні”, що відбудовується у Львові, де воїни, які дістали бойові поранення, мають доступ до мультидисциплінарних команд хірургів, травматологів, протезистів, психотерапевтів і реабілітологів.
Делегація також побувала на кількох проєктах ЄБРР, що реалізуються у Львові та області, обговорила з клієнтами наявні та потенційні проєкти. Зокрема, серед них – банк “Львів”, який отримав синдикований кредит у розмірі EUR10 млн у серпні 2022 року для кредитування малих і середніх підприємств.
Крім того, представники ЄБРР ознайомилися з реалізацією проєкту “Львівський індустріальний парк М10”, розташованого за 60 км від польського кордону. Його перша фаза = будівництво складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м – близька до завершення. У грудні 2022 року ЄБРР зобов’язався інвестувати до $24,5 млн у придбання частки 35% у цьому проєкті.
Як зазначає пресслужба банку, інші зустрічі включали відвідування нових виробничих потужностей, нещодавно створених за підтримки ЄБРР виробником дріжджів “Ензим”, спілкування з представниками виробника кормів для домашніх тварин Kormotech, оператора АЗС “Галнафтогаз” (GNG), виробника вентиляційних систем Prana та IT-компанії Softserve.
У Львові представники ЄБРР також відвідали реабілітаційний центр Superhumans – гуманітарний проект клієнта банку, власника одного з найбільших в Україні контейнерних терміналів ТІС Андрія Ставніцера. Центр забезпечує протезування кінцівок дорослим і дітям.
Делегація оглянула невелику компанію, автомийку, зруйновану ракетними обстрілами у квітні минулого року, але відновлену та повернуту до роботи протягом місяця.
Як повідомлялося, 2022 року ЄБРР виділив Україні рекордні EUR1,7 млрд, водночас залучивши додаткове співфінансування від банків-партнерів і міжнародні гранти та гарантії від донорів та акціонерів.
ЄБРР, найбільший інституційний інвестор в Україні, зобов’язався інвестувати EUR3 млрд протягом 2022-2023 рр. і готовий відігравати провідну роль у фінансуванні реконструкції країни, коли дозволять умови.
У пресрелізі підкреслюється, що з початку війни ЄБРР швидко перейшов від засудження російського вторгнення до підготовки негайної фінансової відповіді. Ця допомога спрямована на забезпечення стійкості України та країн, що приймають біженців, при підготовці до відновлення країни в майбутньому.
