Перший віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Юрген Рігтерінк на чолі делегації високого рівня банку до західної України обговорював у Львові подальше посилення зобов’язань банку перед Україною на етапі, коли країна вступає у другий рік війни, повідомила прес-служба ЄБРР.
За участю керуючого директора ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне і заступника голови банку в Україні з питань промисловості, торгівлі та агробізнесу Лесі Кузьменко Рігтерінк обговорив із мером Львова Андрієм Садовим майбутні інвестиції.
Як наголошується в пресрелізі, Львів і західні області України знаходяться поблизу кордону з кількома країнами Європейського Союзу. Оскільки війна ставить під сумнів здатність України імпортувати та експортувати через свої чорноморські порти, вирішальними для підтримки економіки стає автомобільне та залізничне сполучення, що веде на захід від Львова. Цю територію також розглядають як імовірну відправну точку для майбутніх зусиль із реконструкції.
Водночас Львів як найбільший населений пункт заходу країни прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб, що чинить тиск на ключові муніципальні служби, тоді як місто потребує отримання доходів. У грудні 2022 року ЄБРР надав Львову та його муніципальним підприємствам EUR25 млн, а кредитна підтримка з боку США покрила половину цієї позики, щоб забезпечити ліквідність для адаптації.
Як повідомляється, представники ЄБРР разом із Садовим відвідали міську лікарню та реабілітаційну екосистему “Незламні”, що відбудовується у Львові, де воїни, які дістали бойові поранення, мають доступ до мультидисциплінарних команд хірургів, травматологів, протезистів, психотерапевтів і реабілітологів.
Делегація також побувала на кількох проєктах ЄБРР, що реалізуються у Львові та області, обговорила з клієнтами наявні та потенційні проєкти. Зокрема, серед них – банк “Львів”, який отримав синдикований кредит у розмірі EUR10 млн у серпні 2022 року для кредитування малих і середніх підприємств.
Крім того, представники ЄБРР ознайомилися з реалізацією проєкту “Львівський індустріальний парк М10”, розташованого за 60 км від польського кордону. Його перша фаза = будівництво складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м – близька до завершення. У грудні 2022 року ЄБРР зобов’язався інвестувати до $24,5 млн у придбання частки 35% у цьому проєкті.
Як зазначає пресслужба банку, інші зустрічі включали відвідування нових виробничих потужностей, нещодавно створених за підтримки ЄБРР виробником дріжджів “Ензим”, спілкування з представниками виробника кормів для домашніх тварин Kormotech, оператора АЗС “Галнафтогаз” (GNG), виробника вентиляційних систем Prana та IT-компанії Softserve.
У Львові представники ЄБРР також відвідали реабілітаційний центр Superhumans – гуманітарний проект клієнта банку, власника одного з найбільших в Україні контейнерних терміналів ТІС Андрія Ставніцера. Центр забезпечує протезування кінцівок дорослим і дітям.
Делегація оглянула невелику компанію, автомийку, зруйновану ракетними обстрілами у квітні минулого року, але відновлену та повернуту до роботи протягом місяця.
Як повідомлялося, 2022 року ЄБРР виділив Україні рекордні EUR1,7 млрд, водночас залучивши додаткове співфінансування від банків-партнерів і міжнародні гранти та гарантії від донорів та акціонерів.
ЄБРР, найбільший інституційний інвестор в Україні, зобов’язався інвестувати EUR3 млрд протягом 2022-2023 рр. і готовий відігравати провідну роль у фінансуванні реконструкції країни, коли дозволять умови.
У пресрелізі підкреслюється, що з початку війни ЄБРР швидко перейшов від засудження російського вторгнення до підготовки негайної фінансової відповіді. Ця допомога спрямована на забезпечення стійкості України та країн, що приймають біженців, при підготовці до відновлення країни в майбутньому.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (MIGA) підписали першу в їхній історії угоду про спільне фінансування, згідно з якою MIGA надає ЄБРР гарантії щодо ризиків торговельного фінансування на суму до $200 млн у рамках його Програми сприяння торгівлі (TFP).
“Першою країною, яка виграє від цієї угоди, стане Україна… Гарантія покриє торговельне фінансування ЄБРР в окремих державних банках, насамперед, в Україні”, – наголошується в прес-релізі банку у вівторок.
Згідно з ним, гарантію MIGA було підписано виконавчим віце-президентом агентства Хіросі Матано під час візиту до президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
ЄБРР нагадав, що 2022 року спрямував Україні EUR1,7 млрд і пообіцяв за підсумками 2023 року довести цю суму щонайменше до EUR3 млрд, а також налагодив міжнародне партнерство для допомоги Україні та її фінансування з акціонерами та донорами.
“Партнерство MIGA та ЄБРР сприятиме необхідному торговельному фінансуванню в Україні та інших країнах, які отримують підтримку від MIGA та ЄБРР, у період зростаючого економічного тиску та підвищених геополітичних ризиків, що впливають на торгівлю, ланцюжки постачань та найважливіший імпорт”, – наводяться в релізі слова Матано.
“Ця гарантія матиме важливе значення, допомагаючи нам розширити наш бізнес з торговельного фінансування в Україні, що є одним із наших стратегічних пріоритетів у роботі в країні”, – сказала, зі свого боку, Рено-Бассо.
ЄБРР зазначив, що з моменту початку війни в Україні в лютому 2022 року торговельні потоки і ланцюжки поставок в Україні були серйозно порушені. Зокрема, це торкнулося агросектору, на частку якого припадає 11% ВВП країни, майже 20% робочої сили і майже 40% всього експорту.
Крім фізичного порушення транспортних шляхів, значні проблеми виникли з фінансовим посередництвом, оскільки іноземні комерційні банки перестали брати на себе будь-який прямий ризик за угодами торговельного фінансування в Україні. Щоб вирішити цю проблему, Програма TFP ЄБРР значно збільшила резерв для українських банків на покриття частини збільшеного попиту.
З лютого 2022 року TFP підтримала понад EUR400 млн у торговельних угодах з найважливішими товарами для української економіки. TFP також підтримує весь ланцюжок поставок для розв’язання проблем продовольчої безпеки: полегшує імпорт насіння, добрив, пального, тракторів і комбайнів до України, а також експорт зерна, олійного насіння і рослинних олій до інших країн операцій ЄБРР, включно з Єгиптом, Марокко, Туреччиною і Тунісом.
ЄБРР розробив свою Програму спрощення процедур торгівлі для просування і спрощення міжнародної торгівлі з Центральною та Східною Європою, країнами СНД і Південного та Східного Середземномор’я (SEMED), а також всередині них. У рамках TFP міжнародним комерційним банкам надаються гарантії для покриття політичного та комерційного платіжного ризику за операціями, що здійснюються банками-емітентами в країнах операцій ЄБРР.
У програмі беруть участь понад 100 банків-емітентів у 26 країнах, працюючи з більш ніж 800 підтверджувальними банками та їхніми дочірніми компаніями по всьому світу.
З моменту запуску програми в 1999 році TFP підтримала понад 30 тис. угод торговельного фінансування на загальну суму понад EUR30 млрд, зокрема 3 тис. зовнішньоторговельних угод України на загальну суму понад EUR4 млрд.
ЄБРР стане власником частки в 35% М10 Lviv Industrial Park, обсяг інвестицій становитиме до $24,5 млн, з яких $5,5 млн буде виділено одразу для фінансування завершення будівництва першої черги проєкту, повідомили в прес-службі ЄБРР.
М10 Lviv Industrial Park – багатофункціональний індустріальний парк, розташований за 60 км від українсько-польського кордону, який будує Dragon Capital Investment Limited, надасть нові виробничі та логістичні приміщення, необхідні для сталої гуманітарної та економічної діяльності в Україні як під час війни, так і під час післявоєнного відновлення.
Як повідомляється в релізі, ЄБРР загалом інвестує до $24,5 млн для розвитку проєкту вартістю $70 млн, з яких до $5,5 млн буде спрямовано на завершення будівництва першої черги проєкту. Будівництво першої черги було перервано військовим вторгненням Росії в Україну в лютому 2022 року, але відновилося вже влітку. Завершення будівництва першого складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м очікується в другій половині 2023 року.
“Це особливо важливий проєкт для України в ці складні часи, а інвестиції ЄБРР стануть потужним сигналом для місцевих та іноземних інвесторів. Збільшуючи доступність високоякісних складських приміщень, проєкт розширить доступ України до життєво важливих послуг і продуктів”, – цитується в релізі Влахо Коякович з ЄБРР.
Інвестиції ЄБРР у М10 Lviv Industrial Park ліквідують дефіцит фінансування, спричинений несприятливими ринковими умовами, а також відповідають позиції ЄБРР по відношенню до України і загальної реакції банку на кризу.
“Ми раді вітати ЄБРР як нашого партнера в цьому важливому проєкті розвитку інфраструктури для України. М10 Lviv Industrial Park, розташований поблизу кордону з ЄС, створить нові логістичні та виробничі потужності на заході України, що користуються підвищеним попитом після початку повномасштабного вторгнення Росії”, – цитують у релізі генерального директора Dragon Capital Томаша Фіалу.
Як підкреслюється в релізі, ЄБРР бачить особливу місію в подоланні нинішньої кризи. Після більш ніж 30 років сприяння економічним перетворенням в Україні екстрене реагування банку на війну зосереджене на підтримці економіки країни і підготовці до відновлення в майбутньому.
Крім посилення енергетичної безпеки, фінансування ЄБРР для України спрямовується на фінансування торгівлі для підтримки обігу основних товарів, продовольчої безпеки та життєво важливої інфраструктури. Фінансування ЄБРР також використовується для допомоги біженцям у сусідніх країнах і для допомоги муніципалітетам, що приймають.
У жовтні 2022 року під час візиту до Києва для зустрічі з українським Президентом Володимиром Зеленським президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо повідомила українському лідеру про рішучі наміри Банку підтримувати Україну в захисті від російської агресії та пообіцяла, що ЄБРР виділить до EUR2 млрд, щоб допомогти українському бізнесу й економіці продовжувати роботу. У 2022 році ЄБРР виділив EUR1,7 млрд для України і залучив ще EUR200 млн через банки-партнери.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестував в Україні €1,7 млрд у 2022 році та мобілізував ще €200 млн через партнерські банки. Це становить понад 10% від загального обсягу діяльності Банку.
Таким чином, ЄБРР виконує свої зобов’язання інвестувати в Україні €3 млрд до кінця 2023 року, користуючись винятковою підтримкою акціонерів і донорів, які беруть на себе частину ризику, пов’язаного з відповідними інвестиціями Банку.
Ці результати досягаються у надзвичайно складних глобальних економічних умовах, спричинених розв’язаною Росією війною в Україні, підтверджуючи роль ЄБРР, як джерела контрциклічної підтримки для країн операцій та клієнтів.
«Банк та його акціонери почали надавати необхідну підтримку одразу після початку війни, – сказала Президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо. – Ці вражаючі результати діяльності є свідченням нашої стійкості та рішучості в наданні підтримки нашим країнам операцій та клієнтам».
ЄБРР спрямував €1,7 млрд на підтримку реального сектору економіки України, що включало у себе інвестиції у життєво важливу інфраструктуру, енергетичну та продовольчу безпеку, торгівлю та підтримку приватного сектору. Ще €200 млн було мобілізовано через банки-партнери.
Банк також мобілізував у 2022 році €1,4 млрд донорських коштів, у тому числі у формі нефінансованих гарантій, що використовуються для підтримки України та інших країн, які вже зазнали і зазнаватимуть найбільшого впливу війни у 2022- 2023 роках. ЄБРР узяв на себе 60% ризику, пов’язаного з інвестиціями в Україні у 2022 році.
Одним з яскравих прикладів діяльності ЄБРР в Україні у 2022 році, яка дозволила успішно залучити додаткові іноземні гранти, стало надання влітку минулого року по €150 млн «Укрзалізниці» та «Укренерго» на екстрену підтримку ліквідності. Ці кошти були важливими для забезпечення безперебійного надання послуг залізничних перевезень та електропостачання.
Частину ризику за фінансуванням для «Укрзалізниці» покрили Франція та Європейський Союз, а за фінансуванням для «Укренерго» – Європейський Союз, Велика Британія, США та Нідерланди.
Восени «Укренерго» отримала додатковий пакет фінансування €370 млн, який складався з кредиту ЄБРР на суму €300 млн та гранту від Нідерландів на суму €70 млн і призначався для здійснення невідкладних ремонтних робіт національної енергетичної мережі, пошкодженої внаслідок російських обстрілів цивільної інфраструктури.
ЄБРР також надав фінансовий пакет у розмірі майже €500 млн НАК «Нафтогаз» для компенсації втраченого обсягу видобування природного газу через російське вторгнення. Норвегія доповнить грантом €190 млн кредитну лінію ЄБРР на суму €300 млн, ризик за якою частково покривають США, Канада, Німеччина та Франція.
У сфері торговельного фінансування ЄБРР забезпечив в Україні у 2022 році загальний обсяг €459 млн.
Разом із партнерськими фінансовими установами Банк також підтримував продовольчу безпеку, надавши понад €280 млн фінансування для сільськогосподарських ланцюжків постачання та ще €170 млн для посилення стійкості інших компаній приватного сектору, у тому числі МСП.
Дуже активно продовжувалася підтримка реформ через програму «Українська архітектура реформ» (комплексна програма технічної допомоги, яка реалізується ЄБРР та Європейським Союзом з 2016 року у відповідь на запит Уряду України про надання підтримки в реалізації ключових реформ), зокрема у таких сферах, як забезпечення ефективного управління на державних підприємствах, з якими працює ЄБРР, а також підтримка людського капіталу у партнерстві з Міністерством освіти і науки України.
У 2022 році пріоритетом для ЄБРР було надання екстреної ліквідності для забезпечення безперебійного енергопостачання, опалення, руху поїздів, життя громад та функціонування бізнесу. Зараз на перший план виходить надання фінансування на невідкладні ремонтні роботи і відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.
«У майбутньому ми також плануємо розширити нашу роботу з муніципалітетами, у тому числі на деокупованих територіях. Для цього нам і нашим партнерам будуть потрібні нові фінансові інструменти, в яких грантова складова переважатиме над кредитною. Ми розраховуємо на подальшу підтримку наших акціонерів і донорів у формі донорських коштів або гарантій для подальшого часткового покриття ризиків за нашими інвестиціями в Україні цього року», – сказала Президентка Рено-Бассо.
«Ми продовжимо активно і оперативно реагувати на фактичні обставини у 2023 році та вносити необхідні корективи з урахуванням реальної ситуації та потреб , як ми це робили впродовж минулого року», – додала вона.
«Коли дозволять умови, ми допоможемо запустити програму відбудови України, що включатиме у себе відновлення джерел життєдіяльності, робочих місць і бізнесу, критично важливої інфраструктури, ефективного управління та доступу до послуг. ЄБРР як найбільший інституціональний інвестор у країні з найбільш активною присутністю на місцях готовий і бажає відігравати центральну роль у процесі реконструкції».
ЄБРР – багатосторонній банк, який підтримує розвиток приватного сектору та підприємницьких ініціатив у 36 країнах на трьох континентах. Банк належить 71 країні, ЄС та ЄІБ. Мета інвестицій ЄБРР – зробити економіку в регіонах його діяльності конкурентоспроможною, інклюзивною,ефективно керованою,«зеленою»,стійкою та інтегрованою. Слідкуйте за нашою діяльністю на нашому веб-сайті, у Фейсбуці, Лінкдіні, Інстаграмі, Твіттеріта Ютубі.
НЕК “Укренерго” та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду про виділення компанії цільового гранту на EUR70 млн від Спеціального Фонду банку, наданого урядом Королівства Нідерландів, повідомив голова правління НЕК Володимир Кудрицький.
Як пояснив Кудрицький у своєму Facebook, ці кошти будуть використані виключно для закупівлі обладнання, необхідного для відновлення надійної роботи енергетичної інфраструктури України.
“Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за такий високий рівень довіри до нашої компанії та потужну підтримку у відновленні енергосистеми України. Наразі ми активно працюємо з виробниками по всьому світу над постачанням необхідного обладнання якомога швидше”, – зазначив очільник “Укренерго”.
Як повідомлялося, на початку грудня НЕК “Укренерго” зазначала, що залучила EUR300 млн кредитних коштів ЄБРР, EUR150 млн з яких буде спрямовано на закупівлю обладнання, необхідного для підстанцій, що зазнали масованих ракетних ударів росіян.
Решту EUR150 млн кредиту ЄБРР буде використано для поповнення обігових коштів “Укренерго”, зокрема, для виконання фінансових зобов’язань компанії на ринку електроенергії в умовах неплатежів, що виникли на ринку через війну.
Тоді ж ішлося і про залучення EUR72 млн грантових коштів від Нідерландів для відновлення мереж і підвищення фінансової стабільності компанії.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділить Криворізькому гірничо-металургійному комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) кредит $100 млн на поповнення оборотного капіталу.
“Кредит буде використано для фінансування потреб компанії в оборотному капіталі для забезпечення безперервності діяльності в Україні”, – наголошується в повідомленні банку в четвер.
Згідно з ним, рада директорів банку схвалила цей проект на засіданні 14 грудня.
ЄБРР нагадав, що надав АМКР фінансування у 2017 році, розробив комплексний План екологічних і соціальних заходів (ESAP) і стежить за його виконанням ПСЗМ, здійснюючи в останні роки контрольні візити на підприємство.
“Загалом компанія йшла за графіком впровадження і надала звітність відповідно до вимог. Надання оборотного капіталу в рамках концепції стійкості України дасть змогу, серед іншого, продовжити інвестиційні плани та реалізувати наявний ESAP, що, своєю чергою, дасть змогу значно поліпшити стан довкілля, здоров’я та безпеки населення на об’єкті”, – зазначив банк.
ЄБРР уточнив, що ключовим аспектом поточної інвестиційної програми є модернізація аглофабрики, і цей інвестиційний процес триває: наразі тривають роботи на агломераційних лініях, а також на об’єктах з очищення повітря, однак деякі інвестиції, заплановані на 2022-2023 роки, було відкладено через тривалу війну та близькість фронту.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки, власником компанії є ArcelorMittal.
АМКР 24 листопада цього року після блекауту, що стався напередодні через російські ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, повідомив про критичне обмеження споживання електроенергії та припинення більшості виробничих процесів. Згідно з інформацією компанії, наявних обсягів електроенергії недостатньо, щоб підтримувати виробництво навіть на рівні 20% потужності.
Крім того, вночі 5 грудня АМКР зазнав російського ракетного удару.
