У країнах Європейського Союзу очікується найнижчий з 2007-2008 років урожай кукурудзи, який викликаний аномальною посухою, що охопила основні країни-виробники кукурудзи в останні кілька тижнів.
На тлі цього ЄС імпортує 13 млн тонн кукурудзи з України для покриття своїх потреб, повідомляється на сайті електронної зернової біржі GrainTrade з посиланням на доповідь головного аналітика Argus Media (Франція) Натана Кордьє (Nathan Cordier), яку він озвучив під час зборів зернотрейдерів “Trend and Hedge Club”.
За його даними, найбільшими виробниками кукурудзи в ЄС є Болгарія, Румунія та Угорщина, і у 2022 році показники виробництва у цих країнах будуть невтішними.
“Ми очікуємо, що в Румунії буде зібрано 8 млн тонн кукурудзи, в Угорщині – 4,5 млн тонн, і в Болгарії – 15 млн тонн. Ці країни експортували кукурудзу до Іспанії, Італії та Туреччини, які були основними ринками збуту. Коли був низький урожай у Бразилії, експортували зерно на Близький Схід та до Північної Африки. Цього сезону ми очікуємо, що пропозиція експорту буде низькою”, – цитує GrainTrade доповідь Кордьє.
Експерт зазначив, що у Франції з початку посіву кукурудзи сталося три хвилі спеки, тому її врожай очікується на рівні 11,2 млн. тонн, і буде зібрано лише з 68% площ. Таким чином, урожайність кукурудзи у Франції становитиме лише 8 тонн/га, що є найгіршим результатом країни за останні 20 років.
За прогнозами Кордьє, Європа буде змушена імпортувати 23 млн. тонн кукурудзи для покриття своїх потреб, з яких 13 млн. тонн вона ввезе з України, і ще 5 млн. тонн з Бразилії.
Як повідомлялося, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський на початку серпня заявив про підвищення прогнозу врожаю зернових та олійних культур в Україні в поточному сезоні орієнтовно на 5-7 млн. тонн – до 65-67 млн. тонн з 60 млн. тонн.
При цьому Мінсільгосп США в липневому звіті прогнозує врожай української пшениці в 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн. тонн, її експорт – 10 млн. тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10,2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) на початку липня збільшила прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 4,4% порівняно з травневим прогнозом – до 69,4 млн тонн з 66,5 млн тонн.
За її прогнозами, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 20,8 млн. тонн (+8,3% до травневого прогнозу організації); 27,3 млн. тонн кукурудзи (+4,6%); 6,6 млн. тонн ячменю (прогноз збережений); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (+4,7%); 1,5 млн. тонн ріпаку (+13,3%).
Верховна Рада прийняла за основу євроінтеграційний законопроект №6480, що імплементує в українське законодавство положення Регламенту ЄС №2019/787 у сфері географічних вказівок спиртних напоїв та виробництва спиртних напоїв за стандартами Євросоюзу.
Відповідний законопроект, поданий Кабінетом міністрів України, ухвалено на засіданні парламенту у п’ятницю голосами 266 народних депутатів (за мінімально необхідних 226), повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Цей законопроект встановлює загальні правила визначення, опису, подання та маркування спиртних напоїв, правила використання офіційних назв спиртних напоїв; визначає особливості використання та захисту географічних вказівок спиртних напоїв; вводить систему контролю географічних вказівок спиртних напоїв”, – написав депутат у своєму Telegram-каналі.
Згідно з текстом документа, українські спиртні напої з географічними вказівками мають значний потенціал на європейському ринку, однак їхня реалізація та правова охорона в ЄС можлива лише після успішної державної реєстрації в Україні, процедура якої наразі не існує через відсутність в українському законодавстві поняття правової охорони географічних вказівок спиртних напоїв.
Для вирішення цієї проблеми законопроект №6480 законодавчо закріплює поняття “спиртний напій” та встановлює єдиний класифікаційний перелік категорій спиртних напоїв та вимог до них; вводить вимоги до етилового спирту та дистилятів, що використовуються для виробництва спиртних напоїв; забезпечує дотримання правил визначення, опису, подання та маркування спиртних напоїв, у тому числі спиртних напоїв з географічними вказівками; забезпечує дотримання вимог до офіційних назв спиртних напоїв.
“Реалізація закону позитивно впливатиме на ринкове середовище, держава – шляхом забезпечення виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію шляхом наближення національного законодавства до acquis ЄС у сфері правової охорони географічних вказівок; споживачів – шляхом забезпечення прозорості та сумлінної конкуренції на ринку спиртних напоїв та надання інформації про спиртні напої”, – зазначається в записці пояснення до документа.
Державна митна служба України у січні-червні поточного року видала підприємствам із операцій з брухтом чорних металів 80 сертифікатів на експорт металобрухту до країн ЄС, повідомляється у відповіді Міністерства фінансів на лист Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), що датується 23 липня 2022 року.
При цьому Мінфін констатував, що від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності запитів щодо проблем в отриманні сертифікатів до Держмитслужби не надходило.
У свою чергу “УАВтормет” 20 червня 2022 року направив листа до Мінфіну та Держмитслужби, копію якого має агентство “Інтерфакс-Україна”, в якому вказав на звернення учасників ринку щодо вибірковості при видачі дозвільних документів для оформленні експортних процедур, зокрема при видачі сертифікатів на постачання брухту до ЄС.
У зверненні “УАВтормет” наголошувалося, що Міністерство видало наказ від 2 березня 2021 року про затвердження порядку видачі сертифікатів. На думку Асоціації, процедура отримання сертифіката значно ускладнена, не містить повного переліку необхідних документів, а процедура повного чи часткового огляду транспортних засобів для ідентифікації товару використовується для затягування та затримки під час оформлення експортних партій.
В “УАВторметі” вважають, що це створює корупційні ризики і завдає фінансових збитків як державі, так і українському бізнесу.
Асоціація просила Мінфін провести оперативну нараду з проблемних питань при експорті металобрухту, із залученням фахівців міністерства, Держмитниці, Торгово-промислової палати (ТПП), “УАВтормет” та “УАВторметресурс”.
Як повідомлялося, українські підприємства у січні-червні поточного року знизили експорт брухту чорних металів увосьмеро порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 28,74 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт металобрухту скоротився у 6,8 раза – до $12, 24 млн.
Експорт металобрухту в січні-червні 2022 р. здійснювався переважно до Туреччини (61,35%), Польщі (12,49%) та Німеччини (9,45%).
Україна у 2021 році збільшила експорт металобрухту у 17,2 раза порівняно з попереднім роком – до 615,69 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 25,2 рази – до $238,90 млн.
В Україні діють Українська асоціація вторинних металів (“УАВтормет”), Українська асоціація експортерів металобрухту (УАЕМ) та “Українська асоціація вторинних металів та ресурсів” (“УАВторметресурс”).
Рада Європейського союзу схвалила раніше ухвалене політичне рішення виділити Україні новий транш у розмірі EUR500 млн із Європейського фонду миру на посилення підтримки Збройних сил України для захисту території країни від російської агресії.
Відповідне рішення ухвалено у п’ятницю у Брюсселі, повідомляє Рада ЄС.
“Сьогодні Рада схвалила два заходи допомоги в рамках Європейського фонду миру (EФМ), спрямовані на посилення підтримки ЄС можливостей та стійкості Збройних сил України для захисту територіальної цілісності та суверенітету країни, а також захисту цивільного населення від російської військової агресії, що триває. Завдяки 5-му. траншу у розмірі EUR500 млн, мобілізованому сьогодні, вклад ЄС у рамках EPF для України тепер складе EUR2,5 млрд”, – наголошується в прес-релізі.
Коментуючи рішення, Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель сказав: “ЄС, як і раніше, зосереджений і непохитно підтримує Україну в її боротьбі за свободу і незалежність. Україні потрібно більше зброї, ми її надамо. У цьому контексті держави-члени ЄС погодився мобілізувати 5-й транш військової допомоги у розмірі EUR500 млн, що у сумі становить EUR2,5 млрд військової техніки для Збройних сил України”.
У прес-релізі деталізується, що відповідно до поточних пріоритетів, заявлених урядом України, та наданої досі підтримкою, заходи допомоги включають EUR490 млн військову техніку, призначену для нанесення смертоносної сили в оборонних цілях, та EUR10 млн, призначених для покриття постачання обладнання та на витратні матеріали, такі як засоби індивідуального захисту, аптечки та паливо.
Агрохолдинг “Агротрейд” отримав сертифікат, що дозволяє йому експортувати сою до країн Євросоюзу, спочатку планується продати 4 тис. тонн сої із залишків урожаю минулого року.
Як повідомляється на Facebook-сторінці агрохолдингу у четвер, документ гарантує вирощування сої без ГМО з використанням дозволених у Європі добрив та хімікатів.
Уточнюється, що сертифікацію експорту до ЄС здійснив український сертифікаційний орган “Органік Стандарт”.
Група “Агротрейд” цього року засіяла соєю 3,1 тисячі га, урожай з яких також планує експортувати до ЄС.
Раніше компанія сертифікувала ріпак для постачання до Європи.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшника, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник та генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.
Агротрейд, ЄС, СЕРТИФІКАТ, СОЯ, ЭКСПОРТ
Міністерство цифрової трансформації України повідомило про продовження дії послуги “Роумінг як вдома” для українських біженців у країнах ЄС.
“Спільна заява мобільних операторів України та Євросоюзу продовжується. Українці, які вимушено виїхали до країн ЄС, зможуть і надалі дзвонити рідним за цінами українських операторів. Попередньо домовленості були на три місяці. І вже з липня українцям довелося б переходити на європейські тарифи. Проте Єврокомісія закликала операторів ЄС продовжити підтримку українців”, – повідомляється у Телеграм-каналі міністерства.
За даними Мінцифри, наразі близько 70 європейських операторів надають українцям безкоштовний роумінг. З української сторони заяву підтримують мобільні оператори “Київстар”, “Vodafone Україна” та lifecell.
У міністерстві подякували Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та послуг поштового зв’язку (НКЕК), Європейську комісію та Асоціацію європейських регуляторів у сфері електронних комунікацій (BEREC) за зусилля, які докладаються до того, щоб українці в ЄС залишалися на зв’язку. із близькими.
Як повідомлялося, раніше оператори України та ЄС підписали спільну декларацію про скоординовані зусилля щодо забезпечення та стабілізації доступного або безкоштовного роумінгу та міжнародних дзвінків між ЄС та Україною.
На момент оприлюднення декларацію підписали 27 операторів зв’язку в ЄС та Україні, у тому числі кілька загальноєвропейських груп, а також асоціація, яка представляє низку віртуальних операторів мобільного зв’язку (MVNO у Європі), і вона відкрита для подальших підписантів.
