Агрохолдинг KSG Agro орендував олійноекстракційний завод (ОЕЗ) у Дніпровському районі Дніпропетровської області для виробництва соняшникової олії першого віджиму з власної сировини.
Як повідомляється в прес-релізі агрохолдингу в п’ятницю, отриману сиру соняшникову олію експортуватимуть до країн Євросоюзу автомобільним транспортом.
Уточнюється, що потужності орендованого ОЕЗу дають змогу щомісяця переробляти 2,5 тис. тонн насіння соняшнику на 1 тис. тонн соняшникової олії. Колектив заводу складається з 30 осіб. Виробництво оснащене сучасним обладнанням українського виробництва 2008 року випуску.
Агрохолдинг нагадав, що після початку повномасштабного російського військового вторгнення в Україну розпочав експорт ріпаку та соняшникової олії до Польщі, Словаччини та Італії. Крім того, розпочато пілотні поставки соняшникової олії до Польщі та Італії за допомогою “флекситанків” – полімерних ємностей, призначених для перевезення рідких вантажів, які встановлюють на вантажних автомобілях.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
У 2021 році холдинг наростив чистий прибуток у 16 разів порівняно з 2020 роком – до $20,27 млн, виручку – на 44%, до $30,75 млн, водночас збільшив EBITDA удвічі – до $12,28 млн.
Власником і головою ради директорів KSG Agro є Сергій Касьянов.
США в контактах із країнами ЄС висунули пропозицію застосувати досвід, отриманий від реалізації режиму експортного контролю щодо РФ, проти КНР, повідомляє у понеділок Bloomberg з посиланням на низку анонімних джерел.
“За словами людей, знайомих із цим питанням, США при контактах з європейськими союзниками озвучили ідею винести уроки з режиму експортного контролю, який використовується проти Росії, для боротьби з Китаєм”, – передає агентство.
За словами джерел, Білий дім “вивчає можливість використання деяких елементів аналогічного обміну інформацією та координації при реалізації заходів з метою посилити обмеження” США та ЄС проти експорту до Китаю.
Такі дискусії точаться у період, коли ЄС та США обговорюють порядок денний запланованої на 5 грудня третьої зустрічі Ради з торгівлі та технологій (Trade and Technology Council), яка є форумом для координації торговельної та технологічної політики ЄС та США.
Проте, зазначають джерела, у ЄС не схильні розглядати застосування до КНР того підходу, який застосовувався щодо Росії. За словами одного джерела, ЄС може звернути увагу на товари, які Пекін здатний використати для посилення військового потенціалу.
У свою чергу, в Раді національної безпеки США спростували і плани поширити режим експортного контролю, який діє проти РФ, на КНР, і факт дискусій на цю тему з країнами Європи.
Bloomberg пояснює, що експортні обмеження вважаються потенційно ефективними для уповільнення розвитку Китаю на тлі глобального суперництва за першість у технологіях.
7 жовтня Мінторг США заборонив продаж Китаю найсучасніших чіпів, а також обладнання, комплектуючих та програмного забезпечення для їх виробництва, причому особливу увагу приділено технологіям, пов’язаним із штучним інтелектом та потенційним військовим застосуванням. Обмеження торкнулися експорту інших країн, який залежить від подібних американських технологій та програм. Також громадянам США заборонили консультувати китайську сторону або надавати їй інші послуги у цій сфері.
Згодом заступник міністра торгівлі США з промисловості та безпеки Алан Естевес заявив, що у Вашингтоні очікують швидких домовленостей із союзниками про їхнє приєднання до цих обмежень. Однак влада Нідерландів, де базується компанія, що виробляє обладнання для електронної промисловості, компанія ASML Holding, виражала тривогу з приводу ефекту нових обмежувальних заходів США.
Тим часом, у середині жовтня газета The Financial Times повідомляла з посиланням на документ зовнішньополітичної служби ЄС, підготовлений до засідання Ради Євросоюзу із закордонних справ, що, на її думку, Китай є конкурентом, якому потрібно протистояти, і що політику щодо КНР треба посилювати. Низка лідерів ЄС пізніше також застерігала від економічної залежності від Китаю.
Як повідомляє інтернет-видання “Україна по-арабськи”, сьогодні, 17 жовтня, Рада Європейського Союзу запровадила додаткові санкції проти Ірану через порушення прав людини.
Про це йдеться на сторінці Ради ЄС.
«Сьогодні Рада додала одинадцять фізичних та чотири юридичні особи до списку осіб, які підпадають під обмежувальні заходи в контексті існуючого режиму санкцій щодо прав людини щодо Ірану», – йдеться у повідомленні.
Обмеження були запроваджені щодо поліції моралі Ірану та двох її ключових постатей Мохаммада Ростамі та Хаджахмада Мірзаї.
Крім того, ЄС включив до списку Іссу Зарепура, міністра інформаційно-комунікаційних технологій Ірану, за його відповідальність у відключенні інтернету. Санкції включають заборону на поїздки та заморожування активів.
«Європейський Союз та його держави-члени засуджують широкомасштабне та непропорційне застосування сили проти мирних демонстрантів», – додали у відомстві.
У роботі пунктів пропуску на кордоні з Європейським Союзом та Молдовою можливі перебої, попередила Державна прикордонна служба України.
“У зв’язку з ворожими обстрілами та пошкодженням об’єктів критичної інфраструктури на заході України в роботі пунктів пропуску на кордоні з ЄС та Молдовою можливі перебої”, – повідомила ДПСУ у “Телеграм-каналі” у понеділок.
Україна приєдналася до країн Європейського Союзу, які мають затверджений національний план реалізації засад відкритої науки, повідомляє Міністерство освіти і науки.
«Уряд схвалив розпорядження «Про затвердження національного плану відкритої науки». Документ є черговим кроком на шляху інтеграції України до Європейського дослідницького простору», – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що виконання плану забезпечить реалізацію Угоди між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншого, про участь України у Рамковій програмі досліджень та інновацій «Обрій Європа» та Програмі досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії. енергії (2021 – 2025), комплементарній Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Обрій Європа».
Очікується, що подальша реалізація національного плану відкритої науки створить: нормативно-правові передумови для формування державної політики відкритої науки; надасть зацікавленим сторонам відкритий доступ до приладів, інструментів та інших засобів отримання наукового результату; забезпечить обробку наукових даних з урахуванням принципів FAIR (сукупність принципів з видимості, доступності, сумісності та багаторазового використання наукових даних); сприятиме прискоренню обігу наукової інформації, забезпечить доступ до актуальної наукової інформації без дискримінації; створить умови для більш ефективного використання результатів досліджень та розробок, виконаних із залученням бюджетних коштів; зробить більш прозорим науковий та освітній простір.
Українські та міжнародні експерти дійшли висновку, що митниця – це той локомотив, який рухає за собою Україну в ЄС. Про це повідомляє офіційний сайт Держмитслужби https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/u-kiievi-vidbulasia-mitna-platforma-ukrayina-ies-2022-prisviachena-zapusku-mitnogo-bezvizu-ievrointegratsiyi-ta-bezpetsi-v-umovakh-rosiiskoyi-zbroinoyi-agresiyi-965
5 жовтня у Києві відбулася перша «Митна платформа: Україна-ЄС 2022». Її стартова тема, «Початок дії в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), євроінтеграція та безпека в умовах російської збройної агресії у центрі Європи», була присвячена запуску “митного безвізу” – початку дії Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS).
Представники парламенту, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, міжнародних організацій та бізнесу презентували перші результати приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка надає нові можливості для роботи бізнесу.
Під час першої дискусійної панелі Міністр фінансів України Сергій Марченко та Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, інформували про український досвід трансформації митниці та приєднання до міжнародних конвенцій в умовах дії воєнного стану.
«Виклики війни, яка зараз відбувається у центрі Європи, об’єднали Європейську Комісію та дружні країни для підтримки євроінтеграційних процесів України, зокрема, у митній сфері. У цій ситуації застосування Україною NCTS розширює обмін митною інформацією, посилює систему аналізу ризиків, забезпечує визнання наших форм митного контролю митними органами інших країн», – зазначив Сергій Марченко.
За словами комісара Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні «ніколи зв’язки між Україною та ЄС не були настільки тісними, як сьогодні». «Хочу привітати Україну з приєднанням до Конвенції про спільний транзит. Я впевнений, що це не тільки сприятиме, а й фактично прискорить торгівлю між ЄС та Україною. Ми будемо тісно співпрацювати з українською владою, щоб ця можливість принесла максимальну користь у найближчі місяці та роки», – наголосив комісар ЄС.
Учасники обговорили також питання приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту в контексті перспективи вступу України до ЄС.
Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби України, відзначив, що саме запит бізнесу був показовим для європейців під час оцінювання готовності України до приєднання до Конвенції, адже це суттєві спрощення, які прямо впливають на економію ресурсів при переміщенні товарів. Передбачається, що це позитивно вплине на внутрішній ринок та змінить підходи до вирішення логістичних проблем.
«1 жовтня о 9:32 перший автомобіль перетнув кордон Україна-ЄС за процедурою спільного транзиту. Це значний крок вперед не лише для торговельної інтеграції, а й для функціонування наших «Доріг Солідарності». Я хотів би привітати всю українську владу, яка у воєнний час уможливила це важливе досягнення», – сказав під час свого виступу заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
Представник Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) інформував про основні тенденції сучасного митного законодавства ЄС, до яких слід бути готовим українському бізнесу з огляду на активний темп гармонізації митних систем України та ЄС. «Митне законодавство ЄС відображає нову економічну реальність, а також нову роль і місію митної служби. Воно трансформувало роль митних органів, надаючи їм роль у ланцюгу поставок, моніторингу і перетворюючи їх на каталізатор для конкурентоспроможності країн та компаній. Сприяння законній торгівлі вимагає простих, швидких і стандартних митних процедур і процесів. Метою нового Митного кодексу ЄС було спростити митне законодавство, дозволити використання сучасних інструментів та технологій. Процедура спільного транзиту та використання NCTS є прикладом впровадження цієї нової ролі митниці», – зазначив Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM.
