Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
Україна у вівторок отримала черговий транш на суму EUR2,5 млрд у рамках поточної програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД), повідомив Мінфін на своєму сайті.
“Ми щиро вдячні ЄС за надану Україні фінансову підтримку. Отримані кошти значною мірою допоможуть забезпечити термінові видатки державного бюджету та підтримати економічну стабільність у державі”, – цитує відомство слова міністра Сергія Марченка.
Загальна сума наданої Україні макрофінансової допомоги ЄС, починаючи з 24 лютого, досягла EUR6,7 млрд, уточнив Мінфін.
Передбачається, що останній транш у рамках восьмої програми макрофінансової допомоги Україна отримає до кінця цього року, зазначило відомство.
Як повідомлялося, ЄС наприкінці травня-початку червня цього року попередньо схвалив виділення Україні нової екстреної макрофіндопомоги на EUR9 млрд, з яких на початку серпня виділив EUR1 млрд. Решта EUR8 млрд, як очікували, мали надійти одним траншем, однак остаточне рішення щодо них затягнулося. Одна з названих причин – дискусія, в якому вигляді надавати ці кошти: у вигляді кредитів чи грантової допомоги.
У результаті в середині жовтня надійшло тільки EUR2 млрд, а віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що третій транш на EUR3 млрд очікується на початку грудня. Пізніше він уточнив, що EUR2,5 млрд надійде наприкінці листопада, а EUR0,5 млрд – на початку грудня, тоді як EUR3 млрд, які залишилися, з початкових EUR9 млрд включено до нової програми фіндопомоги Україні 2023 року на загальну суму EUR18 млрд.
У всіх випадках ідеться про кредитні кошти, які, однак, виділяються на пільгових умовах.
В Україні в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK)/ЄС “Розвиток спроможності для кліматичних дій” буде створено кліматичний офіс, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
“Створення Українського кліматичного офісу є чудовим прикладом підтримки України з боку наших давніх і надійних партнерів – BMWK та ЄС, який впроваджуватиметься GIZ. Я запрошую всі країни, які прагнуть зробити внесок у подолання глобального потепління, до співпраці в рамках цієї ініціативи”, – зазначив очільник Міндовкілля на кліматичній конференції ООН СОР27, слова якого наведені в повідомленні міністерства в телеграм-каналі.
Там уточнили, що офіційний запуск роботи офісу відбувся в рамках СОР27 у вівторок.
Як зазначається, проєкт співфінансуватимуть ЄС та Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) BMWK, а його метою є надання реальної допомоги Україні в реалізації кліматичних цілей на шляху до декарбонізації.
За словами Стрільця, кліматичний офіс надаватиме підтримку уряду України, містам і регіонам, а також підприємствам і бізнесу для реалізації елементів кліматичної політики.
Крім того, він, зокрема, допомагатиме з декарбонізацією галузей економіки, з розширенням можливостей для молоді та регіонів на шляху до Зеленого курсу ЄС та імплементацією положень Паризької угоди.
Одним із пріоритетних напрямів його діяльності стане вироблення та підтримка особливих підходів до кліматичного фінансування для України.
Водночас у повідомленні наголошується, що за останніми оцінками Міндовкілля та міжнародних експертів, додаткові викиди парникових газів, спричинені воєнними діями на території України, вже становили приблизно 33 млн тонн CO2, найбільша частка яких припадає на пожежі – понад 23 млн тонн CO2.
Водночас, за попередніми підрахунками, на відновлення доведеться орієнтовно 49 млн тонн викидів.
Водночас Стрілець наголосив, що Україна не відмовилася ні на день від зобов’язань перед світовим співтовариством, зокрема й щодо кліматичної політики, і не полишила намірів скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року.
Агрохолдинг KSG Agro орендував олійноекстракційний завод (ОЕЗ) у Дніпровському районі Дніпропетровської області для виробництва соняшникової олії першого віджиму з власної сировини.
Як повідомляється в прес-релізі агрохолдингу в п’ятницю, отриману сиру соняшникову олію експортуватимуть до країн Євросоюзу автомобільним транспортом.
Уточнюється, що потужності орендованого ОЕЗу дають змогу щомісяця переробляти 2,5 тис. тонн насіння соняшнику на 1 тис. тонн соняшникової олії. Колектив заводу складається з 30 осіб. Виробництво оснащене сучасним обладнанням українського виробництва 2008 року випуску.
Агрохолдинг нагадав, що після початку повномасштабного російського військового вторгнення в Україну розпочав експорт ріпаку та соняшникової олії до Польщі, Словаччини та Італії. Крім того, розпочато пілотні поставки соняшникової олії до Польщі та Італії за допомогою “флекситанків” – полімерних ємностей, призначених для перевезення рідких вантажів, які встановлюють на вантажних автомобілях.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
У 2021 році холдинг наростив чистий прибуток у 16 разів порівняно з 2020 роком – до $20,27 млн, виручку – на 44%, до $30,75 млн, водночас збільшив EBITDA удвічі – до $12,28 млн.
Власником і головою ради директорів KSG Agro є Сергій Касьянов.
США в контактах із країнами ЄС висунули пропозицію застосувати досвід, отриманий від реалізації режиму експортного контролю щодо РФ, проти КНР, повідомляє у понеділок Bloomberg з посиланням на низку анонімних джерел.
“За словами людей, знайомих із цим питанням, США при контактах з європейськими союзниками озвучили ідею винести уроки з режиму експортного контролю, який використовується проти Росії, для боротьби з Китаєм”, – передає агентство.
За словами джерел, Білий дім “вивчає можливість використання деяких елементів аналогічного обміну інформацією та координації при реалізації заходів з метою посилити обмеження” США та ЄС проти експорту до Китаю.
Такі дискусії точаться у період, коли ЄС та США обговорюють порядок денний запланованої на 5 грудня третьої зустрічі Ради з торгівлі та технологій (Trade and Technology Council), яка є форумом для координації торговельної та технологічної політики ЄС та США.
Проте, зазначають джерела, у ЄС не схильні розглядати застосування до КНР того підходу, який застосовувався щодо Росії. За словами одного джерела, ЄС може звернути увагу на товари, які Пекін здатний використати для посилення військового потенціалу.
У свою чергу, в Раді національної безпеки США спростували і плани поширити режим експортного контролю, який діє проти РФ, на КНР, і факт дискусій на цю тему з країнами Європи.
Bloomberg пояснює, що експортні обмеження вважаються потенційно ефективними для уповільнення розвитку Китаю на тлі глобального суперництва за першість у технологіях.
7 жовтня Мінторг США заборонив продаж Китаю найсучасніших чіпів, а також обладнання, комплектуючих та програмного забезпечення для їх виробництва, причому особливу увагу приділено технологіям, пов’язаним із штучним інтелектом та потенційним військовим застосуванням. Обмеження торкнулися експорту інших країн, який залежить від подібних американських технологій та програм. Також громадянам США заборонили консультувати китайську сторону або надавати їй інші послуги у цій сфері.
Згодом заступник міністра торгівлі США з промисловості та безпеки Алан Естевес заявив, що у Вашингтоні очікують швидких домовленостей із союзниками про їхнє приєднання до цих обмежень. Однак влада Нідерландів, де базується компанія, що виробляє обладнання для електронної промисловості, компанія ASML Holding, виражала тривогу з приводу ефекту нових обмежувальних заходів США.
Тим часом, у середині жовтня газета The Financial Times повідомляла з посиланням на документ зовнішньополітичної служби ЄС, підготовлений до засідання Ради Євросоюзу із закордонних справ, що, на її думку, Китай є конкурентом, якому потрібно протистояти, і що політику щодо КНР треба посилювати. Низка лідерів ЄС пізніше також застерігала від економічної залежності від Китаю.
Як повідомляє інтернет-видання “Україна по-арабськи”, сьогодні, 17 жовтня, Рада Європейського Союзу запровадила додаткові санкції проти Ірану через порушення прав людини.
Про це йдеться на сторінці Ради ЄС.
«Сьогодні Рада додала одинадцять фізичних та чотири юридичні особи до списку осіб, які підпадають під обмежувальні заходи в контексті існуючого режиму санкцій щодо прав людини щодо Ірану», – йдеться у повідомленні.
Обмеження були запроваджені щодо поліції моралі Ірану та двох її ключових постатей Мохаммада Ростамі та Хаджахмада Мірзаї.
Крім того, ЄС включив до списку Іссу Зарепура, міністра інформаційно-комунікаційних технологій Ірану, за його відповідальність у відключенні інтернету. Санкції включають заборону на поїздки та заморожування активів.
«Європейський Союз та його держави-члени засуджують широкомасштабне та непропорційне застосування сили проти мирних демонстрантів», – додали у відомстві.
