Європейська Комісія віднесла РФ і Білорусь до країн із найвищим рівнем ризику відповідно до Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та та деградації лісів (EUDR), що є додатковим запобіжником від потрапляння їхньої лісопродукції на європейський ринок, повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
“Європейська Комісія оприлюднила оновлений список класифікації країн за рівнем ризику відповідно EUDR. Україна, як і провідні європейські виробники лісоматеріалів, отримала статус країни з низьким ризиком. Це створює умови для приходу в Україну інвесторів та залученню інвестицій, відкриває нові можливості для українських експортерів меблів та іншої лісопродукції, полегшуючи вихід на європейський ринок. Водночас рф та Білорусь опинились серед країн із високим ризиком, що ще більше ускладнює потрапляння їхньої продукції в ЄС. Працюємо над тим, щоб в перелік постачальників з високими ризиками потрапили і країни, які задіяні у схемах сірого імпорту російської деревини”, – підкреслив Смаль.
Він зауважив, що попри війну завдяки цифровізації та реформам у лісовій сфері Україні вдалось отримали статус країни експортера з низькими ризиками нарівні з Німеччиною, Латвією, Фінляндією та Польщею.
“Це результат наших системних реформ і цифрової трансформації в лісовій галузі, зокрема запровадження таких інструментів як е-лісорубний квиток, е-сертифікат походження та е-ТТН з фотофіксацією”, – зазначив голова Держлісагентства.
Як повідомлялося, 2022 року ЄС запровадив санкції на імпорт російської деревини, целюлози, паперу, інших виробів з деревини та меблів. Йдеться не лише про імпорт з РФ, а також про трейдинг російської деревини через треті країни.
Згідно з розслідуванням Earthsight, європейські виробники меблів в обхід санкцій під час війни закупили понад 500 тис. куб. м березової фанери російського виробництва.
Експерти World Forest ID виявили, що 46% зразків березових виробів, які постачаються до Великої Британії і позначені як такі, що походять з України, Польщі, Естонії та Латвії, насправді вироблені в Білорусі та РФ.
Регламент EUDR, що набуде чинності для середніх і великих компаній з 1 січня 2026 року, передбачає, що продукція, імпортована до ЄС, не повинна сприяти знелісненню чи деградації лісів. Країни класифікуються за рівнем ризику — низький, стандартний і високий. Статус низького ризику спрощує експорт, знижує регуляторне навантаження та посилює конкурентоспроможність українських виробників на ринку ЄС.
https://interfax.com.ua/news/general/1074828.html
Єврокомісія може переглянути режим автономних торговельних заходів для України, який було запроваджено після початку повномасштабної агресії РФ, двічі подовжували на рік і тепер він спливає 5 червня цього року, повідомив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович.
«Автономні торговельні заходи (АТЗ), які передбачають традиційну лібералізацію, діятимуть до 5 червня. Я хотів би запевнити вас, що після закінчення дії АТЗ, ми повністю прихильні забезпеченню плавного переходу і швидкого впровадження взаємної лібералізації торгівлі агропродовольчими товарами», – сказав він на спільному засіданні уряду України та Європейської Комісії в понеділок.
«Як ви знаєте, для нас це буде дуже делікатним завданням з огляду на чутливість деяких продуктів для ринків наших країн-членів і, звісно, занепокоєння наших фермерів», – додав Шефчович, якій у новому складі ЄК курує напрямок торгівлі.
Як повідомлялося, Рада ЄС 8 квітня схвалила рішення про продовження призупинення дії ввізних мит і квот на український експорт до Євросоюзу до 5 червня 2025 року. Водночас ЄС посилив захист чутливої сільськогосподарської продукції країн-членів, зобов’язавши Єврокомісію запроваджувати тарифні квоти на м’ясо птиці, яйця, цукор, овес, кукурудзу, крупи та мед з України, у разі перевищення середньоарифметичного значення обсягів, що імпортуються в другому півріччі 2021, 2022 і 2023 років.
Європейська комісія виплатила Україні майже 4,2 млрд євро в межах Ukraine Facility, що довело загальний обсяг фінансування ЄС, виділеного українському уряду в межах Ukraine Facility до 12 млрд євро.
Про це у вівторок повідомляє Єврокомісія.
“Після запиту на виплату, поданого Україною, Рада схвалила оцінку Комісії щодо того, що Україна задовільно виконала дев’ять показників реформ, пов’язаних із першим регулярним квартальним платежем. Ці умови, що охоплюють державне фінансове управління, управління державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику і розмінування, було викладено в Плані для України”, – йдеться у пресрелізі.
У ЄК зазначили, що сьогоднішній платіж слідує за первинними платежами, зробленими в межах Ukraine Facility, а саме 6 млрд євро у вигляді проміжного фінансування і 1,9 млрд євро у вигляді попереднього фінансування, і є свідченням швидкої реалізації Плану для України.
У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Варшава у вівторок довела до відома Європейської комісії (ЄК) про рішення в односторонньому порядку продовжити ембарго на ввезення зернових з України до Польщі, якщо таких заходів не ухвалять у Брюсселі, передає польське радіо.
“По завершенні засідання уряду канцелярія прем’єра поінформувала, що кабінет міністрів закликав ЄК продовжити заборону на імпорт зерна з України, яка закінчується 15 вересня”, – повідомляє радіо.
“В іншому випадку Польща самостійно запровадить таку заборону на державному рівні”, – наголошується в повідомленні.
“Уряд ухвалив рішення про продовження заборони на постачання українського зерна до Польщі, – повідомив раніше у вівторок в ефірі польського телебачення міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. – Це послужить на благо сільгоспвиробникам, економіці Польщі та Європейській солідарності”.
Польське телебачення нагадує, що заборона на ввезення зерна з України в п’ять прифронтових країн ЄС, які є сусідами з нею, – Польщу, Болгарію, Угорщину, Румунію та Словаччину, діє до п’ятниці. Усі згадані країни направили керівництву ЄС запит про продовження ембарго до кінця року. Рішення з цього питання поки що не ухвалено.
Європейська комісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження в Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину з 2 травня. 5 червня було ухвалено рішення про продовження цих заходів до 15 вересня.
У Брюсселі тоді заявили, що ці “виняткові та тимчасові превентивні заходи” необхідні з огляду на переповнення складів і складнощі через існуючі серйозні “вузькі місця” в логістиці, з якими зіткнулися ці держави.
Єврокомісія також повідомила, що транзит цих товарів через зазначені п’ять прифронтових країн далі в ЄС або інші держави за його межами зберігається.
