Єврокомісія в рамках підготовки чергового, 20-го пакету санкцій проти РФ запропонувала ввести повну заборону на криптовалютні операції, пов’язані з Росією, щоб перекрити канали обходу обмежень через цифрові активи, повідомила Financial Times з посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
За даними видання, ідея полягає в переході від точкових заходів проти окремих російських криптомайданчиків до більш широкого підходу – заборони взаємодії з криптосервісами, пов’язаними з РФ. У документі також згадуються ініціативи щодо обмеження операцій, пов’язаних з цифровим рублем, і заходи проти окремих платіжних інструментів, які, за оцінкою Брюсселя, могли використовуватися для обходу санкцій.
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, представляючи параметри нового пакету, заявляла про намір посилити обмеження у фінансовому блоці та вжити заходів проти криптовалют і платформ, які можуть використовуватися для обходу санкційного режиму; Reuters також повідомляв, що пакет передбачає додаткові заходи проти криптокомпаній, які допомагають РФ обходити обмеження.
Пропозиції Єврокомісії повинні бути узгоджені країнами-членами ЄС одноголосно. Обговорення нового пакету санкцій країни ЄС планували розпочати найближчими днями, а орієнтиром за термінами називалася дата до 23 лютого.
Європейська комісія розглядає можливість посилення умов для отримання туристичних шенгенських віз громадянами Росії. На даний момент короткострокові візи росіянам продовжують видавати в 17 країнах Шенгену, включаючи Австрію, Німеччину, Італію, Іспанію та Францію.
Серед розглянутих заходів:
– збільшення терміну розгляду візових заяв з поточних 10 до 15 днів, з можливістю продовження до 45 днів,
– введення більш суворого контролю за відповідністю документів і посилення заходів проти зловживань.
В рамках підготовки нового, 19-го пакету санкцій проти Росії обговорюється пункт про повну заборону видачі туристичних шенгенських віз ─ запропонований варіант може бути включений в пакет, презентація якого очікується вже 12 вересня.
Основний імпульс до цієї ініціативи — різке зростання кількості туристичних поїздок росіян до країн Шенгену в літні місяці 2025 року, що викликає побоювання щодо можливого використання туристичних поїздок для підготовки зловмисних дій всередині ЄС.
У 2024 році росіянами було подано близько 606 600 заяв на шенгенські візи, і отримано близько 552 600 віз — це зростання в порівнянні з попереднім роком на 16–21%.
Росія посіла 5 місце у світовому рейтингу країн за кількістю отриманих шенгенських віз, поступившись лише Китаю, Туреччині, Індії та Марокко.
RF, ВІЗИ, ЄВРОКОМІСІЯ, ТУРИЗМ, ЭС
Європейська Комісія віднесла РФ і Білорусь до країн із найвищим рівнем ризику відповідно до Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та та деградації лісів (EUDR), що є додатковим запобіжником від потрапляння їхньої лісопродукції на європейський ринок, повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
“Європейська Комісія оприлюднила оновлений список класифікації країн за рівнем ризику відповідно EUDR. Україна, як і провідні європейські виробники лісоматеріалів, отримала статус країни з низьким ризиком. Це створює умови для приходу в Україну інвесторів та залученню інвестицій, відкриває нові можливості для українських експортерів меблів та іншої лісопродукції, полегшуючи вихід на європейський ринок. Водночас рф та Білорусь опинились серед країн із високим ризиком, що ще більше ускладнює потрапляння їхньої продукції в ЄС. Працюємо над тим, щоб в перелік постачальників з високими ризиками потрапили і країни, які задіяні у схемах сірого імпорту російської деревини”, – підкреслив Смаль.
Він зауважив, що попри війну завдяки цифровізації та реформам у лісовій сфері Україні вдалось отримали статус країни експортера з низькими ризиками нарівні з Німеччиною, Латвією, Фінляндією та Польщею.
“Це результат наших системних реформ і цифрової трансформації в лісовій галузі, зокрема запровадження таких інструментів як е-лісорубний квиток, е-сертифікат походження та е-ТТН з фотофіксацією”, – зазначив голова Держлісагентства.
Як повідомлялося, 2022 року ЄС запровадив санкції на імпорт російської деревини, целюлози, паперу, інших виробів з деревини та меблів. Йдеться не лише про імпорт з РФ, а також про трейдинг російської деревини через треті країни.
Згідно з розслідуванням Earthsight, європейські виробники меблів в обхід санкцій під час війни закупили понад 500 тис. куб. м березової фанери російського виробництва.
Експерти World Forest ID виявили, що 46% зразків березових виробів, які постачаються до Великої Британії і позначені як такі, що походять з України, Польщі, Естонії та Латвії, насправді вироблені в Білорусі та РФ.
Регламент EUDR, що набуде чинності для середніх і великих компаній з 1 січня 2026 року, передбачає, що продукція, імпортована до ЄС, не повинна сприяти знелісненню чи деградації лісів. Країни класифікуються за рівнем ризику — низький, стандартний і високий. Статус низького ризику спрощує експорт, знижує регуляторне навантаження та посилює конкурентоспроможність українських виробників на ринку ЄС.
https://interfax.com.ua/news/general/1074828.html
Єврокомісія може переглянути режим автономних торговельних заходів для України, який було запроваджено після початку повномасштабної агресії РФ, двічі подовжували на рік і тепер він спливає 5 червня цього року, повідомив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович.
«Автономні торговельні заходи (АТЗ), які передбачають традиційну лібералізацію, діятимуть до 5 червня. Я хотів би запевнити вас, що після закінчення дії АТЗ, ми повністю прихильні забезпеченню плавного переходу і швидкого впровадження взаємної лібералізації торгівлі агропродовольчими товарами», – сказав він на спільному засіданні уряду України та Європейської Комісії в понеділок.
«Як ви знаєте, для нас це буде дуже делікатним завданням з огляду на чутливість деяких продуктів для ринків наших країн-членів і, звісно, занепокоєння наших фермерів», – додав Шефчович, якій у новому складі ЄК курує напрямок торгівлі.
Як повідомлялося, Рада ЄС 8 квітня схвалила рішення про продовження призупинення дії ввізних мит і квот на український експорт до Євросоюзу до 5 червня 2025 року. Водночас ЄС посилив захист чутливої сільськогосподарської продукції країн-членів, зобов’язавши Єврокомісію запроваджувати тарифні квоти на м’ясо птиці, яйця, цукор, овес, кукурудзу, крупи та мед з України, у разі перевищення середньоарифметичного значення обсягів, що імпортуються в другому півріччі 2021, 2022 і 2023 років.
Європейська комісія виплатила Україні майже 4,2 млрд євро в межах Ukraine Facility, що довело загальний обсяг фінансування ЄС, виділеного українському уряду в межах Ukraine Facility до 12 млрд євро.
Про це у вівторок повідомляє Єврокомісія.
“Після запиту на виплату, поданого Україною, Рада схвалила оцінку Комісії щодо того, що Україна задовільно виконала дев’ять показників реформ, пов’язаних із першим регулярним квартальним платежем. Ці умови, що охоплюють державне фінансове управління, управління державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику і розмінування, було викладено в Плані для України”, – йдеться у пресрелізі.
У ЄК зазначили, що сьогоднішній платіж слідує за первинними платежами, зробленими в межах Ukraine Facility, а саме 6 млрд євро у вигляді проміжного фінансування і 1,9 млрд євро у вигляді попереднього фінансування, і є свідченням швидкої реалізації Плану для України.
У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
