Енергохолдинг Ріната Ахметова “ДТЕК” планує в короткостроковій перспективі замінити російське вугілля в Європі на власні постачання, повідомив генеральний директор “ДТЕК” Максим Тімченко в інтерв’ю виданню “Економічна правда”.
“У короткостроковій перспективі ми можемо замінити російське вугілля. Ми можемо бути постачальниками вугілля Європі”, – сказав він.
За словами Тімченка, Україна вже розпочала постачання вугілля до Польщі та Словаччини.
“Наприклад, Польща вже відмовилася від російського вугілля, в результаті ми розпочали невеликі постачання до Польщі та Словаччини”, – наголосив глава “ДТЕК”, доповнивши при цьому, що Україна також може збільшити постачання електроенергії до країн ЄС, зокрема від атомних електростанцій.
Крім цього, Тімченко повідомив, що група розглядає можливість інвестування в активи державного “Львіввугілля”. “Готові розглядати Львів як предмет інвестування та видобутку. Ми на це дивимося тверезо. Зрозуміло, що наразі внесено корективи щодо вугілля й теплової генерації з точки зору енергобезпеки України та з точки зору затребуваності вугілля”, – сказав він.
Водночас, за його словами, ДТЕК зупинив роботи на шахті “Білозерська” із Донецької області. На ній не відбувається видобуток через нестачу персоналу та небезпеку підвезення туди людей.
Як повідомлялося, раніше “ДТЕК” разом із державними “Укренерго” та “Нафтогаз України” запустили проект StopBloodyEnergy, мета якого – переконати захід відмовитися від співпраці з РФ в енергетичному секторі й у такий спосіб позбавити країну-агресора коштів на ведення війни проти України.
Експорт електроенергії на ринки Європи сприяв би підвищенню фінансової ліквідності ПрАТ “Укргідроенерго” через більш високі ціни, вважає генеральний директор компанії Ігор Сирота.
“Щодо “Укргідроенерго”, то її головна роль – це забезпечувати потрібний будь-якій енергосистемі аварійний резерв, допоміжні послуги та послуги балансування. Це обов’язкові сегменти й добре оплачувані в Європі. Якби ми вийшли на цей ринок, це було б дуже добре для фінансової ліквідності. І ми до цього йдемо”, – сказав Сирота в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
При цьому він зазначив, що “вигод буде більше, ніж на внутрішньому ринку”.
Сирота припустив, що вихід на європейський ринок може відбутися вже найближчого місяця.
“Я думаю, що в тій ситуації з цінами на електроенергію та її дефіцитом, яка сьогодні є в Європі, з тим ставленням до нас, з тією надійністю нашої енергосистеми, яку європейці побачили, протягом місяця ми зможемо вийти на їхні ринки”, – наголосив він.
Як повідомлялося, з 30 березня розпочався експорт електроенергії до Польщі після того, як НЕК “Укренерго” відновила зупинені з 24 лютого через вихід енергосистеми в ізольований режим аукціони з продажу доступу до міжнародних перерізів. Поки що аукціони за іншими напрямками не відновлено.
Викуп доступу до перерізів – єдиний варіант для комерційного обміну електроенергією з європейським ринком. Міністерство енергетики, зокрема, працює над імплементацією європейського законодавства щодо повного об’єднання ринків.
Завантаження українського газотранспортного напрямку в понеділок дещо зростає порівняно з мінімумом вихідних днів, але все ще більше ніж удвічі нижче за рівень бронювання за довгостроковим контрактом (109 млн куб. м на добу). Газопровід “Ямал-Європа”, як і раніше, не використовується.
ТРАНЗИТНІ НАПРЯМКИ
Заявка “Газпрому” на транзит газу через Україну на понеділок 21 лютого становить 50,5 млн куб.м – після 46,4-46,5 млн куб. м на вивідних, свідчать дані “Оператора газотранспортної системи України”.
З експортних газопроводів “Газпром” пріоритетно використовує “Північний потік” (170 млн куб.м на добу), потім іде завантаження українського газотранспортного напрямку. “Ямалу-Європі” залишається замикальна або балансувальна роль. На 21 лютого “Газпром”, як і раніше, не бронював його потужності. Прямий потік магістраллю припинився 21 грудня – тобто вона не качає російський газ уже два місяці.
Наявність незатребуваних газотранспортних потужностей у переліку транзитних альтернатив цієї зими доводить неспроможність звинувачень у тому, що нестача запасів “Газпрому” в ПСГ Європи провокує зростання цін. Резерви в ПСГ мають за необхідності компенсувати нестачу постачань газопроводами, але в російського концерну в запасі великі можливості транзиту.
ПОГОДА, ЦІНИ ТА ІНШІ ІНДИКАТОРИ
Календарна зима в Європі завершується певним зниженням температури. За прогнозами, наступного тижня (з 21 по 27 лютого) буде на 2 градуси прохолодніше, ніж попереднього (14-20 лютого). Середня температура в лютому на 3 градуси вища, ніж роком раніше.
На тлі відлиги та штормів, що прийшли з нею, вироблення електроенергії з відновлюваних джерел у Європі зросло до рекордних величин. Внесок вітрової генерації у виробництво електроенергії в регіоні на тижні з 14 по 20 лютого становив 25,2% – після 17,2% на тижні з 7 по 13 лютого, свідчать дані асоціації WindEurope. При цьому в неділю вітропарки забезпечили рекордний рівень генерації в ЄС – 29,2%, зокрема 79,1% у Німеччині та 90,4% – в Данії.
Рівень запасів газу в підземних сховищах Європи за підсумками газової доби 19 лютого (на ранок неділі) знизився до 31,35%. Це на 12 процентних пунктів нижче за середній показник за останні п’ять років, свідчать дані асоціації Gas Infrastructure Europe. За перші 19 днів лютого витрата газу з ПСГ більш ніж на третину перевищує середній рівень за останні п’ять років.
Надходження газу з терміналів СПГ у газотранспортну систему Європи в лютому 2022 року зростає удвічі проти до рівня лютого минулого року. Середній показник використання потужностей регазифікаційних терміналів за останні сім днів становить 60%.
Ціна газу з постачанням на понеділок на еталонному торговельному майданчику Європи, хабі TTF у Нідерландах, становить $851 за тисячу кубометрів за ціни $896 у середньому від початку лютого.
• Впродовж другого дня «Українського газового інвестиційного конгресу» фахівці обговорювали енергетичний перехід та зелені енергетичні проекти, зокрема сфокусувалися на водневих перспективах, крім того говорили про реальні кроки для розвитку стратегічних перспектив у видобуванні газу;
• Учасники конгресу одностайні в тому, що Україна посилює свої позиції у забезпеченні енергетичних потреб та енергетичної безпеки Європи;
• Під час конгресу підписали низку меморандумів про взаєморозуміння між Нафтогазом та іноземними компаніями щодо співпраці та обміну досвідом у газовидобувних проектах.
«Український газовий інвестиційний конгрес», ініційований Нафтогазом за підтримки Міністерства енергетики України і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, забезпечив платформу для ефективного діалогу і партнерства, націленого на посилення енергетичної безпеки європейського континенту. На відкритті другого дня конгресу Герман Галущенко, Міністр енергетики України, повідомив: «Україна є надійним партнером у транзиті газу. Ми маємо надійну газотранспортну систему і чітке розуміння, що нам потрібно робити для забезпечення енергетичної безпеки як України, так і континентальної Європи», – підкреслив він.
Вранці учасники розглянули актуальні питання енергетичного переходу і генерації водню як низьковуглецевого ресурсу. В обговоренні взяли участь Торстен Воллерт, міністр-радник представника ЄС в Україні, та д-р Джеймс Уотсон, генеральний секретар Європейської асоціації газових компаній (Eurogas).
«Ми повинні бути свідомими та відповідальними навіть у своїх мріях: перехід на відновлювану енергію – це довгострокова перспектива. Впродовж наступних 10-20 років природний газ відіграватиме ключову роль як «паливо перехідного періоду». Україна є не спостерігачем у цьому процесі, а активним гравцем: ми можемо багато запропонувати ЄС, але ми також маємо зобов’язання перед внутрішнім ринком. Для багатьох країн, у тому числі України, природний газ є найкоротшим шляхом до декарбонізації. А газова інфраструктура, яка також може використовуватися для транспортування водню та біометану, відіграватиме важливу роль на всіх етапах зеленого переходу», – прокоментувала Ольга Бєлькова, керівник напряму з міжнародної діяльності та роботи з державними органами Оператора ГТС України.
Також під час заходу обговорювали розвідку нових ділянок у Чорному морі та новітні технології, необхідні для розвитку стратегічних газовидобувних проектів. Серед учасників дискусії – Рафаель Дюке, директор з розвитку бізнесу та комерційних питань румунської OMV Petrom, яка планує співпрацю з Нафтогазом у Чорному морі, Мартін Уайт, віце-президент американської сервісної компанії Halliburton, та інші.
Жан-Філіп Коссе, віце-президент компанії-організатора конгресу dmg events, підводячи підсумки заходу сказав: «Україна і Нафтогаз мають виходити на міжнародні майданчики. Це добре, що ми тут ведемо дискусії, але потрібно йти на Близький Схід, європейські ринки, говорити з азійськими ринками. Інакше діалог залишиться одностороннім. Необхідно дати зрозуміти інвесторам, що будь-яка розмова чи бізнес-пропозиція є реалістичною та життєздатною».
Під час конгресу Нафтогаз підписав низку меморандумів про взаєморозуміння з іноземними компаніями: Dragon Oil із ОАЕ, азербайджанською SOCAR AQS, американськими Helmerich & Payne, Inc. (“H&P”) і 3 Seas Energy, щодо співпраці за стратегічними українськими газовидобувними проектами. Юрій Вітренко, голова правління НАК «Нафтогаз України» підкреслив: «Наша мета – зробити Україну спроможною повністю забезпечувати себе природним газом через п’ять років – амбітна, але цілком досяжна. Меморандуми про взаєморозуміння, які Нафтогаз підписав останніми днями, сприятимуть просуванню наших планів щодо розвідки та видобування природного газу в Україні. За результатами заходу ми переконані, що Нафтогаз, як національна компанія, стане платформою для залучення інвестицій в Україну».
Про Нафтогаз:
«Нафтогаз України» – національна нафтогазова компанія України, один з найбільших гравців на ринку газу в Центральній та Східній Європі. У 2020 році Нафтогаз видобув 14,2 млрд куб. м газу – понад 70% всього видобутку природного газу в Україні.
Про dmg :: events:
DMG є одним з провідних організаторів заходів у світі, який працює в декількох ключових галузях. До його енергетичного портфелю входить декілька найбільших заходів в енергетичній галузі, такі як Gastech, ADIPEC та Global Energy Show.
open4business – медіа-партнер заходу
АТ “Укртрансгаз” (УТГ), яке виконує функції Оператора ПСГ України, розпочало реконструкцію найбільшого в Європі Більче-Волицько-Угерського підземного сховища газу (ПСГ) місткістю понад 17 млрд куб. м активного газу, проект оцінюється в 890 млн грн, повідомила прес-служба оператора.
“На Більче-Волицько-Угерському ПСГ розпочалась реконструкція компресорного цеху №4 дотискувальної компресорної станції (ДКС) “Більче-Волиця”. Проект вартістю 890 млн грн є одним із найбільших в інвестпортфелі оператора ПСГ. Роботи триватимуть до кінця 2024 року”, – йдеться в повідомленні УТГ на сайті в четвер.
Згідно з повідомленням, стартувала модернізація із заміною п’яти газотурбінних двигунів компанії “Мотор Січ” потужністю 6,3 МВт кожний, що, за підрахунками УТГ, дасть можливість знизити витрати паливного газу під час експлуатації ПСГ на 20% і зменшити викиди шкідливих речовин.
Загалом реконструкція компресорного цеху №4 ДКС, крім заміни двигунів, передбачає заміну повітроочисного пристрою, силового електрообладнання, систем аварійного контролю, пожежогасіння і газовиявлення, а також сигналізації та резервної газотурбінної електростанції.
“Оператор ПСГ України нині здійснює цілий комплекс робіт, що мають продовжити термін безпечної та ефективної експлуатації ПСГ, зробити їх більш сучасними, екологічними та технологічно досконалими. Важливо, що такі модернізації ми проводимо безпосередньо в Україні, у співпраці з найкращими українськими розробниками та виробниками”, – зазначив в. о. гендиректора “Укртрансгазу” Сергій Перелома, слова якого наводить прес-служба.
Як повідомлялося, здійснення капітального ремонту та технічного переоснащення Більче-Волицько-Угерського, а також, зокрема, Богородчанського ПСГ, передбачено затвердженим регулятором планом розвитку ПСГ на 2020-2029 роки.
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною місткістю 31 млрд куб. м входять Більче-Волицько-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Олишівське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопопівське (0,42 млрд куб. м), Вергунське (0,4 млрд куб. м, розташоване на тимчасово окупованій території).