Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у понеділок прибула до Баку для підписання нової угоди щодо постачання азербайджанського газу до ЄС.
“Сьогодні я перебуваю в Азербайджані для підписання нової угоди. Наша мета: за кілька років подвоїти постачання газу з Азербайджану до ЄС. Азербайджан буде важливим партнером для безпеки наших постачань і на шляху до кліматичної нейтральності”, – написала Ляєн у своєму акаунті у твіттері.
Раніше європейські ЗМІ повідомили, що Євросоюз та Азербайджан планують підписати меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в газовій сфері, згідно з яким сторони розраховують довести до 20 млрд кубометрів щороку до 2027 року постачання газу з Азербайджану.
Як повідомлялося, постачання азербайджанського газу газопроводом TAP споживачам в Італії, Греції та Болгарії почалися 31 грудня 2020 року.
2021 року Азербайджан експортував до Європи 8,2 млрд кубометрів газу, у I кварталі 2022 року – 2,6 млрд кубометрів газу. 2022 року обсяг експорту азербайджанського газу до Європи, за прогнозом, перевищить 10 млрд кубометрів.
Загальна довжина газопроводу TAP становить 878 км, з яких 550 км проходить північною частиною Греції, 215 км –територією Албанії, 105 км –Адріатичним морем та 8 км –територією Італії. TAP є останнім компонентом проєкту ПГК – інфраструктури для постачання азербайджанського газу до Європи.
Газопровід призначений для транспортування 10 млрд. кубометрів на рік природного газу з родовища Шах-Деніз у рамках “Стадії-2” його розробки до Європи. Пропускна спроможність газопроводу дозволяє збільшити його потужність удвічі – до 20 млрд. кубометрів на рік.
Європа обігнала Азію і стала найбільшим покупцем американської нафти, повідомляє агентство Bloomberg.
У січні-травні Європа закупила 213,1 млн барелів нафти, Азія – 191,1 млн барелів, свідчать дані Міністерства торгівлі США. Востаннє така ситуація на початку року складалася шість років тому, коли Штати відмовилися від заборони експорту нафти.
Оскільки Європа намагається зменшити свою залежність від російських енергоносіїв і переключається на американську нафту, цілком імовірно, що нинішня модель торговельних потоків збережеться, зазначає нафтовий аналітик Energy Aspects Крістофер Гейнс. За його словами, видобуток у США зростає, але недостатньо швидко, щоб задовольнити потреби і Азії, і Європи. Крім того, Близький Схід, мабуть, обмежений у можливостях нарощування виробництва та постачання до Європи.
“Уся увага буде прикута до того, чи зможе ОПЕК збільшити видобувні потужності наступного року і яку частку ринку вона зможе повернути”, – вважає аналітик із розвідки та видобутку ESAI Елізабет Мерфі.
Вересневі ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 10.35 кч у п’ятницю подорожчали на 0,6% – до $99,71 за барель. Котирування ф’ючерсів на сорт WTI на серпень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросли на 0,3% – до $96,04 за барель.
Українці у квітні-травні 2022 року розмитнили понад 123 тис. автомобілів на іноземних номерах на пільгових умовах, сума податкової та митної пільги сягнула 13,6 млрд грн.
“Отже, свіжі дані щодо ввезених авто з пільгою: квітень-травень – 123,6 тис. машин. Загальна сума податкової та митної пільги – 13,6 млрд грн”, – написав у телеграм-каналі заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Він додав, що темпи ввезення автомобілів не зменшуються: в середньому в будній день українці заводять по 4-5 тис. авто.
Як повідомлялося, 6 квітня набув чинності закон із поправками до Податкового кодексу України №2142-IX (у ВР проходив як №7190) про пільговий імпорт у період війни. Відповідно до нього, імпорт товарів в Україну звільнено від ввізного мита та ПДВ для платників єдиного податку першої-третьої групи, які сплачують податок за ставкою 2% від обороту, а також встановлено спрощену форму розмитнення. Депутати також повністю звільнили від оподаткування імпорт транспортних засобів громадянами, а також суб’єктами спрощеної системи.
Енергохолдинг Ріната Ахметова “ДТЕК” планує в короткостроковій перспективі замінити російське вугілля в Європі на власні постачання, повідомив генеральний директор “ДТЕК” Максим Тімченко в інтерв’ю виданню “Економічна правда”.
“У короткостроковій перспективі ми можемо замінити російське вугілля. Ми можемо бути постачальниками вугілля Європі”, – сказав він.
За словами Тімченка, Україна вже розпочала постачання вугілля до Польщі та Словаччини.
“Наприклад, Польща вже відмовилася від російського вугілля, в результаті ми розпочали невеликі постачання до Польщі та Словаччини”, – наголосив глава “ДТЕК”, доповнивши при цьому, що Україна також може збільшити постачання електроенергії до країн ЄС, зокрема від атомних електростанцій.
Крім цього, Тімченко повідомив, що група розглядає можливість інвестування в активи державного “Львіввугілля”. “Готові розглядати Львів як предмет інвестування та видобутку. Ми на це дивимося тверезо. Зрозуміло, що наразі внесено корективи щодо вугілля й теплової генерації з точки зору енергобезпеки України та з точки зору затребуваності вугілля”, – сказав він.
Водночас, за його словами, ДТЕК зупинив роботи на шахті “Білозерська” із Донецької області. На ній не відбувається видобуток через нестачу персоналу та небезпеку підвезення туди людей.
Як повідомлялося, раніше “ДТЕК” разом із державними “Укренерго” та “Нафтогаз України” запустили проект StopBloodyEnergy, мета якого – переконати захід відмовитися від співпраці з РФ в енергетичному секторі й у такий спосіб позбавити країну-агресора коштів на ведення війни проти України.
Експорт електроенергії на ринки Європи сприяв би підвищенню фінансової ліквідності ПрАТ “Укргідроенерго” через більш високі ціни, вважає генеральний директор компанії Ігор Сирота.
“Щодо “Укргідроенерго”, то її головна роль – це забезпечувати потрібний будь-якій енергосистемі аварійний резерв, допоміжні послуги та послуги балансування. Це обов’язкові сегменти й добре оплачувані в Європі. Якби ми вийшли на цей ринок, це було б дуже добре для фінансової ліквідності. І ми до цього йдемо”, – сказав Сирота в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
При цьому він зазначив, що “вигод буде більше, ніж на внутрішньому ринку”.
Сирота припустив, що вихід на європейський ринок може відбутися вже найближчого місяця.
“Я думаю, що в тій ситуації з цінами на електроенергію та її дефіцитом, яка сьогодні є в Європі, з тим ставленням до нас, з тією надійністю нашої енергосистеми, яку європейці побачили, протягом місяця ми зможемо вийти на їхні ринки”, – наголосив він.
Як повідомлялося, з 30 березня розпочався експорт електроенергії до Польщі після того, як НЕК “Укренерго” відновила зупинені з 24 лютого через вихід енергосистеми в ізольований режим аукціони з продажу доступу до міжнародних перерізів. Поки що аукціони за іншими напрямками не відновлено.
Викуп доступу до перерізів – єдиний варіант для комерційного обміну електроенергією з європейським ринком. Міністерство енергетики, зокрема, працює над імплементацією європейського законодавства щодо повного об’єднання ринків.