Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури”, який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
Юристи шукають механізми гарантованих компенсаційза завдані агресором збитки українському бізнесу, свідчать результати опитування, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Тема збитків та компенсацій – одна з найактуальніших серед бізнесу та юридичної спільноти. Наразі немає жодного гарантованого алгоритму чи інструменту для отримання таких компенсацій. Власне, не лише Україна, а й увесь світ вперше за останні кілька десятків років зустрівся з таким масштабним військовим конфліктом”, – пояснила партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko Олена Сукманова.
На її думку, на майбутнє може бути два джерела таких компенсацій. Зокрема, це компенсації, які можуть бути виплачені громадянам та бізнесу з боку української держави на підставі спеціально прийнятих нормативних актів, та компенсації на підставі рішень міжнародних чи українських судів.
“В обох випадках, особливо для бізнесу, дуже важливо мати достатню кількість доказів наявності шкоди та її причин”, – зазначила юрист.
У свою чергу партнер юридичної компанії Asters Гліб Бялий зазначив, що наразі немає чіткої послідовності дій із фіксації збитків.
Зокрема, затверджений 22 березня постановою Кабінету Міністрів Порядок визначення збитків та збитків, заподіяних Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, містить визначення поняття втрат для фізичних та юридичних осіб, держави, а також перелік видів збитків за 18 напрямами, але не регулює питання послідовності дій їхньої фіксації.
“Кожен випадок заподіяння шкоди може бути унікальним залежно від характеру та розміру шкоди, напрямів діяльності підприємства тощо. Саме тому дуже складно говорити про єдиний чіткий алгоритм дій для фіксації”, – каже Бялий.
Він умовно розділив послідовність фіксації шкоди на три окремі блоки: стан до заподіяння шкоди, обставини заподіяння шкоди та стан після заподіяння шкоди.
Бялий радить фіксувати завдання шкоди його якомога раніше і максимально детально, вказуючи джерело доказів та інформацію про особу, яка проводила фіксацію, проводити належну ідентифікацію свідків, а також відстежувати ланцюг власників доказів з моменту їх отримання до моменту надання компетентному органу.
Крім того, юрист рекомендує забезпечити справжність доказів, не змінювати докази після їх фіксації та подбати про безпеку доказів, що передбачають створення їхніх резервних копій.
Бялий зазначив, що в українському законодавстві немає чітко визначеної методики фіксації збитків для нематеріальних активів, а також об’єктів інтелектуальної власності.
“На нашу думку, найоптимальнішим варіантом фіксації таких збитків може бути проведення дій, які зазвичай здійснюються при розгляді судових спорів – це може бути проведення експертиз за відповідними напрямами або проведення незалежного оцінювання тощо”, – сказав він.
Зі свого боку, експерти юридичної компанії “Рі Груп” також зазначають, що докладний та повний перелік та опис пошкодженого зруйнованого майна значно прискорить та полегшить процедуру відшкодування збитків. Крім того, вони рекомендують зібрати правовстановлювальні документи на майно та зробити їхнії копії.
“Не варто розраховувати, що снаряд, бомба або ракета вас обмине. Ворог діє підступно і спрямовує свою агресію саме на мирне населення. Насамперед радимо вже зараз зібрати документи на майно, а також відшукати чеки, квитанції, гарантійні паспорти на побутову техніку, апаратуру, меблі тощо, зробити з них копії. Усі документи краще тримати в одному місці при собі”, – рекомендують у “Рі Груп”.
У компанії вважають, що докладний опис із відео- та фотозйомкою об’єктів нерухомості, автомобільного транспорту тощо, щоб зафіксувати поточний стан майна, може бути корисним для встановлення ринкової вартості майна у разі його руйнування та полегшить проведення його оцінки експертом-оцінювачем.
Юристи “Рі Груп” радять у разі пошкодження майна від ворожих обстрілів викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акта, отримати його копію, звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів, надавши докази руйнування майна, та отримати виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
У разі, якщо працює місцева адміністрація, – звернутися із заявою про складання акта обстеження житла та/або скласти акт руйнування самостійно із сусідами та зробити фото- та відеофіксацію руйнувань.
Як повідомлялося, засновник юридичної фірми “Конкор” Геннадій Борисичев вважає, що бізнес повинен говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, але й про компенсацію всієї завданої шкоди.
Юрист звернув увагу, що при оцінці збитків необхідно дотримуватися постанови уряду №326 від 20 березня, згідно з якою встановлено порядок визначення збитків та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.
Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації. Крім того, він наголосив на необхідності правильної правової кваліфікації дій, внаслідок яких було завдано збитків, оскільки це вплине на перспективи відшкодування.
“Війна – це не “подія” типу стихійного лиха або аварії, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, заподіяна бізнесу саме належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на отримання статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків.
Борисичев також наголосив, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній, а механізм виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ наразі відсутній.
Юристи “Рі Груп” радять у разі пошкодження майна від ворожих обстрілів викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акта, отримати його копію, звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів, надавши докази руйнування майна, та отримати виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
У разі, якщо працює місцева адміністрація, – звернутися із заявою про складання акта обстеження житла та/або скласти акт руйнування самостійно із сусідами та зробити фото- та відеофіксацію руйнувань.
Як повідомлялося, засновник юридичної фірми “Конкор” Геннадій Борисичев вважає, що бізнес повинен говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, але й про компенсацію всієї завданої шкоди.
Юрист звернув увагу, що при оцінці збитків необхідно дотримуватися постанови уряду №326 від 20 березня, згідно з якою встановлено порядок визначення збитків та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.
Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації. Крім того, він наголосив на необхідності правильної правової кваліфікації дій, внаслідок яких було завдано збитків, оскільки це вплине на перспективи відшкодування.
“Війна – це не “подія” типу стихійного лиха або аварії, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, заподіяна бізнесу саме належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на отримання статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків.
Борисичев також наголосив, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній, а механізм виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ наразі відсутній.
ASTERS, SAYENKO KHARENKO, АГРЕСОР, БОРИСИЧЕВ, БЯЛИЙ, ВІЙНА, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, КОНКОР, РІ ГРУП, СУКМАНОВА, ЮРИСТИ
