Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Серйозну загрозу для компаній з виробництва продуктів харчування і напоїв становлять перебої в роботі бізнесу, випливає з “Глобального прогнозу ризиків у сфері продуктів харчування і напоїв на 2024 рік”, підготовленого глобальною консалтинговою і брокерською компанією WTW.
Згідно з інформацією, розміщеною на її сайті, майже половина (48%) компаній, що виробляють продукти харчування та напої, назвали перерви в роботі бізнесу найбільшим внутрішнім ризиком для свого успіху.
За цим послідував ризик ланцюжка поставок, на який вказали 40% компаній. Управління турбулентністю і потенційними збоями стало стандартною практикою в секторі продуктів харчування і напоїв, чому сприяють глобальна нестабільність, конфлікти, зміна клімату і криза вартості життя. У результаті цього компанії проявляють обережність щодо свого майбутнього.
Понад 41% компаній з виробництва продуктів харчування та напоїв назвали підвищення ліквідності головною стратегічною метою на найближчі два роки, гарантуючи, що у них будуть фінансові ресурси для подолання подальших потрясінь. Інші ключові пріоритети включають скорочення витрат, на чому концентрують увагу 38% компаній, і стабілізацію бізнесу (мета для 35% компаній).
Крім того, компанії дедалі більше сумніваються у своїй здатності йти в ногу зі швидко мінливими споживчими смаками та уподобаннями: 36% вважають це ризиком. Однак це завдання також являє собою область можливостей, оскільки компанії можуть отримати вигоду з останніх споживчих тенденцій.
Незважаючи на проблеми, компанії з виробництва продуктів харчування та напоїв активно працюють над підвищенням стійкості. Майже половина (47%) переглядають свої плани забезпечення безперервності бізнесу кожні шість місяців, а 31% роблять це щоквартально.
Однак понад чверть 29% цих підприємств повідомили, що їхні страхові поліси покривають тільки матеріальні збитки в разі екстремальних погодних умов, не включно з покриттям призупинення діяльності, що необхідне для відновлення та стійкості.
