Верховна Рада ухвалила новий законопроєкт “Про медіа”.
За відповідний законопроєкт № 2693-д у другому читанні та в цілому проголосували 299 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту у вівторок у Києві, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у “Телеграм-каналі”.
Законопроєкт визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері.
У законодавче поле, зокрема, вводиться поняття “он-лайн-медіа”. Для них передбачається добровільна реєстрація, що гарантує законодавчий захист.
Згідно із законопроєктом, якщо зареєстрований суб’єкт у сфері он-лайн-медіа допускає грубе порушення, регулятор застосовує до нього штраф. У разі вчинення протягом одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано в установленому законом порядку, накладається штраф у подвійному розмірі.
Передбачається заборона розповсюдження зареєстрованого онлайн-медіа за рішенням суду – цей захід застосовується в разі вчинення протягом одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні подібні порушення було застосовано штрафи, рішення про які не було скасовано в установленому законом порядку.
Законопроєкт також передбачає тимчасову заборону розповсюдження незареєстрованих он-лайн-медіа, яка становить 14 календарних днів. Тимчасова заборона застосовується в разі значного порушення, якщо протягом одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за такі порушення і рішення про них не було скасовано в установленому законом порядку.
Як повідомлялося, зазначений законопроєкт у першому читанні народні депутати ухвалили 30 серпня. Під час підготовки документа до другого читання парламентарії подали 2332 поправки та пропозиції.
Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) після розгляду доопрацьованої редакції законопроєкту № 5655 про реформу містобудівної діяльності оцінило її як таку, що не узгоджується з антикорупційною стратегією, і рекомендує доопрацювати законопроєкт.
“Відповідно до Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки пріоритетними сферами для запровадження заходів із запобігання корупції визначено, зокрема, будівництво, земельні відносини та інфраструктуру. Проблемами в цій галузі визначено, серед іншого, недосконалість чинних інструментів контролю та недостатність прозорості процесів будівництва. За результатами розгляду доопрацьованої редакції проєкту закону було встановлено, що запропонована редакція не розв’язує окреслені проблеми, а отже не узгоджується з антикорупційною стратегією”, – повідомив заступник голови НАЗК Андрій Вишневецький у листі до профільного комітету Верховної Ради, з яким ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”.
Так, у зауваженнях і рекомендаціях НАЗК серед іншого зазначено, що законопроєктом №5655 не передбачено механізму усунення виявлених порушень законодавства, встановлених унаслідок здійснення нагляду, немає санкцій для об’єктів нагляду в разі встановлення порушень і не зазначено, як ці порушення мають бути усунуті. Також не передбачено процедури анулювання права на будівництво, отриманого на підставі поданих документів, що суперечать містобудівному законодавству. Тому пропонується передбачити процедуру припинення права на будівництво та анулювання дозвільних документів у разі виявлення органом нагляду правопорушень.
Законопроєкт № 5655 пропонує доповнити закон “Про регулювання містобудівної діяльності” новою ст. 383 і встановити, що об’єкт будівництва, який споруджено або споруджують із порушенням обмежень у використанні земель, не може вважатися об’єктом самочинного будівництва, якщо такі обмеження не зазначено в містобудівних умовах та обмеженнях та/або не внесено до Державного земельного кадастру.
“Зазначені обставини практично узаконюють будівництво з порушенням обмежень у використанні земель. Щодо наявності інформації про обмеження у використанні земель у Державному земельному кадастрі слід зазначити, що інформація, внесена до ДЗК, є неповною, перебуває у стані створення та може не містити даних про ту чи іншу земельну ділянку”, – йдеться у зауваженнях.
Водночас НАЗК рекомендує передбачити як підставу для відмови в наданні містобудівних умов і обмежень (МУО) невідповідність даних і відомостей з метою отримання МУО вимогам містобудівної документації, а під час розроблення проєктів і проведення експертизи встановлювати відповідність вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Крім цього НАЗК подало низку інших пропозицій.
Асоціація “Страховий бізнес” разом із Лігою страхових організацій України та Харківською спілкою страховиків підтримали проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності” (№5655) з рекомендацією для його прийняття в другому читанні та в цілому Верховною Радою.
Відповідну думку професійні об’єднання страховиків оприлюднили у відкритому листі, зазначено в повідомленні асоціації у Facebook у понеділок.
“Чинний текст законопроєкту передбачає страхування відповідальності уповноважених осіб з містобудівного контролю. З огляду на міжнародну страхову та перестрахувальну практику, вважаємо за доцільне надалі поширити таку практику на виконавців окремих видів архітектурних і будівельних робіт, які беруть участь у створенні об’єктів будівництва, а саме архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів з технічного нагляду тощо”, – наголошує генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, законопроєкт №5655 передбачає провадження діяльності з проведення експертизи проєктної документації на будівництво експертною організацією та здійснення містобудівного контролю за умови попереднього укладення договору страхування професійної відповідальності, без наявності якого неможливе провадження діяльності експертною організацією та уповноваженою особою з містобудівного контролю.
