Сукупний економічний збиток від лісових пожеж на Гаваях може становити від $8 млрд до $10 млрд, повідомляє Market Watch із посиланням на попередні оцінки AccuWeather.
Ці оцінки включають як застраховані, так і незастраховані втрати, зазначають у компанії.
Пожежі не тільки безпосередньо позначаються на жителях регіону, їхній нерухомості та бізнесі, але також матимуть негативні наслідки для туризму в майбутньому, йдеться у звіті AccuWeather.
Компанія оцінює в $3-5 млрд збиток від липневих повеней на північному сході США.
Ключовими страховиками на Гаваях є State Farm Insurance, Berkshire Hathaway, Tokio Marine, USAA і Allstate Corp., зазначає Jefferies.
За останніми даними, 55 людей загинули внаслідок лісових пожеж на Гаваях.
Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значної шкоди виробництву і доходам малих фермерів, що перевищила USD3,85 млрд, говориться в звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) опублікованому в понеділок.
“Дані цієї оцінки допоможуть ФАО, уряду України та партнерам визначити нагальні потреби, а також географічні регіони для інвестування та підтримки малих фермерських господарств, щоб вони могли протистояти викликам, які створюють поточну ситуацію, і швидко відновити свою діяльність”, – зазначив глава офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє.
У загальнонаціональному опитуванні ФАО взяли участь 1927 малих сільгоспвиробників, які спеціалізуються на рослинництві та тваринництві, мають земельні ділянки площею до 250 гектарів, що розташовані у 23 областях, включно з підконтрольними Україні окремими районами Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Серед ключових чинників, що призвели до припинення та/або скорочення фермерських господарств, у ФАО назвали тимчасове припинення діяльності, втрату контролю над сільгоспземлями, смерть власників і продаж землі, спричинений або пов’язаний з ескалацією війни.
Згідно з результатами опитування, в Україні майже на 80% скоротилася кількість дрібних виробників, з яких 1% – виробники продукції тваринництва, які припинили виробництво невеликих обсягів продукції рослинництва, майже 7% – виробники продукції рослинництва, які повністю припинили своє виробництво.
Загальну суму збитків і втрат для малих сільгосппідприємств у ФАО оцінили на рівні USD3,85 млрд у секторах рослинництва та тваринництва.
За інформацією ФАО, приблизно 12% малих сільгосппідприємств повідомили, що частина їхніх земель потенційно забруднена боєприпасами, що не вибухнули. Найбільше постраждали прифронтові області, де цю інформацію підтвердили 32% респондентів.
Майже 90% малих виробників продукції рослинництва повідомили про зниження доходів, причому понад 70% з них зафіксували значне і 25% різке зниження. Дрібні виробники продукції тваринництва постраждали меншою мірою, проте понад 60% з них поінформували про зниження доходів, зокрема 46% назвали його значним або різким.
Згідно з даними опитування, дрібні фермери наростили свої борги порівняно з аналогічним періодом до війни: з 6% у 2021 році до 9% у 2022 році.
ФАО відзначило зростання проблем через порушення ланцюжків створення доданої вартості в агропродовольчому секторі. У середньому 9% респондентів повідомили, що торгові посередники зупинили свою діяльність або не змогли закупити більшу кількість продукції.
Більшість опитаних виробників вказали на складність до доступу сільгоспресурсів через високі ціни, брак працівників, брак пального або електроенергії для забезпечення роботи сільгосптехніки або навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігається обвалення ринків сільгоспресурсів (добрив і насіння), зокрема, у прифронтових областях.
За інформацією ФАО, найбільші потреби, про які повідомили респонденти для продовження виробництва, – це забезпечення добривами, паливом і насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів’я тварин і доступ до ринків збуту.
Для оцінки збитків ФАО використовувала адаптовану методологію оцінки збитків і втрат у сільському господарстві. У проведенні опитування допомагали Київська школа економіки, Всеукраїнська Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад, Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба для проведення опитування в Донецькій області та Офіс перспективного розвитку для проведення опитування в Запорізькій області.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (Дніпропетровська обл.) завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 49 млрд 9,104 млн грн, тоді як у 2021 році отримав чистий прибуток 25 млрд 282,951 млн грн.
Згідно з офіційною інформацією підприємства, чистий збиток на 1 акцію сягнув 12,7 грн. При цьому активи АМКР за підсумками минулого року становили 52 млрд 682,761 млрд грн, власний капітал – 28 млрд 212,939 млн грн, довгострокові зобов’язання – 6 млрд 46,354 млн грн.
Коментуючи результати діяльності у 2022 році, генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо констатував, що головний висновок, який можна зробити зараз, – підприємство все ж таки встояло і не припинило роботу, незважаючи на повномасштабну війну.
“Питання виживання та опору всім несприятливим факторам стало основним завданням усієї гірничо-металургійної галузі протягом 2022 року. Наразі “ArcelorMittal Кривий Ріг” продовжує боротися за виживання, переживши минулорічні труднощі, пов’язані з блокадою основних морських портів, а також вимкнення електроенергії та навіть ракетний удар. Нам вдається підтримувати задовільний стан ліквідності підприємства, зокрема за допомогою залучення кредитних коштів під гарантії групи ArcelorMittal”, – зазначив топ-менеджер.
Він також додав, що підтримка материнської компанії, а також героїчна праця працівників дали змогу зберегти пульс виробництва в Кривому Розі.
“Наразі ми концентруємося на тому, щоб поступово відновлювати дедалі більше виробничих процесів комбінату й очікуємо перейти до позитивного показника EBITDA вже в другому півріччі цього року”, – сказав Лонгобардо.
За його словами, згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, у 2022 році підприємство визнало 36 млрд грн збитків від зменшення корисності своїх необоротних активів унаслідок негативних змін в економічному середовищі, викликаних російською військовою агресією. В умовах повномасштабної війни у 2022 році рівень завантаження виробничих потужностей АМКР не перевищував 20-25%. Незважаючи на це, підприємство зберегло свій колектив, усі працівники вчасно отримують заробітну плату.
Компанія не припиняє інвестиції навіть у надскладних умовах воєнного часу. Наразі впроваджуються ті інвестпроєкти, без реалізації яких виробництво сталі та видобуток руди можуть зупинитися повністю. Серед таких – будівництво нового хвостосховища “Третя карта”, необхідне для продовження видобутку та безпечного складування відходів виробництва.
Також повідомляється, що 2022 року АМКР інвестував у розвиток виробництва $181,4 млн. З них операційні витрати становили $68,6 млн, а капітальні – $112,8 млн. Протягом 17 років роботи в Україні компанія ArcelorMittal інвестувала $10,6 млрд (включно з $4,8 млрд – сума придбання під час приватизації + $5,8 млрд – інвестиції в розвиток виробництва).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ПрАТ “Пиво-безалкогольний комбінат “Радомишль” (Радомишль Житомирської обл.), що входить до групи компаній “Перша приватна броварня”, 2022 року наростило чистий збиток порівняно з попереднім роком на 57,3% – до 149,42 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про заплановані на 28 квітня річні збори, її активи за рік зросли на 23,9% – до 3,82 млрд грн, а непокритий збиток – на 7,2%, до 2,23 млрд грн.
Сумарна дебіторська заборгованість комбінату за підсумками року збільшилася на 16,5% – до 1,85 млрд грн, довгострокові зобов’язання – на 20,7%, до 1,43 млрд грн, поточні зобов’язання – на 21,6%, до 3,62 млрд грн.
Компанія збільшила запаси на 57% – до 0,72 млрд грн і на кінець року мала 17,2 млн грн вільних грошових коштів.
Акціонерам пропонується у зв’язку з отриманими збитками дивіденди не виплачувати, погасити отримані збитки за рахунок отриманого в майбутньому прибутку.
Як повідомлялося, ТОВ “Перша приватна броварня” створено 2004 року. Здійснює управління двома пивзаводами – у Львові та Радомишлі сумарною потужністю 2,4 млн гектолітрів пива на рік.
Згідно з інформацією на сайті ППБ, найбільшим акціонером компанії та її СЕО є українець Андрій Мацола, другий за величиною пакет належить ЄБРР. Решту акцій розподілено між концерном Oettinger і керуючими партнерами групи OASIS.
Портфель брендів компанії охоплює пивні марки “Авторське”, StareMisto, “Жигулі Барне”, Oettinger, CervenaSelka, Bavaria, “Галицька корона” та інші, а також дві марки квасу “Львівський” і “Древлянський”.
Чистий збиток підприємства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України, об’єднання українського ринку санаторно-курортних послуг ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” у 2022 році скоротився в 1,9 раза порівняно з 2021 роком і становив 35,5 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, фінансові результати “Укрпрофоздоровниці” та її дочірніх підприємств буде затверджено на загальних річних зборах акціонерів 24 квітня.
Згідно з повідомленням, активи “Укрпрофоздоровниці” у 2022 році скоротилися на 4% і становили 928 млн грн. Сумарна дебіторська заборгованість знизилася на 6,4% – до 120,6 млн грн. При цьому поточні зобов’язання незначно зросли – до 97,3 млн грн, тоді як довгострокові на кінець року були відсутні.
Непокритий збиток підприємства минулого року збільшився на 20% – до 234,7 млн грн.
Акціонери також мають намір збільшити статутний капітал дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Хмільник” (Вінницька обл.) на 5,5 млн грн – до 19,9 млн грн.
Планується також змінити назву дочірнього підприємства “Укрпрофоздоровниці” – Клінічного санаторію ім. Горького (Одеса) на “Клінічний санаторій ім. Горького”. Горького (Одеса) на “Клінічний санаторій “Перший оздоровчо-реабілітаційний” і внести відповідні зміни до його статуту.
“Укрпрофоздоровниця” створена Федерацією профспілок і Фондом соцстрахування України з втрати працездатності (ФПСУ і ФССУ). Є найбільшим підприємством у сфері лікувально-оздоровчих закладів країни і загалом об’єднує 42 курортно-санаторних підприємства. За даними на сайті “Укрпрофоздоровниці”, в її користуванні перебуває 61 джерело мінеральних вод і 13 родовищ лікувальної грязі.
Чистий збиток ПрАТ “Артвайнері” (раніше – “Артемівськ Вайнері”, Київ), основні потужності якого розташовані в Бахмуті, у 2022 році становив 77,29 млн грн, тоді як 2021 рік підприємство завершило з чистим прибутком 47,17 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії про проведення річних зборів акціонерів 24 квітня, у результаті якщо на кінець 2021 року нерозподілений прибуток “Артвайнері” становив 75,46 млн грн, то 2023 рік товариство зустріло з непокритими збитками 1,83 млн грн.
У планах ПрАТ на зборах акціонерів збитки, понесені компанією 2022 року, компенсувати коштом нерозподіленого прибутку, а непокриті ним збитки покрити коштом прибутку майбутніх років.
Згідно з інформацією, активи “Артвайнері” за минулий рік скоротилися на 21%, до 705,72 млн грн, зокрема основні засоби – на 12,8%, до 115,14 млн грн.
Компанії вдалося в 2,6 раза скоротити сумарну дебіторську заборгованість – до 132,8 млн грн і на 20% поточні зобов’язання – до 445,92 млн грн, зберігши незначну довгострокову заборгованість 7,1 млн грн.
Крім того, підприємство на 2,4% збільшило запаси – до 392,49 млн грн і в 3,4 раза вільні грошові кошти – до 50,68 млн грн.
“Артвайнері” був одним із найбільших у Східній Європі виробником ігристих вин традиційним пляшковим способом. Його потужності становили 25 млн пляшок щорічно. ТМ компанії – “Крим”, “Артемівське”, Krimart, Charte і Soloking. Компанія має досвід експорту продукції більш ніж у 20 країн світу.
“НВ Бізнес” у вересні минулого року повідомляв, що завод “Артвайнері” і склади в Бахмуті було законсервовано, тоді як підприємство налагодило розлив п’яти найпопулярніших різновидів “Артемівського” на виробничих потужностях партнерів “Таїрове Вайнері”.
