Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив 2022 рік зі значним чистим збитком через війну і роботу підприємства на 25% від потужності, проте отримав від корпорації ArcelorMittal фінансову допомогу в розмірі $600 млн.
Як повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо під час спілкування з трудовим колективом і керівниками підрозділів, виклад якого опублікувала корпоративна газета “Металург”, за всіма показниками минулий рік був складним для підприємства.
“Фінансова ситуація була дуже складна, маємо значний чистий збиток, але ми отримали значну фінансову допомогу від корпорації ArcelorMittal. Вона склала понад $600 млн. Ці кошти були необхідні для того, щоб продовжувати виплачувати працівникам зарплату і далі працювати, незважаючи на складнощі із закупівлею сировини, її високу вартість та інші проблеми”, – пояснив топ-менеджер.
За його словами, додаткових втрат підприємство зазнало і через логістику.
“У цьому питанні нам потрібно і зараз бути максимально гнучкими. Щотижня ми приймаємо рішення, який вид продукції нам слід продавати, щоб мінімізувати витрати. Сподіваємося, що в поточному році ситуація виправиться”, – сказав керівник меткомбінату, висловивши надію на зведення збитків до нуля.
Лонгобардо також повідомив, що наразі підприємство планує збільшувати виробництво, щоб у підсумку вийти хоча б на довоєнний рівень.
Торкаючись теми охорони довкілля, гендиректор наголосив, що перед підприємством до кінця 2023 року стоїть завдання і далі скорочувати застарілі активи.
“Україна працює над тим, щоб з багатьох питань відповідати умовам ЄС. І вже зараз зрозуміло, що цей шлях вона пройде набагато швидше, ніж передбачалося. Наше підприємство теж прискорюється за багатьма напрямками. Після війни і виходу виробництва на довоєнні потужності компанія планує інвестувати в модернізацію підприємства, реалізовувати і впроваджувати новітні технології виробництва”, – сказав Лонгобардо.
За його словами, на 2023 рік підприємство запланувало спрямувати $130 млн на капітальні інвестиції. Основним проєктом оновлення стане будівництво хвостосховища “Третя карта”. Триватимуть роботи й над іншими не менш важливими проєктами: завершення робіт з будівництва хвостосховищ “Четверта карта” і “Миролюбівське”. Окрему увагу буде приділено проєкту з будівництва фабрики огрудкування, робота над яким призупинилася через війну.
У металургійному виробництві планується перефутерування доменної печі №9, а також продовжиться робота з її модернізації – фактично це буде будівництво нової десятої доменної печі. Також планується зростання виробництва в конвертерному цеху, поліпшення роботи МБЛЗ, на коксохімічному виробництві, в агломераційному цеху №2 тощо.
“Зараз у нас є час добре підготуватися до цього, щоб потім наполегливо працювати над підвищенням і стабілізацією виробництва та здійсненням усіх планів капінвестицій із застосуванням найсучасніших технологій”, – резюмував СЕО.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
АТ “Рітейл Груп”, що управляє продуктовими мережами “Велика Кишеня” і “Велмарт”, за підсумками 2022 року збільшило чистий збиток на 18% – до 704 тис. грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про проведення річних зборів акціонерів, її активи за рік зросли в 2,7 раза і становили н 653,5 млн грн.
За попередніми даними, непокритий збиток у 2022 році становив 33 тис. грн, сумарна дебіторська заборгованість – 519,5 млн грн, тоді як у 2021 році вона становила 1,5 млн грн. Поточні зобов’язання до кінця року налічували 570,2 млн грн проти 154,3 млн грн у попередньому році. Довгострокові зобов’язання становили 523,9 тис. грн.
Акціонери під час зборів мають намір затвердити істотні дії за договорами за 2022 рік на загальну суму понад 3,6 млрд грн.
За даними НКЦПФР, на четвертий квартал 2022 року акціонерами “Рітейл Груп” значаться “Хазінарт Лімітед (Кіпр, 87,4%), ТОВ “Аерохолдинг” (7,8%). Бенефіціаром виступає Роман Лунін.
Створений у 2005 році холдинг Retail Group управляє торговельними мережами “Велмарт”, “Велика Кишеня”, “ВК Експрес” і ВК Select в Україні, а також мережею супермаркетів Green Hills Market у Молдові. Компанія також володіє мережею з семи ТРЦ “Екватор” в Україні.
За даними Forbes Ukraine, виручка ритейл-напрямку холдингу 2021 року склала 12,2 млрд грн.
АТ “Запорізький завод важкого кранобудування” (“Запоріжкран”), дочірня компанія фінської Konecranes, завершило 2022 рік, за попередніми даними, зі збитком у розмірі 124,31 млн грн, тоді як у 2021 році чистий прибуток становив 103,66 млн грн.
Згідно з інформацією до порядку денного загальних зборів акціонерів “Запоріжкрану” за результатами роботи у 2021 і 2022 роках, наміченого на 28 квітня, його непокритий збиток на початок 2021 року становив 83,86 млн грн (роком раніше – 25,19 млн грн нерозподіленого прибутку).
“Прибуток за 2021 рік спрямувати на покриття збитків минулих періодів і збитків 2022 року… У зв’язку з наявністю непокритого збитку станом на 31.12.2022, відсутністю резервного капіталу дивіденди за 2021 і 2022 рік не нараховувати й не виплачувати”, – ідеться в проєкті рішення зборів.
За минулий рік “Запоріжкран” незначно (на 3,4%) скоротив поточні зобов’язання – до 533,82 млн грн, довгострокові становили 7,69 млн грн (у 2,3 раза менше).
Активи компанії за 2022 рік скоротилися на 21,8% – до 538,91 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість збільшилася на 60,3% – до 96,36 млн грн, але скоротилися запаси більш ніж удвічі – до 145,49 млн грн.
Власний капітал компанії на 1 січня 2023 року становить “мінус” 2,61 млн грн, статутний – 6,41 млн грн.
“Запоріжкран” засновано 1928 року. З 2005 року його основний акціонер – один із провідних світових виробників підйомних кранів і вантажопідйомного обладнання фінська Konecranes.
Завод спеціалізується на випуску мостових, козлових і кранів спецпризначення та вузлів до них, займається виробництвом металевих конструкцій.
За даними річного звіту компанії за 2021 рік у системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід скоротився на 39% до попереднього року – до 470,72 млн грн за зростання чистого прибутку на 15% – до 103,66 млн грн. Частка експорту становила 99,7%.
На початок 2022 року середньооблікова чисельність працівників заводу становила 359 осіб.
Чистий збиток страхової компанії “Залізничні шляхи” (Полтава) за 2022 рік збільшився на 14,2%, до 13,571 млн грн, повідомляють у матеріалах до порядку денного зборів акціонерів, запланованих на 3 квітня.
Зазначається також, що активи компанії зросли на 2,9% – до 56,173 млн грн.
Власний капітал скоротився на 4,6%, до 36,6 млн грн, грошові кошти та їх еквівалент зросли на 17,9%, до 19,8 млн грн, поточні зобов’язання збереглися майже на рівні минулого року – 5,921 млн грн.
Дебіторська заборгованість за підсумками року зросла на 6,7% – до 2,748 млн грн.
Статутний капітал страховика зберігся на рівні 21,3 млн грн.
СК “Залізничні шляхи” зареєстрована 1994 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Сукупний збиток світовій економіці від стихійних лих у 2022 році скоротився приблизно на 15% порівняно з 2021 роком і становив приблизно $270 млрд проти $320 млрд, свідчать попередні дані німецької Munich Re, найбільшої перестрахувальної компанії світу.
Обсяг застрахованих збитків тим часом практично не змінився і становив $120 млрд.
Економічний збиток минулого року був на рівні середнього показника за попередні п’ять років, тоді як застраховані збитки виявилися істотно вищими за середній ($97 млрд у 2017-21 роках).
“Тривогу викликає той факт, що природні катастрофи особливо сильно позначаються на громадянах найбідніших країн. Тому попереджувальні заходи і фінансовий захист, наприклад, у вигляді страховки, мають особливу важливість”, – зазначив Томас Блюнк, член ради директорів Munich Re.
Найруйнівнішою подією минулого року став ураган “Іен”, який у вересні обрушився на узбережжя Флориди, принісши із собою пориви вітру зі швидкістю майже 250 км/год. Економічні втрати внаслідок нього сягнули $100 млрд, застрахований збиток – $60 млрд. За розміром збитку з урахуванням інфляції “Іен” посідає друге місце в історії, поступаючись тільки урагану “Катріна” 2005 року.
На другому місці – повінь у Пакистані, викликана рекордними за обсягом опадів мусонами. Жертвами повені стали близько 1,7 тис. осіб, а прямі збитки становили щонайменше $15 млрд, до того ж практично весь він був незастрахованим.
“Аналізуючи дані за 2022 рік, потрібно пам’ятати про два ключові чинники. По-перше, феномен Ла-Нінья спостерігається третій рік поспіль, що підвищує ймовірність ураганів у Північній Америці, повеней в Австралії, посухи і спеки в Китаї, а також рясних мусонів в окремих регіонах Південної Азії. Крім того, через зміну клімату стали частіше фіксуватися екстремальні погодні умови. Іноді ці фактори накладаються один на одного”, – написав головний фахівець із клімату в Munich Re Ернст Раух.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, не виплачуватиме дивіденди за 2022 фінансовий рік (ФР, липень-2021-червень-2022) через чистий збиток у розмірі $41,1 млн, який зазнав холдинг за вказаний період.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок вночі, відповідне рішення ухвалили акціонери холдингу на зборах 20 грудня 2022 року.
“Kernel Holding S.A. повідомляє про проведення річних загальних зборів акціонерів 20 грудня 2022 року, на яких оголосила нульові дивіденди за фінансовий рік, що закінчився 30 червня 2022 року”, – зазначається в біржовому повідомленні групи.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
