АТ “Укрпошта” в січні-червні 2023 року збільшило чистий збиток на 27,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 653,7 млн грн.
Згідно зі звітом держкомпанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід зріс на 20,0% – до 5 млрд 580,13 млн грн.
Зазначається, що в першому півріччі цього року єдиним клієнтом, доходи від якого перевищували 10% сукупного доходу “Укрпошти”, залишався Пенсійний фонд. Сума винагороди від нього за доставку пенсій та інших соціальних виплат становила 1,421 млрд грн проти 1,423 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Уточнюється, що доходи від надання послуг національної пошти зросли на 33,2% – до 3 млрд 2,92 млн грн грн. Зокрема, від доставки посилок і дрібних пакунків – на 46,5%, до 1 млрд 581,85 млн грн, від розповсюдження письмової кореспонденції – на 3,1%, до 667,46 млн грн, від міжнародного поштового обміну – майже в 2,1 разу, до 456,57 млн грн, тоді як від оформлення за передоплатою та доставлення періодичних друкованих видань скоротився на 45,1% – до 103,7 млн грн.
Фінансові та пов’язані з ним послуги принесли “Укрпошті” в січні-червні-2023 всього на 0,3% більше, ніж у січні-червні-2022, – 2 млрд 89,83 млн грн, багато в чому через стабільність винагороди Пенсійного фонду.
Водночас доходи від поштових переказів зросли на 75,9% – до 130,9 млн грн, тоді як приймання платежів принесло на 7,1% менше – 497,37 млн грн.
Нарешті продаж власних і комісійних товарів зріс на 54,6% – до 486,62 млн грн.
“Укрпошта” зазначила, що частка зарубіжних доходів у виручці зросла в першому півріччі цього року до 8,2% з 4,7% у першому півріччі минулого і сумарно сягнула 456,57 млн грн. Зокрема, доходи від контрагентів у Латвії підскочили майже в 4,4 раза – до 228,17 млн грн, в Естонії – в 62 рази, до 56,63 млн грн, у Польщі – в 2,3 раза, до 28,4 млн грн, у Німеччині – на 33,8%, до 15,48 млн грн.
Компанії в I півріччі 2023 року вдалося вийти на валовий прибуток 31,15 млн грн проти 32,3 млн грн валового збитку в I півріччі 2022 року.
Однак через зростання адмінвитрат і витрат на збут операційний збиток навіть дещо зріс порівняно з аналогічним звітним періодом минулого року – на 9,8%, до 747,04 млн грн.
Повідомляється, що станом на 30 червня 2023 року поточні зобов’язання “Укрпошти” перевищували її оборотні активи на 2,81 млрд грн, тоді як на 31 грудня 2022 року – на 1,97 млрд грн.
Компанія зазначила, що продовжує працювати в умовах військового конфлікту з РФ. Станом на дату подання звітності окупованими залишаються частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, на території яких розташовано близько 12% відділень поштового зв’язку. Наразі працює майже 25,5 тис. точок присутності (у них працює 45 тис. співробітників), ідеться у звіті.
Зазначається, що “Укрпошта” продовжує реалізацію основних стратегічних інвестиційних проектів. Зокрема, завершено перехід на пересувні відділення в сільській місцевості – проєкт реалізовувався за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком планується автоматизація пересувних відділень до кінця 2023 року, що дасть змогу повністю автоматизувати мережу “Укрпошти”.
Компанія повідомила також про впровадження модуля ERP-системи, у третьому кварталі 2023 року заплановано закінчення переходу на нову централізовану структуру без окремих філій. Також, поступово оновлюються інші критичні бекові та транзакційні IT-системи для поліпшення якості надання послуг.
“Після певної паузи у зв’язку з російською агресією, “Укрпошта” відновила проєкт із модернізації логістичної мережі (оренда сучасних логістичних центрів та встановлення нового сортувального обладнання) Уже запущено 3 посилкові сортувальні лінії та до першого кварталу 2024 року заплановано повну автоматизацію основних сортувальних хабів, що покриють усю територію країни”, – сказано у звіті.
Зазначається також, що 2021 року компанія уклала попередній договір купівлі/продажу контрольної частки в одному з приватних комерційних банків для отримання можливості надавати банківські послуги в мережі відділень. “Угода відбудеться тільки за умови отримання дозволу від Національного банку України та виконання інших умов договору. На дату затвердження фінансової звітності керівництво компанії не отримало відповідних дозволів”, – уточнили в “Укрпошті”.
Щодо облігацій компанія повідомила, що в обігу перебувають облігації серії “С” на 3,3 млн грн за номіналом із погашенням 18 листопада цього року.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року скоротило чистий збиток у 8,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,248 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, підприємство за цей період скоротило чистий дохід на 37,3% – до 251,985 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця березня 2023 року становив 200,795 млн грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НМТЗ” завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 382,038 млн грн, тоді як у попередньому році отримав чистий прибуток 175,722 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудування, будівництва та інших галузей промисловості.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 90,3897% акцій заводу, у компанії Lindsell Enterprises Limited (Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Тимчасово окуповане підприємство з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ “Запорізький залізорудний комбінат” (ЗЗРК) завершило 2022 рік із чистим збитком у розмірі 371,605 млн грн, тоді як 2021 року отримало чистий прибуток у розмірі 5 млрд 193,310 млн грн.
Згідно з проєктом рішення запланованих на 28 вересня 2023 року позачергових загальних зборів акціонерів, пропонується покрити збитки за 2022 рік за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Акціонери на зборах також мають намір затвердити звіти за 2022 рік і призначити аудиторську фірму ПрАТ “КПМГ Аудит” для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності ЗЗРК за 2022 рік.
Як повідомлялося, позачергові збори акціонерів, які відбулися 15 липня 2022 року, залишили нерозподіленим чистий прибуток за підсумками роботи у 2021 році в розмірі 5 млрд 193,310 млн грн. Для участі в зборах було зареєстровано 1 акціонера із загальною кількістю простих голосуючих акцій 57430967 штук, або 51,169770% голосуючих акцій.
Адміністрація ЗЗРК раніше заявила про втрату контролю над діяльністю підприємства на тимчасово неконтрольованій території України. Водночас пояснювалося, що з початком активних бойових дій на території України адміністрація ЗЗРК з метою дотримання техногенної безпеки з 26 лютого 2022 року реалізувала низку заходів із тимчасової консервації виробничого процесу – з дня окупації військами РФ частини територій Запорізької області. А з 15 червня 2022 року господарська діяльність та управління виробничими процесами ЗЗРК стали неможливими через неправомірні дії третіх осіб.
Адміністрація ЗЗРК подала відповідну заяву до СБУ та правоохоронних органів. Також зазначалося, що відомості про фізичних осіб, які співпрацюють з окупантами країни-агресора та надають їм допомогу в скоєнні протиправних дій щодо підприємства та його власності, передано до СБУ та інших правоохоронних органів для реагування на факт захоплення підприємства та колабораціоністської діяльності відповідно до кримінального законодавства України.
ЗЗРК розробляє Південно-Білозерське і Переверзевське залізорудні родовища, виробляє товарну агломераційну і мартенівську залізну руду. Реалізує продукцію метпідприємствам Словаччини, Чехії, Австрії та Польщі, а також в Україні – меткомбінату “Запоріжсталь”.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, основними акціонерами ПрАТ є словацька фірма Minerfin, a.s. – 51,1698%, “Запоріжсталь” – 29,5193%, чеська KSK Consulting, a.s. – 19,0632%.
Сукупний економічний збиток від лісових пожеж на Гаваях може становити від $8 млрд до $10 млрд, повідомляє Market Watch із посиланням на попередні оцінки AccuWeather.
Ці оцінки включають як застраховані, так і незастраховані втрати, зазначають у компанії.
Пожежі не тільки безпосередньо позначаються на жителях регіону, їхній нерухомості та бізнесі, але також матимуть негативні наслідки для туризму в майбутньому, йдеться у звіті AccuWeather.
Компанія оцінює в $3-5 млрд збиток від липневих повеней на північному сході США.
Ключовими страховиками на Гаваях є State Farm Insurance, Berkshire Hathaway, Tokio Marine, USAA і Allstate Corp., зазначає Jefferies.
За останніми даними, 55 людей загинули внаслідок лісових пожеж на Гаваях.
Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значної шкоди виробництву і доходам малих фермерів, що перевищила USD3,85 млрд, говориться в звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) опублікованому в понеділок.
“Дані цієї оцінки допоможуть ФАО, уряду України та партнерам визначити нагальні потреби, а також географічні регіони для інвестування та підтримки малих фермерських господарств, щоб вони могли протистояти викликам, які створюють поточну ситуацію, і швидко відновити свою діяльність”, – зазначив глава офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє.
У загальнонаціональному опитуванні ФАО взяли участь 1927 малих сільгоспвиробників, які спеціалізуються на рослинництві та тваринництві, мають земельні ділянки площею до 250 гектарів, що розташовані у 23 областях, включно з підконтрольними Україні окремими районами Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Серед ключових чинників, що призвели до припинення та/або скорочення фермерських господарств, у ФАО назвали тимчасове припинення діяльності, втрату контролю над сільгоспземлями, смерть власників і продаж землі, спричинений або пов’язаний з ескалацією війни.
Згідно з результатами опитування, в Україні майже на 80% скоротилася кількість дрібних виробників, з яких 1% – виробники продукції тваринництва, які припинили виробництво невеликих обсягів продукції рослинництва, майже 7% – виробники продукції рослинництва, які повністю припинили своє виробництво.
Загальну суму збитків і втрат для малих сільгосппідприємств у ФАО оцінили на рівні USD3,85 млрд у секторах рослинництва та тваринництва.
За інформацією ФАО, приблизно 12% малих сільгосппідприємств повідомили, що частина їхніх земель потенційно забруднена боєприпасами, що не вибухнули. Найбільше постраждали прифронтові області, де цю інформацію підтвердили 32% респондентів.
Майже 90% малих виробників продукції рослинництва повідомили про зниження доходів, причому понад 70% з них зафіксували значне і 25% різке зниження. Дрібні виробники продукції тваринництва постраждали меншою мірою, проте понад 60% з них поінформували про зниження доходів, зокрема 46% назвали його значним або різким.
Згідно з даними опитування, дрібні фермери наростили свої борги порівняно з аналогічним періодом до війни: з 6% у 2021 році до 9% у 2022 році.
ФАО відзначило зростання проблем через порушення ланцюжків створення доданої вартості в агропродовольчому секторі. У середньому 9% респондентів повідомили, що торгові посередники зупинили свою діяльність або не змогли закупити більшу кількість продукції.
Більшість опитаних виробників вказали на складність до доступу сільгоспресурсів через високі ціни, брак працівників, брак пального або електроенергії для забезпечення роботи сільгосптехніки або навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігається обвалення ринків сільгоспресурсів (добрив і насіння), зокрема, у прифронтових областях.
За інформацією ФАО, найбільші потреби, про які повідомили респонденти для продовження виробництва, – це забезпечення добривами, паливом і насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів’я тварин і доступ до ринків збуту.
Для оцінки збитків ФАО використовувала адаптовану методологію оцінки збитків і втрат у сільському господарстві. У проведенні опитування допомагали Київська школа економіки, Всеукраїнська Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад, Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба для проведення опитування в Донецькій області та Офіс перспективного розвитку для проведення опитування в Запорізькій області.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (Дніпропетровська обл.) завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 49 млрд 9,104 млн грн, тоді як у 2021 році отримав чистий прибуток 25 млрд 282,951 млн грн.
Згідно з офіційною інформацією підприємства, чистий збиток на 1 акцію сягнув 12,7 грн. При цьому активи АМКР за підсумками минулого року становили 52 млрд 682,761 млрд грн, власний капітал – 28 млрд 212,939 млн грн, довгострокові зобов’язання – 6 млрд 46,354 млн грн.
Коментуючи результати діяльності у 2022 році, генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо констатував, що головний висновок, який можна зробити зараз, – підприємство все ж таки встояло і не припинило роботу, незважаючи на повномасштабну війну.
“Питання виживання та опору всім несприятливим факторам стало основним завданням усієї гірничо-металургійної галузі протягом 2022 року. Наразі “ArcelorMittal Кривий Ріг” продовжує боротися за виживання, переживши минулорічні труднощі, пов’язані з блокадою основних морських портів, а також вимкнення електроенергії та навіть ракетний удар. Нам вдається підтримувати задовільний стан ліквідності підприємства, зокрема за допомогою залучення кредитних коштів під гарантії групи ArcelorMittal”, – зазначив топ-менеджер.
Він також додав, що підтримка материнської компанії, а також героїчна праця працівників дали змогу зберегти пульс виробництва в Кривому Розі.
“Наразі ми концентруємося на тому, щоб поступово відновлювати дедалі більше виробничих процесів комбінату й очікуємо перейти до позитивного показника EBITDA вже в другому півріччі цього року”, – сказав Лонгобардо.
За його словами, згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, у 2022 році підприємство визнало 36 млрд грн збитків від зменшення корисності своїх необоротних активів унаслідок негативних змін в економічному середовищі, викликаних російською військовою агресією. В умовах повномасштабної війни у 2022 році рівень завантаження виробничих потужностей АМКР не перевищував 20-25%. Незважаючи на це, підприємство зберегло свій колектив, усі працівники вчасно отримують заробітну плату.
Компанія не припиняє інвестиції навіть у надскладних умовах воєнного часу. Наразі впроваджуються ті інвестпроєкти, без реалізації яких виробництво сталі та видобуток руди можуть зупинитися повністю. Серед таких – будівництво нового хвостосховища “Третя карта”, необхідне для продовження видобутку та безпечного складування відходів виробництва.
Також повідомляється, що 2022 року АМКР інвестував у розвиток виробництва $181,4 млн. З них операційні витрати становили $68,6 млн, а капітальні – $112,8 млн. Протягом 17 років роботи в Україні компанія ArcelorMittal інвестувала $10,6 млрд (включно з $4,8 млрд – сума придбання під час приватизації + $5,8 млрд – інвестиції в розвиток виробництва).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
