АТ “Кременчуцький сталеливарний завод” (КСЗ, Кременчук, Полтавська обл.), що входить до складу промислових активів групи “ТАС”, завершило 2025 рік із чистим збитком у розмірі 148 млн 80,549 тис. грн, тоді як прибуток за 2024 рік складав 369 млн 337,168 тис. грн,
Згідно з оголошенням КСЗ в системі розкриття інформації НКЦПФР про проведення 24 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути 12 питань, серед яких звіт наглядової ради за 2025 рік, затвердити заходи за результатами розгляду та прийняти відповідні рішення.
Також планується затвердити річний звіт товариства та аудиторський звіт за 2025 рік, затвердити результати фінансово-господарської діяльності та визначення порядку покриття збитків, а також затвердити річні звіти за 2023-2024рр у новій редакції.
Крім того, збори дадуть згоду на значні правочини. Також акціонери припинять повноваження членів наглядової ради та виберуть нових.
Проєкти рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, передбачають затвердження збитку за 2024 рік, при цьому акціонерам пропонують покрити його за рахунок нерозподіленого прибутку товариства попередніх років. Дивіденди не нараховувати та не сплачувати.
Раніше повідомлялось, що КСЗ у 2024 році отримав чистий прибуток у розмірі 369 млн 337,168 тис. грн, у 2023 році – прибуток склав 131 млн 86,773 тис. грн, у 2022 році – 50,281 млн грн, тоді як 2021 рік підприємство завершило із чистим збитком 56,833 млн грн, 2020-й – зі збитком 22,81 млн грн.
Кременчуцький сталеливарний завод – провідне підприємство ливарного виробництва України з виготовлення сталевого лиття для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, ТОВ “Індеко” та ТОВ “Нексум Трейд” володіють по 24,2210% акцій АТ “КСЗ”, ТОВ “Фінансова компанія “ФінЕвроВектор” – 18,8392%, фінкомпанія “Альфа Крос” – 24,9%.
Статутний капітал АТ “КСЗ” – 132,123 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти), промисловість, нерухомість, агросектор, венчурні проєкти. Засновником і основним акціонером групи є Сергій Тігіпко.
ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя” завершив 2025 рік з чистим збитком 4,821 млн грн, тоді як у 2024 році він був 15,803 млн грн.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на призначених на 17 квітня 2026 року зборах акціонерів товариства пропонується чистий збиток за 2025 рік залишити непокритим.
Згідно з порядком денним, акціонери розглянуть звіт наглядової ради за минулий рік, затвердять результати фінансово-господарської діяльності та затвердження порядку покриття збитків, а також прийняття рішення про використання резервного капіталу товариства.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна“, пропонується, зокрема, чистий збиток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2025 році, у розмірі 4 млн 821,120 тис. грн, залишити непокритим. Також у питання щодо прийняття рішення про використання резервного капіталу товариства пропонується використати резервний капітал, який станом на 31 грудня 2025 року становить 80,038 тис. грн, а саме направити його на покриття збитків.
ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя” є правонаступником ПАТ “Запорізький завод металевих конструкцій” (зміна назви відбулася у квітні 2017 року). Основний вид діяльності – виробництво будівельних металоконструкцій.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, АО “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ріфт” належить 56,303% акцій ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя”, ТОВ “Технологічний ренесанс” – 42,9107%.
Статутний капітал ПрАТ – 137,424 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,01грн.
ПрАТ “Інтерпайп Дніпропетровський Втормет” (Дніпро), що входить до трубно-колісної компанії (ТКК) “Інтерпайп”, завершив 2025 рік зі збитком 2,821 млн грн, тоді як за результатами 2024 року він отримав чистий прибуток 65,931 млн грн.
Згідно з інформацією компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, планується провести 15 квітня поточного року річні загальні збори акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори).
На порядок денний винесено 11 питань, серед яких визначення основних напрямів діяльності товариства у 2026 році., розгляд звітів наглядової ради, аудиторського звіту за 2025р, затвердження річної фінансової звітності та порядку покриття збитків. Крім того, планується, зокрема, припинити повноваження діючих члені наглядової ради та обрати нових,
Згідно з проєктами рішень, які є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, акціонерам пропонується основними напрямами діяльності товариства у 2026 році визначити збільшення обсягів заготівлі та переробки металобрухту; розвиток ломозаготівельних потужностей; зменшення витрат на виробництво та максимізація прибутку від господарської діяльності.
Також пропонується затвердити звіти за 2025 рік. У зв’язку з тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік отримано збиток у розмірі 2,821 млн грн. затвердити порядок покриття збитків: збитки покрити у відповідності до чинного законодавства.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп Дніпропетровський Втормет” спеціалізується на заготівлі та переробці брухту чорних металів у Дніпропетровській області з подальшою реалізацією цього товару, зокрема на підготовці металошихти для сталеплавильних підприємств. Виробничі потужності підприємства мають можливість забезпечити переробку брухту в кількості 1,350 млн тонн на рік. Товариство має розгалужену регіональну заготівельно-виробничу мережу цехів (м. Дніпро, м. Нікополь, м. Павлоград, м. Житомир, м. Київ, м. Одеса, м. Полтава, м. Вінниця, м. Харків, м. Черкаси).
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 98,6699% акцій ПрАТ “Інтерпайп Дніпропетровський Втормет”.
Статутний капітал компанії становить 64,876 млн грн.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Конті” (Костянтинівка Донецької обл.), один із лідерів кондитерського ринку України, завершило 2025 рік із чистим збитком у розмірі 263,93 млн грн, що у 2,67 раза більше за показник 2024 року.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), питання про затвердження результатів діяльності та порядок покриття збитків винесено на порядок денний дистанційних загальних зборів акціонерів, що призначені на 27 квітня. Збитки за 2025 рік акціонерам пропонують покрити за рахунок прибутку майбутніх років.
Крім фінансових результатів, акціонери планують розглянути спеціальну доповідь виконавчого органу щодо причин зменшення власного капіталу товариства та затвердити план заходів для стабілізації фінансового стану підприємства.
Збори також передбачають переобрання наглядової ради. Зокрема, планується припинити повноваження чинних членів наглядової ради А.Дюміна, С.Коломійця і С.Лісенкова з подальшим обранням нового складу шляхом кумулятивного голосування. У проєкті рішення вказано, що члени наглядової ради працюватимуть на безоплатній основі.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, дохід підприємства у 2025 році (прогноз) становитиме 200,01 млн грн, що на 26,8% менше ніж у 2024 році (273,26 млн грн). Чистий збиток за 2024 рік склав 98,58 млн грн, що у 6,8 раза менше за від’ємний показник 2023 року (672,16 млн грн). Боргові зобов’язання компанії у 2024 році незначно скоротилися — до 1,604 млрд грн проти 1,613 млрд грн роком раніше. Водночас активи підприємства за звітний період зменшилися на 25,9% — до 337,68 млн грн порівняно з 455,86 млн грн у 2023 році. Оновлені дані у системі наразі відсутні. Статутний капітал підприємства становить 54,052 млн грн.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Конті” засноване 22 жовтня 1997 року в Костянтинівці Донецької області. Спеціалізується на виробництві какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, а також борошняних кондитерських виробів і тортів тривалого зберігання. Асортимент налічує близько 200 найменувань, серед яких ключові бренди: “Super Kontik”, “Bonjour KONTI”, “Тimi”, “Amour”, “BiSKonti” та “Джек”.
Кінцевими бенефіціарами компанії є Борис і Світлана Колеснікови (володіють по 24,99% акцій). Серед інших акціонерів із великими частками: Сергій Кий (9,99%), В’ячеслав Ляшко (9,99%), ТОВ “Ючер” (9,99%), Раїса Такташева (7,49%) та Тетяна Ахметова-Айдарова (6,99%).
Кременчуцький завод дорожніх машин (АТ “Кредмаш”, Полтавська обл.) завершив 2025 рік зі збитком 26,9 млн грн, що майже у 2,1 раза більше за аналогічний показник 2024 року (13,08 млн грн).
Згідно з оприлюдненою інформацією до порядку денного загальних річних зборів акціонерів товариства 10 квітня, непокритий збиток станом на початок 2026 року також становить 26,9 млн грн.
У порядок денний зборів внесено питання щодо джерел покриття отриманих збитків за 2025 рік, а проєктом рішень цими джерелами визначено нерозподілений прибуток за минулі роки, резервний капітал та додатковий капітал (кошти на розвиток виробництва).
Поточні зобов’язання товариства за рік зменшились на 36,4% – до 34,3 млн грн, довгострокові збільшились на 8,5%, до 4,9 млн грн.
АТ “Кредмаш” вдалося знизити сумарну дебіторську заборгованість на 41,3% – до 10,9 млн грн, а активи загалом скоротились на 9% до 469 млн грн, зокрема, гроші та еквіваленти зменшились у 3,4 раза – до майже 19 млн грн.
Чистий збиток на одну просту акцію склав 79,73 грн (роком раніше – 38,27 грн).
Акціонери на зборах також планують достроково припинити повноваження членів наглядової ради та обрати новий її склад.
Як повідомлялось, голова наглядової ради – президент і власник 15,97% акцій АТ “Кредмаш” Микола Данилейко помер у квітні минулого року, а згодом власницею цього пакету стала членкиня НР Олена Степаненко (ймовірно донька Данилейка), яка до цього володіла 4% акцій товариства.
“Кредмаш” спеціалізується на розробці та виготовленні асфальто- і ґрунтозмішувальних установок, запасних частин до будівельної та дорожньої техніки, автоцистерн, автобітумовозів, чавунного і сталевого лиття.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, Степаненко належить 20,0047% статутного капіталу товариства, голові правління Олександру Тверезому – майже 10,21%, ТОВ “Євроавтоматизація” більше ніж 9,6%, “КДМ Інвест” – 9,8%.
За даними фінзвіту підприємства, у 2024 році воно скоротило чистий дохід на 23% до попереднього року – до 143,7 млн грн.
Було реалізовано тільки дві асфальтозмiшувальнi установки (попереднього року – три), середня ціна реалізації яких склала 52,5 млн грн, а також колiсна технiка на 1,1 млн грн, запчастини до будiвельно-дорожньої технiки на 18,8 млн грн та товари народного споживання на 58,7 млн грн.
При цьому на експорт поставлена продукція (запчастини, товари народного споживання) на 63,6 млн грн (45,1% від обсягу реалізації), зокрема до Грузії, Молдови, Туркменистану, Казахстану, Азербайджану.
Підприємство підкреслювало, що виробнича дiяльнiсть ПрАТ пов’язана з виконанням державних програм з будівництва та експлуатації автомобільних доріг, які наразі згорнуті, що негативно позначилось на обсягах виробництва і продажів.
“Кредмаш” у 2025 році освоював виробництво нової продукції, зокрема розробив і поставив замовнику ключове обладнання для технології переробки відходів свинцевих акумуляторів — плавильний барабан і блок пальника для плавлення свинцю.
Крім того, завод поставляв замовникам устаткування для сушки піску та мінеральних матеріалів, обладнання для зимового утримання доріг (відвали та піскорозкидачі об’ємом 9 та 7 кубометрів), а у грудні розпочав відправку асфальтозмішувальної установки КДМ2067 споживачу у Миколаївську область.
Як повідомлялося, у довоєнному 2021 році завод реалізував продукцію на 1,2 млрд грн. У червні 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу Кременчука було частково зруйновано промислові об’єкти заводу.
Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів, з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства з посиланням на дані Державної екологічної інспекції.
“Це — найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії”, — наголосили в Мінекономіки.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять 1,29 трлн грн шкоди ґрунтам, 967 млрд грн шкоди атмосферному повітрю, 117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів, 3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах, зазначили в Держекоінспекції. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тис. тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки, акцентували у відомстві. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та у Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території “Кінбурнська коса”, “Олешківські піски”, “Каховське водосховище”, “Нижній Дніпро”, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них “Асканія-Нова” і Чорноморський біосферний заповідник.
У Держекоінспекції нагадали про проблеми з українськими ґрунтами. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільгосппродукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив — унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі — на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах — спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
“Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн грн, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, нажаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України”, — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства констатувало, що 6,01 трлн грн — лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації та можливості провести повне дослідження.
