Румунія до кінця 2023 року вдвічі збільшить пропускну спроможність транзиту зерна з України, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку за підсумками візиту в Україну, повідомило румунське видання actmedia Romanian News Agency.
“Разом з урядом України нам вдалося знайти спільно узгоджену формулу, за допомогою якої можна як полегшити транзит зерна, так і захистити румунський ринок та інтереси вітчизняних аграріїв. Крім того, на спільному засіданні урядів наших країн 18 жовтня ми підтвердили наше зобов’язання подвоїти транзитну потужність з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це, продовжуючи інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських портів, а також в автодороги і залізницю”, – повідомив Чолаку.
При цьому він укотре запевнив, що експорт зерна з України до Румунії здійснюватиметься з урахуванням інтересів румунських фермерів.
Видання нагадало, що з початку війни в Україні транзитом через Румунію пройшло майже 30 млн тонн українського зерна.
Аграрії всіх областей України намолотили 57,6 млн тонн зернових та олійних культур, з них 39,228 млн тонн зернових, 18,457 млн тонн олійних культур, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства. Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 8275,3 тис. га за врожайності 47,4 ц/га.
До теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю з 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,863 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,210 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 396,8 тис. тонн, а також ріпаку – з 1396 тис. га (98%) отримано 4,005 млн тонн насіння.
Завершується збирання проса, якого з 77,4 тис. га (93%) отримано 162,4 тис. тонн, і гречки – з 136,6 тис. га (97%) намолочено 203,6 тис. тонн. Кукурудзи з 1376,7 тис. га (34%) намолочено 9,282 млн тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 961,6 тис. тонн з 331,2 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема, соняшнику – 10,211 млн тонн (9,042 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,358 млн га (86%), сої – 4,2411 млн тонн (3,776 млн тонн) з 1,641 млн га (91%).
Цукрові буряки викопано з площі 125,3 тис. га (96,4 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 5,912 млн тонн.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу відстежує інформацію щодо врожайності всіх сільгоспкультур. Так, урожайність пшениці становила 47,6 ц/га, ячменю – 39 ц/га, гороху – 25,7 ц/га, проса – 21 ц/га, гречки – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 67,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої -25,8 ц/га, соняшнику – 23,4 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 471,9 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
У Мінагрополітики зазначили, що аграрії Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Черкаської та Хмельницької намолотили понад 2 млн тонн зерна в кожній області. В Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській – більш ніж по 3 млн тонн. Запорізька область завершила збирання зернових культур.
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Як повідомлялося, на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, або на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, (на 7% менше). На початку вересня у зв’язку зі сприятливими погодними умовами прогноз був переглянутий у бік збільшення до 76,7 млн тонн.
Україна планує відправити як гуманітарні вантажі до Нігерії, Судану і Сомалі 57 тис. тонн зерна, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич під час зустрічі з заступником виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми (WFP) Карлом Скау.
Згідно з повідомленням пресслужби Мінагрополітики, сторони обговорили відправлення суден з українським гуманітарним зерном до Нігерії (25 тис. тонн) і Судану (32 тис. тонн) у рамках програми Grain from Ukraine. Також обговорювалася можливість направлення гуманітарного вантажу в Сомалі.
Крім того, було розглянуто питання підготовки до проведення в Києві наступного міжнародного саміту з продовольчої безпеки.
“Зокрема, можливе розширення географії та номенклатури поставок за ініціативою Grain from Ukraine”, – наголошується в повідомленні на сайті відомства.
Латвійський порт “Rīgas Universālais Termināls” (RUT) прийняв і розвантажив перший тестовий потяг із 1423 т українського ріпаку, що завантажили в 54 контейнери, повідомило латвійське видання ldz.lv.
Згідно з повідомленням, контейнери з українським зерном доставило дочірнє підприємство SIA “LDZ CARGO” VAS “Latvijas dzelzceļš”. Контейнери з України прибули до Ризького порту через Каунаський інтермодальний залізничний термінал, де їх було завантажено на платформи ТОВ “LDZ CARGO” для продовження шляху до Риги. Наразі український ріпак розвантажується і зберігається на складах RUT.
“Я дуже радий успішній співпраці Латвійської залізниці, Ризького порту і Ризького універсального терміналу, які забезпечили першу доставку українських зернових вантажів залізницею і перевалку в порту. Також у майбутньому Латвія стане важливим союзником України, наближаючи та інтегруючи Україну в європейську транспортну мережу”, – сказав міністр транспорту Латвії Каспарс Брішкенс.
За інформацією керівника Ризького вільного порту Ансіса Зельтіньша, з початку війни термінали Ризького порту активно працювали з перевезення української зернової продукції. Її доставляли в порт автотранспортом, який “не можна порівняти із залізничним транспортом з погляду ефективності та обсягу вантажоперевезень”.
Кілька терміналів у Ризькому порту за технологічними та інфраструктурними можливостями будуть повністю готовими до прийому та ефективної обробки контейнерних поїздів з українською зерновою продукцією. Ми сподіваємося, що ця перша перевірка всього логістичного ланцюжка виявиться успішною, і відтепер ми регулярно прийматимемо поїзди з українським зерном у Ризькому порту”, – наголосив він.
Приймання зерна в контейнерах – новий досвід для терміналів Ризького порту, зазначило видання.
Керівник відділу оптових складів компанії РУТ Едгарс Рудзітіс повідомив, що термінал обладнано і він готовий до прийому зернових контейнерних поїздів з України. У нього є необхідні технології для обробки контейнерів, склади і відповідна інфраструктура для навального зберігання і навантаження вантажів.
Незважаючи на новий вид перевалки і складнощі, всі роботи були виконані в найкоротші терміни – можливості терміналу також дали змогу перевізнику виконати свою головну вимогу – швидко звільнити залізничні платформи, щоб їх можна було використати для нових відправок, розповів він.
Голова правління VAS “Latvijas dzelzceļš” Рінальдс Плявніекс зі свого боку розповів, що доставлене в контейнерах українське зерно – перший вантаж з України, який буде перевезено через інфраструктуру компанії.
“Ми неодноразово підтверджували, що потужності латвійської залізничної інфраструктури та SIA “LDZ CARGO” дають нам змогу перевозити й обробляти великі обсяги вантажів, зокрема зернових з України. Відповідно до ситуації, що склалася, ми створили нові варіанти вантажоперевезень і плануємо розвивати їх у майбутньому, щоб вантажоперевезення зерна та інших продуктів між Україною і Латвією могли здійснюватися регулярно”, – запевнив вантажоперевізник.
Контейнери були відправлені з України 25 вересня, 8 жовтня вони були перевантажені на платформи SIA “LDZ CARGO” в Каунасі, а вже 11 жовтня платформи прибули в Ризький порт і почалося розвантаження на Ризькому універсальному терміналі. Залізничні перевезення було організовано ТОВ “LDZ CARGO” спільно із замовником ТОВ “LTG Cargo Україна” в рамках договору про співпрацю, укладеного в листопаді 2022 року.
Греція пропонує використовувати свої порти в Егейському морі як коридор для експорту українського зерна, пише грецьке видання Kathimerini.
Згідно з повідомленням, уряд Греції вже обговорював свої пропозиції з партнерами в ЄС про транспортування українського зерна через порти Салоніки та Александропулос. Зерно можна було б везти в порти залізницею через Румунію і Болгарію, а надалі вантажити його на грецькі комерційні судна.
Проблемою в цьому плані залишається обмежена пропускна спроможність залізничної мережі на півночі Греції, яка розташована на кордоні з Болгарією і Туреччиною і уникла руйнувань під час нещодавньої повені.
“Зелене світло” для українського експорту через Грецію водночас могло б стати поштовхом для розбудови та модернізації залізничних колій на півночі Греції, зокрема, на лінії від Александропулоса до Орменіо – станції на кордоні з Болгарією.
Міністр закордонних справ Греції Джордж Герапетрітіс під час візиту до Києва поінформував колег з ЄС, що Греція готова зробити свій внесок у вирішення проблеми, і зосередився на “величезних наслідках” краху угоди з Росією, особливо для країн Глобального Півдня.
В Афінах упевнені, що подібна пропозиція може бути вигідною як для України, так і для Греції, пише видання.
Як відомо, для допомоги Україні з аграрним експортом свої порти вже запропонували Литва і Хорватія.
Влада Німеччини має намір направити Україні додаткові системи ППО з метою захистити вивезення зерна з країни, повідомляє в середу Bloomberg з посиланням на джерела.
“Вони заявили на умовах анонімності, що Берлін поставить додатково одну систему ППО IRIS-T і більше десятка систем Gepard, які забезпечуватимуть прикриття поставок, що йдуть уздовж південного узбережжя України в Румунію”, – інформує агентство.
Очікується, що ці озброєння прибудуть до України до кінця року; потім Київ має отримати ще IRIS-T – у міру їх виробництва Німеччиною.
Джерела не стали розкривати інформацію, що за маршрути прикриватимуть ці системи ППО, і які ще можливості Берлін може включити в новий пакет допомоги Україні.
Німецький депутат Маркус Фабер підтвердив, що Україна отримає додаткові установки IRIS-T і Gepard, а також боєприпаси, але подробиць наводити не став.
За даними Bloomberg, Gepard має дальність дії 4 км, а IRIS-T – до 40 км. Системи ППО можна використовувати для захисту портової інфраструктури, процесу навантаження зерна на судна і під час їх виходу в море.
