Реклама
12 червня в київському гольф-центрі відбудеться бізнес-форум, який вже став традиційним – «Зерно. Свині. М’ясо – 2024».
Це грандіозна подія, яка з метою рішучого подолання викликів сьогодення об’єднує всі сфери продовольчої безпеки країни – зерновий бізнес, свинарство, м’ясну галузь, ритейл та суміжні галузі, створює коаліції на всіх ланках продовольчого ланцюга – від зернятка в полі до готового м’ясного виробу на столі споживача.
«Зерно. Свині. М’ясо-2024» надає своїм учасникам унікальну можливість дізнатися як збільшити свій прибуток, презентує реальні інструменти отримання доданої вартості, пропонує альтернативу заблокованому експорту зерна, знайомить з провідними експертами галузей, виробниками та переробниками, постачальниками обладнання та генетики, інформує про інновації, актуальні тенденції, фінансові та технічні можливості.
Цього року підніматимуться такі питання:
— Перспективи розвитку зернового ринку України через призму розвитку свинарства та мʼясної галузі
— Можливість заміщення експорту зернових експортом м’яса та мʼясних продуктів з доданою вартістю
— Стан та перспективи розвитку свинарства і м’ясної галузі України під час війни та після її закінчення
— Реалізація концепції «Нове свинарство України», її вплив на продовольчу безпеку країни та переваги галузей від її реалізації
— Україна без АЧС – все про викорінення АЧС за допомогою вакцинопрофілактики
— Інвестиційні можливості з вигодою для зерновиків, нових та діючих свинокомплексів, суміжних галузей
— Найнижча собівартість українських свиней в світі зараз і назавжди
— Ефективні технології в свинарстві та м’ясній галузі
— «Дорожня карта» для створення власного підприємства в свинарстві
— Презентація соціального проекту, що допоможе ветеранам війни започаткувати успішний бізнес в свинарстві
— Звідки і на яких умовах залучити фінансування, гранти, підтримку виробників і переробників
— Збут та внутрішня торгівля, співпраця з національними мережами, власний роздріб
— Збут та зовнішня торгівля, хто може експортувати, куди і як організувати експорт мʼяса
Мʼясна галузь та свинарство зараз мають стати справжніми драйверами нашої економіки, а тандем з ритейлом та суміжними галузями обов’язково приведе економіку України до розквіту. Долучайтеся!
Форум «Зерно. Свині. М’ясо-2024» відбудеться 12 червня 2024 року в м. Київ, гольф-центр Київ (вул. Оболонська набережна, 20)
Організатори форуму: Асоціація «М’ясної галузі» та Центр підвищення ефективності в тваринництві.
Програма бізнес-форуму та реєстрація за посиланням: https://meatindustry.com.ua/
Open4business – інформаційний партнер
Потік зернових суден через порти Одеської області приносить довгоочікувану підтримку економіці України. Однак аналітики попереджають, що це може бути тимчасовим явищем.
«На початку березня в Одесі, 700-футове судно під ліберійським прапором повільно відпливало з порту, минаючи ряди жовтих кранів і занурюючись у тихі води Чорного моря. Його корпус майже повністю занурений, оскільки судно було завантажене кукурудзою, що прямує в Бангладеш. Тим часом інші судна, навантажені зерном, уже залишили порт, минаючи ті, які ще тільки прибували”, – пише New York Times.
Те, що здавалося неможливим минулого літа, коли російська морська блокада паралізувала всю комерційну діяльність, тепер стало реальністю. Порт знову працював у звичному ритмі завдяки військовій кампанії, яка витіснила російські військові кораблі з українських вод і забезпечила торговий маршрут для поставок на закордонні ринки.
За даними, наданими New York Times, експорт українських зерна та олійних культур через море, який є життєво важливим для української економіки, практично повернувся на довоєнні рівні. За останні шість місяців Україна експортувала через Чорне море 27,6 мільйона тонн зерна та олійних культур, що лише на 0,2 мільйона тонн менше від середнього обсягу за аналогічний період з 2018 до 2021 року до вторгнення Росії в лютому 2022 року.
У першому кварталі цього року чорноморський експорт навіть перевищив довоєнні показники, згідно з українськими даними.
Оцінки експорту зерна та олійних культур від Dragon Capital, інвестиційної компанії з Києва, і дані Lloyd’s List Intelligence, аналітичної компанії із судноплавства, підтверджують цю тенденцію.
Сел Гілберті, голова Teucrium Trading, американської компанії, що торгує сільськогосподарськими товарами на Нью-Йоркській фондовій біржі, зазначив, що твердження українських чиновників про те, що експорт зерна через море близький до довоєнного рівня, є «точними».
Україна все ще стикається з викликами, які можуть завадити стабілізації експорту зерна на колишньому рівні, включно з триваючими атаками Росії на портову інфраструктуру і скороченням врожаю цього року. Міністерство сільського господарства США прогнозує скорочення експорту зерна в найближчому майбутньому.
Однак аналітики відзначають, що ситуація загалом поліпшується, і вантажні компанії готові транспортувати українське зерно, незважаючи на війну. «Дані показують, що не бракує судновласників, готових прийняти на себе ризик і піти на це», – сказав Грег Міллер, старший морський журналіст Lloyd’s List.
Підтримка високого рівня експорту зерна – стратегічна необхідність для України. Зерно та олійні культури становили третину українського експорту торік, зазначила Наталія Шпиготська, старший аналітик Dragon Capital. Це стало критично важливим для підтримки української економіки та зрештою для її військових зусиль.
Таріел Хаджішвілі, голова Novik LLC, українського суднового агента, що діє в Одесі, сказав: «Очевидно, що без експорту зерна економіка країни впаде».
Після вторгнення Росія захопила контроль над Чорним морем, на кілька місяців заблокувавши торгівлю, поставивши під загрозу глобальну продовольчу безпеку. У липні 2022 року угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, дозволила Україні відновити експорт через узгоджений коридор у Чорному морі.
Але через рік Росія вийшла з цієї угоди і пригрозила всім комерційним суднам, які прямують в Україну або з неї, що призвело до повного припинення морського експорту зерна в серпні минулого року.
Щоб відновити експорт, українська армія почала кампанію з витіснення російського флоту з частини Чорного моря, знищивши багато військових кораблів і атакувавши їхню штаб-квартиру в Криму, окупованому Росією. Успішна операція дозволила Україні створити новий торговий коридор уздовж узбережжя, який дозволяє суднам заходити в територіальні води країн НАТО.
Дмитро Баринов, заступник голови адміністрації морських портів України, згадує, як нервували, коли перше зернове судно пройшло коридором у середині вересня: «Ми молилися, щоб усе пройшло добре».
У підсумку судно успішно вийшло у відкрите море, і незабаром в Одесі знову пролунали «знайомі приємні звуки» суднових сирен.
Кількість зернових суден, що прибувають у три порти Одеської області – Одесу, Південний і Чорноморськ, – збільшилася в березні до 231 проти лише 5 у вересні, за даними Lloyd’s List.
Збільшенню також сприяли домовленості України з глобальними страховими компаніями про страхування суден. Пан Гілберті з Teucrium Trading додав, що Москва також зацікавлена в тому, щоб бойові дії не поширювалися на Чорне море, оскільки воно також використовується для експорту російських товарів.
Сьогодні Україна може використовувати для експорту зерна лише порти Одеської області, оскільки інші морські порти або занадто близькі до російських позицій, або окуповані російськими військами. Попри це, з 4,1 мільйона тонн зерна та олійних культур, що відправляються щомісяця, ці три порти близькі до довоєнних обсягів експорту.
Відкриття портів в Одесі принесло довгоочікуване фінансове полегшення Україні. Втративши ключові економічні активи під час війни, такі як металургійні заводи на сході, захоплені або знищені Росією, Україна тепер більшою мірою залежить від експорту зерна для підтримки економіки. Dragon Capital прогнозувала восени, що повернення до повної роботи одеських портів може додати кілька відсоткових пунктів до зростання ВВП України цьогоріч, яке прогнозувалося на рівні 4 відсотків.
Однак аналітики попереджають, що початковий успіх нового торгового маршруту України може бути недовгим.
Росія продовжує завдавати ударів по портовій інфраструктурі в Одесі, і в умовах браку засобів протиповітряної оборони України дедалі більше ракет досягає мети. У середині квітня Росія успішно завдала удару по двох терміналах у Південному, знищивши кілька контейнерів.
Пані Шпиготська з Dragon Capital також зазначила, що високі обсяги нещодавнього експорту зерна частково відображають поставки, затримані російською блокадою, що може ускладнити досягнення цих обсягів у майбутньому, особливо в умовах прогнозованого зниження виробництва зерна.
«Виробники та експортери зараз добре підготовлені для експорту всіх доступних культур», – сказала вона. «Але все залежить від урожаю».
Україна станом на 1 травня з початку 2023/24 маркетингового року експортувала 41,365 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 6,314 млн тонн було відвантажено у квітні, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 41,595 млн тонн, з яких у квітні – 3,619 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано 15,778 млн тонн пшениці (у квітні цей показник становив 1,936 млн тонн), 2,202 млн тонн ячменю (231 тис. тонн), 1,2 тис. тонн жита (0,2 тис. тонн), 22,906 млн тонн кукурудзи (4,136 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 1 травня істотно поступається торішньому показнику (127,7 тис. тонн) і оцінюється в 86,6 тис. тонн (у квітні – 7,4 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 81,9 тис. тонн (6,8 тис. тонн).
Як повідомлялося, низка джерел на українському ринку допускала скорочення експорту зернових у квітні 2024 року до 5 млн тонн через постійні обстріли російськими військами припортової інфраструктури, що ускладнило низці провідних трейдерів постачання агропродукції на зовнішні ринки.
Міжнародний трейдер Qortia AG (Швейцарія) відновив відвантаження зерна з глибоководних портів України, повідомила компанія в Linkedin.
Згідно з повідомленням, компанія відправила з порту “Південний” до Туреччини судно Bereket M (прапор Панами) з вантажем 21,5 тис. тонн української кукурудзи.
“Bereket M став першим костером у п.р., який Qortia AG завантажила виключно власними силами в глибоководному українському порту. З моменту створення компанії ми протягом шести років активно відвантажувалися в Україні саме з “глибокої води”. Однак після російського вторгнення зосередилися здебільшого на розвитку річкових перевезень і перевалці в портах Дунайського кластера, де частка компанії сягнула 15%”, – наголошується в повідомленні.
Qortia AG – швейцарська агротрейдингова та логістична компанія зі штаб-офісом у Швейцарії. Спеціалізується на закупівлі та експорті зернових (пшениці, кукурудзи, сої, ячменю тощо), олійних культур, продуктів переробки. Українське представництво розташоване Одесі. Його власниками є Костянтин Куфлик, Дмитро Яндовський, Андрій Вітряк.
Bereket M – балкер, ходить під прапором Панами. Його довжина (LOA) становить 154,38 м, а ширина – 26 м.
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023 році зібрав понад 255 тис. тонн зернових і олійних культур, низка яких продемонструвала рекордну врожайність, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці у четвер.
“Для компанії 2023 рік став одним із найкращих за показниками врожайності протягом останніх п’яти років. Особливо високим був збір кукурудзи, озимого ріпаку та сої. Крім того, торік ми вперше перейшли до конвенційного вирощування гірчиці й одразу перевиконали плани з її обмолоту”, – зазначив директор агропромислового департаменту Олександр Овсяник, якого цитує пресслужба групи компаній.
При цьому він уточнив, що успішних результатів компанії вдалося домогтися, зокрема, завдяки ефективним технологіям добрив і захисту рослин, високому рівню добору сортів і гібридів та сприятливим погодним умовам.
Згідно з повідомленням, агрохолдинг 2023 року виростив і зібрав 84,8 тис. тонн кукурудзи, майже 70 тис. тонн пшениці, 52,5 тис. тонн озимого ріпаку, 29,5 тис. тонн соняшнику, 15,7 тис. тонн сої, 2,5 тис. тонн гірчиці та інших культур.
Як повідомлялося, 2023 року “Агротрейд” поставив на світовий ринок близько 350 тис. тонн зерна. З них частка власної агропродукції становила 35% або 116 тис. тонн, а сторонніх виробників – 65% або 230 тис. тонн.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейд” є Всеволод Кожем’яко.
Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 рр. може бути на 1,3% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,828 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва кукурудзи, рису і пшениці, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світові запаси зернових на кінець поточного маркетингового року (МР) становитимуть 894 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж на початку року, що вказує на співвідношення світових запасів зернових до споживання на рівні 31%.
ФАО також прогнозує, що світова торгівля зерновими у 2023/24 МР збільшиться на 1,7% порівняно з показником минулого сезону – до 485 млн тонн, здебільшого завдяки збільшенню обсягів відвантажень фуражних зернових, тоді як торгівля пшеницею та рисом, імовірно, скоротиться.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового виробництва пшениці у 2024 році, який тепер становить 796 млн тонн, що нижче, ніж місяцем раніше, проте все одно на 1% більше, ніж у 2023 році.
У прогнозі вказується, що очікується невелике скорочення виробництва пшениці в Європейському Союзі та Великій Британії і Північній Ірландії, де надмірна вологість призвела до скорочення посівів пшениці. Водночас локальна посуха впливає на посівні площі в південних і східних частинах Європейського Союзу.
У США, незважаючи на скорочення посівів через невисокі ціни, загальний обсяг виробництва пшениці в країні, як і раніше, зростатиме в 2024 році завдяки очікуваному підвищенню врожайності за рахунок сприятливих погодних умов. У Канаді, де яру пшеницю сіятимуть, починаючи з травня, експерти допускають скорочення посівних площ через зниження рентабельності.
Умови в Україні оцінюються як незмінні порівняно з попереднім місяцем, оскільки війна продовжує чинити важкий тиск на сектор і перспективи виробництва.
У РФ у 2024 році прогнозується врожай пшениці вищий за середній, хоча й нижчий, ніж торік.
В Азії сприятливі погодні умови посприяють виробництву зерна в Індії та Пакистані. У 2024 році тут імовірний рекордний урожай пшениці.
Водночас значний дефіцит опадів і спекотна температура в усій Північній Африці призведуть у 2024 році до вкрай низького рівня виробництва після і без того поганих результатів минулого року.
