Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна з початку маркетингового року експортувала майже 32 млн тонн зернових

Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 лютого експортувала 31,78 млн тонн зернових культур, зокрема 18,2 млн тонн кукурудзи (57,2% загального обсягу поставок), 11,24 млн тонн пшениці (35,6%) і 2,05 млн тонн ячменю (6,4%).

Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 26,9% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон на зазначену дату було поставлено 43,52 млн тонн. Таким чином, 27 лютого досягнуто мінімального за сезон відставання обсягів експорту від показників минулого сезону. Для порівняння, попереднє найменше відставання від минулорічного показника в розмірі “мінус” 28,65% було зафіксовано 13 лютого.

За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 27 лютого поточного року Україна експортувала 18,2 млн тонн кукурудзи (-5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року), 11,24 млн тонн пшениці (в 1,61 раза менше), 2,05 млн тонн ячменю (менше в 2,75 раза), 15,8 тис. тонн жита (менше в 10,2 раза) і 97,7 тис. тонн борошна (+43,7%).

Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 4,7 млн тонн зернових, зокрема 2,94 млн тонн кукурудзи, 1,51 млн тонн пшениці, 229 тис. тонн ячменю, 15,3 тис. тонн борошна і 3 тис. тонн жита.

Як випливає з даних міністерства, за тиждень 20-27 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 192,9 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 13-20 лютого – 165,7 тис. тонн/добу, за 3-13 лютого – 170,7 тис. тонн/добу, за 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн/добу, за 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 лютого зросли на 16,4% порівняно з показником за попередній період 13-20 лютого.

Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).

Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.

У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.

,

“Укрзалізниця” знизила перевезення зерна через саботаж РФ “зернового коридору”

Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.

“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.

При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.

Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.

Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.

Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.

Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.

Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.

, , , ,

У 2022 році перевезення зернових і олійних з України до Польщі залізницею зросли майже в 30 разів

Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.

Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.

“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.

Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.

Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.

“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.

Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.

Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.

, , ,

Україна експортувала понад 29 млн тонн зернових – Мінагрополітики

Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 13 лютого експортувала 29,16 млн тонн зернових культур, зокрема 16,72 млн тонн кукурудзи (57,3% загального обсягу поставок), 10,39 млн тонн пшениці (35,6%) і 1,94 млн тонн ячменю (6,7%).

Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 28,65% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 40,81 млн тонн. При цьому станом на 13 лютого було досягнуто найвищого середньодобового темпу експорту за поточний МР, тоді як попереднє найменше відставання від торішнього показника було досягнуто 9 січня – “мінус” 29,61%.

За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 13 лютого поточного року Україна експортувала 16,72 млн тонн кукурудзи (-3,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 10,39 млн тонн пшениці (в 1,69 раза менше), 1,94 млн тонн ячменю (менше у 2,84 раза), 13,4 тис. тонн жита (менше в 11,8 раза) і 89,5 тис. тонн борошна (+38,1%).

Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 2,19 млн тонн зернових, зокрема 1,4 млн тонн кукурудзи, 653 тис. тонн пшениці, 126 тис. тонн ячменю, 7,1 тис. тонн борошна і 1 тис. тонн жита.

Як випливає з даних міністерства, за період 3-13 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 170,7 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн зернових/добу, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 3-13 лютого скоротилися на 18,5% порівняно з показником за попередній період 27 січня-3 лютого.

Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).

Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.

У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.

,

A.G.R. Group збереже наземну логістику зерна через ЄС після війни та відкриття портів

Агрохолдінг A.G.R. Group та компанія-зернотрейдер MK Merchants S. A. бізнесмена Місака Хідіряна з початком повномасштабного російського вторгнення переорієнтували логістику сільгосппродукції з українських морських портів на автомобільні та залізничні перевезення через кордон з ЄС, а також на українські річкові порти Рені та Ізмаїла.

Однак навіть після війни, деокупації території України та повного зняття торгової блокади з її морпортів компанії продовжать експорт частини зерна в європейському напрямку, розповів їхній власник Місак Хідірян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Він також уточнив, що його холдинг шукає можливостей для скорочення плеча логістики та зручнішого експорту сільгосппродукції до ЄС, у зв’язку з чим цікавиться покупкою зерносховищ та сільгосппідприємств на заході України. Хідірян наголосив, що наразі логістику продукції АПК з України стримує недостатня пропускна спроможність європейської залізничної інфраструктури та штучні затримки роботи морського “зернового коридору” з боку російських інспекторів.

“Зрештою, європейська залізниця не здатна перевезти потрібні Україні обсяги зерна, та й не лише зерна. Щоб повноцінно використовувати європейську інфраструктуру для експорту, потрібно відркивати додаткові залізничні та автомобільні прикордонні переходи на кордоні з Україною, і, звісно, будувати у нас європейську колію”, – наголосив власник A.G.R. Group.

“Ми також активно експортуємо “зерновим” коридором. Відверто кажучи, це ризикований варіант через великі черги, затримки інспекцій зерновозів з російського боку, і взагалі дуже повільної його роботи. Але, враховуючи поточну ситуацію з вартістю логістики під час війни, вважаю, зерновий коридор є гарною можливістю”, – констатував він.

Хідірян також відзначив сумнівну економічну доцільність експорту сільгосппродукції до країн Азії та Африки через морпорти ЄС, до яких вона довозиться з України наземним автомобільним та залізничним транспортом. За його даними, вартість перевалки та перевантаження продукції таким маршрутом сягає 50-60% від загальної вартості зерна, що робить такий спосіб експорту збитковим для аграрія. Таким чином, експорт сільгосппродукції до ЄС може бути вигідним лише для експорту кінцевим споживачам до ЄС.

У свою чергу генеральний директор A.G.R Group, Ігор Шестопалов, який також брав участь у розмові. зазначив, що його холдинг з початку війни експортував майже 55 тис. тонн сільгосппродукції, тоді як зернотрейдер MK Merchants щомісяця відвантажує через речпорти Ізмаїла та Рені у середньому 8-10 суден із продукцією АПК.

“Соя, ріпак, ячмінь, пшениця, кукурудза, соняшник, гречка – розглядаємо всі можливі ринки збуту продукції до країн ЄС, Туреччини, Єгипту, Непалу. З початку повномасштабного вторгнення ми вивезли майже 55 тис. тонн. Наші партнери з MK Merchants везуть зерно через річпорти Ізмаїла та Рені, відвантажуючи в середньому 8-10 суден на місяць.

До холдингу A.G.R. Group входять понад 20 компаній. Основний напрям його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування та зберігання зернових культур, а також тваринництво.

A.G.R. Group обробляє землі у Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується зовнішніх ринках.

Президент холдингу та голова його наглядової ради – бізнесмен Місак Хідірян.

, , , ,

A.G.R. Group продовжить експорт частини зерна через ЄС після закінчення війни – інтерв’ю

Перша частина інтерв’ю із власником агрохолдингу A.G.R. Group Місаком Хідіряном та головою правління A.G.R. Group Ігорем Шестопаловим про головні виклики минулого року: воєнне вторгнення РФ і вимушену зміну умов і напрямів експорту сільгоспкультур.

Текст: Олексій Козаченко

– Що ви виявили у своєму сільгоспкластері на Київщині після “жесту доброї волі” росіян?

Місак Хідірян (далі – М. Х): – Наш кластер “Бровари” на Київщині навесні опинився в окупації. Російські окупанти вибили БТРом ворота, взяли охорону в заручники та почали мародерство: вкрали дизельне пальне, обладнання зі складів, пошкодили дорогу сільгосптехніку. Крім того, ракетним та артилерійським обстрілами рашисти пошкодили операційний силос, зерносушильний комплекс та зерносховище на 20 тис. тон. Обстріл також пошкодив техніку, поставлену на зимове зберігання – постраждали трактори John Deere та причіпні агрегати. Дійшло до того, що окупанти поламали дверцята в самохідних обприскувачах, щоб дістати магнітоли. Зняти не змогли – просто розкурочили панелі.

На частковий ремонт пошкоджень холдинг витратив понад 5 млн грн. Відновлення кластера тривало півтора місяці – ми дуже поспішали відновити всі процеси і під час посівної та збиральної кампаній були у робочому режимі.

– Частина виробників сільгосптехніки вийшла з ринку України з початком війни, як це позначилося на працездатності вашого парку?

Ігор Шестопалов: (І. Ш) – Із запчастинами наразі дуже складно. Частину позицій чекаємо на замовлення – даємо передоплату та чекаємо на доставку. Намагаємось самостійно вирішувати питання ремонту техніки: десь виточуємо, десь наварюємо, після чого працюємо далі. Техніку ремонтуємо самотужки, діагностуємо її відповідним ПЗ.

До війни ми мали плани на купівлю тракторів, причіпної техніки, планували купівлю жниварок для соняшника. Минулого року обійшлися своєю технікою, орендували лише комбайни бренда Case IH для збирання соняшника.

Незважаючи ні на що, ми продовжуємо працювати за технологіями точного землеробства, і такий підхід підтверджує свою ефективність. Наші сівалки Kinze та Väderstad налаштовані на сівбу з нормою висіву залежно від культури за встановлюваної глибини, що унеможливлює пересівання та огріхи сівби через автоматичне відключення секцій.

Наші трактори та обприскувачі оснащені системою iTEC, щоб мінімізувати роботу операторів. Ми налаштовуємо BoomTrac – систему автоматичного вимірювання висоти штанги обприскувача над ґрунтом чи рослиною. Зернозбиральні машини та трактори у нас працюють за RTK-сигналом. Кожен комбайнер має свою іменну картку, без якої не зможе вивантажити зібрану продукцію.

 – Після запровадження воєнного стану виділяли техніку для військових?

М. Х: – Біля нашого Броварського кластера залишилося багато битої російської техніки, яку ми своїми тракторами стягували для подальшого передання ЗСУ – там були здебільшого биті танки, але були й цілі. Частину техніки окупантів тягли до нас на базу, вантажили на трали та везли на ремонт. Було таке, що з полів доводилося один танк трьома потужними тракторами витягувати. Також їздили до сусідніх сіл і у людей із городів витягували трофеї рашистів.

Навесні ми передали ЗСУ та ТрО 6 вантажних автомобілів МАЗ із причепами, бензовоз, легкові автомобілі “Нива”, Renault Duster, пікапи Toyota Hilux, а також пальне захисникам України. Бензовоз нам, до речі, повернули після того, як окупанти відійшли від Київської області, і врешті-решт він успішно відпрацював під час посівної.

– Що робили з мінами та залишками боєприпасів у Київській області?

М. Х: – Вирішили, що посівна має відбутися за будь-яких умов. Ми знайшли команду з розмінування, яка щодня з нашими агрономами виїжджала в поля і шукала нерозірвані протитанкові міни та снаряди. Паралельно запросили спеціальну комісію, яка задокументувала факти руйнувань та крадіжок з боку російських військ.

Фактично на відновлення роботи кластера пішло півтора місяця, з яких близько 10 днів – на розмінування полів. Лише 10-11 квітня тут почали обробляти ґрунт та вносити добрива, а за тиждень розпочали посів кукурудзи. Щоб механізатори могли працювати цілодобово, отримали дозвіл від ЗСУ та Тероборони працювати у комендантську годину. Останні пішли назустріч, і навіть організували супровід механізаторів у нічний час, бо на той час у регіоні продовжували діяти диверсійно-розвідувальні групи.

Щодо співробітників, то понад 90% повернулися на робочі місця. За можливості перевели до головного офісу та на кластери працівників з окупованих територій. Зокрема, із кластера “Миколаїв” взяли на роботу інженера-механіка. Трьох механізаторів – вимушених переселенців – прийняли із Херсонської та Миколаївської областей.

 – Російська агресія змусила агросектор розвивати нові логістичні напрямки. Що ви встигли зробити за рік?

І. Ш: – З початком війни група компаній A.G.R. Group та MK Merchants S. A. Місака Хідіряна переорієнтували логістику на ринок ЄС із морських портів на автомобільний, залізничний транспорт та річпорти Рені та Ізмаїла, але навіть після війни та деокупації продовжимо експорт частини зерна у цьому напрямку. Через це нам цікаві зерносховища та сільгосппідприємства на заході України – це скорочення плеча логістики та більш зручний експорт до ЄС.

Зараз ми вкладаємо кошти у відновлення пошкоджених росіянами активів – вже полагодили сушарку та зерновий силос у Броварському кластері, вивчаємо, як відновлювати зернову інфраструктуру в Миколаївському кластері після його нещодавнього звільнення ЗСУ.

– Логістика у 2022 була аномально дорогою. Як із цим справлялися?

М.Х: – Для України економічна доцільність експорту до країн Азії та Африки через морпорти ЄС під питанням, оскільки перевалка та перевантаження коштує 50-60% вартості зерна, що робить такий спосіб експорту для аграрія збитковим. Напрямок експорту до ЄС може бути вигідним лише для експорту кінцевим споживачам до ЄС.

Якщо оцінювати роботу “зернового” коридору, то дані ООН свідчать, що більшість зернового експорту з України за останні три місяці попрямувала до Іспанії, Туреччини, Італії, Китаю та Нідерландів. Саме повернення України на світові аграрні ринки після відкриття зернового коридору сприяло зменшенню світових цін на продовольство, що полегшило проблему із продовольством для найбідніших країн.

Ми також активно експортуємо “зерновим” коридором. Відверто кажучи, це ризикований варіант через великі черги, затримки інспекцій зерновозів з російського боку і взагалі дуже повільну його роботу. Але з огляду на поточну ситуацію з вартістю логістики під час війни вважаю зерновий коридор гарною можливістю.

Зрештою, європейська залізниця не здатна перевезти потрібні Україні обсяги зерна, та й не лише зерна. Щоб повноцінно використовувати європейську інфраструктуру для експорту, потрібно відкривати додаткові залізничні та автомобільні прикордонні переходи на кордоні з Україною, і, звісно, будувати у нас європейську колію.

– Що у вас з автомобільним та залізничним перевезеннями?

І. Ш: – Ми весь рік прискорювали та спрощували власні бізнес-процеси, зверталися до відповідних офіційних структурних підрозділів ЄС та України для нарощування обсягів швидкості доставки вантажів, активно залучали автотранспорт. Можливо, варто зібрати представників міністерств, агропідприємств, експортерів та профільних асоціацій, скласти повну картину перешкод для логістики в ЄС та спільно знайти шляхи вирішення цих питань.

Врахуйте, що за рік у кілька разів подорожчало перевезення зерна залізничним. До війни доставити зерно в порт коштувало $6-7/тонну, а зараз – $10-12/тонну. Ставка “Укрзалізниці” за зерновоз – 4,5 тис. грн/добу для експортних перевезень та 2,5 тис. грн/добу для внутрішніх перевезень. За такого тарифу вагонна складова у вартості перевезення становить $50 та $19 на тонну зерна на добу. Додайте послуги перевантажувального термінала – $15-30/тонну, хоча до війни це коштувало $9-10/тонну. Сумарно вартість для аграрія за перевезення його вантажу Україною становитиме $80-120/тонну, а для наших господарств – приблизно $90-95/тонну від елеватора в порт. Вартість логістики зросла у кілька разів.

Щодо автоперевезень, ми, як і більшість господарств, зіткнулися з браком зерновозів. Більше десятка своїх машин A.G.R. Group передав ЗСУ. Щодо тих, що залишилися, ми маємо можливість контролювати місцезнаходження нашого автотранспорту та вибудовувати графік його роботи так, щоб експорт не зупинявся ні на день.

– Уточніть, що, куди, скільки експортуєте?

І. Ш: – Соя, ріпак, ячмінь, пшениця, кукурудза, соняшник, гречка – розглядаємо всі можливі ринки збуту продукції країн ЄС, Туреччини, Єгипту, Непалу. З початку повномасштабного вторгнення ми вивезли майже 55 тисяч тонн. Наші партнери з MK Merchants везуть зерно через річпорти Ізмаїлу та Рені, відвантажуючи в середньому 8-10 суден на місяць.

– Що сіятимете в наступному році, плануєте перехід на олійні?

М. Х: – На наступний рік плануємо відмовитися від вирощування кукурудзи – сіятимемо сою та соняшник. Вирощування кукурудзи зараз проблемне – ціни на сушіння та доопрацювання високі, а закупівельні ціни низькі. У 2023 р. планували вирощувати пшеницю та ріпак, розраховували у вересні сіяти озиму пшеницю, одразу після збирання соняшника. Але погода не дозволила вийти в поле, а в жовтні сіяти пшеницю пізно, довелося від неї відмовитися.

– ТМЦ уже змогли закупити?

І. Ш: – Нам довелося відмовитися від безводного аміаку, виробництво якого на 99% пов’язане із країною-агресором. Весною плануємо внести на поля карбамід. Щодо азотного та фосфорно-калійного добрив, то частину вже закупили.

, , , ,