З українських портів у п’ятницю вийшли сім суховантажних суден з кукурудзою і пшеницею, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“27 січня сім суден залишили українські порти, вони перевозять загалом 368 941 тонну зерна та іншого продовольства в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Два суховантажі Tutor (69 756 тонн кукурудзи) і Tycoon (35 тис. тонн кукурудзи і 27,5 тис. тонн пшениці) попрямували до Ізраїлю. Судно Navios Sagittarius (64 175 тонн пшениці) вирушило до Саудівської Аравії, судно Arcturus (59 770 тонн пшениці) – до Кенії.
Судно Sword Lion доставить в Італію 25,5 тис. тонн кукурудзи, суховантаж Dsm Star – 8 329 тонн кукурудзи і 10 734 тонни пшениці в Іспанію. Судно Calypso переправить 68 177 тонн кукурудзи в Китай.
Водночас в українські порти прямують чотири суховантажі, які в п’ятницю пройшли морським гуманітарним коридором.
У СКЦ повідомили, що “було подано 80 заявок на участь в ініціативі”.
“Станом на 27 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 18 790 961 тонну. Загалом на цей момент було дозволено рух 1 364 суден: 681 на прибуття в українські порти і 683 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
Агрохолдинг “Агротрейд” 2022 року експортував близько 500 тис. тонн зерна, зокрема 343,8 тис. тонн власного врожаю, 147 тис. тонн сільгосппродукції від сторонніх виробників і 5,4 тис. тонн органічної продукції.
Як повідомляється на Facebook-сторінці аграрної групи, найбільше вона експортувала пшениці та кукурудзи, також за кордон постачалися жито, сорго, соя, ріпак і ячмінь.
“Агротрейд” зазначив, що торік через російську агресію був змушений шукати нові шляхи експорту, переправляючи зерно залізничним транспортом до Європи в обхід заблокованих українських морпортів. Однак, у другій половині 2022 року більша частина агропродукції постачалася через порти Великої Одеси в рамках “зернових угод”.
“Експорт триває, хоча зерновий коридор працює дуже повільно. За добу обслуговується до дев’яти суден. Експорт уповільнений через недостатню кількість інспекцій. Тобто вивезення зерна могло б бути більш інтенсивним, якби пароплави могли частіше заходити в термінали. З огляду на всі труднощі, з якими зіткнулися експортери цього року, ми задоволені результатами нашої роботи”, – цитує “Агротрейд” свого директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності Андрія Бута.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 січня експортувала 25,99 млн тонн зернових культур, зокрема 14,69 млн тонн кукурудзи (56,5% загального обсягу поставок), 9,4 млн тонн пшениці (36,2%) і 1,8 млн тонн ячменю (6,9%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,86% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, оскільки з 1 липня 2021 року по 27 січня 2022 року за кордон було поставлено 37,6 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.
За даними відомства, цього тижня експорт кукурудзи вперше з початку 2022/2023 МР почав відставати від показників минулого МР – на 27 січня 2023 року на зовнішні ринки поставлено 14,69 млн тонн, тоді як 27 січня 2022 року цей показник сягнув 14,95 млн тонн. Крім того, з початку 2022/2023 МР Україна експортувала 9,4 млн тонн пшениці (в 1,78 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), 1,8 млн тонн ячменю (менше в 3,02 раза), 12,5 тис. тонн жита (менше в 12,2 раза) і 80,8 тис. тонн борошна (+28%).
Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 3,24 млн тонн зернових, зокрема 2,07 млн тонн кукурудзи, 990 тис. тонн пшениці, 173 тис. тонн ячменю і 11,8 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 20-27 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,1 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, а за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 січня скоротилися на 13,5% порівняно з показником за попередній період 9-20 січня.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 20 січня експортувала 25,14 млн тонн зернових культур, зокрема 14,22 млн тонн кукурудзи (56,6% загального обсягу поставок), 9,1 млн тонн пшениці (36,1%) і 1,73 млн тонн ячменю (6,8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,34% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли з 1 липня 2021 року по 20 січня 2022 року за кордон було поставлено 36,08 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 20 січня поточного року Україна експортувала 9,1 млн тонн пшениці (в 1,82 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,73 млн тонн ячменю (менше в 3,11 раза) і 12,5 тис. тонн жита (менше в 12 разів). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 14,22 млн тонн, що на 3,6% перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату, а експорт борошна склав 76,5 тис. тонн (+23,1%).
Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 2,39 млн тонн зернових, зокрема 1,59 млн тонн кукурудзи, 671 тис. тонн пшениці, 108 тис. тонн ячменю та 7,5 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 9-20 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 140 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 2-9 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу, а за 2-14 грудня – 148,6 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 9-20 січня зросли на 15% порівняно з показником за попередній період 2-9 січня.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) наприкінці 2022 року виготовив і поставив обладнання, необхідне для закінчення будівництва “сухого” порту групи компаній Alebor Group, розташованого на території Глибоцької громади (Чернівецька обл.) неподалік від кордону з Румунією.
Як повідомляється на Facebook-сторінці машинобудівної компанії, KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу місткістю 30 тисяч тонн і продуктивністю перевантаження 300 тонн/год.
Загалом Alebor Group планує на 2023-2024 рр. кілька черг будівництва терміналу. У довгостроковій перспективі проєкт “Вадул-Сірецький термінал” перевантажуватиме українську сільгосппродукцію у вагони вузької європейської залізничної колії для подальшого відправлення до румунського порту Констанци, у такий спосіб у експортерів з’явиться альтернатива морським портам України.
Як повідомлялося, голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк у серпні 2022 року написав, що об’єкт буде оснащено силосами місткістю до 200 тис. тонн і продуктивністю перевалки до 3 млн тонн/рік.
За його даними, перша черга проєкту вартістю $20 млн, яку завершать у січні 2023 року, дасть змогу зберігати до 60 тис. тонн сільгоспкультур і щорічно перевалювати в Румунію до 1,2 млн тонн зерна.
Ванзуряк зазначив, що загальна вартість будівництва об’єкта становитиме $40 млн.
Alebor Group у липні-2022 заявила про купівлю земділянки для будівництва терміналу з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватора загальною ємністю 60 тис. га.
Alebor Group створена 2014 року. Її засновником є підприємець Олексій Кустов.
До складу групи, крім Воронівського ХПП, входить Христинівське ХПП (Черкаська обл.) і ХПП “Чесне” (Одеська обл.), а також автотранспортні компанії “Болеко” (Черкаська обл.), “Автоєра” (Одеська обл.) і торговий підрозділ. Загальний автопарк компаній налічує 210 зерновозів.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну група компаній мала потужності з експорту 1,2 млн тонн зернових та олійних культур на рік. Загальна потужність трьох елеваторів становить 315 тис. тонн одночасного зберігання.
KMZ Industries випускає силоси на плоскій основі, конусному днищі, силоси для зберігання борошна, шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки), транспортне устаткування (норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри), сепаратори для очищення зерна, монтує й автоматизує елеваторне устаткування та технологічні процеси на зерносховищах.
У 2020 році завод збільшив виручку на 35% до 2019 року, до 395,26 млн грн і отримав 5,05 млн грн чистого прибутку проти збитку 25,37 млн грн. У 2021 році планував збільшити обсяг виробництва на 30-50%.
Станом на четвертий квартал 2021 року Dragon Capital Investments Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є Томаш Фіала, володіє 80% акцій АТ “КМЗ”, ТОВ “Варіант Агро Буд” – 20%.
Україна планує поставити Кенії зерно в рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine, також країни домовилися посилювати співробітництво у сфері сільського господарства.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, відповідні питання обговорювали під час зустрічі заступника міністра відомства Маркіяна Дмитрасевича з міністром з питань сільського господарства та розвитку тваринництва Республіки Кенія Франкліном Мітхікою Лінтурі.
За даними міністерства, Дмитрасевич наголосив, що Україна розуміє всю гостроту продовольчої кризи в Кенії, де небувала посуха 2022 року призвела до того, що майже 3 млн жителів країни гостро потребують гуманітарної продовольчої допомоги.
Зі свого боку, представник Кенії зазначив, що місцевим фермерам із кожним роком дедалі складніше займатися землеробством через кліматичні зміни. Кенія намагається вживати заходів щодо забезпечення стійкості сільгоспвиробництва, зокрема, країна зацікавлена в обміні з Україною досвідом застосування рослинницьких технологій.
Як повідомлялося, делегація Мінагрополітики відвідала Сенегал, Нігерію та Гану, де підписала меморандум про співпрацю з Сенегалом у сфері сільського господарства. Крім того, всі три країни заявили про бажання розвивати співробітництво з Україною та готовність до розширення своїх портів для інтенсифікації вивантаження та зберігання українського зерна.
За результатами візиту Україна найближчими місяцями поставить до Нігерії 25 тис. тонн зернових у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
Станом на кінець листопада 2022 року до Grain from Ukraine долучилося понад 30 країн і міжнародних організацій, які сумарно зібрали понад $180 млн на закупівлю українського продовольства.
Про надання фіндопомоги повідомили Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Греція, Естонія, ЄС, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція та Японія, а також НАТО і ООН.
