Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 роках буде на 1,2% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,846 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва ячменю, рису і сорго, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світове виробництво кукурудзи та пшениці знизиться, а виробництво ячменю, рису та сорго зросте. Крім того, нещодавні несприятливі погодні умови в Чорноморському регіоні, ймовірно, призведуть до зниження світового виробництва пшениці, однак цю можливість ще не відображено в прогнозі.
Водночас світові запаси зернових, імовірно, збільшаться на 1,5% порівняно з початковим рівнем і сягнуть рекордного рівня в 897 млн тонн. Очікується, що запаси кукурудзи, ячменю, сорго та рису збільшаться, тоді як запаси пшениці можуть знизитися. Глобальне співвідношення запасів до використання, ймовірно, залишиться на рівні 30,9%.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового споживання зернових культур у 2024-2025 роках на 0,5% до нового рекордного рівня в 2,851 млрд тонн, що пояснила збільшенням споживання продуктів харчування, особливо, рису.
Світова торгівля зерновими знизиться на 1,3% порівняно з попереднім роком до 481 млн тонн, що зумовлено зниженням перспектив торгівлі кукурудзою. Міжнародна торгівля рисом, за прогнозами, активно зростатиме, прогнозує ФАО.
Україна станом на 24 травня від початку 2023/24 маркетингового року (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) експортувала 45,402 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,997 млн тонн було відвантажено в травні, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 44,593 млн тонн, з яких у травні – 2,707 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано 16,949 млн тонн пшениці (у травні цей показник становив 1,163 млн тонн), 2,363 млн тонн ячменю (161 тис. тонн), 1,4 тис. тонн жита (0,2 тис. тонн), 25,563 млн тонн кукурудзи (2,662 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 24 травня істотно поступається торішньому показнику (138,9 тис. тонн) і оцінюється в 90,9 тис. тонн (у травні – 4,3 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 85,9 тис. тонн (3,9 тис. тонн).
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) у квітні перевалив 434 тис. тонн кукурудзи і пшениці та повернувся до довоєнних показників, повідомила прес-служба зернотрейдера у Facebook.
“Не дивлячись на руйнівні пошкодження та блокаду Миколаївського порту, “Нібулон” демонструє відновлення обсягів експорту протягом 2022-2024 рр. та повертає собі частку ринку. Це стає можливим завдяки розвитку альтернативних каналів через Дунайський порт та ефективному використанню можливостей чорноморських портів”, – зазначили в агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, за дев’ять місяців 2023-2024 маркетингового року (МР) “Нібулон” експортував 2,4 млн тонн агропродукції, незважаючи на блокування українських чорноморських портів. Його поточна частка через дунайські порти в першому кварталі 2024 року була в діапазоні 20-30%. В агрохолдингу прогнозують річні обсяги експорту в 2023/24 МР на рівні 3,2-3,4 млн тонни.
“Поки що роботу логістичної інфраструктури “Нібулона” розподілено між двома каналами. Після того як завдяки ЗСУ відновилася робота портів Чорного моря, значна частина обсягів зернових, які ми експортували через “річку”, переорієнтувалася на “велику воду”. Водночас Дунай продовжує відігравати ключову роль для нашого експорту: частка цього каналу в структурі продажів становить 70%”, – розповів директор з торгівлі “Нібулона” Володимир Славинський, якого цитує прес-служба.
Зернотрейдер вважає досягнуті показники своєю беззаперечною перемогою, оскільки працює задля забезпечення зв’язку українських фермерів з міжнародними ринками та для збереження глобальної продовольчої безпеки.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Реклама
12 червня в київському гольф-центрі відбудеться бізнес-форум, який вже став традиційним – «Зерно. Свині. М’ясо – 2024».
Це грандіозна подія, яка з метою рішучого подолання викликів сьогодення об’єднує всі сфери продовольчої безпеки країни – зерновий бізнес, свинарство, м’ясну галузь, ритейл та суміжні галузі, створює коаліції на всіх ланках продовольчого ланцюга – від зернятка в полі до готового м’ясного виробу на столі споживача.
«Зерно. Свині. М’ясо-2024» надає своїм учасникам унікальну можливість дізнатися як збільшити свій прибуток, презентує реальні інструменти отримання доданої вартості, пропонує альтернативу заблокованому експорту зерна, знайомить з провідними експертами галузей, виробниками та переробниками, постачальниками обладнання та генетики, інформує про інновації, актуальні тенденції, фінансові та технічні можливості.
Цього року підніматимуться такі питання:
— Перспективи розвитку зернового ринку України через призму розвитку свинарства та мʼясної галузі
— Можливість заміщення експорту зернових експортом м’яса та мʼясних продуктів з доданою вартістю
— Стан та перспективи розвитку свинарства і м’ясної галузі України під час війни та після її закінчення
— Реалізація концепції «Нове свинарство України», її вплив на продовольчу безпеку країни та переваги галузей від її реалізації
— Україна без АЧС – все про викорінення АЧС за допомогою вакцинопрофілактики
— Інвестиційні можливості з вигодою для зерновиків, нових та діючих свинокомплексів, суміжних галузей
— Найнижча собівартість українських свиней в світі зараз і назавжди
— Ефективні технології в свинарстві та м’ясній галузі
— «Дорожня карта» для створення власного підприємства в свинарстві
— Презентація соціального проекту, що допоможе ветеранам війни започаткувати успішний бізнес в свинарстві
— Звідки і на яких умовах залучити фінансування, гранти, підтримку виробників і переробників
— Збут та внутрішня торгівля, співпраця з національними мережами, власний роздріб
— Збут та зовнішня торгівля, хто може експортувати, куди і як організувати експорт мʼяса
Мʼясна галузь та свинарство зараз мають стати справжніми драйверами нашої економіки, а тандем з ритейлом та суміжними галузями обов’язково приведе економіку України до розквіту. Долучайтеся!
Форум «Зерно. Свині. М’ясо-2024» відбудеться 12 червня 2024 року в м. Київ, гольф-центр Київ (вул. Оболонська набережна, 20)
Організатори форуму: Асоціація «М’ясної галузі» та Центр підвищення ефективності в тваринництві.
Програма бізнес-форуму та реєстрація за посиланням: https://meatindustry.com.ua/
Open4business – інформаційний партнер
Потік зернових суден через порти Одеської області приносить довгоочікувану підтримку економіці України. Однак аналітики попереджають, що це може бути тимчасовим явищем.
«На початку березня в Одесі, 700-футове судно під ліберійським прапором повільно відпливало з порту, минаючи ряди жовтих кранів і занурюючись у тихі води Чорного моря. Його корпус майже повністю занурений, оскільки судно було завантажене кукурудзою, що прямує в Бангладеш. Тим часом інші судна, навантажені зерном, уже залишили порт, минаючи ті, які ще тільки прибували”, – пише New York Times.
Те, що здавалося неможливим минулого літа, коли російська морська блокада паралізувала всю комерційну діяльність, тепер стало реальністю. Порт знову працював у звичному ритмі завдяки військовій кампанії, яка витіснила російські військові кораблі з українських вод і забезпечила торговий маршрут для поставок на закордонні ринки.
За даними, наданими New York Times, експорт українських зерна та олійних культур через море, який є життєво важливим для української економіки, практично повернувся на довоєнні рівні. За останні шість місяців Україна експортувала через Чорне море 27,6 мільйона тонн зерна та олійних культур, що лише на 0,2 мільйона тонн менше від середнього обсягу за аналогічний період з 2018 до 2021 року до вторгнення Росії в лютому 2022 року.
У першому кварталі цього року чорноморський експорт навіть перевищив довоєнні показники, згідно з українськими даними.
Оцінки експорту зерна та олійних культур від Dragon Capital, інвестиційної компанії з Києва, і дані Lloyd’s List Intelligence, аналітичної компанії із судноплавства, підтверджують цю тенденцію.
Сел Гілберті, голова Teucrium Trading, американської компанії, що торгує сільськогосподарськими товарами на Нью-Йоркській фондовій біржі, зазначив, що твердження українських чиновників про те, що експорт зерна через море близький до довоєнного рівня, є «точними».
Україна все ще стикається з викликами, які можуть завадити стабілізації експорту зерна на колишньому рівні, включно з триваючими атаками Росії на портову інфраструктуру і скороченням врожаю цього року. Міністерство сільського господарства США прогнозує скорочення експорту зерна в найближчому майбутньому.
Однак аналітики відзначають, що ситуація загалом поліпшується, і вантажні компанії готові транспортувати українське зерно, незважаючи на війну. «Дані показують, що не бракує судновласників, готових прийняти на себе ризик і піти на це», – сказав Грег Міллер, старший морський журналіст Lloyd’s List.
Підтримка високого рівня експорту зерна – стратегічна необхідність для України. Зерно та олійні культури становили третину українського експорту торік, зазначила Наталія Шпиготська, старший аналітик Dragon Capital. Це стало критично важливим для підтримки української економіки та зрештою для її військових зусиль.
Таріел Хаджішвілі, голова Novik LLC, українського суднового агента, що діє в Одесі, сказав: «Очевидно, що без експорту зерна економіка країни впаде».
Після вторгнення Росія захопила контроль над Чорним морем, на кілька місяців заблокувавши торгівлю, поставивши під загрозу глобальну продовольчу безпеку. У липні 2022 року угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, дозволила Україні відновити експорт через узгоджений коридор у Чорному морі.
Але через рік Росія вийшла з цієї угоди і пригрозила всім комерційним суднам, які прямують в Україну або з неї, що призвело до повного припинення морського експорту зерна в серпні минулого року.
Щоб відновити експорт, українська армія почала кампанію з витіснення російського флоту з частини Чорного моря, знищивши багато військових кораблів і атакувавши їхню штаб-квартиру в Криму, окупованому Росією. Успішна операція дозволила Україні створити новий торговий коридор уздовж узбережжя, який дозволяє суднам заходити в територіальні води країн НАТО.
Дмитро Баринов, заступник голови адміністрації морських портів України, згадує, як нервували, коли перше зернове судно пройшло коридором у середині вересня: «Ми молилися, щоб усе пройшло добре».
У підсумку судно успішно вийшло у відкрите море, і незабаром в Одесі знову пролунали «знайомі приємні звуки» суднових сирен.
Кількість зернових суден, що прибувають у три порти Одеської області – Одесу, Південний і Чорноморськ, – збільшилася в березні до 231 проти лише 5 у вересні, за даними Lloyd’s List.
Збільшенню також сприяли домовленості України з глобальними страховими компаніями про страхування суден. Пан Гілберті з Teucrium Trading додав, що Москва також зацікавлена в тому, щоб бойові дії не поширювалися на Чорне море, оскільки воно також використовується для експорту російських товарів.
Сьогодні Україна може використовувати для експорту зерна лише порти Одеської області, оскільки інші морські порти або занадто близькі до російських позицій, або окуповані російськими військами. Попри це, з 4,1 мільйона тонн зерна та олійних культур, що відправляються щомісяця, ці три порти близькі до довоєнних обсягів експорту.
Відкриття портів в Одесі принесло довгоочікуване фінансове полегшення Україні. Втративши ключові економічні активи під час війни, такі як металургійні заводи на сході, захоплені або знищені Росією, Україна тепер більшою мірою залежить від експорту зерна для підтримки економіки. Dragon Capital прогнозувала восени, що повернення до повної роботи одеських портів може додати кілька відсоткових пунктів до зростання ВВП України цьогоріч, яке прогнозувалося на рівні 4 відсотків.
Однак аналітики попереджають, що початковий успіх нового торгового маршруту України може бути недовгим.
Росія продовжує завдавати ударів по портовій інфраструктурі в Одесі, і в умовах браку засобів протиповітряної оборони України дедалі більше ракет досягає мети. У середині квітня Росія успішно завдала удару по двох терміналах у Південному, знищивши кілька контейнерів.
Пані Шпиготська з Dragon Capital також зазначила, що високі обсяги нещодавнього експорту зерна частково відображають поставки, затримані російською блокадою, що може ускладнити досягнення цих обсягів у майбутньому, особливо в умовах прогнозованого зниження виробництва зерна.
«Виробники та експортери зараз добре підготовлені для експорту всіх доступних культур», – сказала вона. «Але все залежить від урожаю».
Україна станом на 1 травня з початку 2023/24 маркетингового року експортувала 41,365 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 6,314 млн тонн було відвантажено у квітні, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 41,595 млн тонн, з яких у квітні – 3,619 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано 15,778 млн тонн пшениці (у квітні цей показник становив 1,936 млн тонн), 2,202 млн тонн ячменю (231 тис. тонн), 1,2 тис. тонн жита (0,2 тис. тонн), 22,906 млн тонн кукурудзи (4,136 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 1 травня істотно поступається торішньому показнику (127,7 тис. тонн) і оцінюється в 86,6 тис. тонн (у квітні – 7,4 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 81,9 тис. тонн (6,8 тис. тонн).
Як повідомлялося, низка джерел на українському ринку допускала скорочення експорту зернових у квітні 2024 року до 5 млн тонн через постійні обстріли російськими військами припортової інфраструктури, що ускладнило низці провідних трейдерів постачання агропродукції на зовнішні ринки.
