Україна в січні експортувала “зерновим коридором” на 25% менше агропродукції, ніж у грудні, через навмисні дії інспекторів РФ із затримки суден у Босфорі, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) в неділю.
Згідно з інформацією відомства, у січні порти “Великої Одеси” обробили 77 суден і відправили 3 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, тоді як у грудні цей показник становив 97 суден і 3,7 млн тонн агропродукції відповідно.
Водночас у Міністерстві інфраструктури України зазначили, що критично низький показник виходу суден із портів (2,5 судна на добу) продовжує зберігатися. Для порівняння в жовтні цей показник становив – 5,7.
“У січні порти працювали лише на 30-40% потужності через дефіцит флоту під завантаження. Три судна на добу за запропонованих дев’яти проходять інспекцію в Босфорі та отримують дозвіл рухатися до українських портів за продовольством”, – додали в міністерстві.
За даними відомства, СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них.
“У січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173, ще 31 інспекція не була завершена через передчасне та самовільне закінчення робочого дня російськими інспекторами о 15 год. 30 хв. (регламентована робота до 17.30) або претензії до документів, які не мали перевірятися СКЦ”, – додали в міністерстві інфраструктури.
Крім того, гальмується і реєстрація суден для участі в ініціативі. За заявлених понад 80 суден представники країни-агресора без пояснення причин реєструють 2-3 судна на добу. Станом на 4 лютого 120 суден очікують на інспекцію в територіальних водах Туреччини (98 – вхід у порти під завантаження, 22 – з агропродукцією на вихід). Переважна більшість із них очікує кілька тижнів.
Загалом, за шість місяців роботи “зернового коридору” порти Великої Одеси відправили 691 судно з 19,7 млн тонн продовольства: порт “Чорноморськ” – 285 суден-7,3 млн тонн, порт “Одеса” – 215 суден-5,2 млн тонн і порт “Південний” – 191 судно з 6,6 млн тонн продовольства.
“Світ отримав 19,7 млн тонн продовольства, а має отримати понад 30 млн тонн за умови стабільного функціонування коридору”, – додали у відомстві.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору на 120 днів для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”. Після закінчення періоду його дії угоду було продовжено ще на 120 днів, починаючи з 19 листопада 2022 року.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 3 лютого експортувала 27,46 млн тонн зернових культур, зокрема 15,68 млн тонн кукурудзи (57,1% загального обсягу поставок), 9,84 млн тонн пшениці (35,8%) і 1,83 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 29,8% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 39,12 млн тонн. При цьому найвищий середньодобовий темп у цьому МР з найменшим відставанням від торішнього показника було досягнуто 9 січня (“мінус” 29,61%).
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 3 лютого поточного року Україна експортувала 15,68 млн тонн кукурудзи (-2,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 9,84 млн тонн пшениці (в 1,75 раза менше), 1,83 млн тонн ячменю (менше в 3 рази), 12,8 тис. тонн жита (менше в 12,3 раза) і 85 тис. тонн борошна (+33%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 483 тис. тонн зернових, зокрема 362 тис. тонн кукурудзи, 107 тис. тонн пшениці, 9 тис. тонн ячменю і 1,9 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 27 січня – 3 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 209,4 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу (зростання в 1,73 раза), за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, а за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Національний банк України (НБУ) очікує, що врожай зернових у 2023 році скоротиться на 15% порівняно з 2022 роком і становитиме 46 млн тонн, повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“На цей рік ми припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн і це, приблизно, на 15% менше, ніж минулого року. По інших культурах ситуація краща. Десь навіть більше, ніж торік ми допускаємо врожай, десь менше”, – сказав він під час прес-брифінгу в четвер.
Ніколайчук зазначив, що врожай – це один із чинників, який НБУ враховував під час перегляду прогнозу ВВП і під час прогнозування торговельного балансу та дефіциту поточного рахунку.
Ціни на українську пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник не змінилися за минулий тиждень 5-12 січня, тоді як соя дорожчає в напрямку Польщі та Італії, де премія за неї може сягати EUR20/тонну.
Як повідомила брокерська компанія Spike Brokers (Київ) у Telegram-каналі в четвер, за минулий тиждень вона уклала угоди на умовах DAP (продавець несе ризики за вантаж до його доставки до місця призначення) щодо постачання в січні-лютому пшениці в порти України за 8 тис. грн/тонна. грн/тонна, кукурудзи в порти України і на кордон Словаччини відповідно за $208/тонна і $230/тонна, сої (ГМО) в Польщу за $528/тонна і соняшнику в Румунію за $540/тонна.
За даними брокерської компанії, ціни на кукурудзу в Україні залишаються без змін порівняно з минулим тижнем. Останні індикації покупців за минулий тиждень: DAP Польща (на кордон) $210-220/тонна, DAP Угорщина – $220-230/тонну, DAP Румунія (кордон) – EUR200-210/тонна.
Своєю чергою, стабільна пропозиція пшениці у світі не дала змоги цінам зрости минулого тижня, українська пшениця торгується на стабільних рівнях $205-210 за фуражну якість і 2$20-225 за продовольчу якість у напрямку DAP портів “Одеса”, “Південний” і “Чорноморськ”. Останні індикації покупців: DAP Польща (кордон) – $220-240/тонна, DAP Угорщина (кордон) – EUR200-220/тонна, DAP Україна (порти) – $205-225.
За даними трейдера, закупівельні ціни на соняшник тримаються на рівні попереднього тижня, хоча його пропозиція стала збільшуватися в напрямку Болгарії, Румунії та Угорщини. Крім того, премія за високоолеїновий соняшник збереглася на рівні $35/тонну. Останні індикації покупців насіння соняшнику: DAP Болгарія (центр) – $540-555/тонна, DAP Румунія (центр) – $530-540/тонна, DAP Угорщина (центр) – $530-555/тонна.
Крім того, за тиждень не змінилися ціни на ріпак з України через перенасичення європейського ринку. Останні індикації покупців: DAP Німеччина (схід) – EUR530-545/тонна, DAP Польща (захід) – EUR540-560/тонна, DAP Словаччина (захід) – EUR540-550/тонна.
“Спостерігається відновлення попиту з боку ринків Італії та Польщі на сою. Премія за НЕ ГМО сою становить до EUR20/тонну в напрямку Італії. Попит на сою ГМО в українських портах залишається на рівні $460-470 DAP”, – уточнила брокерська компанія.
Останні індикації покупців сої за тиждень: DAP Україна – $460-470, НЕ ГМО DAP Італія (південь) – EUR550-560, ГМО DAP Італія (південь) – EUR535-540.
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше за показник 2022 року та на 60% менше за показник 2021 року, тоді як врожай олійних культур очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року та на 15% менше за показник 2021 року.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у п’ятницю, таке скорочення врожаю зернових спричинене зниженням посівних площ під ними наступного року на 45% – до 8,7 млн га.
Причинами скорочення врожаю зернових наступного року стане зменшення загальних посівних площ, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
УКАБ зазначив, що з оброблюваних 2021 року 28,4 млн га станом на грудень 2022 року на підконтрольній території України перебуває 24,6 млн га угідь (86% усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненість їхніми мінами і снарядами тощо. Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ – у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
УКАБ наголосив, що причиною такої тенденції є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, дорога логістика і, як наслідок, суттєва різниця в цінах на сільгоспкультури по регіонах.
“Регіони, які територіально близькі до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на с/г продукцію порівняно з регіонами на півночі та сході нашої країни. Так, у Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, а в Сумській області – 4900 грн. Однак, навіть у західних областях ціна збиткова. Тому близькість до кордону з ЄС і працюючих портів визначає здатність відповідних областей до продовження виробництва зерна”, – уточнила асоціація в повідомленні.
Своєю чергою, наступного 2023 року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами та значне здорожчання логістики зернових у нинішньому році.
“Ціна на олійні в 2 рази перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. За попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами 2023 року становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше за показник 2022 року і на 45% менше за показник 2021 року. Водночас посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% більше за показник 2021 року. Уперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими”, – зазначив УКАБ у повідомленні.
Крім того, наступного року середня врожайність знизиться залежно від регіону та сільгоспкультури на 10-30% порівняно із середньою врожайністю минулих років через скорочення внесення добрив на 50-60%, значні обсяги залишеної на полях кукурудзи врожаю 2022 року, брак фінансування АПК та необхідність суттєвої економії ресурсів.
УКАБ наголосив, що з урахуванням наведених валових обсягів виробництва та внутрішніх потреб України експортний потенціал зернових та олійних культур у 2023/24 маркетинговому році (МР, липень-червень) становитиме близько 35 млн тонн, або 3 млн тонн на місяць. Для порівняння, у 2021/22 МР експортний потенціал був на рівні 85 млн тонн зернових та олійних, або 7 млн тонн на місяць.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
27 жовтня у Львові відбудеться Міжнародна бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до Європи», яка об’єднає представників зернової, зернопереробної та суміжних галузей.
Під час заходу представниками профільних організацій, державних структур та фахівцями ринку буде представлено дві інформаційні сесії та панельна дискусія.
Зокрема, про економіку України під час війни та перспективи її відновлення будуть говорити Олександр Гайду, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, Олег Устенко, радник Президента України з економічних питань, Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, Олександр Жемойда, директор Департаменту багатосторонніх та двосторонніх торговельних угод Мінекономіки України, та Маріанна Ворд (Marianne Ward), заступник регіонального директора Всесвітньої Продовольчої Програми в Україні (Deputy Country Director, World Food Programme (Ukraine).
Модератором першої сесії виступить Олена Ковальова, експерт з питань аграрної політики, Проєкт ЄС «Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture (IPRSA)
Друга сесія конференції буде присвячена поточному стану ринку зерна та зернових продуктів в Україні, модератором якої стане Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України».
Серед спікерів – Андрій Друзяка, незалежний експерт зернового ринку, Олег Онищенко, менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна», Марина Забарило, директор споживчої панелі Consumerscan, GFK Ukrаine, Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, та Андрій Шаран, директор «Бюлер Україна».
Також відбудеться Панельна дискусія «Які виклики ставить перед українськими виробниками європейський ринок?».
До слова запрошені Тетяна Гетьман, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА, Олексій Цимбалов, директор з розвитку КВФ «Рома», Євген Моцний, комерційний директор ТОВ «Сквирський КХП» (ТМ «Сквирянка»), Андрій Яковенко, директор Agroslavinvest s.r.o. (Словенія), Дмитро Романов, експерт зовнішніх ринків, консультант проєктів розвитку FАО/ЄБРР, Олександр Бондарчук, директор «Штерн Україна» (представництво Muhlenchemie в Україні), Дмитро Жигунов, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри технологій переробки зерна ОНТУ.
Модератором дискусії буде Владислав Аверченко, СЕО концерну «Хлібпром».
До обговорення обрано найбільш актуальні та важливі теми для учасників сегментів зернопереробки, виробництва борошняної та круп’яної продукції.
До того ж наші експерти постараються відповісти на всі питання учасників, навіть на незручні.
Не зволікайте, реєструйтеся та долучайтеся до єдиного професійного майданчика в Україні для представників зернопереробного бізнесу та суміжних галузей.
