Україна станом на 11 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 1,26 млн га, що на 72,2% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 173,9 тис. га (118,3 тис. га тижнем раніше), ячменем – 683,4 тис. га (543,2 тис. га), горохом – 147,7 тис. га (119,0 тис. га), вівсом – 117 тис. га (62,4 тис. га).
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 408,6 тис. га, тижнем раніше цей показник становив 375,4 тис. га і 262,2 тис. га – ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, лідирують за темпами сівби Київська область, яка посіяла 23 тис. га пшениці, 39,3 тис. га ячменю, 4,7 тис. га гороху і 3,6 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,5 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,5 тис. га пшениці. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 13,7 тис. га пшениці, 15,9 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 13,7 тис. га пшениці, 15,9 тис. га ячменю. га ячменю, 2,6 тис. га гороху та 17,9 тис. га вівса; Вінницька області – 11,5 тис. га пшениці, 52,3 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса.
Аграрії Полтавщини завершили сівбу ранніх зернових і зернобобових культур. Вони відвели 6,5 тис. га під пшеницю, 73 тис. га ячмінь, 8,5 тис. га горох і 2,3 тис. га овес.
Соняшник посіяно на 470,1 тис. га. У 9 областях сіють сою. Сільгоспвиробники 15 областей приступили до сівби кукурудзи, якої вже посіяно 120 тис. га.
Цукрові буряки посіяли на 157,6 тис. га. Найбільше площ цією культурою зайнято у Вінницькій області – 42 тис. га.
Аграрії Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Херсонської областей розпочали сівбу гречки та пшона.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
Україна зможе експортувати на світові ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур урожаю 2023 року, а також близько 10 млн тонн рослинних олій і шротів, повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
“Ми планували, що будемо везти (на експорт – ІФ-У) приблизно 5 млн тонн на місяць. Однак у перші чотири місяці (маркетинговий рік у зерновому секторі починається в липні – ІФ-У) цього не сталося. Не змогли ми збільшити відвантаження через порти Дунаю, через які йшло 3,5-3,7 млн тонн щомісяця. З початком роботи зернового коридору в портах Великої Одеси видно потенціал. Тільки через порти Великої Одеси можна відправляти 3-4 млн тонн (зернових і олійних культур – ІФ-У) на місяць”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Сумарно через морський коридор і через західні кордони Україна зможе експортувати, за підрахунками президента УЗА, близько 6 млн тонн зерна щомісяця, що вже вдалося зробити в листопаді.
“Ми зможемо ще попрацювати, трохи збільшити (експорт – ІФ-У) і, думаю, технічно буде реально поставити на зовнішні ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур”, – зазначив Горбачов.
Він додав, що Україна виробить ще 10 млн тонн продуктів аграрної переробки, зокрема рослинних олій та шротів.
“Більшу частину зерна та виробленої продукції ми продамо. Для нас це більш ніж 50% валютної виручки країни, яка стабілізує гривню. Думаю, у держави великого вибору немає: або врожай згниє, або краще продати. Звичайно, краще продати”, – сказав президент УЗА і висловив упевненість, що трейдери впораються з цим завданням, якщо військові забезпечать безпеку судноплавства на нинішньому рівні.
Горбачов наголосив, що Україна 2023 року змогла зберегти свій статус житниці світу, оскільки аграрії виростили 81 млн тонн зернових та олійних культур за умови внутрішнього споживання у 23-24 млн тонн. Він акцентував увагу, що Україна виробляє в три-чотири рази більше сільгоспкультур і продуктів переробки, ніж сама споживає, тому агросектор однозначно орієнтований на експорт.
Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Україна готова включити Мозамбік до переліку країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи “Grain From Ukraine”, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі з главою МЗС Мозамбіку Веронікою Макамо.
“Під час мого першого візиту до Мозамбіку я зустрівся з міністром закордонних справ і співробітництва Веронікою Макамо. Ми домовилися вивести наші двосторонні відносини на новий рівень. Ми також включимо Мозамбік до гуманітарної програми президента Зеленського “Зерно з України”, – написав він у Twitter.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, візит Кулеби Кулеби до Мозамбіку включає три основні завдання.
“Перше: закласти політичний фундамент для розвитку взаємовигідних відносин країн. Друге: обговорити втілення “Формули миру” президента Володимира Зеленського. Третє: напрацювати перспективні напрямки економічного співробітництва”, – сказав Кулеба. Так, міністр запросив Мозамбік – особливо як країну, що нині посідає місце непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2023-2024 роках, – долучитися до реалізації “Формули миру”.
Своєю чергою, мозамбіцька сторона висловила солідарність з Україною на тлі розв’язаної Росією війни та підтримала пропозицію Кулеби провести під патронатом МЗС бізнес-форум за участю бізнесу обох країн.
“Це допоможе напрацювати спільні проєкти у сферах торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, інформаційних технологій, цифрової трансформації, фармацевтики”, – йдеться в повідомленні відомства.
Україна в січні експортувала “зерновим коридором” на 25% менше агропродукції, ніж у грудні, через навмисні дії інспекторів РФ із затримки суден у Босфорі, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) в неділю.
Згідно з інформацією відомства, у січні порти “Великої Одеси” обробили 77 суден і відправили 3 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, тоді як у грудні цей показник становив 97 суден і 3,7 млн тонн агропродукції відповідно.
Водночас у Міністерстві інфраструктури України зазначили, що критично низький показник виходу суден із портів (2,5 судна на добу) продовжує зберігатися. Для порівняння в жовтні цей показник становив – 5,7.
“У січні порти працювали лише на 30-40% потужності через дефіцит флоту під завантаження. Три судна на добу за запропонованих дев’яти проходять інспекцію в Босфорі та отримують дозвіл рухатися до українських портів за продовольством”, – додали в міністерстві.
За даними відомства, СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них.
“У січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173, ще 31 інспекція не була завершена через передчасне та самовільне закінчення робочого дня російськими інспекторами о 15 год. 30 хв. (регламентована робота до 17.30) або претензії до документів, які не мали перевірятися СКЦ”, – додали в міністерстві інфраструктури.
Крім того, гальмується і реєстрація суден для участі в ініціативі. За заявлених понад 80 суден представники країни-агресора без пояснення причин реєструють 2-3 судна на добу. Станом на 4 лютого 120 суден очікують на інспекцію в територіальних водах Туреччини (98 – вхід у порти під завантаження, 22 – з агропродукцією на вихід). Переважна більшість із них очікує кілька тижнів.
Загалом, за шість місяців роботи “зернового коридору” порти Великої Одеси відправили 691 судно з 19,7 млн тонн продовольства: порт “Чорноморськ” – 285 суден-7,3 млн тонн, порт “Одеса” – 215 суден-5,2 млн тонн і порт “Південний” – 191 судно з 6,6 млн тонн продовольства.
“Світ отримав 19,7 млн тонн продовольства, а має отримати понад 30 млн тонн за умови стабільного функціонування коридору”, – додали у відомстві.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору на 120 днів для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”. Після закінчення періоду його дії угоду було продовжено ще на 120 днів, починаючи з 19 листопада 2022 року.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 3 лютого експортувала 27,46 млн тонн зернових культур, зокрема 15,68 млн тонн кукурудзи (57,1% загального обсягу поставок), 9,84 млн тонн пшениці (35,8%) і 1,83 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 29,8% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 39,12 млн тонн. При цьому найвищий середньодобовий темп у цьому МР з найменшим відставанням від торішнього показника було досягнуто 9 січня (“мінус” 29,61%).
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 3 лютого поточного року Україна експортувала 15,68 млн тонн кукурудзи (-2,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 9,84 млн тонн пшениці (в 1,75 раза менше), 1,83 млн тонн ячменю (менше в 3 рази), 12,8 тис. тонн жита (менше в 12,3 раза) і 85 тис. тонн борошна (+33%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 483 тис. тонн зернових, зокрема 362 тис. тонн кукурудзи, 107 тис. тонн пшениці, 9 тис. тонн ячменю і 1,9 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 27 січня – 3 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 209,4 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу (зростання в 1,73 раза), за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, а за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
