Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році суттєво збільшила загальний експорт і продажі залізорудної сировина (ЗРС) – до понад 12 млн тонн та значно знизила собівартість продукції, зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков в інтерв’ю виданню “Форбс-Україна”.
“Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процес на використання власної сировини. І за більшістю показників, я маю на увазі саме технічних, технологічних, виробничих, ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років”, – констатував СЕО.
За його словами, основний мінус у відключення е/е і проблеми з її імпортом. Інша проблема: зростання тарифів на послуги природних монополістів, перш за все – збільшення тарифів на транспортування е/е, а також логістика. Крім того, наступ агресора в бік Покровська. Через це група була вимушена призупинили роботу шахти через неможливість забезпечити постачання е/е та безпекові фактори для співробітників.
“Ми готувались до цього і диверсифікували ланцюги постачання того ж самого вугілля – законтрактували наскільки могли від інших підприємств і відвантажили для потреб України з нашого підприємства в США. Ми точно не зупинимо металургійне виробництво через тимчасову зупинку шахти у Покровську. Але це матиме серйозний вплив на економіку компанії. Замість поставок найближчим логістичним шляхом, від Покровська до Запоріжжя і Кам’янського, тепер нам доведеться купувати вугілля по всьому світу, і логістична складова буде суттєво впливати на собівартість. Загалом, до 10% від вартості вугілля”, – сказав гендиректор.
Відповідаючи на питання з приводу економічної політики Дональда Трампа і очікувань щодо наслідків для світової економіки, Риженков пояснив, що “насправді невідомо, які ініціативи Дональда Трампа серйозні, а які працюють на підвищення ставок чи запрошення до діалогу”.
“Бачимо бурхливі дії, які піднімають хвилі у всій світовій економіці, валютах і так далі. Чим це все закінчиться? Коли така велика держава, як США, йде до протекціонізму, це серйозна проблема для світової економіки і, до речі, для самих США. Просто наслідки вони відчують пізніше – за три-чотири роки”, – прогнозує топ-менеджер.
У свою чергу він зазначив, що поставки “Метінвесту” до США незначні – навіть не у рамках похибки: “найбільша частка – чавун, який не підпадає під мито, і, думаю, це не зміниться – це сировина для американської економіки”.
Торкаючись питання про кадрові проблеми, СЕО повідомив, що зараз на підприємствах групи мобілізовано більш ніж 20% штату працівників, або 30% від військовозобовʼязаних. Риженков вважає, що потрібна нормальна, продумана система бронювання, яка дозволить працювати. Бронювання – це не пільга для бізнесу, як дехто каже, а невідʼємна складова збереження економічної основи обороноздатності держави. Якщо не буде працювати економіка, Україна програє війну, незважаючи на підтримку Заходу.
Стосовно експортної стратегії у порівнянні з періодом до повномасштабної війни, то вона сильно не змінилася.
“Є наші ключові ринки – Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є всі інші – так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно – не йдемо”, – констатував гендиректор.
Для залізорудної сировини ключові ринки групи – країни ЄС. І компанія їх збільшила, вийшла на Скандинавію, країни Північної Європи. Те, що ми не можемо продати в ЄС через обмежені обсяги споживання, йде у Південно-Східну Азію: Китай, Південну Корею і так далі, сказав керівник компанії.
“Основне, на чому сфокусувалися, – виготовлення залізорудної сировини з більшим вмістом заліза, яка зараз користується попитом. Уже освоїли її виробництво на спільному підприємстві – Південному ГЗК. До повноштабного вторгнення зробили це на нашому Центральному ГЗК”, – пояснив СЕО.
Стосовно прогнозу – які фактори найбільше впливатимуть на експорт у 2025 році і які потенційні критичні ризики – Риженков ділить їх на декілька блоків. Перший – збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. Для цього потрібно, щоб державні монополії не створювали додатковий тарифний тиск на працюючий бізнес.
Другий – збереження доступу до зовнішніх ринків (важливо зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією) та посилення санкцій проти ГМК РФ, яка продовжує продавати сляби і чавун до ЄС через позицію окремих країн.
Третій – послідовна екологічна та промислова політика держави з екомодернізації та декарбонізації. Україні через війну потрібна відстрочка по СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал.
“Якщо ж казати про нові виклики, то це доступ для фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. Але ці теми – післявоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир”, – вважає експерт.
Говорячи про енергонезалежність підприємств “Метінвесту”, СЕО уточнив, що у групи є власна генерація – близько 45-50 МВт, яка забезпечує найбільш критичні процеси – близько 10% споживання енергетики компанією. Будується ще 40 МВт газової генерації, які буде введено 2025 року, також встановлюються сонячні панелі.
Стосовно інвестицій, гендиректор підкреслив, що через безпекові ризики компанія не може інвестувати в Україну, як раніше. Були серйозні інвестплани в Маріуполі, Кривому Розі, Запоріжжі, Камʼянському. Тим не менш, у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув близько $670 млн на майданчиках групи в Україні. Це і OPEX, і CAPEX. Як тільки компанія зможе залучати фінансування, то будуть плани по великим проєктам.
У цьому році також багато планів, наприклад, за власні кошти робиться проєкт згущення хвостової пульпи на Північному ГЗК і ремонт доменної печі №9 на “Каметсталі”. Обсяг інвестицій тільки в ці проєкти в Україні близько $50 млн.
Інвестплани за кордоном – це найбільший проєкт на найближчі роки – будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Орієнтовна вартість спільного проєкту – EUR2,5 млрд.
Серед інших потенційних придбань – цікавить Східна, Південна Європа – регіони, де можна створити синергію з вже існуючими бізнес-процесами групи і українськими активами. Можливо, компанія візьме участь у конкурсі по продажу польського заводу Huta Chestochowa, який колись належав “Індустріальному Союзу Донбасу”.
“В Україні маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією одразу, як тільки війна закінчиться і Україна отримає гарантії безпеки”, – додав Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничорудні підприємства України в січні-листопаді поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 87,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 30 млн 250,394 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 55,8% – до $2 млрд 530,162 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (34,61% поставок у грошовому вираженні), Польщі (17,68%) і Словаччини (17,07%).
Україна за січень-листопад 2024 року імпортувала ЗРС на $409 тис. у сумарному обсязі 2,031 тис. тонн, тоді як у січні-листопаді 2023 року цієї сировини завезено 244 тонни на $131 тис. Імпорт цьогоріч здійснювався з Польщі (50,37%), Нідерландів (23,23%) і Норвегії (13,69%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
“Метінвест” – найбільший український гірничо-металургійний холдинг, у січні-вересні поточного року наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) на 63% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,239 млн тонн, окатків – на 15%, до 4,570 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 25% – до 3,220 млн тонн.
Згідно з операційним звітом материнської компанії Metinvest B.V. у понеділок, у березні-липні 2024 року в Україні тривали обмеження електропостачання через російські обстріли і високий попит на імпортну е/е. Із серпня ситуація стабілізувалася, але несприятлива кон’юнктура на ринку залізорудної продукції призвела до зниження рівня виробництва.
Гірничо-збагачувальні комбінати групи продовжували працювати з різним рівнем завантаженості, з огляду на доступність е/е, її вартість, ринкові ціни на залізорудну продукцію та інші фактори, для забезпечення ефективного виробництва. Як наслідок, у 3-му кварталі 2024 року виробництво загального залізорудного концентрату зменшилося на 17% проти попереднього кварталу – до 3,347 млн тонн; обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зменшився на 15% – до 3,231 млн тонн, зокрема виробництво ЗРК скоротилося на 16% – до 1,854 млн тонн, а обсяги випуску товарних окатків – на 14% до 1,377 млн тонн.
На тлі розблокування українських чорноморських портів із серпня-2023 і збільшення портфеля замовлень на окатки, за дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року виробництво загального ЗРК збільшилося на 63%, до 12,239 млн тонн. Водночас випуск товарної залізорудної продукції зріс на 84% – до 11,446 млн тонн, зокрема виробництво товарного ЗРК зросло в 3,1 раза – до 6,876 млн тонн, а товарних окатків – на 15%, до 4,570 млн тонн.
З лютого 2024 року російські війська зосередили свої зусилля на кількох фронтах, зокрема на покровському напрямку, розташованому поблизу розташування Покровської вугільної групи. Російські війська захопили низку міст і сіл у цьому регіоні та змістили лінію фронту. У цьому районі тривають інтенсивні бої та масовані обстріли. Менеджмент уважно стежить за ситуацією і вживає всіх можливих заходів для мінімізації будь-яких потенційних негативних наслідків для групи, наголошується в повідомленні.
У третьому кварталі-2024 виробництво вугільного концентрату групи збільшилося на 14% проти попереднього кварталу – до 1,135 млн тонн. Основним фактором було збільшення обсягів виробництва на 17% у Покровській вугільній групі – до 658 тис. тонн. Незважаючи на інтенсифікацію військових дій на Покровському напрямку, виробництво зросло через введення в експлуатацію додаткової лави, що підвищило продуктивність видобутку і поліпшило якісні характеристики українського коксівного вугілля.
Виробництво вугільного концентрату на United Coal Company (США) зросло на 9% проти попереднього кварталу та склало 477 тис. тонн внаслідок збільшення видобутку на деяких шахтах Affinity переважно на тлі зростання попиту на коксівне вугілля.
За 9 міс.-2024 виробництво вугільного концентрату групи скоротилося на 25% проти аналогічного періоду 2023 року – до 3,220 млн тонн, зокрема через зменшення обсягів виробництва в Покровській вугільній групі на 23%, до 1,860 млн тонн, переважно внаслідок оптимізації видобувних робіт через зміну гірничо-геологічних умов; на United Coal Company на 28% – до 1,360 млн тонн, у зв’язку з припиненням видобутку на шахтах Carter Roag та зменшенням видобутку на деяких шахтах Wellmore.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничорудні підприємства України в січні-квітні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11 млн 28,545 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 4,1 раза – до $2 млрд 409,852 млн.
При цьому за 3 міс.-2024 було експортовано 9 млн 4,370 тис. тонн ЗРС на суму $863,315 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (43,03% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,29%) і Польщі (13,67%).
В Україну за січень-квітень 2024 року було імпортовано ЗРС на $72 тис. у сумарному обсязі 252 тонни, тоді як у січні-квітні 2023 року ввезено на $41 тис. у сумарному обсязі 67 тонн. Імпорт здійснювався з Нідерландів (29,17%), Італії (25%) і Норвегії (18,06%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Гірничорудні підприємства України в січні-березні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9 млн 4,370 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,1 раза – до $863,315 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (43,02% поставок у грошовому виразі), Словаччини (17,02%) і Польщі (12,41%).
В Україну за три перші місяці 2024 року було імпортовано ЗРС на $67 тис. у сумарному обсязі 245 тонн, тоді як у січні-березні-2023 завезено на $22 тис. у сумарному обсязі 36 тонн. Імпорт здійснювався з Нідерландів (31,82%), Норвегії (19,70%) та Італії (18,18%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,64 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 664,230 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,34 раза – до $552,818 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого в Китай (40,32% поставок у грошовому виразі), Словаччину (17,22%) і Польщу (11,50%).
В Україну за два перші місяці 2024 року було імпортовано ЗРС на $29 тис. у сумарному обсязі 102 тонни, тоді як у січні-лютому-2023 року ввезено на $17 тис. в обсязі 28 тис. тонн. Імпорт у січні-лютому-2024 здійснювався з Норвегії (44,83%), Словаччини (27,59%) та Італії (27,59%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).