Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, Адріатичне море нагрівається не тільки біля поверхні — вчені зафіксували безпрецедентне підвищення температури в глибоких шарах Південної Адріатики, включаючи глибину близько 1000 метрів.
Дослідження міжнародної групи океанографів показало, що за останнє десятиліття температура придонних вод Південно-Адріатичної улоговини зросла на 0,8 °C. Одночасно істотно збільшилася солоність.
Для дослідження вчені об’єднали дані спостережень, які ведуться з 1957 року, вимірювання глибоководних станцій та дані 15 автономних буїв міжнародної системи Argo.
На тривалому часовому проміжку 1957–2024 років температура на глибині 1000 метрів підвищувалася в середньому на 0,088 °C за десятиліття.
Однак останніми роками цей процес різко прискорився.
За даними Argo, між окремими циклами оновлення глибинних вод темпи зростання температури на глибині 1000 метрів становили близько 0,40°C за десятиліття у 2012–2016 роках, 0,67 °C у 2018–2021 роках та 0,64 °C у 2022–2024 роках.
Ще один наочний показник масштабів змін — поширення теплої води вглиб. На початку 2010-х років ізотерма 14 °C знаходилася приблизно на глибині 100 метрів, а до 2024 року вода з такою температурою поширилася практично до дна Південно-Адріатичної улоговини.
Зміни фіксувалися навіть на глибині 1200 метрів. Під час оновлення глибинних вод у 2022 році температура там зросла приблизно на 0,4°C, водночас значно збільшилася солоність.
Дослідники називають те, що відбувається, безпрецедентним потеплінням та осолоненням глибинних вод Адріатики. Спостережувані зміни відбуваються значно швидше, ніж передбачали регіональні кліматичні моделі з високими викидами.
Південна Адріатика має особливе значення для всього моря. Тут розташована глибока улоговина, що сягає 1200 метрів, у якій формуються та перерозподіляються глибокі водні маси Адріатики.
Тому зміни, що відбуваються там, можуть впливати не лише на температуру води. Вчені попереджають про потенційні наслідки для морської біогеохімії, циркуляції води та живих організмів.
Для країн Адріатичного узбережжя, зокрема Чорногорії, Хорватії, Албанії та Італії, це означає, що кліматичні зміни моря вже не можна оцінювати лише за температурою води на пляжах влітку. Трансформація зачіпає практично всю товщу води і стає довгостроковою зміною самої морської системи.
Окреме дослідження температурних трендів Середземного моря також показало, що Південна Адріатика виділяється серед глибоководних районів. У шарі глибиною 700–2000 метрів у 2013–2020 роках тут фіксувалося потепління на 0,058 °C на рік — одне з найвираженіших у глибоких шарах Середземномор’я.
Джерело: Limnology and Oceanography Letters
