Державне підприємство «Ліси України» у 2026 році планує реалізувати понад 60 об’єктів з будівництва та реконструкції лісових доріг загальною протяжністю понад 200 км, повідомила прес-служба компанії.
«Стабільне виробництво в будь-який сезон забезпечують тільки дороги з твердим покриттям. Наш інвестплан спрямований на забезпечення енергонезалежності та безперебійних поставок деревини, особливо в періоди весняного бездоріжжя, яке зазвичай паралізує рух по ґрунтових дорогах», – написало держпідприємство на фейсбук-сторінці.
Згідно з планом, найбільша кількість об’єктів передбачена в Карпатському (19), Поліському (15) і Столичному (11) лісових офісах. Нове будівництво також заплановано в Північному, Подільському та Центральному регіонах. Проекти передбачають створення дорожнього полотна, облаштування проміжних складів для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції.
Як приклад економічного ефекту компанія навела Озернянське лісництво (Івано-Франківська обл.), де завдяки новій дорозі обсяг щорічної заготівлі зросте з 15 тис. куб. м до 17 тис. куб. м. У Жубровицькому лісництві (Житомирська обл.) будівництво дозволить залучити до господарської діяльності 1000 га Лісового фонду, які раніше були доступні тільки в період морозів або посухи.
Крім виробничих показників, проекти мають соціальне значення. Зокрема, в Любомльському районі на Волині нова дорога між селами Борове і Сокол скоротить шлях для місцевих жителів на 15 км, що істотно полегшить логістику і доступ до дров.
ПАТ «Укргазвидобування» (Київ) 19 лютого оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 849,3 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів – 27 лютого.
Переможцями аналогічного тендера роком раніше була СК «Гардіан».
ПрАТ «Волиньобленерго» 18 лютого оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 992,1 тис. грн проти очікуваної вартості 1,640 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» із пропозицією 1 млн грн, «Арсенал Страхування» – 1,081 млн грн, «Граве Україна» – 1,2 млн грн, «Країна» – 1,366 млн грн.
В Україні з 31 січня 2026 року змінено порядок допуску до господарської діяльності з ветеринарної практики: можливість роботи за декларативним принципом скасовано, натомість запроваджено обов’язкове ліцензування, повідомила Держпродспоживслужба.
“З 31 січня 2026 року можливість отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики шляхом подання декларації відсутня. Натепер усі суб’єкти господарювання у сфері ветеринарної практики повинні отримувати ліцензію”, – прокоментували у відомстві додаток до постанови Кабінету міністрів №314.
Суб’єкти господарювання, які раніше розпочали роботу за спрощеною процедурою на підставі декларації, мають пройти процес ліцензування протягом трьох місяців. Кінцевий термін подання документів до Держпродспоживслужби – до 30 квітня 2026 року.
Для суб’єктів, які вже звітують або планують подачу документів, передбачено два основні шляхи. Згідно з постановою Кабінету міністрів №795, документи можна подати в електронній формі через портал “Дія” в межах експериментального проекту щодо запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів. Також залишається можливість подання заяви у паперовій формі відповідно до ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету міністрів №896.
Держпродспоживслужба привернула увагу бізнесу до необхідності суворої відповідності матеріально-технічної бази та кваліфікації персоналу встановленим нормам. Перехід на ліцензійну модель передбачає ретельну перевірку документів, що підтверджують профільну освіту працівників і стан приміщень.
Оновлені правила спрямовані на адаптацію ветеринарного сектору до стандартів Європейського Союзу та забезпечення стабільного функціонування ринку ветеринарних послуг в умовах воєнного стану. Робота без ліцензії після завершення перехідного періоду 30 квітня буде вважатися незаконною.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” розпочав постачання прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно із пресрелізом у четвер, від початку 2026 року підприємство відвантажило 22 тис. тонн гарячекатаного прокату з конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Загалом цьогоріч на трубний завод планується постачити до 180 тис. тонн прокату.
“Запоріжстальський прокат затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі “Метінвест” та налагоджувати новий формат співпраці для посилення економічного партнерства між Україною та Європою”, – зазначив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнюється, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей широко затребуваний у трубній галузі завдяки своїм механічним властивостям, що забезпечують надійність і міцність готових виробів. Така продукція витримує значні навантаження, зокрема ударні, працює під тиском, добре зварюється та зберігає стабільні експлуатаційні характеристики.
“Прокат “Запоріжсталі” використовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам EN 10219 та EN 10217 та застосовуються в геотермальній інженерії, енергетиці, будівельній галузі, зокрема в системах пожежогасіння тощо. Труби зі сталі “Запоріжсталі” підтвердили повну відповідність високим вимогам під час випробувань, тож ми налагоджуємо довгострокову взаємовигідну співпрацю із запорізькими металургами”, – наголосив генеральний директор “Метінвест Тубулар Ясси” Космін Тома, якого цитує пресслужба компанії.
Найбільшими споживачами труб виробництва “Метінвест Тубулар Ясси” є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини та інших країн Європи.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році виробила 3,5 млн тонн чавуну, 3,2 млн тонн сталі та 2,8 млн тонн прокату.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
За рік авто з податком на розкіш поменшало утричі
504 транспортні засоби, що підпадають від “податок на розкіш”, привезли в країну торік за даними Міністерства внутрішніх справ. Це найнижчий показник за останні 5 років. 89% luxury транспорту становлять Porsche та Mercedes-Benz, а кожне друге таке авто — Porsche Taycan. Загалом на електрокари припадає 65% від усіх оподаткованих за розкіш автівок.
504 авто, які підпадають під “податок на розкіш”, було ввезено в Україну у 2025 році. Це у 3,2 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом це найнижчий показник за останні 5 років.
Кожен другий автомобіль у списку «розкішних» — Porsche Taycan: 232 авто. Загалом Porsche стали лідером luxury-сегменту із додатковим оподаткуванням: на авто цієї марки припадає 64% від загального обсягу. Ще чверть ринку зайняли Mercedes-Benz із 126 авто. На решту преміальних марок разом припадає 11% ринку: Audi, Rolls-Royce, Aston Martin, Lamborghini, Maserati тощо.
Варто зазначити, що, на противагу загальному імпорту, у преміум-сегменті господарюють електрокари: 65% імпортованих розкішних автівок. Ще 18% — гібриди з можливістю використання електрики разом із бензином або дизелем. А от чисто бензинові авто, лідери загального імпорту, опинились у хвості переліку із 17%. На дизель припадають лише символічні 0,4%.
Майже половину всіх розкішних авто зареєстровано у Києві та області: 236 автівок. Ще 52 авто на Львівщині, 49 на Одещині та 37 автівок на Дніпропетровщині.
Переважно, машини luxury-сегменту оформлені на людей — 82% або 413 автомобілів. На балансі бізнесу лише 18% таких авто.
Окремої уваги заслуговує ультра-преміум сегмент. Так, 21 Rolls-Royce був завезений в Україну торік. З них 15 — електрична модель Spectre, яка коштує близько 600 тис. доларів. Також у реєстрі є 7 Aston Martin і 2 Lamborghini.
Варто зазначити, що під “податок на розкіш” потрапляють авто, вартість яких перевищує 3,2 млн грн, а вік — менший за 5 років. Сума податку за одну таку автівку складає 25 тисяч грн на рік.
https://opendatabot.ua/analytics/luxury-car-fee-2025
