Український виробник вогнезахисних матеріалів ТОВ «Ковлар Груп» (Київ) розцінює інформаційну атаку на компанію як елемент недобросовісної конкуренції.
«На тлі гучних корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлями для енергетичного сектора України, та пропозицією ТОВ »Ковлар Груп” вогнезахисних матеріалів українського виробництва за цінами, в рази нижчими, ніж у переможців державних тендерів, ми розцінюємо такі дії як елемент дискредитації українського виробника і недобросовісної конкуренції”, – йдеться в заяві компанії, опублікованій на її сайті.
Компанія отримала журналістський запит (від 18.02.2026 року), зміст якого свідчить про спробу повторення інформаційної дискредитаційної кампанії, як влітку 2025 року.
У серпні 2024 року щодо «Ковлар Груп» була проведена масштабна інформаційна атака, що супроводжувалася замовними публікаціями однотипних матеріалів у ряді ЗМІ. Їх метою була дискредитація компанії в період її активної участі в державних тендерах із захисту об’єктів енергетичної інфраструктури.
Тоді компанія обрала правовий шлях захисту: звернулася до суду, Генеральної прокуратури України, Національної поліції, Міністерства юстиції та органів фінансового моніторингу. За результатами перевірок отримано офіційні підтвердження: компанія та її засновники здійснюють діяльність відповідно до законодавства України, не перебувають під санкціями і не мають жодних обмежень у господарській діяльності.
Наразі ТОВ «Ковлар Груп» продовжує роботу в штатному режимі, виконує контрактні зобов’язання та розвиває виробництво, і наголошує, що вся продукція під ТМ Ammokote виробляється відповідно до чинних нормативних документів, а технічна та дозвільна документація є чинною і відповідає нормативним вимогам.
“Компанія працює відкрито, професійно і в рамках чинного законодавства. Участь у державних тендерах здійснюється на конкурентних засадах. Підприємство є сумлінним платником податків і має високий рівень податкової дисципліни. Компанія вже довела безпідставність попередніх звинувачень у правовому полі, тому впевнені, що і цього разу правда буде на нашому боці«, – йдеться в заяві.
ТОВ »Ковлар Груп” засноване в 2015 році. Воно є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні.
За даними Оопендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн. Кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40% акцій), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%).
вогнезахисний матеріал, дискредитація, інформаційна атака, Калафат, Ковлар Груп, ОЗЕЙЧУК
Nova Post Europe у 2025 році збільшила вдвічі кількість відділень у 16 країнах Європи та довела її до 800, повідомив CEO Nova Post Europe Олександр Лисовець в інтерв’ю Forbes Ukraine.
“В певний момент зрозуміли, що замість гонитви за кількістю держав краще концентруватися на заглибленні у вже наявні ринки… Ми починали з копіювання української моделі, але досить швидко зрозуміли, що кожен ринок потребує власної логіки входу й масштабування”, – пояснив він зміну стратегії зростання.
За словами Лисовця, у 2025 році найбільше відділень було відкрито у Польщі – 32, в Молдові – 25, у Німеччині та Іспанії запрацювало по 24 відділень, а загальна кількість співробітників досягла 1,67 тис.
CEO уточнив, що більшість з 800 точок обслуговування є партнерськими відділеннями та PUDO (pick-up/drop-off) на базі партнерських бізнесів.
“Компанія активно зміщує фокус у бік партнерства: торік 90% нових точок обслуговування були партнерськими. Але у кожній країні ми дивимося на наявну інфраструктуру”, – зауважив Лисовець та навів приклад Польщі, де працює InPost із понад 25 000 поштоматів, тож немає сенсу будувати там свою мережу.
Він також повідомив, що Молдова – єдина країна у Європі, де стратегія передбачає побудову повноцінної власної інфраструктури, повторюючи модель ” Нової пошти ” в Україні. Зокрема, у 2025 році там було запущено повноцінну франшизу, в якій працює 21 партнерське відділення.
CEO Nova Post Europe наголосив, що у 2025 році в Молдові компанія зросла утричі. Станом на зараз інвестується EUR2 млн у новий сортувальний хаб, що буде у 5 разів більшим за попередній. Зокрема, цю суму планується спрямувати на розширення фізичної присутності, яка передбачатиме поміж іншим встановлення 150 поштоматів, відкриття 150 PUDO, шести власних відділень та 60 партнерських.
“Мета – забезпечити максимальне покриття та зручність для клієнтів”, – підкреслив в інтерв’ю Лисовець.
За його словами, за підсумками четвертого кварталу 2025 року Nova Post Europe вийшла на прибутковість у Польщі, Молдові, Чехії та Латвії.
Компанія, яка торік обробила 13 млн міжнародних відправлень, у 2026 році планує наростити цей обсяг на понад 30% і підтримувати такий темп до 2030 року. Як зазначив CEO, ці плани будуть підкріплені новим етапом європейської експансії із інвестиціями на понад $5 млн. Зокрема, передбачається запуск автоматизованої лінії в Чехії та власну ЦСС у Німеччині.
“У Польщі інвестуємо $1,8 млн у відкриття 300 партнерських мінівідділень, що дозволить швидко збільшити мережу, використовуючи вже наявну інфраструктуру наших партнерів для ефективного масштабування”, – додав Лисовець.
За його словами, сума інвестицій в Іспанію становитиме близько $0,64 млн, які буде спрямовано на відкриття 50 PUDO та 86 партнерських мінівідділень.
CEO також зазначив, що у середньому частка українців серед клієнтів Nova Post за кордоном становить близько 60%, але у Молдові вона менше за 1%.
У жовні 2025 року співзасновник компанії Володимир Поперешнюк повідомляв, що група компаній “Нова” (Nova), в яку входять лідер експрес-доставки “Нова пошта” та фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay), планує зрости в 4 рази за 5 років.
CEO Nova Post Europe у свою чергу зауважив, що зростання учетверо неможливе тільки в межах традиційної доставки, наявної клієнтської бази або без оновлення пакету послуг.
“Йдеться не лише про зростання наявних обсягів, а про розширення самого ринку для компанії через нові продукти, сервіси й сценарії використання. Бачимо величезний простір для масштабування там, де ми ще навіть не починали по-справжньому розгортати свій потенціал”, – наголосив Лисовець.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» проведе загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року в дистанційному форматі (опитування). Ключова тема голосування – узгодження значного правочину із зацікавленістю: продовження договірних відносин з оренди об’єктів газорозподільної системи з ТОВ «Газорозподільні мережі України». У повідомленні фігурує сума 208,98 млн грн (з ПДВ).
АТ «ОГРС «Івано-Франківськгаз» – оператор газорозподільних мереж в Івано-Франківській області, відповідає за розподіл газу та експлуатацію регіональної газової інфраструктури.
Румунія та американська компанія Critical Metals Corp домовилися про підготовку проєкту зі створення в Румунії потужностей з переробки рідкісноземельної сировини, яку планують поставляти з родовища Tanbreez у Гренландії.
Як повідомив міністр енергетики Румунії Богдан Іван в ефірі Antena 3, влада має намір до середини квітня визначити фінансову модель проєкту і перелік металів, які будуть перероблятися, після чого уряд має затвердити відповідний меморандум.
Ще в грудні 2025 року Critical Metals заявляла про плани створити спільне підприємство з румунською FPCU для будівництва підприємства з переробки рідкісноземельних мінералів із проєкту Tanbreez, водночас компанія має намір постачати до Румунії 50% концентрату на весь термін розроблення родовища. У компанії підкреслювали, що проєкт покликаний скоротити залежність Європи від китайських переробних потужностей.
АТ «Укрнафта» оголошує комерційну закупівлю послуг з автомобільних перевезень світлих нафтопродуктів для забезпечення комерційних потреб, повідомила компанія в п’ятницю.
«Закупівля відбудеться на майданчику Zakupivli.pro у два етапи. Пропозиції, надані іншим шляхом, не будуть розглядатися», – зазначили в «Укрнафті».
Як пояснили в компанії, «Укрнафта» приймає комерційні пропозиції з автомобільних перевезень світлих нафтопродуктів по території України у зв’язку з розширенням мережі та збільшенням реалізації.
«Чекаємо комерційні пропозиції до 1 березня 2026 року включно», – йдеться в повідомленні.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. На балансі підприємства знаходяться 1807 нафтових і 164 газових видобувних свердловин.
У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Всього оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», які реалізує юридичним та фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ прийняла рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз керує Міноборони.
Інвестиційна група Concorde Capital разом з партнерами офіційно запустила першу чергу проєкту Encraft, що представляє собою мережу об’єктів розподіленої генерації та систем зберігання енергії, повідомив засновник і власник Ігор Мазепа в п’ятницю.
” Вчора почав роботу перший газопоршень, всього їх вісім. Протягом двох тижнів всі вони почнуть генерацію”, – написав він на фейсбук-сторінці.
За словами Мазепи, перші 18,4 МВт газопоршневих електростанцій готові до комерційної роботи, електроенергія почне продаватися в мережу починаючи з п’ятниці 20 лютого.
«Інвестиції в першу чергу склали близько EUR15 млн, більшу частину з яких ми закрили власним капіталом Concorde, решта – кошти приватних інвесторів, які приєдналися до проекту», – зазначив засновник компанії.
Він додав, що розширення проекту триває, і до кінця 2026 року компанія планує запустити ще 60 МВт/240 МВт*год потужностей зберігання енергії по всій Україні.
«Дякуємо за довіру всім інвесторам, які приєдналися до нас, і запрошуємо нових інвесторів приєднатися до другої черги Encraft», – звернувся Мазепа до потенційних інвесторів.
Як повідомлялося, Concorde Capital наприкінці минулого року планував на початку 2026 року запустити 18,4 МВт газопоршневої генерації, яка на той момент перебувала на стадії будівництва.
На початку 2025 року Мазепа за допомогою чотирьох неназваних ним партнерів придбав систему зберігання енергії (energy storage) на 50 МВт за EUR32 млн і планував законтрактувати обладнання для газової електростанції на EUR30 млн для створення єдиного енергетичного комплексу.
