Держприкордонслужба повідомляє про обмеження руху з 5:00 18 лютого через пункти пропуску, розташовані на кордоні з Молдовою, у зв’язку зі складними погодними умовами.
«До уваги міжнародних перевізників! Рух через пункти пропуску, розташовані на кордоні з Молдовою, буде обмежено», – йдеться в повідомленні Держприкордонслужби в Telegram-каналі у вівторок.
Повідомляється, що тимчасове обмеження вводиться на автомобільній дорозі загального користування державного значення M-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест), км 11+920 – км 308+000 з 05:00 18 лютого 2026 року. Обмеження стосується вантажних автомобілів і транспортних засобів для пасажирських перевезень (автобуси, мікроавтобуси).
Причина обмежень руху – складні погодні умови, що створюють підвищену небезпеку для всіх учасників дорожнього руху, а також з метою своєчасної ліквідації наслідків негоди і недопущення виникнення аварійних ситуацій.
У зв’язку з чим рух в і з пунктів пропуску «Паланка-Маяки-Удобное», «Старокозачье», «Серпневое», «Малоярославец», «Лесное», «Рени», «Долинское», “Орловка”, «Виноградовка», «Табаки», «Нові Трояни» для зазначеної категорії транспортних засобів буде призупинено. Про це повідомлено молдовським колегам.
ТОВ KAZGELATIN має намір побудувати в Алма-Атинській області завод з виробництва желатину потужністю 10 тис. тонн на рік, повідомила прес-служба міністерства сільського господарства Казахстану.
«Проєкт передбачає будівництво в Алма-Атинській області заводу з виробництва харчового желатину та продукції глибокої переробки побічних продуктів тваринництва – шкур, кісток та іншої колагеновмісної сировини», – ідеться в повідомленні за підсумками зустрічі заступника міністра сільського господарства Єрмека Кенжеханули з представниками компанії.
Крім основної продукції, на заводі планується налагодити випуск колагенових компонентів, кормових білків і технічних жирів. Загальний обсяг інвестицій у проект оцінюють у 58 млрд тенге ($117,9 млн за поточним курсом).
“Наразі потреби внутрішнього ринку в харчовому желатині повністю покриваються за рахунок імпорту, незважаючи на наявність у країні достатньої сировинної бази. Казахстан має у своєму розпорядженні значні обсяги побічних продуктів тваринництва, які за належної переробки можуть стати джерелом продукції з високою доданою вартістю. Запуск виробництва дасть змогу скоротити імпортозалежність, підвищити рівень переробки сільгоспсировини і зміцнити продовольчу безпеку”, – зазначають у відомстві.
Окрему увагу було приділено створенню мережі заготівельних організацій у регіонах для приймання шкур і кісток сільськогосподарських тварин.
Як повідомлялося, у січні «дочка» турецького Iskefe Holding почала будувати в Алма-Аті завод із виробництва харчового желатину потужністю 7 тис. тонн на рік. Продукція цього підприємства буде використовуватися в харчовій, фармацевтичній і косметичній галузях.
За даними Мінсільгоспу Казахстану, у сфері переробки шкіряної сировини в країні працюють 11 підприємств, здатні щорічно переробляти 3,3 млн шкур ВРХ і 3,1 млн шкур дрібної рогатої худоби. Однак фактичний рівень переробки залишається низьким: 2024 року лише 5,9% сировини було спрямовано на переробку, 7,7% – експортовано, 86,4% залишилося незатребуваним.
У рамках комплексного плану з розвитку переробки сільгосппродукції на 2024-2028 роки передбачено створення понад 70 пунктів збору вовни та близько 200 пунктів збору шкур для формування стабільної сировинної бази для переробних підприємств, зазначають у відомстві.
Новим власником ПрАТ «Виробничо-торгова кондитерська фірма »Ласощі” (Івано-Франківськ) стала кіпрська компанія GDP Global Data Plus BI Ltd івано-франківського бізнесмена Романа Крицуна, яка сконцентрувала 99,502% акцій підприємства.
Згідно з повідомленням емітента в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), інформацію про придбання контрольного пакета акцій компанія отримала 13 лютого 2026 року.
GDP Global Data Plus BI Ltd, зокрема, викупила частки попередніх іноземних акціонерів – швейцарської Hosta International AG і польської Wawel S.A. Загальна кількість придбаних акцій склала 1 620 991 шт. (99,502% статутного капіталу). Найвища ціна, за якою покупець придбавав акції ПрАТ «ВТКФ »Ласощі” протягом 12 місяців, що передували дню придбання такого пакета акцій, включно з днем придбання, становила EUR0,64335 за одну акцію. До цієї угоди новий власник та афілійовані з ним особи акціями підприємства не володіли.
На тлі зміни власника акціонери компанії на загальних зборах 18 березня 2026 року, які відбудуться дистанційно, планують розглянути питання щодо повного оновлення складу наглядової ради, зокрема буде припинено повноваження чинних членів наглядової ради – представників іноземних акціонерів Лаури Опферкух, Крістофа Кенлайна та Веслава Латалі. На їхні місця строком на три роки пропонується обрати Романа Крицуна, Марію Домчак та Миколу Яцківа як представників нового акціонера – компанії GDP Global Data Plus BI Ltd.
Згідно з порядком денним, акціонери також розглянуть зміну видів діяльності компанії, доповнивши їх КВЕДами у сфері девелопменту: організація будівництва, зведення житлових і нежитлових будівель, а також надання в оренду та експлуатацію нерухомого майна.
Крім того, їм пропонують затвердити результати діяльності за 2025 рік і покрити отримані збитки за рахунок власного капіталу. Акціонери також мають намір попередньо погодити вчинення значних правочинів сукупною граничною вартістю 100 млн грн строком на один рік.
ПрАТ «ВТКФ »Ласощі” (Івано-Франківськ) засновано 1997 року на базі потужностей місцевої кондитерської фабрики, яка працювала з 1912 року. Спеціалізується на виробництві цукерок, карамелі, вафель і кондитерської глазурі (ТМ «Ласощі»).
За даними YouControl, виручка підприємства 2023 року становила 47 тис. грн, 2024-го – 11,9 тис. грн. При цьому чистий прибуток за підсумками 2024 року задекларовано на рівні 3,3 млн грн. Активи компанії станом на початок 2026 року оцінюють у 7,7 млн грн, зобов’язання – приблизно 40 млн грн.
Основними акціонерами підприємства до угоди були німецька Hosta International AG (51%) і польська Wawel S.A. (48,5%). Кінцевий бенефіціар – Лаура Сільвія Опферкух (Німеччина).
GDP Global Data Plus BI Ltd (Кіпр) зареєстрована 8 червня 2024 року в Нікосії як приватне товариство з обмеженою відповідальністю. Директорами компанії є Роман Крицун і Ренос Пасіас, секретарем – фірма Vpserve Nominees Ltd.
Роман Крицун – івано-франківський підприємець, бенефіціар ПрАТ «Івано-Франківська харчова фабрика» та керівник ТОВ «Ксенія» (кондитерське виробництво). Спеціалізується на управлінні активами в харчовій промисловості, оптовій торгівлі та девелопменті.
Генеральний директор Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) П’єр Крехенбюль прибув до України і проведе наступні кілька днів у Львові та Києві.
Як повідомили в прес-службі МКЧХ, Крехенбюль проведе зустрічі з органами влади України та Українським Червоним Хрестом.
“Пан Крехенбюль відвідує Україну в одну з найсуворіших зим останніх років, коли об’єкти критичної інфраструктури по всій країні зазнають масштабних пошкоджень через удари. Для багатьох людей по всій Україні наслідки цих ударів для систем електро- і теплопостачання є надзвичайно важкими. Пан Крехенбюль проведе зустрічі з працівниками, які залучені до постійної підтримки, яку надає МКЧХ, зокрема прифронтовим громадам”, – йдеться в повідомленні.
Під час свого візиту Крехенбюль також зустрінеться з родинами тих, хто зник безвісти, вважається або підтверджено загиблим у бою чи полоненим, щоб вислухати ці родини та надати їм можливість поставити запитання.
Разом з главою делегації в Україні Хуаном Педро Шерером він зустрінеться з медичним персоналом і пацієнтами в двох установах, які підтримує МКЧХ: Опіковому центрі Київської міської клінічної лікарні №2 і відділенні реабілітації Київської обласної клінічної лікарні. Крім того, Крехенбюль відвідає Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих у с. Циблі Київської області, який також отримує підтримку МКЧХ.
З лютого 2022 року МКЧХ збільшив обсяг своєї діяльності. Протягом зимового сезону 2025-2026 рр. до цієї допомоги увійшли: Грошова допомога, яку отримали понад 18 000 жителів прифронтових районів, на придбання предметів першої необхідності перед початком зими; Підтримка роботи критичної теплоінфраструктури, зокрема Миколаївської та Херсонської ТЕЦ, КП «Теплокомуненерго» в Чернігові, а також комунальних підприємств з теплопостачання в Зеленодольську Дніпропетровської області, які забезпечують теплом близько 435 000 осіб; 35 постачальникам життєво необхідних послуг, включаючи 10 лікарень, було передано 2 635 тонн паливних брикетів для забезпечення теплопостачання протягом зими.
МКЧХ здійснює діяльність в Україні з 2014 року, і в даний час по всій країні працюють понад 750 його співробітників.
У Греції з 1 квітня 2026 року оренду житла та комерційної нерухомості потрібно буде оплачувати тільки через банківський переказ на рахунок орендодавця. Захід закріплений змінами, які переносять дату запуску обов’язкових безготівкових платежів за оренду на квітень 2026 року і посилюють контроль за декларуванням доходів від оренди.
Згідно з роз’ясненнями грецьких ЗМІ та нормами, на які вони посилаються, платіж повинен надходити на IBAN, оформлений на власника і задекларований в податковій службі AADE. Платежі на рахунки третіх осіб (родичів, юристів, довірених осіб, керуючих компаній) не будуть визнаватися для податкових цілей, а при спільній власності кожному співвласнику потрібно буде вказати свій IBAN для коректного розподілу доходу.
За недотримання правил передбачені фінансові наслідки для всіх сторін угоди. Власники втрачають стандартне податкове вирахування 5% з доходу від оренди; орендарі позбавляються права на житлові виплати, включаючи щорічну компенсацію оренди до 800 євро; бізнес не зможе враховувати оренду як витрати, якщо платить поза банківською системою (як приклад наводиться ризик втрати 8 400 євро відрахуваних витрат на рік при оренді 700 євро на місяць).
Влада пов’язує нововведення із завданням зіставляти задекларовані орендні доходи з банківськими операціями та скоротити частку «сірих» розрахунків на ринку оренди, при цьому AADE повинна налаштувати збір даних від провайдерів платіжних послуг для контролю дотримання режиму.
Україна в 2025 році різко скоротила експорт титановмісних руд і концентрату: за даними Державної митної служби, поставки впали на 96,2% в натуральному вираженні, до 277 тонн, а виручка знизилася на 95,7% – до $496 тис.
Найбільш показово змінилася географія: ключовим покупцем за вартістю став Узбекистан з часткою 35,61% (приблизно $176,6 тис.), практично на одному рівні йшла Туреччина – 35,01% (близько $173,6 тис.), далі Єгипет – 29,38% (близько $145,7 тис.). Для порівняння, в 2024 році основним ринком залишалася Туреччина, тоді як частка Узбекистану в публічній статистиці не виділялася як ключова.
Імпорт титановмісної руди в Україну в 2025 році був невеликим – 78 тонн на $118 тис., майже повністю з Китаю (близько $116 тис.) і в невеликій частині з Казахстану (близько $2 тис.).
Паралельно з титановою позицією Україна зберігала експорт по групі критичних руд і концентратів – ніобієвих, танталових, ванадієвих і цирконієвих: за 2025 рік було вивезено 2,466 тис. тонн на $3,954 млн. Головними ринками стали Іспанія (48,90%, близько $1,93 млн), Німеччина (24,53%, близько $0,97 млн) та Італія (17,19%, близько $0,68 млн). При цьому імпорт цієї групи в Україну склав 469 тонн на $1,194 млн, причому домінувала Іспанія (72,86%).
Окрема особливість статистики – фактор конфіденційності та експортного контролю. Низка профільних публікацій і сама митниця раніше вказували, що частина операцій з титановою сировиною може відображатися в більш агрегованих категоріях через обмеження на товари військового та подвійного призначення, тому публічні дані за кодом 2614 не завжди збігаються з галузевими оцінками.
Вже на початку 2026 року тенденція збереглася: у січні Україна, згідно з наведеними даними ДМС, не експортувала і не імпортувала титановмісну руду і концентрат, а також не експортувала ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві руди (при цьому був невеликий імпорт цієї групи).
