Віково-статева піраміда населення України на 2024 рік (тис. Осіб)
Open4Business.com.ua
Україна у січні 2026 року скоротила експорт яловичини та великої рогатої худоби (ВРХ) на тлі сезонного затишшя, подорожчання логістики та зниження попиту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Державної митної служби.
У галузевому об`єднанні зазначили, що експорт ВРХ живою вагою у січні становив близько 958 тонн, що на 36% менше порівняно з груднем 2025 року і на 33% — проти січня 2025-го. Валютний виторг в цьому сегменті впав до $1,82 млн, що на 46% менше за показник грудня 2025 року.
Експорт свіжої або охолодженої яловичини в січні цього року скоротився на 32% порівняно з груднем — до 292 тонн, проте суттєво перевищує обсяг січня минулого року, коли він становив 21 тонну. Виторг за цей товар у звітному періоді становив $2,22 млн.
Натуральні обсяги експорту мороженої яловичини становили 966 тонн, що на 34% менше порівняно з груднем і на 31% — проти січня 2025 року. Грошова виручка становила майже $4,62 млн.
“Скорочення експорту в січні ймовірно пов’язано з посиленням обстрілів портової інфраструктури, що призвело до подорожчання логістики через страхування ризиків та зміну маршрутів. Крім того, на ринку спостерігалося традиційне для початку року зниження попиту після активних закупівель наприкінці 2025-го”, — зазначив аналітик асоціації Георгій Кухіашвілі, слова якого наведено в повідомленні.
За даними АВМ, імпорт яловичини також продемонстрував падіння. Зокрема, закупівлі охолодженого м’яса скоротилися до 6 тонн (-54% проти попереднього місяця), мороженого — до 81 тонни (-18%).
Зовнішньоторговельне сальдо у січні 2026 року залишилося позитивним і становило $7,82 млн, резюмували в АВМ.
Зростання витрат на сировину та енергоресурси призвело до подорожчання хліба та борошна в Україні в середньому на 40% за останні два роки, повідомляє спілка “Борошномели України”.
Згідно з аналітичним звітом об’єднання, оприлюдненим на ресурсі “АПК-Інформ”, динаміка зростання цін була стабільно високою: у 2024 році хліб подорожчав на 20-22%, а в 2025-му — ще на 19-23%. Аналогічне зростання на 40% за дворічний період зафіксовано і на пшеничне борошно.
За даними асоціації, ціна на хліб пшеничний вищого ґатунку за рік зросла на 44% — до 63,5 грн/кг, на житній хліб — на 45%, до 50,6 грн/кг, на батон — на 34%, до 30,9 грн/кг.
“Наразі реальні ціни продажу борошна нижчі за декларативні на 10-15% і практично зрівнялися з собівартістю. При середній вартості пшениці 2 класу 10 300 грн/тонна та витратах на переробку не нижче 2500 грн/тонна рентабельність у 3% є для борошномелів великим досягненням”, — зазначається у звіті.
Експерти зазначають, що на відміну від хлібопеків, які можуть компенсувати низьку прибутковість соціальних сортів за рахунок преміальної та дрібноштучної продукції, борошномели позбавлені такої можливості через малі обсяги продажів фасованого борошна.
При цьому “Борошномели України” відзначили ріст тренду в Україні на домашнє випікання хліба.
“Населення дедалі активніше використовує домашнє приготування хліба. Це значно дешевше, смачніше та входить у моду”, – зазначили в галузевому об`єднанні і додали, що преміальний хліб під ТМ “Цар хліб” і ТМ “Кулиничі”, який відзначається чудовими смаковими якостями, коштує понад 100 грн за 1 кг і є недоступним продуктом для багатьох жителів України.
Експорт борошна з України за підсумками 2025 року скоротився до 66,8 тис. тонн, що стало мінімальним значенням із 2006 року, йдеться у звіті спілки “Борошномели України”, оприлюдненому виданням “АПК-Інформ”.
Згідно з наведеними даними, цей показник на 36,6% нижчий за рівень довоєнного 2021 року (105,3 тис. тонн) та на 15,3% поступається обсягам 2022 року (78,9 тис. тонн).
“Війна практично перекрила можливість нашим борошномелам додатково заробляти на міжнародному ринку. Проблеми з логістикою призвели до того, що ми втратили практично всі звичні ринки. Залишилася тільки Молдова і з’явилася можливість експорту до Євросоюзу, куди йде більше половини всього обсягу”, — зазначається в документі.
В асоціації підкреслили, що наразі поставки здійснюються винятково залізничним і автомобільним транспортом. При цьому експерти наголосили: до відкриття українських портів можливості конкурувати на світовому ринку з іншими експортерами не буде, як і надії на зростання обсягів зовнішньої торгівлі.
За даними “Борошномелів України”, зафіксований обсяг експорту борошна в 66,8 тис. тонн є найнижчим показником з 2006 року, коли на зовнішні ринки було поставлено всього близько 10,5 тис. тонн цієї продукції.
Уряд Швеції оголосив про завершення періоду «громадянства з мінімальними умовами» і підготував пакет змін, який підвищує вимоги до претендентів на шведський паспорт.
Згідно з повідомленням уряду, базовий термін проживання для подання на громадянство планується збільшити з п’яти до восьми років. Також пропонується ввести більш жорсткі вимоги до «способу життя», вимогу самозабезпечення, знання шведської мови та основ устрою суспільства, а також скоротити застосування повідомного порядку, щоб більше заявників підпадали під нові умови.
У частині фінансового критерію уряд прямо вказує орієнтир – вимогу самозабезпечення на рівні приблизно 20 тис. шведських крон на місяць. Основна частина змін, за планом, повинна вступити в силу 6 червня 2026 року, при цьому окремі елементи, пов’язані з мовними тестами, можуть вводитися пізніше.
За даними Статистичного управління Швеції (SCB), у 2024 році в країні проживало 2 200 238 осіб, народжених за межами Швеції – близько 20% населення.
Якщо говорити про структуру новоприбулих, то в 2024 році до Швеції іммігрували 116 197 осіб. Найбільшою групою стали вихідці з України – 28 065 осіб, далі в статистиці виділяється «Швеція» (рееміграція, тобто повернення тих, хто раніше виїхав) – 11 907. Серед найбільш помітних груп також фігурують Індія (5 801), Німеччина (3 647), Китай (3 558), Сирія (2 985), Польща (2 844), Пакистан (2 477), Туреччина (2 107), Іран (1 972), а також Росія (1 721) та Ірак (1 500).
У Veteran Hub у Києві відбувся передпоказ ізраїльського серіалу “Хатуфім” (“Військовополонені”) в межах культурного проєкту, ініційованого Посольством Держави Ізраїль в Україні, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Для ізраїльських митців війна – це не абстрактна тема, а особистий досвід. Навіть під час війни ми не припиняли культурний обмін ні на мить: посольство й надалі організовує події, щоб показувати ізраїльську культуру в різних її аспектах. Сьогодні говоримо про ізраїльські серіали – вони відомі в усьому світі; багато хто знає і “Хатуфім”, і “Фауду”. Ми будемо й надалі розповідати про ізраїльську культуру та продовжимо працювати з Україною в цьому напрямі”, – сказав надзвичайний і повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський, наголосивши, що ці теми нині особливо відгукуються українському суспільству.
Як пояснили організатори, подію провели, щоб на прикладі серіалу почати розмову про те, як люди повертаються з полону, як адаптуються до мирного життя та з якими труднощами стикаються їхні родини. Учасники дискусії підкреслили, що для України ця тема сьогодні важлива не лише як культурна, а й як суспільна.Кадр із першої серії
“Хатуфім” – це драматичний серіал про військових, які повертаються додому після тривалого полону, і про те, як змінюються вони самі, їхні близькі та стосунки з суспільством. Проєкт здобув широку міжнародну увагу та став основою для подальших адаптацій на інших ринках.Також серіал має міжнародне визнання: The New York Times назвала “Хатуфім” найкращим іноземним телесеріалом десятиліття.
За словами Бродського, посольство розглядає культурні події як частину діалогу між Україною та Ізраїлем і надалі продовжуватиме ініціативи, що знайомлять українську аудиторію з ізраїльською культурою в різних її проявах.
https://interfax.com.ua/news/culture/1145052.html
