Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
Робоча група при Міноборони Фінляндії в кінці січня 2026 року запропонувала змінити механізм експропріації (примусового викупу) нерухомості в цілях національної безпеки і передати повноваження з видачі дозволів на таку експропріацію виключно Міністерству оборони. У релізі уряду зазначається, що чинний порядок було складно застосовувати, оскільки дозволи формально знаходяться в зоні відповідальності різних відомств.
Серед пропозицій робочої групи – розширення можливостей швидкого реагування в термінових випадках, включаючи більш раннє введення заборони на дії з об’єктом, тимчасове прийняття нерухомості у володіння, а також уніфікацію підходу до компенсацій при експропріації і планування фінансування таких процедур в бюджеті.
Контекстом для таких кроків залишаються побоювання фінської влади щодо ризиків «ворожої впливу» через угоди з нерухомістю. Раніше уряд і Міноборони послідовно посилювали правила для покупців з країн поза ЄС і ЄЕЗ, а також просували обмеження, фактично спрямовані насамперед на громадян РФ. У квітні 2025 року парламент Фінляндії схвалив закон, який обмежує купівлю нерухомості громадянами країн, що ведуть «агресивну війну», при цьому в публічному полі він трактувався як заборона для росіян, які не є постійними резидентами.
Міністр оборони Антті Хяккянен раніше заявляв, що в питаннях контролю за нерухомістю Фінляндія в 2000-х роках приймала «занадто наївні рішення» і тепер «системно виправляє виявлені проблеми».
Таким чином, на даний момент мова йде не про оголошену кампанію «масового вилучення» власності у громадян усіх країн поза ЄС, а про посилення правових інструментів держави для втручання у випадки, коли конкретні об’єкти нерухомості розглядаються як потенційна загроза національній безпеці, а також про продовження лінії на обмеження нових угод для окремих категорій іноземних покупців.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні 2026 року скоротився майже на 23% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $98,6 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, це також на 17,7% менше за показник грудня-2025.
Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За минулий місяць її ввезено звідти на $86,5 млн (87,7% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $116,1 млн (90,8%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Японії (на $5,3 млн) та Туреччини (на $1,2 млн), тоді як в 2025році імпорт з Туреччини становив $4,5 млн, а замикали трійку США ($1,75 млн).
За даними Держмитслужби, Україна у січні-2026 експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $3,3 млн (у січні-2025 – на $2,05 млн), переважно постачала їх до Польщі, Німеччини та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2025 році зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
З початку минулого року обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували позаминулорічні, зокрема, у січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався.
Водночас Україна у січні-2026 знизила ввезення свинцю та виробів із нього в 5,2 раза — до $112 тис. (у грудні — $478 тис.).
Експорт свинцю та виробів із нього — на 63,8%, до $1,053 тис. (у грудні — $466 тис.).
Водночас країна у 2025 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 3,3 раза — до $7,801 млн.
Експорт свинцю та виробів із нього знизився на 17,8% — до $9,377 млн.
Водночас країна у 2024 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 2,4 раза — до $2,391 млн.
Експорт свинцю та виробів із нього знизився на 22,9% — до $11,401 млн.
В 2023 році порівняно з попереднім в Україну завезено менше свинцю та виробів із нього — $989 тис. (-65,2%).
Експорт свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% — до $14,778 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні 2026 року становив майже $274 млн, що на 18% менше за показник січня 2025 року (майже $334 млн).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, порівняно з груднем-2025 імпорт легкових авто скоротився у 2,4 раза.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за січень увійшли Японія, США та Німеччина, тоді як за попередній рік це були ці ж країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія. Зокрема, у січні-2026 поставки авто з Японії збільшились на 38% –до $57,6 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів зросла до 21% з 12,5%.
Зі США в Україну ввезено автомобілів на $54,5 (на 12,8% менше), а з Німеччини на $45 млн (на 39,6% менше).
З інших країн весь імпорт легкових авто за січень становив $116,8 млн проти $155,1 млн у січні торік.
Водночас за минулий місяць Україна майже не експортувала такі транспортні засоби, тоді як у січні-2025 поставки сумарно на $1,09 млн були до ОАЕ (90,5%), Німеччини та Молдови.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні поточного року частка легкових авто становила 4,1% проти 6,02% у січні-2025.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року, до трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів.
Асоціація «Укрцемент» виступає за ширше застосування цементобетонних технологій у дорожньому будівництві в Україні та закликає громади готувати типові рішення і пакет нормативних документів для швидкого відновлення зруйнованих ділянок, повідомила асоціація за підсумками науково-практичного семінару “Цементобетонні дороги: технології, стандарти, перспективи«, який відбувся 11 лютого в Києві.
Виконавчий директор асоціації »Укрцемент” Людмила Крипка у своїй доповіді акцентувала на можливості цементної галузі повністю забезпечити внутрішній ринок цементом. Вона також підкреслила перехід до євростандартів у продукті та регулюванні, зокрема ГОСТУ EN 197-1 і вимогах до декларацій та відповідальності учасників ланцюжка поставок будівельної продукції.
За даними «Укрцементу», в умовах відновлення інфраструктури бетонні технології можуть бути практичним інструментом для громад як для будівництва окремих ділянок, так і для ремонту доріг, а завдання найближчого часу – розробити типові проекти, матеріали і технології, які дозволяють виконувати відновлювальні роботи в багатьох випадках без залучення великих дорожніх компаній.
«Найважчі часи – це часи змін. Важливо використовувати ці зміни на користь розвитку країни», – підкреслила Крипка, наголосивши на важливості впровадження кращих практик з використанням вітчизняних будівельних матеріалів, які створюють додану вартість для економіки.
Як зазначили в асоціації, розвиток цементобетонних доріг має стратегічне значення і може стати одним із драйверів відновлення країни та формування стійкої інфраструктури європейського рівня.
