Експорт борошна з України за підсумками 2025 року скоротився до 66,8 тис. тонн, що стало мінімальним значенням із 2006 року, йдеться у звіті спілки “Борошномели України”, оприлюдненому виданням “АПК-Інформ”.
Згідно з наведеними даними, цей показник на 36,6% нижчий за рівень довоєнного 2021 року (105,3 тис. тонн) та на 15,3% поступається обсягам 2022 року (78,9 тис. тонн).
“Війна практично перекрила можливість нашим борошномелам додатково заробляти на міжнародному ринку. Проблеми з логістикою призвели до того, що ми втратили практично всі звичні ринки. Залишилася тільки Молдова і з’явилася можливість експорту до Євросоюзу, куди йде більше половини всього обсягу”, — зазначається в документі.
В асоціації підкреслили, що наразі поставки здійснюються винятково залізничним і автомобільним транспортом. При цьому експерти наголосили: до відкриття українських портів можливості конкурувати на світовому ринку з іншими експортерами не буде, як і надії на зростання обсягів зовнішньої торгівлі.
За даними “Борошномелів України”, зафіксований обсяг експорту борошна в 66,8 тис. тонн є найнижчим показником з 2006 року, коли на зовнішні ринки було поставлено всього близько 10,5 тис. тонн цієї продукції.
Уряд Швеції оголосив про завершення періоду «громадянства з мінімальними умовами» і підготував пакет змін, який підвищує вимоги до претендентів на шведський паспорт.
Згідно з повідомленням уряду, базовий термін проживання для подання на громадянство планується збільшити з п’яти до восьми років. Також пропонується ввести більш жорсткі вимоги до «способу життя», вимогу самозабезпечення, знання шведської мови та основ устрою суспільства, а також скоротити застосування повідомного порядку, щоб більше заявників підпадали під нові умови.
У частині фінансового критерію уряд прямо вказує орієнтир – вимогу самозабезпечення на рівні приблизно 20 тис. шведських крон на місяць. Основна частина змін, за планом, повинна вступити в силу 6 червня 2026 року, при цьому окремі елементи, пов’язані з мовними тестами, можуть вводитися пізніше.
За даними Статистичного управління Швеції (SCB), у 2024 році в країні проживало 2 200 238 осіб, народжених за межами Швеції – близько 20% населення.
Якщо говорити про структуру новоприбулих, то в 2024 році до Швеції іммігрували 116 197 осіб. Найбільшою групою стали вихідці з України – 28 065 осіб, далі в статистиці виділяється «Швеція» (рееміграція, тобто повернення тих, хто раніше виїхав) – 11 907. Серед найбільш помітних груп також фігурують Індія (5 801), Німеччина (3 647), Китай (3 558), Сирія (2 985), Польща (2 844), Пакистан (2 477), Туреччина (2 107), Іран (1 972), а також Росія (1 721) та Ірак (1 500).
У Veteran Hub у Києві відбувся передпоказ ізраїльського серіалу “Хатуфім” (“Військовополонені”) в межах культурного проєкту, ініційованого Посольством Держави Ізраїль в Україні, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Для ізраїльських митців війна – це не абстрактна тема, а особистий досвід. Навіть під час війни ми не припиняли культурний обмін ні на мить: посольство й надалі організовує події, щоб показувати ізраїльську культуру в різних її аспектах. Сьогодні говоримо про ізраїльські серіали – вони відомі в усьому світі; багато хто знає і “Хатуфім”, і “Фауду”. Ми будемо й надалі розповідати про ізраїльську культуру та продовжимо працювати з Україною в цьому напрямі”, – сказав надзвичайний і повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський, наголосивши, що ці теми нині особливо відгукуються українському суспільству.
Як пояснили організатори, подію провели, щоб на прикладі серіалу почати розмову про те, як люди повертаються з полону, як адаптуються до мирного життя та з якими труднощами стикаються їхні родини. Учасники дискусії підкреслили, що для України ця тема сьогодні важлива не лише як культурна, а й як суспільна.Кадр із першої серії
“Хатуфім” – це драматичний серіал про військових, які повертаються додому після тривалого полону, і про те, як змінюються вони самі, їхні близькі та стосунки з суспільством. Проєкт здобув широку міжнародну увагу та став основою для подальших адаптацій на інших ринках.Також серіал має міжнародне визнання: The New York Times назвала “Хатуфім” найкращим іноземним телесеріалом десятиліття.
За словами Бродського, посольство розглядає культурні події як частину діалогу між Україною та Ізраїлем і надалі продовжуватиме ініціативи, що знайомлять українську аудиторію з ізраїльською культурою в різних її проявах.
https://interfax.com.ua/news/culture/1145052.html
Національний банк України (НБУ) минулого тижня зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $68,8 млн, або на 8,7%, – до $725,5 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зменшилося до $95,8 млн з $110,0 млн за аналогічний період тиждень тому та сумарно за цей період становило $383,1 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо також зменшилось до $28,7 млн з $36,9 млн на позатому тижні, і всі дні купівля готівкової валюти перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 43,0487 грн/$1, за два дні послабився до 43,0904 грн/$1 й завершив тиждень на рівні 42,9930 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень також не зазнав суттєвих змін: станом на 12 лютого курс купівлі складав біля 42,79 грн/$1, а продажу – близько 43,19 грн/$1.
Аналітики “КИТ Group” (ТОВ “Ліберті-Фінанс”), яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну, зазначили, що у першій половині лютого суттєвих стресів на валютному ринку не спостерігалося, тоді як гривня незначно девальвувала до долара: офіційний курс з початку місяця змінився з 42,84 грн/$1 до 43,03 грн/$1 наприкінці другого тижня лютого. На їхню думку, помірній динаміці сприяли інтервенції НБУ: з початку січня регулятор продав на ринку понад $4,33 млрд.
За оцінкою експертів, на міжнародному ринку підтримку долару надають збереження ФРС базової ставки без змін та відносно сильні дані ринку праці США, тоді як для пари EUR/USD у першій половині лютого характерним було незначне зміцнення долара до рівня 1,1874.
На внутрішньому ринку у першій половині лютого спред у касах банків та обмінниках становив 0,5–0,6 грн/$1.
Згідно з прогнозом “КИТ Group”, у найближчі один-два тижні базовий діапазон курсу гривні становитиме 43,3–43,8 грн/$1 із можливими коливаннями в бік послаблення, тоді як у середньостроковій перспективі двох-трьох місяців курс очікується в межах 43,50–44,60 грн/$1. На курс у найближчі місяці, за їхньою оцінкою, впливатимуть попит на валюту на міжбанку, ситуація в енергетиці та на фронті, а також новини щодо міжнародної підтримки.
“Довгостроково (6+ місяців): очікується плавна девальвація гривні щодо долара, а також регулярна та масштабна підтримка ринку валютними інтервенціями НБУ. Орієнтир на перше півріччя 2026 року – 43,5–44,95 грн/$”, – зазначають у КИТ Group.
Українські сировари продовжують втрачати частку ринку через конкуренцію з імпортною продукцією з ЄС, попри тенденцію до скорочення обсягів зовнішніх закупівель, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
Згідно з повідомленням, виробники звертаються до держави з проханням про підтримку, зокрема через розширення програм кешбеку на вітчизняні сири та перегляд податкового навантаження. Проте експерти оцінюють шанси на суттєві зміни в податковій політиці або запровадження імпортних бар’єрів як низькі.
Більш ефективним кроком аналітики називають врегулювання взаємин із торговельними мережами для зниження значних ритейлерських націнок, що впливають на кінцеву вартість продукції.
За даними агентства, імпорт сирів зараз демонструє тенденцію до скорочення як у місячному, так і в річному вимірі, що пов’язано з підвищенням цін у Європі та валютними коливаннями. Очікується, що обсяги зовнішніх закупівель і надалі не зростатимуть.
“Попри складну ринкову кон’юнктуру, українські виробники не поспішають знижувати базові ціни. Ймовірно, вони побоюються, що торговельні мережі не відреагують належним чином на здешевлення або що в майбутньому буде складно повернутися до попереднього рівня цін. Водночас при закупівлі великих партій продукції покупці вже можуть розраховувати на суттєві знижки”, – резюмували в “Інфагро”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, придбав 10 легких тракторів вартістю близько 16 млн грн для потреб тваринницького напряму, повідомила пресслужба компанії у понеділок.
Згідно з повідомленням, техніка використовуватиметься переважно у процесах годівлі, прибирання та логістики на виробничих майданчиках для підвищення ритмічності процесів і зниження собівартості виробництва молока.
“Очікуємо, що оновлення техніки дозволить підвищити операційну дисципліну та забезпечити більш прогнозований і стабільний виробничий результат”, — зазначив директор департаменту тваринництва “Астарти” Ярослава Кушніра.
В агрохолдингу нагадали, що загалом протягом 2025 року “Астарта” спрямувала близько $22 млн на оновлення технічного парку в ключових виробничих напрямах у межах комплексної програми модернізації та переходу до енергоефективних рішень.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за підсумками 2025 року скоротила загальну виручку від реалізації ключових категорій товарів на 15,6% порівняно з 2024 роком – до 21,05 млрд грн, при цьому фізичні обсяги реалізації основної продукції впали на 23,5% – до 1,21 млн тонн.
