Європейські лідери та промислові кола рішуче відреагували на заяву президента США Дональда Трампа про введення з 1 серпня 30% тарифів на імпорт товарів з ЄС, що стало значним посиленням порівняно з чинним базовим збором у 10%, повідомляє Euractiv.
За інформацією видання, рішення викликало обурення серед лідерів країн-членів ЄС, які закликають до негайної і жорсткої відповіді з боку Брюсселя. Європейські дипломати проведуть екстрену зустріч у неділю для обговорення заходів
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге назвав дії Вашингтона «зухвалими і ляпасом» і заявив, що контрзаходи повинні вступити в силу вже в понеділок.
Президент Франції Еммануель Макрон закликав Єврокомісію рішуче захищати інтереси ЄС, якщо домовленості не буде досягнуто до 1 серпня.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку, а прем’єр Італії Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Угорщина розкритикувала Єврокомісію, заявивши, що тарифи слід було знизити після повернення Трампа.
«Тим часом представники європейської промисловості попереджають про серйозні наслідки нових мит. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа »тривожним дзвінком” і закликала до швидкого знаходження рішення, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже знизився до найнижчого рівня з березня 2022 року”, – зазначено в повідомленні.
Особливо страждає харчова промисловість, зокрема виноробний сектор. Італійська виноробна асоціація UIV заявила, що нові тарифи можуть спричинити ембарго на 80% італійського винного експорту до США. «Це – найтемніша сторінка у відносинах між двома історичними союзниками», – заявив президент UIV Ламберто Фрескобальді.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та віцепрем’єр-міністр — міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підписали грантову угоду на EUR6 млн безповоротної допомоги на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
“Це рішення дозволить підвищити ефективність агровиробництва на півдні України, стабілізувати водопостачання та зменшити втрати ресурсів у посушливих районах”, – зазначив міністр віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві додали, що міністри підписали ще низку угод, які стосуються фінансування ключових напрямів відновлення: аграрної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини, медичних закладів, житлових програм, а також забезпечення доступу України до фінансових механізмів Італії.
Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-червні 2025 року зріс у 2,6 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $494,2 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну – за цей період її ввезено на $407,5 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $103,9 млн (53,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $28,8 млн) та Туреччини (на $15,3 млн), тоді як в січні-червні-2024 імпорт з Туреччини складав $38,4 млн, з Чехії – $7,2 млн. Зокрема, у червні імпорт цього обладнання збільшився у 3,6 раза порівняно з аналогічним місяцем торік, та майже вдвічі до травня цього року – до $103,4 млн.
Водночас, Україна за перше півріччя поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $13,7 мн проти $8,6 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки.
Як зазначається у пресрелізі банку в п’ятницю, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: перший транш на EUR35 млн буде надано з моменту підписання, другий на EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Згідно з релізом, підтримувана кредитом стратегія розвитку “Нової пошти” включає вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу, а також декарбонізацію та ширший доступ для жінок.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
Фінансування ЄБРР має гарантію перших збитків, що покриває 15% суми кредиту ЄБРР, яка надається Європейським Союзом (ЄС) в рамках Ukraine Investment Framework для розвитку муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR). Очікується також, що буде надано інвестиційний грант у розмірі до EUR1,5 млн для підтримки програм декарбонізації та відновлення людського капіталу, що підтримуються Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – ЄБРР та Спеціальним фондом реагування на кризи (CRSF).
Як йдеться у релізі, у 2024 році “Нова Пошта” встановила новий рекорд, доставивши 429 млн відправлень – на 16% більше, ніж у 2023 році, а значне зростання попиту, у свою чергу, створило потребу в подальшому розширенні.
“Нова пошта” є основною операційною дочірньою компанією ГК Nova, яка належить двом українським бізнесменам – В’ячеславу Климову та Володимиру Поперешнюку. Вона керує мережею з понад 39 тис. пунктів обслуговування та має близько 33 тис. співробітників в Україні, щомісяця обслуговуючи понад 11 млн клієнтів.
ЄБРР успішно співпрацює з “Новою Поштою” з 2018 року, за цей час профінансував чотири проекти “Нової пошти”.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Міністри закордонних справ України та Італії – Андрій Сибіга та Антоніо Таяні – підписали Декларацію про наміри в межах Талліннського механізму на полях Конференції з питань відновлення України URC2025 у Римі, повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ України.
“Документ засвідчує незмінну підтримку Італії у зміцненні цивільної кіберстійкості України та у сприянні повоєнному відновленню нашої держави. Він також передбачає наміри сторін щодо поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки, цифрової трансформації та реалізації довгострокових ініціатив і проєктів у рамках Талліннського механізму”, – вказується у повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що з цією метою Італія задекларувала виділення 1 млн євро на фінансування відповідних проєктів.
Українські підприємства у січні-червні поточного року збільшили споживання металопрокату на 11,65% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 938,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 716,7 тис. тонн, або 36,97% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за шість місяців 2025 року метпідприємства виробили 3,070 млн тонн металопрокату (97,8% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,848 млн тонн, або 60,2%. У січні-червні 2024 року частка експорту становила 63,6% (1,996 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,140 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-червні 2025 року становить 30,90%, що значно нижче за показник січня-червня 2024 року (45,39%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-червні-2025 помітно перевищує показник січня-червня 2024року (46,81% та 41,73% відповідно). Частка сортового прокату також значно вища за показник січня-травня 2024 року (22,29% у 2025 році проти 12,88% у 2024 році).
Структура імпорту у січні-червні 2025 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (77,31% та 20,96% відповідно); в січні-червні 2024 року, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,06% та 18,30%).
“За шість місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 1938,7 тис. тонн металопрокату, з яких 716,7 тис. тонн, або 36,97% припадає на імпорт. В січні-червні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 1736,4 тис. тонн, з яких 592,4 тис. тонн, або 34,12% імпортовано. Таким чином, у січні-червні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-червня 2024 року на 11,65%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 2,85%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за шість місяців 2025 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (83,1%), іншої Європи (7,5%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 року перше місце обіймають інші країни Європи (57,4%), на другому ЄС-27 (23,3% ), на третьому – країни Азії (18,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
