Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні, після двох років роботи в Литві та відкриття понад 650 точок сервісу в країні відкрила новий сортувальний хаб у Каунасі, йдеться у пресрелізі в понеділок.
“Каунас – це один з ключових логістичних вузлів у ЄС. Вигідне розташування міста на перетині головних транспортних коридорів дозволяє нам будувати ефективні маршрути як для внутрішніх, так і для міжнародних перевезень”, — наводяться у релізі слова CEO Nova Post у Литві Світлани Книжки.
Зазначається, що хаб щодня обробляє понад 1000 відправлень, працює 24/7 та забезпечує доставку по всій Литві, а також в Україну чи інші країни Європейського Союзу. Його запуск дав можливість пришвидшити доставку в Латвію на один день, в Естонію – на два дні.
На території логістичного хабу також розташовано вантажне відділення “Нової пошти”, де можна відправити та отримати документи, посилки й вантажі до 1000 кг.
“Цього року ми плануємо також запустити фулфілмент на базі хабу в Каунасі. Це відкриє нові можливості для наших бізнес-клієнтів: вони зможуть зберігати товари, оперативно обробляти замовлення і швидко доставляти їх як по Литві, так і по Європі, зокрема й в Україну”, – повідомила Книжка.
Вона додала, що компанія також активно працює над інтеграцією з платформами на кшталт Kamenskaya Ink, Multiparcel, Swotzy.
Як повідомлялося, консолідований дохід групи компаній NOVA, до якої входять материнська компанія ТОВ “Нова пошта” та її дочірні підприємства, зокрема “НоваПей”, NovaPay PL, “НП Діджитал”, NOVA Digital Sp. z o.o. (Польща ), “Нова-Енерджi”, “Новобокс”, “Нова Плейс”, “Нова Пост Європа”, дочірні підприємства в Литві, Молдові, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Естонії, Латвії, Чехії, Канаді, Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Бельгії, Іспанії, Нідерландах, в 2024 році зріс на 24% – до 54,2 млрд грн. Консолідований прибуток скоротився на 10,8% – до 3,81 млрд грн.
В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Первинні реєстрації нових і уживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у травні 2025 року зросли на 62% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 210 од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
У порівнянні з квітнем поточного року попит не змінився.
За даними асоціації, частка нової техніки у цьому обсязі становила 43%, тоді як торік була 37%.
Найчастіше серед нових автобусів у минулому місяці, як і торік, вперше реєстрували автобуси Аtaman виробництва заводу “Черкаський автобус” – 27 од. (торік – 22 од.), на другому місці Ford з 22 автобусами (у травні-2024 марка також займала друге місце, але з сімома машинами), третім став вітчизняний Еталон – 13 од. (шість одиниці).
За даними “УкрАвтопрому”, серед вживаних автобусів частіше за все реєструвались Mercedes-Benz – 41 од., Volkswagen – 17 од. та MAN – 13 од.
Всього за січень-травень автобусний парк України поповнили 1030 автобусів (+41% до аналогічного періоду 2024р.), з них нових – 459 од. (+11%); вживаних – 571 од. (+81%).
Як повідомлялось з посланням на дані “УкрАвтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових і уживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема, нових на 24% – до 1,296 тис., уживаних на 12%, до 945 од.
Гормональний фон впливає на загальне самопочуття, настрій, рівень енергії та жіноче здоров’я. Скористайтеся можливістю перевірити основні показники гормонального балансу в ADONIS за спеціальною ціною – 3 844 грн (замість 5 100 грн)!
Учасниками акції є досвідчені акушери-гінекологи:
Щоб отримати послугу за акційною ціною, повідомте про це оператору контакт-центру або адміністратору під час запису на прийом.
Запис за телефоном: 0 800 707 707
ADONIS – якісна медицина для дорослих та дітей.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. В її мережу входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Для підготовки теплової генерації до літніх піків споживання та наступного опалювального сезону, з початку 2025 року шахтарі “ДТЕК Енерго” ввели у роботу сім нових вугільних лав, дві з них – у травні, повідомляється у пресрелізі операційного холдингу.
“Влітку та підчас опалювальних сезонів навантаження на теплову генерацію традиційно зростає, тому підтримуємо відповідний ритм роботи. Видобуток палива для теплової генерації потребує детального планування та послідовності у кожному етапі. У тому числі, у запуску нових вугільних лав”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Минулого року інвестиції компанії в український вуглевидобуток склали близько 7,5 млрд грн, всього з 2022 по 2024 роки – 18 млрд грн.
Як пояснили у “ДТЕК Енерго”, кошти були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Дефіцит жита у сезоні-2025/2026 буде 100%, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба, заявив в інтерв`ю “Інтерфакс-Україна” директор Спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Із упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні-2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтийським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії”, – сказав він.
За словами очільника галузевої асоціації, причиною дефіциту жита є небажання сільгоспвиробників сіяти культуру, оскільки її врожайність на третину нижча, ніж у пшениці – до 40 ц/га проти 60 ц/га відповідно.
Крім того, раніше весь дефіцит покривався з Білорусі, що й призвело до скорочення обсягів виробництва жита в Україні – аграріям було складно конкурувати з поставками з Білорусі. Водночас жито не належить до числа популярних експортних культур. Попит на жито є лише на внутрішньому ринку.
Рибчинський привернув увагу, що наразі ціна на жито більше, ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 тонна жита коштувала 6-7 тис. грн, то станом на травень 2025 року – 12-14 тис. грн.
Відповідаючи на запитання чи призведе дефіцит жита до подорожчання житнього хлібу, експерт наголосив, що однозначно подорожчає.
“Наразі ціна українського житнього борошна – 18 тис. грн за тонну, з імпортної сировини – близько 20 тис. грн, тоді як торік у травні житнє борошно коштувало 10 тис. грн. Це не просто буде зростання ціни на житній хліб – багато виробників хлібобулочних виробів просто припинять його випікати”, – наголосив він.
Очільник спілки “Борошномели України” прогнозує, що 2025/2026 маркетинговий рік Україна проживе із дефіцитом жита і купуватиме його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. Це зробить жито цікавим для українських аграріїв. Відтак у 2026/2027 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку.
