Мережа клінік ADONIS з початку року розширила перелік медичних послуг до 80 напрямів, очоливши рейтинг Ukrainian Business Award ТОП-10 приватних клінік за кількістю медичних напрямів.
Як повідомила компанія у пререлізі в 2024 році мережа мала 78 медичних напрямів. Серед напрямів, за якими працює ADONIS, зокрема, гінекологія, репродуктологія, педіатрія, хірургія, ендокринологія, неврологія та інші.
Крім того, в 2025 році ADONIS займає друге місце в ТОП-10 приватних клінік за знанням бренду онлайн (брендовані пошукові запити) “Це показник цифрової впізнаваності — скільки людей свідомо шукають назву клініки в інтернеті. У 2024 році ми посідали четверте місце у цій категорії, тож за рік піднялись на дві позиції вгору, що свідчить про зростання популярності та довіри до бренду ADONIS”, – повідомила клініка.
ADONIS також зайняв четверте місце у загальнонаціональному рейтингу приватних клінік, в той час, як у 2024 році мережа також посідала четверту позицію, але у межах міста Києва.
Мережа клінік також отримала 8 з 10 балів за якість обслуговування, зручність цифрових сервісів, швидку комунікацію з пацієнтами та загальний рівень сервісу. У 2024 році цей показник становив 7 балів.
“Підвищення на один бал — свідчення того, що впроваджені зміни та системне вдосконалення сервісу були помітні для пацієнтів і позитивно вплинули на їхній досвід”, – підкреслили у клініці.
ADONIS у 2025 році отримав 86% позитивних відгуків у Google, в той час, як в 2024 році цей показник становив приблизно 83%.
Крім того, ADONIS в 2025 році отримав 3 з 4 балів за рівень представленості у соціальних мережах.
“Цей показник залишився незмінним порівняно з 2024 роком, що свідчить про стабільну активність у цифровому середовищі. Завдяки регулярному контенту та системній роботі з онлайн-аудиторією клініка продовжує утримувати довіру пацієнтів на популярних платформа”, – підкреслили у медичній мережі.
ADONIS також отримав найвищу оцінку 5 із 5 балів від експертного журі від усіх трьох незалежних членів журі Ukrainian Business Award, в 2024 році середній бал становив 4,9.
“Цей результат підкреслює зростання довіри до бренду, послідовність у розвитку та високий рівень професіоналізму, який визнають провідні галузеві експерти”, – повідомили у мережі.
В ADONIS підкреслили, що мережа “не зупиняється на досягнутому, щороку підтверджує свою репутацію стабільного та професійного медичного бренду”.
“Щиро тішимося результатами, які стали можливими завдяки злагодженій роботі всієї команди медичної групи компаній ADONIS — людям, які люблять свою справу та щодня працюють з душею”, — підкреслили в ADONIS.
14 липня ціна біткоїна вперше в історії перевищила позначку у $120 000, досягнувши піку $122 571. Після цього котирування стабілізувалися біля рівня $121 950. За добу зростання становило близько 2–3%, а з початку року — майже 29%. Аналітики пояснюють динаміку масованим припливом капіталу у біржові фонди на базі біткоїна (BTC-ETF) — понад $1 мільярд щодня — та сприятливими очікуваннями щодо регулювання. Йдеться про активні дебати навколо законопроєкту Genius Act та обговорення в рамках Crypto Week.
Інституційні гравці, включно з такими гігантами, як BlackRock і Bitwise, демонструють небачену активність: за період із січня по липень чистий приплив коштів у криптовалютні продукти перевищив $14,4 мільярда. Біткоїн дедалі частіше трактується як цифровий аналог золота — «запас прочності» в умовах фінансової волатильності. Технічний аналіз вказує на потенціал зростання до рівня $125 000–131 000 у найближчі тижні. За стабільного тренду ціна може досягнути $200–250 тисяч до кінця року.
Не відстає і ефіріум. ETH оновив п’ятимісячний максимум, піднявшись до рівня $3 060. Відкритий інтерес за ф’ючерсами на ефіріум сягнув $14,25 мільярда, а обсяги ETF-припливів перевищили $1 мільярд. Прогностичні моделі, побудовані на основі ШІ, бачать ETH у діапазоні $3 000–3 200 протягом липня.
На ринку альткоїнів також спостерігається позитивна динаміка. XRP піднявся вище $2,80 — це приріст у 6–7% за тиждень. Технічна картина демонструє прорив із формації «падаючого клина», що відкриває шлях до $3, а можливо й до $4,35 уже в липні. Solana торгується на рівнях $160–167, з потенціалом до $186–200, тоді як Cardano (ADA) перебуває поблизу позначки $0,725 і демонструє висхідний тренд до $0,77. Серед інвесторів зростає інтерес до таких активів, як CELO і DOGE, а також до нових стейкінг-ETF — зокрема на базі Solana.
Загальна капіталізація крипторинку наближається до $3,8 трильйона. Незважаючи на геополітичну нестабільність, ринок демонструє чітко виражений бичачий тренд. Цифрові ініціативи центральних банків, включно з пілотами цифрових валют (CBDC) в Австралії, створюють сприятливий фон для подальшого зростання криптоактивів. На цьому тлі біткоїн дедалі активніше закріплює статус резервного активу, що підштовхує великі інститути та компанії виводити значні суми з традиційних активів на користь цифрових.
“Укрзалізниця” оголошує аукціони з продажу щебеню, перші аукціони на 72,5 тис. тонн щебеню відбудуться 24-25 липня на майданчику “Prozorro Продажі” , повідомляє пресслужба компанії.
У релізі уточнюється, що продаж щебеню став можливим завдяки рішенню Кабінету міністрів, який спростив процедуру розпорядження майном для “Укрзалізниці” та надав дозвіл на його продаж.
Компанія вже провела зустріч з бізнесом, щоб обговорити актуальні питання ринку щебеневої продукції та перспективи продажу через електронні аукціони.
Вони проходитимуть за принципом англійського аукціону, і “Укрзалізниця” очікує на активну конкуренцію серед учасників.
У майбутньому планується продаж майже 1,3 млн тонн щебеню через окремі лоти.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні-червні 2025 року зібрала страхові премії на суму 560,9 млн грн, що на 32% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється на сайті страховика.
Премії за договорами КАСКО за цей період сягнули 380,4 млн грн, що на 44,9 млн грн, або на 13,4%, перевищило показник січня-червня 2024 року, за ОСЦПВ – 167,7 млн грн (+90,6%), за іншими видами страхування – 12,7 млн грн.
Компанія повідомляє, у січні-червні 2025 року загальний обсяг страхових відшкодувань за страховими випадками склав 223 млн грн. В тому числі виплати клієнтам з КАСКО – 176,3 млн грн, постраждалим з ОСЦПВ – 43,3 млн грн.
Як повідомлялось, станом на 31 березня 2025 активи СК “Експрес Страхування” становили 940,6 млн грн, що на 149,1 млн грн перевищує аналогічний показник 2024 року, їх доля в грошових коштах склала 89%, що забезпечує оперативну здатність компанії виплачувати компенсації за страховими випадками.
СК “Експрес Страхування” заснована в 2008 році входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій в СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК “Експрес Страхування” є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Українські виробники протягом 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортували 66,7 тис. тонн пшеничного борошна, що на 27,9% менше порівняно з попереднім сезоном, коли цей показник становив 92,5 тис. тонн, повідомила асоціація «Мукомоли України».
Галузева асоціація зазначила, що близько 46% обсягу експорту в сезоні-2024/2025 було здійснено до країн ЄС. До п’ятірки країн-імпортерів української борошна увійшли Молдова (20,3 тис. тонн), Чехія (15,3 тис. тонн), Палестина (10,8 тис. тонн), Франція (3,0 тис. тонн) та Іспанія (2,9 тис. тонн).
Експорт інших видів борошна в сезоні-2024/2025 склав 4,6 тис. тонн (у 2023/24 МР – 5,4 тис. тонн). Частка країн ЄС за обсягами експорту склала 14% (27% у 2023/2024 МР). П’ятірка країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна, склали Молдова (3,2 тис. тонн), Ізраїль (0,5 тис. тонн), Хорватія (0,2 тис. тонн), Болгарія та Іспанія (по 0,1 тис. тонн).
IMPORTER, MOLDOVA, БОРОШНО, ИСПАНИЯ, Палестина, ФРАНЦІЯ, ЧЕХИЯ
Понад 30 мільярдів гривень вклали українці в землю за чотири роки від моменту відкриття ринку сільськогосподарських земель за даними Держгеокадастру. Попри коронакризу та війну середня ціна гектара зросла на 60%. Наразі за один гектар, в середньому, сплачують 60,7 тисячі грн. На 13% зросла кількість угод за 4 роки. Нині найдорожча земля наразі на Івано-Франківщині, Львівщині та Київщині.
339 644 угоди купівлі-продажу землі було укладено з моменту відкриття земельного ринку в Україні у липні 2021 року. Загалом продали понад 636 тис. га на 30,4 млрд грн. При цьому середня вартість одного гектара зросла на 60% — до 60,7 тисячі грн за гектар станом на червень 2025 року.
Слідкуємо за динамікою на сторінці про Ринок землі в Україні.
Перші місяці після відкриття ринку були досить активними. Так, у липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня ціна за гектар сягала 95,7 тис. грн. Поволі ажіотаж спадав: угод більшало, а середня ціна падала. Так, вже у грудні 2021 року гектар коштував 33,7 тис. грн.
З початком повномасштабної війни ринок практично зупинився, лише у травні 2022 року уклали 323 угоди. Відновлення почалося влітку, але обсяги залишалися низькими: до 4,6 тис. угод на місяць. Це було утричі менше, ніж наприкінці 2021-го.
Протягом 2023 року ринок поступово стабілізувався: щомісяця укладали від 4 до 7 тис. угод. При цьому зростала і ціна: з 39 тис. грн/га на початку року до 42 тис. грн/га наприкінці року.
На початку 2024 року ринок землі став доступним також й для компаній — ринок пожвавішав, втім очікуваного сплеску не сталося. Ймовірно, це пов’язано з обмеженнями для компаній з іноземними власниками на операції з українською землею. Так, до прикладу, з топ-10 компаній в агросфері згідно з Індексом Опендатабота 2025, у половини є іноземне коріння. Вже з березня кількість угод перевищувала 9 тис. на місяць, а загальна щомісячна вартість угод — понад 1 млрд грн. Ціна за гектар у 2024 році коливалась у межах 43–52 тис. грн.
Якщо порівняти перше півріччя 2025 року та перший період функціонування ринку землі (липень-грудень 2021-го), то кількість угод зросла на 13%, водночас сума угод — майже втричі (з 2.85 млрд грн до 8.22 млрд грн).
Нині найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Наслідують Львівщина із 118,3 тис. грн/га, Київщина — 89, 4 тис. грн/га, Тернопільщина — 86,9 тис. грн/га. Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га.
Найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область — 38,3 тис. грн/га, Херсонщина — 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина — 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина — 41,6 тис. грн/га та Одещина — 41,8 тис. грн/га.
Цьогоріч найактивніше купують землі на Полтавщині (5,4 тисячі угод), Вінниччині (5,4 тис.) та Київщині (4,7 тисячі).
https://opendatabot.ua/analytics/land-2025
