ПрАТ «Національна енергетична компанія (НЕК) »Укренерго” 8 липня оголосило тендер на послуги добровільного медичного страхування працівників.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 88,013 млн грн. Заявки на участь приймаються до 16 липня. Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше було СД «ТАС». Цінова пропозиція компанії становила тоді 58,793 млн грн проти майже такої ж очікуваної вартості. «Укренерго» експлуатує магістральні та міждержавні лінії електропередачі, а також здійснює централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, знаходиться в підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
ПАТ “Укрнафта” реалізує шість проєктів газопоршневих та газотурбінних установок на 420 МВт систему і планує побудувати систему CCHP (Combined Cooling, Heating, and Power, тобто виробництво е/е, тепла та холоду з одного джерела – ІФ-У) на 250 МВт, повідомив т.в.о. директора компанії Юрій Ткачук.
“Наш портфель становить 420 МВт генеруючої потужності. Це шість великих проєктів, які поєднують газопоршневі та газотурбінні технології. І ми побудуємо великий проект CCHP на 250 МВт. Усі активи, які ми прагнемо встановити, будуть встановлені у 2026 році”, – сказав Ткачук під час панельної дискусії щодо інвестування в енергетичну стійкість та відновлення України в рамках URC-2025 в Римі у середу, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна” з місця події.
За його словами, усі потужності є відновлюваними, і вони встановлюються в центральній, східній та західній частині України, а е/е буде вироблятися з використанням попутного газу при видобутку.
“Таким чином, ми підтримуватимемо нашу енергетичну систему через ці проєкти”, – зазначив Ткачук.
Він додав, що після передачі у 2022 році “Укрнафти” державі, “ми почали розвивати нову її історію”.
Як наголосив Ткачук, “Укрнафта” на сьогодні забезпечує 99% поставок нафтопродуктів Міністерству оборони, і попри це запустила новий напрямок, а саме виробництво електроенергії, що є дуже важливим в умовах значної руйнації РФ енергетичних потужностей.
“Завдяки міжнародним фінансовим установам, державам Норвегія, Швеція, Німеччина, нашій державі та уряду, ми розпочали проєкт розподіленої генерації електроенергії”, – підкреслив глава “Укрнафти”.
Україна в рамках реалізації проєкту ARISE отримала третій транш допомоги — понад 1 млрд грн, які будуть спрямовані на підтримку українських малих виробників і фермерських господарств, повідомив міністр аграрної політики та продовольства в Telegram.
Міністр зазначив, що наразі тривають виплати за трьома напрямками: субсидія на гектар оброблюваної землі, дотація за утримання корів, а також за утримання кіз та овець. Виплати здійснює Укрдержфонд. Міністерство аграрної політики та продовольства планує завершити їх до кінця липня.
Отримати допомогу можуть виробники, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, вчасно подали заявку з дотриманням усіх вимог, не отримували таку допомогу торік, включені до затверджених переліків отримувачів.
Українські металургійні підприємства у січні–червні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 5,8% порівняно з аналогічним періодом торік — до 3,669 млн тонн, повідомляє “Укрметалургпром”.
У червні було виплавлено 661,9 тис. тонн чавуну, що більше за показник травня — 644,7 тис. тонн.
У 2024 році випуск чавуну в Україні зріс на 18,1% — до 7,090 млн тонн, після падіння у 2023 році до 6,003 млн тонн і провального 2022 року, коли виробництво скоротилося на майже 70%.
Українські металургійні підприємства у січні–червні 2025 року знизили виробництво загального прокату на 2,2% порівняно з аналогічним періодом торік — до 3,070 млн тонн.
Виплавка сталі за цей період зменшилася ще суттєвіше — на 4,9%, до 3,683 млн тонн, свідчать оперативні дані об’єднання “Укрметалургпром”.
У червні металурги виробили 563 тис. тонн прокату (у травні — 524,9 тис. тонн) і 621,4 тис. тонн сталі (у травні — 635,8 тис. тонн), що свідчить про невеликі коливання з місяця в місяць.
Для порівняння: у 2024 році виробництво прокату в Україні зросло на 15,8% — до 6,222 млн тонн, а сталі — на 21,6%, до 7,575 млн тонн.
Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Києві двох громадян Китайської Народної Республіки, які намагалися нелегально вивезти до Китаю секретну документацію щодо українського ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун».
«Це унікальне озброєння Сил оборони України, яке призначене для вогневого ураження всіх видів бойових і десантних кораблів. Нагадаємо, що саме з “Нептуна” був знищений флагман чорноморського флоту РФ – ракетний крейсер »Москва”, – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі в середу.
Як встановило розслідування, один з китайських шпигунів – 24-річний екс-студент одного з київських технічних вузів. Він залишився в Києві після того, як у 2023 році його відрахували за академічну неуспішність. Інший фігурант – його батько, який постійно проживав у КНР, але періодично навідувався в Україну, щоб особисто координувати агентурну роботу свого сина.
«За матеріалами справи, колишній китайський студент повинен був отримати технічну документацію з виробництва українських »Нептунів”. Для цього він намагався завербувати українського громадянина, який має відношення до розробок новітніх озброєнь Сил оборони”, – наголошується в повідомленні.
Контррозвідка СБУ викрила шпигуна ще на початковому етапі його розвідувальної діяльності та затримала під час передачі йому таємних документів. Наступним етапом було затримання його батька, який мав передати секретну інформацію спецслужбам КНР. Під час обшуків у обох фігурантів вилучено телефони з доказами їхнього листування, де вони координують свою шпигунську діяльність.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманим про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
