Хірурги та інженери Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали дистанційно керованих гуманоїдних роботів для виконання операцій на живих тваринах у рамках доклінічного дослідження.
Мова йде не про автономну хірургію: усіми рухами роботів керували хірурги з консолі. Проте експеримент став важливим кроком для медичної робототехніки, оскільки до цього гуманоїдні роботи не застосовувалися для повноцінних хірургічних процедур на живих об’єктах.
За даними UC San Diego, дві операції було виконано в рамках доклінічного випробування, результати якого опубліковано 8 липня в журналі Nature. В одному випадку операцію виконувала команда «людина-робот»: гуманоїдний робот працював під керуванням хірурга, а людина асистувала. У другому випадку процедуру виконали два гуманоїдні роботи, які працювали поруч один з одним. Обидві операції проводилися на свинях.
Ars Technica уточнює, що роботи виконали дві інвазивні операції з видалення жовчного міхура у живих свиней.
Роботи отримали назву Surgie. На відміну від спеціалізованих хірургічних комплексів, такі гуманоїдні системи компактніші й потенційно можуть використовуватися у звичайних операційних без масштабної перебудови приміщення. UC San Diego зазначає, що Surgie має зріст близько 5 футів і вагу близько 60 фунтів, тоді як традиційні роботизовані хірургічні платформи можуть важити близько 1 800 фунтів і потребують великої команди для встановлення.
За словами одного зі старших авторів дослідження, професора Майкла Йіпа, дистанційно керовані та, у перспективі, автономні гуманоїдні роботи можуть розширити доступ до хірургічної допомоги в регіонах, де бракує лікарів та спеціалізованої інфраструктури. У Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго вважають, що такі системи можуть бути корисними в сільських лікарнях, польових медичних умовах, зонах надзвичайних ситуацій та інших місцях, де неможливо швидко розгорнути повноцінний хірургічний центр.
При цьому дослідники підкреслюють, що технологія поки що далека від клінічного застосування на людях. Під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібрувати, через що процедури займали більше часу, ніж при використанні спеціалізованих хірургічних систем. Ще одна проблема — затримка між рухом хірурга на консолі та рухом робота, що є особливо важливою для майбутніх операцій на відстані.
Головне значення експерименту — не в тому, що роботи замінили хірургів, а в тому, що гуманоїдна форма вперше була випробувана в реальному хірургічному середовищі. Дослідники розглядають найближчу перспективу таких систем насамперед як роль асистентів: вони можуть допомагати в операційній, подавати інструменти, виконувати фізичні завдання та з часом брати на себе частину телеопераційних процедур.
Для ринку медичних технологій це може відкрити новий напрям між класичними хірургічними роботами та універсальними гуманоїдними платформами. Якщо такі системи стануть достатньо точними, безпечними та доступними, вони зможуть знизити бар’єри для роботизованої хірургії в невеликих лікарнях та країнах з обмеженими ресурсами.
