Вартість винограду в Україні у 2026 році залишилася приблизно на рівні минулого сезону, незважаючи на суттєве подорожчання добрив, засобів захисту рослин, пального та логістики, що призводить до зниження рентабельності виноградарських господарств.
Про це розповіла керівниця компанії «ВІН’С» Тетяна Шмаглюченко в інтерв’ю аграрному виданню SEEDS.
За її словами, ціни на більшість сортів винограду фактично залишилися на рівні минулого року. Дещо подорожчали лише окремі великі рожеві сорти. Водночас собівартість виробництва суттєво збільшилася.
Серед основних факторів виробники називають зростання вартості мінеральних добрив, засобів захисту виноградної лози та пального. Додатковим навантаженням стала логістика, особливо для господарств Бессарабії, де через пошкодження інфраструктури та обмеження традиційних маршрутів зросли витрати на перевезення продукції.
Ситуацію ускладнює скорочення врожаю. За оцінками виробників, валовий збір винограду в окремих господарствах цього сезону може бути на 20-30% нижчим, ніж торік. На врожайність негативно вплинули зимові морози та холодна весна.
Війна також безпосередньо впливає на виноградники півдня України. Окремі насадження зазнавали пошкоджень унаслідок бойових дій, падіння уламків безпілотників та інших пов’язаних із війною факторів.
Поєднання практично незмінної відпускної ціни зі зростанням собівартості та скороченням урожаю змушує виробників шукати додаткові джерела доходу.
Одним із таких напрямів стає глибша переробка винограду. Господарства інвестують у виробництво пастили, родзинок та іншої продукції з більшою доданою вартістю, використовують інфрачервоні сушарки та вакуумне обладнання для переробки фруктового пюре.
Ще одним напрямом є кооперація з виробниками інших фруктів. Це дозволяє випускати комбіновану продукцію з використанням місцевих персиків, слив та іншої сировини.
Виробники також інвестують в енергетичну автономність. Зокрема, сонячні електростанції використовуються для забезпечення роботи свердловин та систем зрошення, що дозволяє частково знизити залежність від зовнішнього енергопостачання.
Паралельно частина господарств розглядає перехід від продажу свіжого винограду до виноробства. За грантової підтримки ФАО закладаються технічні сорти винограду, які надалі можуть використовуватися для виробництва вина.
Таким чином, для українського виноградарства у 2026 році ключовою проблемою стає не стільки відсутність попиту на продукцію, скільки розрив між ціною реалізації та собівартістю. За таких умов переробка дозволяє господарствам отримувати більшу додану вартість із власної сировини та водночас завантажувати виробництво і зберігати зайнятість працівників після завершення сезону збору врожаю.
Виноградарство залишається одним із найбільш трудомістких напрямів садівництва в Україні. Основне промислове виробництво винограду зосереджене у південних регіонах країни та на Закарпатті, а значна частина галузі безпосередньо постраждала внаслідок повномасштабної війни.
Джерело: SEEDS.
агробізнес, ВИНОГРАД, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ПЕРЕРОБКА
