Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна збільшує потужності переробки олійних до 25 млн т, але бракує сировини — Мінагро

Україна має наразі 22 млн тонн потужностей для переробки олійних культур, і олійно-екстраційні заводи (ОЕЗ) ще будуються, тож найближчим часом обсяги переробки можуть досягти 25 млн тонн, однак забезпечити їх сировиною буде непросто, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.

“У нас, як показує оцінка, до 22 млн тонн потужностей (ОЕЗ – ІФ-У), і (ОЕЗ – ІФ-У) ще будуються, тобто буде 22-25 млн. Відверто, що на такий об’єм (забезпечення сировиною переробних підприємств – ІФ-У) вийти буде непросто. Суто агрономічно, агротехнологічно”, – прокоментував він на засіданні Trend&Hedge Club прийняття парламентом рішення про встановлення мита на експорт сої та ріпаку.

Висоцький пояснив, що аграрії не зможуть за рік збільшити виробництво сої за рахунок додаткового зрошення 1 млн га. Подібна інвестиція окупається впродовж 5-15 років і є “довгою історією”. Хоча таке розширення суттєво покращило б ситуацію переробників.

Не бачить заступник міністра і перспектив суттєвого потенціалу для розширення площ і збільшення врожайності для ріпаку.

“Може бути не 3-3,5 млн тонн (прогноз Мініагрополітики щодо виробництва ріпаку на сезон-2025 – ІФ-У), може бути 5 млн тонн, як 2022 року, чи 4,8 млн тонн, як 2023-го.”, – констатував він, зазначивши, що говорити про збільшення виробництва до щорічних 8-10 млн тонн складно, хоча і землі, і всі ділянки, всі території для вирощування є.

На думку Висоцького, українські аграрії можуть виростити соняшнику не 12 млн тонн у сезоні-2025, а 15 млн тонн, у перспективі максимальний врожай культури сягнути навіть 25 млн тонн.

“Це буде стеля, я заявляю, яку можна в межах контрольованих територіях України виростити. В межах контрольованих Україною територій із нинішніх 20,5 млн тонн (виробництва соняшнику – ІФ-У) реально вийти на понад 23 млн тонн. Якщо все складеться – на 25 млн тонн. Але продовж найближчих років це неможливо”, – пояснив він.

Перший заступник міністра наголосив, що галузь переробки виросла більше, ніж її можна забезпечити сировиною на перспективу до 2030 року.

“З точки зору логіки в державі мав би залишатися ринок продавця, але й питання щодо закупівель сировини на переробку не повинно так (гостро – ІФ-У) стояти”, – резюмував він.

Як повідомлялося, Верховна Рада на засіданні 16 липня підтримала законопроєкт №13134 щодо запровадження 10% експортного мита на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%.

За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує в сезоні-2025 виробництво олійних культур на рівні 20,5 млн тонн, зокрема, ріпаку – 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, врожай соняшнику у південних областях під загрозою через посуху і може бути нижчим за 13 млн тонн.

, ,

Prozorro Market за півроку зекономив держзамовникам 2 млрд грн на медтоварах

Через електронний каталог Prozorro Market за січень-червень 2025 року придбано медичних товарів на 14,26 млрд грн.

Як повідомляє держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ), яке адмініструє медичну частину каталогу, цей показник на 4 млрд грн, або на 42,6%, більше, ніж у першому півріччі 2024 року.

За даними МЗУ, від часу запровадження обов’язковості закупівель через Prozorro Market замовники заощадили 2,05 млрл грн, що в середньому становить 13% від очікуваної вартості.

Крім того, відсоток закриття угод у е-каталозі за цей період склав 79% проти 70% – у відкритих торгах, а середня тривалість процедури – вісім днів проти 16 днів у відкритих торгах.

Кількість замовників за підсумками січня-червня зросла до 2420, кількість кваліфікованих постачальників – до 5294.

Електронний каталог Prozorro Market – це маркетплейс, де публічні замовники можуть легко, ефективно та ощадливо купувати необхідні товари, а постачальники – реалізовувати свою продукцію.

 

,

Бізнесмен В’ячеслав Мішалов вважає перспективними інвестиції в агропереробку

Бізнесмен В’ячеслав Мішалов, який володіє значними активами в декількох секторах, що в основному зосереджені в Дніпровському регіоні, вважає перспективними інвестиції в агропереробку, яка має експортні можливості, і цікавиться такими об’єктами, повідомив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

“Мене немає в аграрному секторі. Вирощування мене не цікавить, хоча переробка, як я вважаю, – це наступний великий український кит. Він уже величезний, але буде ще більшим, оскільки різноманітна переробка агрокультур – це нескінченний процес, дуже високотехнологічний, і в Україні ще багато місця на цій галявині для переробки чого завгодно”, – сказав Мішалов.

На його думку, в цьому секторі також багато місця для крафтових речей, тому сюди може увійти і малий бізнес.

Бізнесмен уточнив, що відсутність поки таких об’єктів в його портфелі пов’язана з тим, що в його поле зору поки не потрапили хороші команди з досвідом, необхідним в переробці.

Мішалов також повідомив, що зберігає інтерес до компанії «Дніпропрес Сталь», з числа власників якої вийшов, але має опціон на купівлю цього підприємства згідно з укладеною «досить складною угодою».

За його словами, підприємство продовжує вести дуже активну велику програму модернізації, а сам бізнесмен співпрацює з ним як консультант, радник, незалежний член наглядової ради і продавець його продукції.

«Це експортно орієнтований бізнес, на дистанції він мені дуже подобається. В Україні колись була дуже хороша школа і університети. І хоча сьогодні цього вже немає, Україна – дуже хороше місце для проектів індивідуальної металургії, »перламутрових ґудзиків”, – описав бачення перспектив цієї галузі Мішалов.

Щодо можливості інших інвестицій він зазначив, що поки що їх не планує, за винятком якихось локальних і точкових.

“Сьогодні завершуємо всі великі раніше прийняті інвестиційні рішення і нові поки що не починаємо. Потрібно якийсь час перечекати – ризики дуже високі, горизонт стабільності короткий. За таких факторів займатися великими інвестиціями точно не можна”, – описав свою позицію бізнесмен.

Він уточнив, що зараз завершує проект з альтернативної енергетики, пов’язаний з газовою генерацією, який буде готовий до анонсування протягом найближчих трьох-чотирьох місяців. «Але це, знову ж таки, вимушені заходи. Якби не було власного великого споживання, до проекту газової генерації ми, напевно, теж не пішли б, тому що ризики високі, обладнання фантастично дороге», – додав Мішалов.

За його словами, щодо його активів вже не раз були прильоти, принцип яких незрозумілий, але вони дуже точні, і щоразу збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.

Щодо мережі Lotus з чотирьох АЗС у Дніпрі та Новомосковську і торговця нафтопродуктами «Лотус Ойл Трейдинг» бізнесмен зазначив, що ці активи зараз неліквідні через несприятливу кон’юнктуру ринку, на якому «прибутковість хороша, якщо нуль», і падає споживання.

Що стосується новинного порталу «Інформатор», то, як стверджує Мішалов, це всього лише бізнес.

“Були часи, коли це був хороший бізнес, і у мене був дуже успішний досвід продажу подібних активів. Сьогодні, напевно, не найкращий час. Але нічого – почекаємо, продамо трохи пізніше. На дистанції це хороший бізнес«, – сказав він.

За його словами, зараз »Інформатор” демонструє непогані показники, працює в соцмережах і за реальною аудиторією знаходиться близько до першої десятки.

Мішалов, який був секретарем Дніпровської міськради в 2016-2017 роках, категорично спростував плани повернення в політику. «Навіть не знаю, скільки мені потрібно доплатити, щоб я туди повернувся. Ось точно не моє», – заявив бізнесмен.

Як повідомив бізнесмен в інтерв’ю, всі його активи вже досить якісно структуровані, а управління здійснюється через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Фортресс”. Серед інвестицій Мішалова також фінансова компанія »Є Гроші«, провайдер »Фрегат”, IT-напрямок.

Фондом, у свою чергу, керує компанія з управління активами ТОВ «КУА »МПСС” з Дніпра, власниками якої є Сергій Шишкін – 50%, Ігор Суходольський – 41% і Ольга Мухіна – 9%.

, ,

Чеська палата харчової промисловості закликає зупинити розширення квот на український цукор

Чеська палата харчової промисловості висловила занепокоєння планами Євросоюзу щодо значного розширення безмитних імпортних квот на українські сільськогосподарські товари. В опублікованому прес-релізі 15 липня йдеться, що це загрожує чеській цукровій промисловості. Згідно з даними Палати, квота на безмитне ввезення цукру з України до ЄС може бути збільшена з поточних 20 070 тонн до 100 000 тонн — у п’ять разів більше. В результаті чеські виробники побоюються зниження рівня самозабезпечення і повторення ситуації із закриттям заводу в Грушованах над Євишовкою, пов’язаного з напливом дешевого імпортного цукру.

Президент Палати, Дана Вечержова, заявила: «Якщо квоти будуть і далі підвищуватися, ми ризикуємо побачити закриття нових підприємств і неефективних інвестицій не тільки в цукровій промисловості, але і в інших стратегічних галузях».

Зниження самозабезпеченості Чехії цукром створює залежність від імпорту і знецінює вкладення. Виробники закликають уряд відмовитися від збільшення квот і вимагати введення обмежувальних механізмів (автоматичних захисних заходів, цінових порогів та індивідуальних квот) у переговори з Єврокомісією.

На підтримку чеської позиції виступили Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія. Вони підписали спільну декларацію, закликаючи Єврокомісію запровадити захисні заходи для найбільш вразливих секторів ЄС — цукру, зерна та м’яса.

У 2024 році Чехія імпортувала 27,9 млн кг цукру з України (із загальної суми 81,1 млн кг) на 461 млн крон. Це в рази перевищує рівень 2021 року в 3,7 млн кг.

Розширення квот на український імпорт у п’ять разів — до 100 000 тонн — може серйозно послабити чеську цукрову галузь, поставивши під загрозу робочі місця та інфраструктуру.

 

,

З 1 листопада Польща ускладнює прийом українських біженців

Польща з 1 листопада 2025 року припинить прийом українських біженців до центрів колективного розміщення, за винятком представників так званих захищених груп: пенсіонерів, вагітних жінок та людей з інвалідністю. Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на рішення, прийняте Радою міністрів Польщі на засіданні 16 липня.

За словами прес-секретаря Мазовецького воєводства Йоанни Баханек, кожен громадянин України має право на безкоштовне проживання в притулках протягом 120 днів після прибуття до Польщі. Після закінчення цього терміну починається період фінансової співучасті, тобто доплат за проживання та харчування.

«Вже більше половини мешканців центрів колективного розміщення частково оплачують своє перебування. Після 1 листопада такі центри працюватимуть виключно для літніх людей, вагітних та людей з інвалідністю», — зазначила Баханек.

За даними влади, на території Мазовецького воєводства зараз проживають близько 3 000 українців, тоді як доступних місць — всього близько 1 000.

Для решти громадян України польська влада планує запустити програму «Wspólnie do niezależności» («Разом до незалежності»), яка передбачає:

  • допомогу з орендою житла на відкритому ринку;
  • безкоштовні курси польської мови;
  • сприяння в працевлаштуванні та інтеграції в польське суспільство.

Очікується, що програма дозволить поступову адаптацію і перехід від системи державної підтримки до моделі самостійного проживання.

 

,

Понад 13 мільйонів літрів пального зі знижкою отримали військові на АЗК UKRNAFTA

Програма «Плюси», яку мережа АЗК UKRNAFTA реалізує спільно з Міністерством оборони України в межах застосунку Армія+, демонструє стабільну ефективність та реальну підтримку військових.

Від початку дії проєкту у грудні 2024 року військовослужбовці заправили 13,3 мільйона літрів пального. Економія склала 36,1 мільйона гривень. Ще 4,2 мільйона гривень було зекономлено на продукції кафе та 707,9 тисяч гривень — на товарах у магазинах при АЗК. Загалом спеціальними знижками вже скористалися майже 100 тисяч військових.

Нагадуємо про знижки для військових з Армія+ на АЗК UKRNAFTA:

* -3 грн/л на бензин і дизель (до 200 л/міс)

* -0,5 грн/л на скраплений газ (до 200 л/міс)

* -30% на продукцію кафе

* -10% на товари в магазинах (окрім алкоголю, тютюну та акційних товарів, до 2000 грн/міс).

UKRNAFTA послідовно забезпечує спеціальні умови обслуговування для захисників і захисниць України. Компанія дякує кожному, хто служить, і продовжує підтримувати військових на кожному кілометрі їхнього шляху.

“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, , ,