Anton – Ukraine open for business

Phoenix Pharma інвестує €14 млн у будівництво дистрибутивного центру в Сербії

Як повідомляє СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ – Німецька фармацевтична компанія Phoenix Pharma оголосила про плани інвестувати близько 14 мільйонів євро в будівництво сучасного дистрибутивного центру в місті Лесковац, Сербія. Проект передбачає створення об’єкта площею 1,5 гектара в рамках розвитку «Зеленої зони» Лесковаца, яка позиціонується як ключовий логістичний і бізнес-хаб регіону.

Стратегічне значення проекту

Новий центр обслуговуватиме не тільки місцевий ринок, а й всю територію Сербії, забезпечуючи ефективну дистрибуцію фармацевтичної продукції, включаючи ліки, харчові добавки, косметичні засоби та медичні вироби. Очікується створення близько 120 робочих місць, що стане значним внеском у розвиток економіки регіону.

Мер Лесковця, Горан Цветанович, підкреслив важливість цього інвестиційного проекту для місцевої економіки, зазначивши, що він сприяє створенню нових робочих місць і зміцненню позиції «Зеленої зони» як ключової бізнес-території.

Phoenix Pharma є дочірньою компанією Phoenix Pharmahandel AG & Co KG, одного з найбільших фармацевтичних дистриб’юторів в Європі. Штаб-квартира компанії розташована в Мангеймі, Німеччина. Phoenix Pharmahandel здійснює діяльність у більш ніж 27 країнах Європи, надаючи послуги з дистрибуції лікарських засобів, медичних виробів та супутніх товарів.

У 2023 фінансовому році оборот групи перевищив 25 мільярдів євро, а штат співробітників налічує понад 39 000 осіб. Компанія активно інвестує в розширення своєї логістичної мережі, включаючи будівництво нових дистрибутивних центрів і впровадження сучасних технологій для оптимізації ланцюгів поставок.

Phoenix Pharmahandel має широку географію присутності, включаючи такі країни, як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Австрія, Швейцарія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Сербія та інші. Компанія обслуговує понад 150 000 клієнтів, включаючи аптеки, лікарні та інші медичні установи, забезпечуючи своєчасну та надійну поставку фармацевтичної продукції.

Джерело: https://t.me/relocationrs/963

Phoenix Pharma, RELOCATION, Сербія

Вінницький молочний завод «Рошен» виплатить дивіденди за 2024 рік

ПрАТ «Вінницький молочний завод “Рошен”, що входить до складу кондитерської корпорації Roshen, за підсумками 2024 року виплатить акціонерам 86,394 млн грн дивідендів із чистого прибутку.

«Здійснити виплату річних дивідендів за простими іменними акціями товариства в розмірі 86 млн 393 тис. 928,60 грн. з чистого прибутку за 2024 рік з розрахунку 461,58 грн на одну просту іменну акцію», – зазначено в рішенні загальних зборів акціонерів, оприлюдненому в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у п’ятницю.

Дивіденди виплатять безпосередньо акціонерам у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Крім того, акціонери пролонгували роботу наглядової ради в повному складі: головою переобрано Володимира Ярандіна, посади членів правління зберегли Сергій Зайцев і Валентина Вишневська. Ярандін і Зайцев представляють інтереси акціонера ТОВ «Український кондитерський холдинг», Вишневська – ДП «КК “Рошен”.

Водночас акціонери надали попередню згоду на здійснення ПрАТ великих угод, характер яких пов’язаний з фінансово-господарською діяльністю емітента і предметом яких, зокрема, може бути купівля-продаж, роботи або послуги, вартість яких перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, з граничною сукупною вартістю 10 млрд грн. Угоди дозволено здійснювати протягом не більше одного року з дати прийняття такого рішення.

ПрАТ «Вінницький молочний завод “Рошен” засновано в 1999 році у Вінниці. Молокозавод є основним постачальником сировини для фабрик корпорації. Потужність підприємства дозволяє переробляти 600 тонн молока на добу і виробляти до 50 тонн сухих молочних продуктів, до 30 тонн масла, до 10 тонн молочного жиру і до 75 тонн згущеного молока. Поставка сировини здійснюється з 10 областей України, для чого завод має власне автотранспортне підприємство.

Продукція заводу експортується в понад 50 країн світу, а саме Східної Європи, Азії, Північної Америки та Африки.

Згідно з даними сервісу Opendatabot, завод у 2024 році збільшив на 20,6% дохід – до 4,322 млрд грн, наростив на 12,9% чистий прибуток – до 226,023 млн грн, скоротив боргові зобов’язання на 1,1% – до 234,29 млн грн. Активи підприємства оцінюються в 1,221 млрд грн. На заводі працює 228 співробітників. Статутний фонд – 9,358 млн грн.

Кінцевим бенефіціаром підприємства є Олексій Порошенко, син п’ятого президента України Петра Порошенка.

ROSHEN, ДИВІДЕНДИ

Акціонери “Оранти” спрямують понад 40 млн грн на дивіденди

Акціонери ПАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (Київ) планують спрямувати 40,667 млн грн отриманого чистого прибутку за результатами 2024 року на виплату дивідендів.

Як наголошується в інформаційній системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у проєктах рішень зборів акціонерів компанії, запланованих на 19 травня.

Під час зборів акціонери планують також затвердити розмір дивідендів на одну просту іменну акцію у сумі 0,20 грн та визначити, що виплата дивідендів здійснюватиметься через депозитарну систему України у порядку, встановленому наглядовою радою НАСК “Оранта”.

Як повідомлялося, НАСК “Оранта” у 2024 році збільшила збір премій на 54% – до 2,35 млрд грн порівняно з аналогічним періодом попереднього року, обсяг виплат зріс на 22% – до 155,2 млн грн.

Протягом минулого року компанія виплатила 657 млн грн відшкодувань, що на 25% більше, ніж у 2023 році. Збільшення виплат пов’язане зі зростанням портфеля та кількості врегульованих страхових подій. Так, за полісами ОСАЦВ виплачено 487 млн грн (+34%), за договорами “Зелена карта” – 99 млн грн. Обсяг премій від юридичних торік збільшився на 26%.

Її прибуток склав 157 млн грн завдяки ефективній тарифній політиці та розширенню клієнтської бази. Страхові резерви зросли на 44% – до 1,35 млрд грн, забезпечуючи фінансову надійність страховика.
НАСК “Оранта” є правонаступницею “Укрдержстраху”, заснованого 25 листопада 1921 року, і вже понад 100 років здійснює страхову діяльність в Україні.

Компанія з 1994 року є повним членом МТСБУ, а з 2003 року – членом Ядерного страхового пулу.

Основним акціонером страховика є українська бізнес-група DCH. Компанія має 33 ліцензії на обов’язкові та добровільні види страхування, її мережа налічує понад 400 представництв, в агентській мережі об’єднано понад 2 тис. страхових експертів.

ORANTA, АКЦИОНЕР, ДИВІДЕНДИ

Експорт чавуну з України зріс на 37% за 4 місяці

Україна у січні-квітні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну у натуральному вираженні на 37,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574,057 тис. тонн з 417,941 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 46% – до $226,282 млн.

При цьому експорт здійснювався переважно до США (83,05% поставок у грошовому вираженні), Італії (11,34%) і Польщі (2,7%).

За перші чотири місяці року країна імпортувала 29 тис. тонн на $55 тис. з Бразилії (68,52%) та Німеччини (31,48%), тоді як у січні-квітні-2024 було завезено 15 тонн чавуну на $35 тис.

Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25% мито на імпорт української сталевої металопродукції, окрім чавуну.

Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).

За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.

ЧАВУН, ЭКСПОРТ

Експорт сталевих напівфабрикатів з України скоротився на 25%

Україна у січні-квітні цього року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 24,6% порівняно з аналогічним періодом торік – до 440,036 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 25,3% – до $215,286 млн.

Основний експорт здійснювався, в основному, до Болгарії (40,65% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (18,46%) і Польщі (13,59%).

У зазначений період Україна імпортувала 3,303 тис. тонн напівфабрикатів на $2,687 млн, в основному, з Чехії (72,47%), Італії (26,26%) та Румунії (0,93%).

Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).

У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.

сталевий напівфабрикат, ЭКСПОРТ

У Житомирській області побудовано завод з переробки промислової конопель

Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.

«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.

Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.

Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.

За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.

Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.

«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.

Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.

Житомирська область, ЗАВОД, ПЕРЕРОБКА, промислова конопля

Business news from Ukraine