Нідерландськое агентство з питань підприємництва (RVO) та фонд De Boomgaard Foundation інвестують у встановлення 2700 сонячних панелей, які генеруватимуть 1,6 млн кВт*год електроенергії щорічно для 23 українських лікарень у прифронтових регіонах.
Як повідомляє у пресрелізі голландсько-український благодійний фонд LifeLine Ukraine, який підтримує проєкт з української сторони, загальна вартість проєкту складає EUR3,4 млн.
Проєкт спільно підтримує консорціум партнерів з Нідерландів (Solarge) та України (Lifeline Ukraine та Energy Act Ukraine), забезпечує надійне та стале енергопостачання для основних закладів охорони здоров’я, а згодом i для освітніх установ країни.
Сонячні панелі від компанії Solarge вже встановлені у двох медзакладах у Миколаєві, планується встановлення ще у 21 лікарні.
Окрім сонячних панелей, лікарні також отримають акумулятори для зберігання електроенергії.
Stichting de Boomgaard має намір звернутися до ЄC з проханням про будівництво ще 60 лікарень уздовж лінії фронту після завершення будівництва цих 23 лікарень.
Соціологічна компанія Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні провели дослідження громадської думки щодо міжнародних симпатій українців. Опитування проводилося онлайн серед 800 респондентів, репрезентативних за віком, статтю та регіонами. Метою дослідження було з’ясувати, які країни користуються найбільшою довірою та симпатією в українському суспільстві.
“Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них”, — зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Так, за даними дослідження, найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію — сумарно 77,2% респондентів позитивних відповідей, Канаду (76,3%) та Францію (74%). Особливо показово, що повністю негативно про Францію відгукнулись лише 1,1%. Німеччина наразі має підтримку 68,8% українців. На думку Олександра Познія, високий рівень довіри до цієї країни визначається, насамперед, довготривалою підтримкою українських реформ та оборонної галузі, політикою щодо українських біженців та іншими ініціативами.
До Сполучених Штатів Америки українці виявляють радше помірно-позитивне ставлення: 36,1% опитаних оцінюють США позитивно, в той час як ще 31,2% дотримуються нейтральної позиції. Натомість, негативно до країни ставиться вже майже третина — 29,9%. На думку експертів, ці результати свідчать про глибоку поляризацію в сприйнятті США всередині України, що викликана змінами в американській політиці після приходу до влади нової адміністрації.
“Для багатьох українців США — все ще гарант підтримки, але це також і держава з амбівалентною роллю у глобальних конфліктах, що може викликати неоднозначну реакцію в суспільстві”, — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
Досить критично українці налаштовані до Угорщини (на 56% негативне ставлення) та Словаччини (34,6% негативу).
“Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України, та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці”, — прокоментував Олександр Позній.
Не краща ситуація і з Китаєм: 42,8% українців мають негативну думку про цю країну, а позитивно її оцінює лише 19,6%. При цьому 27,6% обрали нейтральну відповідь.
“Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами”, — зазначив Максим Уракін.
У ставленні до Японії простежується висока довіра: 66% опитаних мають позитивне ставлення, лише 3,6% — негативне. Японія сприймається як країна з високою культурною репутацією та технологічним лідерством. Південна Корея також має позитивне ставлення з боку 49,7% українців, хоча рівень негативу тут дещо вищий — 14%.
Туреччина, попри партнерські проєкти (зокрема у сфері дронів), має досить неоднозначне сприйняття: позитивно до неї ставиться 46,4% респондентів, а негативно — 12%.
До Бразилії українці налаштовані схвально — 33,3% позитивного ставлення проти 9,3% — негативного, до інших латиноамериканських країн – здебільшого нейтрально. Це, за словами Олександра Познія, свідчить радше про нейтральну зацікавленість, ніж про чітко сформовану позицію.
Щодо Саудівської Аравії, 25,2% українців мають позитивне ставлення, а 9,5% — негативне. Інші респонденти або займають нейтральну позицію, або утримались від відповіді.
“Ці країни викликають довіру завдяки зусиллям у досягненні миру в Україні, зокрема обмінах полоненими, а також виступають, як переговорний майданчик, також вони становлять інтерес в економічній площині”, — вважає Уракін.
Висновки дослідження, як наголошує Олександр Позній, є індикатором міжнародної довіри і потенціалу для розвитку двосторонніх відносин між Україною та країнами світу.
Максим Уракін, в свою чергу додав, що імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України (навіть без військової участі), налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності.
З презентацією можна ознайомитись тут
Папу Римського Франциска поховали в базиліці Санта Марія Маджоре в Римі, повідомив Ватикан. Закрита церемонія тривала близько півгодини.
«Обряд поховання відбувся згідно з приписом Ordo Exsequiarum Romani Pontificis, під головуванням кардинала Камерленго, в присутності осіб, зазначених у відповідному повідомленні Бюро літургійних урочистостей і родичів покійного Папи, і завершився о 13.30», – йдеться в заяві Ватикану.
Після завершення церемонії прощання починається дев’ятиденний період жалоби.
У цей час до Ватикану прибувають кардинали з усього світу для участі в конклаві – закритому зібранні, на якому обирають нового Папу Римського.
Відзначається, що Папа вперше за більш ніж століття був похований за межами Ватикану, і його поховання було приватною подією, що дозволило найближчим до нього людям віддати йому шану.
39 років від дня Чорнобильської катастрофи
26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. В результаті невдалого експерименту з перевірки систем безпеки стався вибух реактора, який призвів до масштабного викиду радіоактивних речовин в атмосферу.
Як сталася аварія
Експеримент на четвертому енергоблоці проводився з метою перевірки роботи турбогенератора в разі втрати зовнішнього електропостачання. Через низку порушень інструкцій, проектних помилок і неправильних дій персоналу реактор втратив стійкість, що спричинило тепловий вибух і подальшу пожежу.
Перші пожежники та працівники станції, які прибули на місце аварії, зіткнулися з потужним радіоактивним опроміненням, часто без належного захисту.
Масштаби катастрофи
У перші дні після аварії радіаційна хмара накрила територію України, Білорусі, Росії, а потім поширилася по всій Європі.
Близько 116 000 осіб були терміново евакуйовані з Прип’яті та 30-кілометрової зони відчуження.
Згодом ще близько 220 000 осіб були переселені із забруднених районів.
За оцінками експертів, радіоактивні викиди з Чорнобиля в десятки разів перевищували вибух атомних бомб у Хіросімі та Нагасакі.
Наслідки катастрофи
Людські жертви:
Відразу після аварії загинуло близько 30 осіб від гострої променевої хвороби та травм.
За довгостроковими прогнозами, наслідки радіації призвели до зростання захворювань щитовидної залози, онкологічних захворювань, серцево-судинних хвороб у десятків тисяч людей.
Екологічні наслідки:
Протягом десятиліть зона відчуження залишалася вкрай небезпечною для проживання.
Деякі території і сьогодні мають високий рівень радіаційного забруднення.
Економічні наслідки:
СРСР зазнав колосальних економічних збитків, що оцінюються в мільярди доларів.
Відновлювальні роботи, будівництво саркофага над зруйнованим реактором, переселення населення — все це стало важким тягарем для економіки.
Світові наслідки
Переосмислення політики безпеки: після Чорнобиля по всьому світу були переглянуті стандарти безпеки атомних електростанцій.
Загострення антиатомного руху: країни Європи почали масово розвивати програми відмови від атомної енергетики або посилили контроль за нею.
Зростання міжнародного співробітництва: катастрофа показала необхідність глобальної координації в разі ядерних аварій. Були створені нові міжнародні угоди з ядерної безпеки.
Президенти України і США – Володимир Зеленський і Дональд Трамп – провели в Римі продуктивну зустріч, пише Politico з посиланням на представника Білого дому.
«Президент Трамп і президент Зеленський сьогодні зустрілися в приватному порядку і провели дуже продуктивну дискусію«, – сказав директор з комунікацій Білого дому Стівен Чунг.
«Більш детальна інформація про зустріч буде надана пізніше», – сказав він.
Президенти прибули до Риму на церемонію прощання з Папою Римським Франциском. Прес-секретар президента України Сергій Нікіфоров повідомив про зустріч Зеленського і Трампа до початку церемонії прощання.
За повідомленням ЗМІ, президенти США і України можуть продовжити переговори після церемонії поховання Папи Римського Франциска.
Україна станом на 25 квітня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 34,74 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,916 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на інформацію Державної митної служби.
Згідно із повідомленням, станом на 25 квітня минулого року загальний показник відвантажень становив 40,289 млн тонн.
При цьому, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 13,714 млн тонн (у 2023/2024 МР – 15,404 млн тонн), ячменю – 2,258 млн тонн (2,178 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,2 тис. тонн), кукурудзи – 18,252 млн тонн (22,231 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 25 квітня оцінюється в 58 тис. тонн (у 2023/24 МР – 85,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 53,8 тис. тонн (81 тис. тонн).
