Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило обсяг квоти на цукор для експорту до країн Європейського Союзу, вона діятиме на період до 5 серпня 2025 року, повідомила пресслужба міністерства.
Згідно із повідомленням, обсяг квоти на цукор розподілено між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту цієї продукції до країн ЄС за січень-травень 2025 року.
Квоти, зокрема, отримали такі підприємства: ТзОВ “Радехівський цукор” — 3 977,6 тонн, ТОВ “Цукорагропром” — 1 700,9 тонн, ТОВ “ПК “Зоря Поділля” — 927,6 тонн, ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” — 915,1 тонн, ТОВ “Наркевицький цукровий завод” — 688,8 тонн, ТОВ “Новооржицький цукровий завод” — 598,4 тонн, ТОВ “Старокостянтинівцукор” — 451,6 тонн, ТОВ “Шамраївський цукор” — 381,5 тонн, ТОВ “Шепетівкацукор” — 349,5 тонн, ТОВ “Сігнет-Центр” — 259,4 тонн, ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” — 216,5 тонн, ТОВ “Краєвид” — 184,2 тонн, ТОВ “Новомиргородський цукор” — 140,7 тонн, ТОВ “Призма-14” — 121,7 тонн і ПрАТ “Красилівський цукровий завод” — 94,0 тонн.
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” (ТОВ “Вигідна покупка”) інвестує 3,2 млрд грн (з ПДВ) у 2025 році, у тому числі 1,3 млрд грн у відновлення логістичного центру WestGate, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
“Відповідь “Аврора Мультимаркет” на посилені атаки на Київ. Ми інвестуємо. У 2024 році ми інвестували в Україні: 2,7 млрд грн (з ПДВ). План інвестицій в Україні на 2025 – більше 3,2 млрд грн (з ПДВ)”, – повідомив він у фейсбук.
За його інформацією, зокрема вже фактично отримані всі необхідні дозволи і “Аврора” почала відбудову вщент зруйнованого у 2022 році логістичного центру WestGate у с.Стоянка під Києвом.
“Той самий логістичний центр, розбомблений росіянами, де розташовувався склад GoodWIne. Цього року інвестиції у відбудову WestGate складуть більше 1.3 млрд грн. Решта – інвестиції в мережу та технології. Ми відновимо, і створимо тут тисячу нових робочих місць. До січня 2026 року плануємо запуститися”, – повідомив він.
Загалом у 2025 році компанія планує створити більше 2,5 тис. нових робочих місць в Україні.
“Так само, інвестують, і створюють нові робочі місця наші партнери – українські виробники, яких наразі понад 600. Окрім того, за рахунок активного розвитку румунської компанії, наші партнери – українські виробники експортують на європейський ринок для Aurora в Румунії. Вистоїмо”, – наголосив Панасенко.
Як повідомлялося, виторг мережі “Аврора” за підсумками 2024 року збільшився на 42,5% – до 38,5 млрд грн (без ПДВ). У першому кварталі 2025 року виторг виріс на 32,5% – до 10,6 млрд грн.
“Аврору” було засновано 2011 року Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На кінець 2024 року мережа налічувала понад 1600 магазинів в Україні та 30 у Румунії. Головний офіс торговельної мережі розташовано у Полтаві.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, є кіпрська “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціар – Жиденко.
Асоціація «Виробники ліків України» (АПЛУ) підтримує розроблений Міністерством охорони здоров’я компромісний проект урядової постанови щодо врегулювання розміру маркетингових платежів на роздрібному фармринку на рівні 20% для безрецептурних препаратів і 3% для рецептурних.
Про це йдеться в тексті відповідної декларації, доступній агентству «Інтерфакс-Україна».
Учасники АПЛУ підтримують пропозицію дозволити витрати на маркетингові послуги в аптеках для безрецептурних лікарських засобів на рівні не більше 20% від загального обсягу реалізації кожним окремим ліцензіатом (виробником, імпортером тощо) таких лікарських засобів за попередній рік, а також витрати на послуги, пов’язані із забезпеченням наявності в аптеках рецептурних лікарських засобів, в обсязі, що не перевищує 3% від загального обсягу реалізації кожним окремим виробником, імпортером таких лікарських засобів за попередній рік.
В АПЛУ пояснюють, що «це компромісне рішення, досягнуте за результатами міжвідомчих консультацій, і зараз воно максимально відповідає досяжному балансу інтересів усіх залучених суб’єктів ринку – виробників, імпортерів та аптек».
На думку членів АПЛУ, запропонований МОЗ проект, зокрема, закладає чіткі правила функціонування ринку в сегменті маркетингових послуг і створює передбачувану і гнучку систему, яка мінімізує ризики зловживань і “стимулює розвиток чесної конкуренції на основі якості продукції та якості послуг, а не тільки маркетингового бюджету.
Крім того, учасники АПЛУ відзначають, що проект – «це інструмент стабілізації, який запобігає платіжній кризі на всіх ланках ланцюга дистрибуції, зменшує ризики монополізації комунікаційних каналів і дозволяє зберегти робочі місця та забезпечити доступ населення до якісних препаратів за справедливими цінами».
У той же час учасники АПЛУ пропонують прийняти проект «у найкоротші терміни як перехідне, але принципове рішення, яке стабілізує ринок», а після набрання чинності постанови спільно з усіма учасниками ринку та державними органами проводити регулярний моніторинг з метою оцінки його впливу та ініціювати вдосконалення інструментів, якщо це буде потрібно, забезпечуючи публічну звітність та відкритість інформації про структуру витрат на маркетинг та його вплив на ціноутворення і збереження конкуренції.
«Ми закликаємо всіх учасників ринку приєднатися до цієї декларації. Реформування правил має відбуватися не шляхом демонтажу економіки аптечного сегмента або демонізації маркетингу, а через впровадження зрозумілих, контрольованих і етичних практик», – підкреслюють в АПЛУ.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/pharmacy/1080866.html
На українському ринку в секторі пшениці в середині червня домінувала знижувальна цінова динаміка, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Наближення збиральної кампанії, невисокий попит трейдерів, які очікували нового врожаю, та знижувальний ціновий тренд на експортному ринку чинили тиск на ціни. Кількість пропозицій зернової залишалась недостатньою, а попит переробників був доволі високим, що продовжувало надавати підтримку цінам”, – пояснили аналітики.
Ціни на пшеницю 2 класу фіксувалися в межах 10000-11300 грн/т СРТ, а на фуражну пшеницю – в межах 9200-10200 грн/т СРТ, констатували в “АПК-Інформ”.
Голова правління організації Ганс Ділен зазначив: “Наталія Пасічник – відома піаністка з великою міжнародною кар’єрою. Але вона також використовує свій талант, щоб розповідати про Україну та поширювати українську культуру – що сьогодні важливіше, ніж будь-коли. Вона будує культурні мости між Швецією та Україною, і є однією з тих рідкісних постатей, чия мистецька діяльність стає каналом для глибшого взаєморозуміння між народами”.
Культурну премію, що вручається від Товариства гуманітарних наук Renässans, Асоціація Друзів митців надає щорічно особам, які зробили вагомий внесок у культурне життя Швеції. Вручення традиційно відбувається за участі членів королівської родини.
“Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури,” – підкреслила Наталія Пасічник.
Піаністка вже понад 30 років живе у Швеції й є однією з ключових фігур українського культурного представництва в Європі. Вона є засновницею та художньою керівницею Українського інституту у Швеції, а також артистичною директоркою масштабного європейського фестивалю “Українська весна”, який щороку відбувається у Королівській філармонії в Стокгольмі.
Асоціацію Друзів митців було засновано у 1937 році. Її багаторічним головою був принц Євген – представник нині правлячої династії Бернадоттів, четвертий син короля Швеції Оскара II. Він був відомим художником, колекціонером і меценатом. Метою товариства є підтримка та заохочення діячів у галузі гуманітарних наук і мистецтва у Швеції, зокрема – через щорічну культурну премію. Музей Вальдемарсудде (у перекладі зі шведської – “Мис Вальдемара”) нині працює у колишній віллі принца.
З яких областей подано найменше фінзвітів
92 189 громадських організацій (ГО) та 23 382 благодійні організації (БО) не здали фінансові звіти за 2024 рік, за даними Державної служби статистики. Цей тренд почався задовго до повномасштабної. Серед областей, які не є окупованими або на яких не ведуться бойові дії, від звітності ухиляються найчастіше у Київській та Чернівецькій областях.
89% (92 тис.) громадських організацій в Україні не здали фінансові звіти за 2024 рік. Це на 2 225 більше ГО, ніж за 2023 рік. Загалом кількість таких організацій з 2021 по 2023 роки поступово меншала, а показник минулого року можна списати на статистичну похибку.
Така ж тенденція спостерігається і серед благодійних звітів. Торік їх побільшало на 965 БФ або 4%. Загалом 77% від загальної кількості або 23 тис. фондів не подали фінансові звіти.
Тренд на ігнорування здачі звітів не виник під час повномасштабного вторгнення, а, скоріше, є усталеною традицією. 97% та 94% ГО й БФ не здали фінзвіти попри вимогу закону у 2021 році. Тобто з початком великої війни непрозорих організацій навіть поменшало.
Перевірити фінансову звітність фондів та ГО можна в сервісах Опендатаботу.
Найбільше організацій, які не здали звіти, перебувають в областях, чиї території тимчасово окуповані. Серед областей, які повністю підконтрольні Україні, найбільше ГО не подали звітів на Київщині – 90.5%. Найбільше БФ, які не відзвітували, зареєстровані у Чернівецькій області – 80%.
П’ять лідируючих громадських організацій за доходом у 2024 році:
● Україна непереможна – 2023 (Миколаївська обл.) – 6,1 млрд грн;
● Проти корупції (Черкаська обл.) – 3,5 млрд грн;
● Безпека та добробут (Запорізька обл.) – 2 млрд грн;
● Разом проти корупції (місто Київ) – 1,8 млрд грн;
● 68 бригада 3 бат (Івано-Франківська обл.) – 1,7 млрд грн.
П’ять лідируючих благодійних організацій за доходом у 2024 році:
● Повернись живим (місто Київ) – 4,9 млрд грн;
● Київський центр підтримки дітей та молоді (місто Київ) – 2,7 млрд грн;
● Карітас України (Львівська обл.) – 2,6 млрд грн;
● Пластовий ендавмент в Україні (місто Київ) – 2,5 млрд грн;
● 100 відсотків життя (місто Київ) – 2,3 млрд грн.
Фонд «Повернись живим» — найбільша благодійна організація в Україні серед тих, хто відзвітував про свої доходи. Попри те, що підтримка діяльності організації на такому рівні вимагає залучення значних ресурсів, у фонді зазначають, що керується не бюрократичними ідеями, а саме критерієм прозорості перед державою, партнерами та благодійниками, вибудовуючи відносини на засадах добросовісності та відкритості — тож оприлюднюють навіть більше даних, ніж того вимагає закон.
«Повернись живим» прагне підтримувати та розвивати рівень довіри до благодійної діяльності в України, забезпечуючи доступ до інформації про свою господарську діяльність, реалізуючи унікальні проєкти, які часто вимагають якісного бухгалтерського та юридичного супроводу, з метою якнайкращого сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності України та захисту її населення.
Підтримка та розвиток напрямку організації обліку та фінансової звітності — це постійна та обов’язкова задача благодійної організації. Ми працюємо стратегічно та на довготривалу перспективу, тож наша відкрита звітність на сайті допомагає якісно покращувати результати співпраці та діяльності за рахунок мінімізації ризиків, які виникають у разі обмеження доступу до істотної інформації.”, — коментує фінансова директорка Фонду Леся Мельник.
