Oxford Economics покращив прогноз зростання реального ВВП України у 2021 році до 4,9% порівняно з 4% у лютневому прогнозі.
Як свідчать матеріали травневого прогнозу, які має в розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”, аналітики погіршили свої очікування зростання економіки України в 2022 році до 3,7% порівняно з лютневим прогнозом в 4,2%, а в 2023-му очікують продовження спаду темпів зростання до 2,9%.
“Сильне зростання промислового виробництва у квітні, через рік після серії локдаунів, знаменує собою поворотний момент, який зумовить зростання ВВП майже на 5% цього року, а потім трохи більше ніж на 3,5% – у 2022-му”, – зазначає Oxford Economics.
При цьому середній річний курс гривні у 2021 році очікується на рівні 28,6 грн/$1, у 2022-му – 29,3 грн/$1, в 2023-му – 29,4 грн/$1, зазначено в матеріалах Oxford Economics.
Аналітики підвищили свій прогноз інфляції до 7,2% поточного року (в лютневому прогнозі – 6,9%), а в подальші два роки очікують зростання цін на 4,9% і 5,2% відповідно.
Аналітики, як і раніше, очікують, що цього року показник поточного рахунку операцій повернеться до дефіциту, який становитиме 1,5% ВВП, тоді як у 2020 році профіцит рахунку поточних операцій сягнув 4% ВВП. За їхніми оцінками, у 2022 і 2023 роках цей показник залишиться дефіцитним і становитиме 2% і 1,7% відповідно.
Згідно з прогнозом, приватні інвестиції відновлюватимуться обережно, тож відновлення більше залежатиме від витрат домогосподарств і уряду. Проте зростання попиту спонукатиме компанії до подальшого розширення виробничих потужностей із 2022 року.
Oxford Economics очікує, що дефіцит держбюджету поточного року становитиме 4,6%, а у 2022-му і 2023 року скоротиться відповідно до 3,2% і 3,4%.
При цьому аналітики прогнозують скорочення держборгу до ВВП з 59,2% у 2020 році до 56% у 2021-му, а також до 52,4% і 49,7% у подальші два роки.
Oxford Economics очікує, що Україні вдасться розблокувати програму з МВФ у третьому кварталі 2021 року. При цьому політичні ризики залишаються високими, зазначається в прогнозі.
Молдова, Грузія і Туреччина готові укласти з Україною угоду про дозвіл на в’їзд громадянам України, які вакциновані від COVID-19 і мають паперовий сертифікат про це, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Із паперовим сертифікатом ми наразі домовилися про Угорщину. Молдова, Грузія, Туреччина готові теж укладати таку угоду”, – сказав Кулеба в ефірі програми “Сніданок з 1+1” у п’ятницю.
Він зазначив, що низка українських міністерств вже домовляються з ЄС про те, щоб цифровий сертифікат вакцинації від COVID-19 був повністю синхронізований із європейським.
“Ми як Міністерство закордонних справ об’єднали наших колег із Міністерства охорони здоров’я, Міністерства цифрової трансформації з ЄС, і вони вже предметно розмовляють про те, щоб наш цифровий сертифікат був повністю синхронізований із європейським”, – пояснив міністр.
Кулеба наголосив, що електронний сертифікат буде синхронізований із сертифікатом ЄС і визнаватиметься органами влади країн ЄС.
Він також нагадав, що цифровий сертифікат ЄС почне діяти з липня.
4-6 червня під Києвом відбудеться продовження фестивалю повітряних куль «Монгольф’єрія. Мамо, я вдома ». В небо піднімуться понад 20 аеростатів.
Учасники фестивалю зможуть відвідати подію на світанку або у вечірній час – після 17:00. Окрім можливості зробити унікальні фото, учасники зможуть здійснити прив’язний або вільний політ на аеростаті за попереднім замовленням. Увечері 5 червня заплановані DJ-сет, робота фуд-корту, розваги для дітей, а також трансфер з Києва на локацію фестивалю. В інші дні – тільки вільні польоти аеростатів.
Фестиваль відбудеться в 39 км від Києва, в Макарівському районі. Для участі у фестивалі необхідно придбати один з видів сертифікатів на сайті https://balloonfest.com.ua Відвідування для всією родиною або компанією друзів без польоту обійдеться в 290 грн (за всіх), прив’язний політ від 550 грн, а вільний – 3550 грн за людину.
Повітроплавні заходи сильно залежать від погодних умов. Організатори фестивалю просять стежити за повідомленнями на e-mail, а також сайті фестивалю.
Нагадаємо, що перша частина фестивалю відбулася 15-16 травня. Учасники фестивалю мали змогу побачити 25 повітряних куль, але через вітряну погоду частина запланованих заходів довелося перенести.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль домовився з прем’єр-міністром Грузії Іраклі Гарібашвілі про активізацію двосторонньої торговельно-економічної співпраці країн.
“Упевнений, що досягнуті під час сьогоднішніх переговорів домовленості стануть поштовхом для активізації двосторонньої торговельно-економічної співпраці, розвитку спільних інвестиційних, інфраструктурних, логістичних проектів, сприятимуть координації у сфері туризму й боротьбі з пандемією коронавірусу”, – сказав Шмигаль на спільному брифінгу з Гарібашвіліу четвер у Тбілісі.
За його словами, сторони домовилися провести у 2021 році 10-те засідання спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва, а найближчим часом відбудуться засідання робочих груп з транспорту, енергетики, сільського господарства і туризму.
Шмигаль наголосив, що окрему увагу буде приділено розвитку міжнародних транспортних коридорів і вантажним перевезенням між чорноморськими портами країн.
Серед іншого, сторони приділили увагу питанню енергетичної безпеки.
У свою чергу Гарібашвілі наголосив, що Україна залишається одним із найважливіших торговельних партнерів Грузії. За його словами, країни мають посилити співпрацю у транспортній та логістичній сферах, а також туристичній галузі.
НАК “Нафтогаз України” тільки частково підтримує відкрите звернення аналітичного центру Center for liberal modernity до федерального уряду і демократичних партій Німеччини, оскільки вважає неприпустимим заклик про пошук компромісу в частині зняття санкцій США.
“З огляду на високу ймовірність виникнення нових загроз, Нафтогаз звертається до органів державної влади, громадських діячів та експертної спільноти, щоб негайно виступити з публічною ініціативою і закликати стратегічних партнерів, а також усі зацікавлені сторони, не допустити зняття санкцій США з проекту Nord Stream-2”, – йдеться в прес-релізі НАК.
За словами глави “Нафтогазу” Юрія Вітренка, ризики відмови від санкцій з боку нової адміністрації США були очевидні, тому він висловив здивування, що попереднє керівництво компанії своєчасно не виступило із заявою про неприпустимість положення про зняття санкцій у зверненні.
“Очікувано, що нова адміністрація США шукатиме певні компроміси з Німеччиною, оскільки Німеччина є важливим партнером по НАТО. Зі свого боку Німеччина, принаймні, до виборів восени, намагатиметься якомога швидше завершити будівництво Nord Stream-2 і буде тиснути на США. Оскільки цей ризик був очевидним, я очікував, що мої попередники гратимуть на випередження”, – зазначив він.
Згідно з оприлюдненим Center for liberal modernity зверненням, вони закликають оголосити негайний мораторій на будівництво газопроводу, оскільки він підриває європейську єдність і трансатлантичні відносини, суперечить новим цілям Європи і Німеччині в сфері клімату, загрожує безпеці України, а також суперечить меті спільної зовнішньої енергетичної політики ЄС.
Водночас аналітичний центр запропонував після оголошення мораторію також призупинити і дію американських санкцій щодо проекту.
Раніше президент США Джо Байден повідомив, що будівництво газопроводу “Північний потік 2” продовжиться незважаючи на вже чинні американські санкції, “тому що його і так майже повністю завершено”.
Нинішня адміністрація США неодноразово заявляла, що виступає проти проекту “Північний потік 2” і намагатиметься зашкодити завершенню будівництва.
Республіканці ж критикують Байдена за надто м’яку, на їх думку, санкційну політику щодо газопроводу. Зокрема, багато конгресменів-республіканців раніше в травні висловлювали невдоволення рішенням Байдена поки не вводити санкції проти компанії-оператора газопроводу – Nord Stream 2 AG.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що країна до кінця боротиметься з будівництвом “Північного потоку 2”.
“Нафтогаз” у травні провів кадрові перестановки в своїй команді, заявивши про посилення управлінської команди для досягнення якісних змін у взаємодії зі стейкхолдерами, проведення справжніх і складних реформ, а також пошуку нових інструментів протидії проекту “Північний потік-2”.
Україна з 31 грудня 2023 року обмежить до мінімуму вміст фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах побутового призначення (до 0,1 г – 0,2 г), а з 31 грудня того самого року і до 31 грудня 2026 року поетапно обмежить вміст фосфатів у мийних засобах промислового призначення (до 0,05% – 0,1%).
Відповідну постанову “Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів” уряд схвалив на засіданні в середу.
Згідно з документом, він передбачає обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах для прання в побутових пральних машинах до 0,2 г у рекомендованій для прання дозі для основного циклу пральної машини, в побутових посудомийних машинах – до 0,1 г у стандартній дозі для завантаження посудомийної машини столовим набором на 12 персон.
Окрім того, з цієї самої дати масова частка загального фосфору в мийних засобах для ручного миття, прання та очищення, а також в інших мийних засобах обмежується вмістом 0,05% фосфору.
Водночас попередній Техрегламент передбачав лише поняття “пральний порошок” (з обмеженням вмісту фосфору до 0,5 г у рекомендованій для прання в машині дозі) і мийний засіб для побутових посудомийних машин (0,3 г), а нова редакція передбачає заміну поняття “пральний порошок” на “мийний засіб для прання” і деталізацію на засоби для побутового та промислового використання.
Обмеження вмісту загального фосфору в мийних засобах, які використовуються для промислового прання, миття та очищення, впроваджуються поетапно: в засобах для промислових пральних машин він має скоротитися з 0,1% із 31 грудня 2023 року до 0,05% на 31 грудня 2026 року, для промислових посудомийних машин – з 0,25% до 0,1%.
Водночас добровільне застосування встановлених обмежень можливе до настання зазначених дат.
Згідно з документом, Кабмін зобов’язав Мінекономіки протягом шести місяців із дати набуття чинності постановою оновити Перелік національних стандартів визначення методів проведення випробувань мийних засобів на відповідність Техрегламенту мийних засобів.
Окрім того, міністерство спільно з Мінприроди, Держмитслужбою та Держспоживслужбою має розробити і подати на затвердження Кабміну проект плану заходів державного ринкового нагляду та державного контролю продукції на відповідність Техрегламенту.
Постанова набуває чинності через шість місяців із дати опублікування (за винятком встановлених термінів зниження вмісту фосфатів).
У пояснювальній записці до документа наголошується, що, за даними офіційної статистики, протягом останніх років зберігається тенденція надходження у водні об’єкти України значної кількості фосфатовмісних забруднювальних речовин.
Водночас упровадження обмежень на вміст фосфатів у мийних засобах дає змогу очікувати суттєвого природоохоронного ефекту щодо поліпшення екологічного стану українських водойм, насамперед великих річок – головних джерел питного водопостачання, зокрема зниження їх евтрофікації (“цвітіння” води).
