Україна в січні-листопаді поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі в 4,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 72,446 тис. тонн з 341,674 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому виразі експорт феросплавів знизився в 3,5 раза – до $83,970 млн з $295,068 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Польщі (26,97% поставок у грошовому виразі), Туреччини (22,72%) та Італії (18,37%).
Крім того, у січні-листопаді Україна імпортувала 79,299 тис. тонн цієї продукції порівняно з 7,819 тис. тонн за січень-листопад-2023 (зростання в 10,1 раза). У грошовому виразі імпорт зріс у 4,5 раза – до $134,888 млн із $29,693 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (34,11%), Норвегії (18,84%) і Казахстану (14,06%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2023 року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 1,5% порівняно з 2022 роком – до 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі експорт феросплавів знизився на 47,2% – до $297,595 млн. Основний експорт здійснювали в Польщу (52,79% постачань у грошовому виразі), Туреччину (14,13%) і Нідерланди (8,46%).
Крім того, за 2023 рік Україна імпортувала 14,203 тис. тонн цієї продукції, що на 30,9% менше порівняно з 2022 роком. У грошовому виразі імпорт скоротився на 41% – до $42,927 млн. Ввезення здійснювали переважно з Польщі (23,94%), Індії (16,08%) і Вірменії (14,35%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Компанія «Nestlé в Україні 2024 року наростила обсяги виробництва на 10% і наступного року має намір повторити це зростання, повідомив СЕО компанії в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі.
«FMCG України цього року зріс трохи менше 10% і продемонстрував сильний акцент на зростання обсягів. Це дуже явна ознака стійкості української макроекономіки, про яку складно сказати, що вона перебуває в стані війни. Загалом ВВП країни досить стійкий. Ми не бачимо краху місцевої валюти, гривні. Це стійка контрольована девальвація. Водночас інфляція також відносно стабільна і перебуває під контролем», – розповів він на конференції NV “Україна і світ попереду 2025”.
Дзанеллі зазначив, що зростання Nestle в Україні було на аналогічному рівні – трохи менше ніж 10% з акцентом на зростання обсягів, які можна оцінити в межах 7-8%. Подібні показники під час війни СЕО компанії пояснив результатом реалізованої стратегії, яка спрямована на підтримку стійкості. Команда компанії об’єднала зусилля для захисту своїх людей, що дало змогу не зупиняти роботу фабрик Nestle в Україні навіть у Харкові. Перебуваючи під постійними обстрілами, це підприємство також знайшло можливість підвищити продуктивність, пояснив СЕО. Він зазначив, що стратегія Nestle в Україні також орієнтується на адаптивність на всіх рівнях: від реакції на мінливі споживчі тенденції та коригування з їхнім урахуванням портфеля продуктів і їхнього місцеперебування до зміни періодів реалізації рекламних заходів і трансформації комунікацій, що несуть більше надії та роблять продукцію актуальною для споживачів.
Дзанеллі оцінив результати роботи Nestle в Україні як задовільні та висловив упевненість, що 2025 року навіть з урахуванням можливих складнощів зростання виробництва буде аналогічним – щонайменше 10% на рік.
СЕО компанії прогнозує, що в другому кварталі 2025 року українці та сегмент FMGG зіткнуться зі зростанням інфляції, що призведе до істотного подорожчання продуктів харчування. Крім того, дефіцит кваліфікованої робочої сили посилиться. Викликом майбутнього року він вважає також вартість електрики. Можливим «білим лебедем» Дзанеллі назвав імовірність закінчення війни, чого чекає все суспільство.
«Загалом ми залишаємося оптимістами, як я вже сказав, і очікуємо близько 10% зростання», – констатував Дзанеллі.
Він також пояснив перенесення запуску нового заводу у Волинській області з грудня 2024 року на січень 2025 року різними елементами збоїв, зокрема, почастішанням повітряних тривог і доступністю людей. Водночас топменеджер запевнив, що запуск відбудеться, для чого компанія поряд із рекрутингом спеціалістів, які мешкають у регіоні будівництва заводу, релокує персонал із Харкова.
Дзанеллі наголосив, що розміщення нового заводу поруч з іншим заводом (Торчин Волинської області – ІФ-У), полягає в намірі створити недалеко від кордону з Європейським Союзом центр з виробництва продуктів харчування. Продукція, яку вироблятиме новий завод, на 80% експортуватиметься. А на внутрішньому ринку компанія нарощуватиме присутність і частку ринку завдяки поставкам з інших підприємств.
«Зазвичай, щоб створити привабливість бізнесу, ми насамперед підвищуємо його ефективність, а потім негайно реінвестуємо знову в ефективність, щоб рости і збільшувати частку ринку. Для нас надзвичайно важливо мати додатковий завод в Україні (…) Ми як Nestle розуміємо, що війна закінчиться. Занадто легко приїхати та інвестувати в перший день після закінчення війни. Для нас момент інвестицій настав зараз, тому ми плануємо майбутнє», – резюмував СЕО Nestle в Україні.
Nestlé розпочала діяльність в Україні 1994 року з відкриття представництва, 1998 року придбала контрольний пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика “Світоч”, а з 2018 року володіє 100% акцій підприємства. Бізнес Nestlé в Україні представлений такими напрямками: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
Україна має багатий вибір дизайнерів, які створюють одяг і аксесуари світового рівня. Водночас розвиток модної індустрії багато в чому підтримують сучасні платформи, такі як ресейл майданчик https://theoriginals.com.ua/ua/, що пропонує унікальні можливості для покупців і брендів, як такі майданчики сприяють зростанню локальних дизайнерів, і згадаємо найпопулярніші українські бренди.
Ресейл платформи забезпечують зручність, доступність і сталий розвиток модної індустрії. Їх ключові переваги:
Такі майданчики також допомагають брендам розширювати аудиторію, створюючи додаткові канали продажу.
Українська мода вирізняється креативністю, якістю та глибоким зв’язком із традиціями. Серед топових брендів:
Ці бренди часто представлені на ресейл майданчиках, де можна знайти колекційні речі за привабливими цінами.
| Перевага | Опис |
| Економія коштів | Речі можна купувати на 30-60% дешевше порівняно з оригінальними цінами. |
| Якість | Українські бренди відомі високими стандартами виробництва. |
| Екологічність | Менше відходів і ресурсів для створення нового одягу. |
| Унікальність | Рідкісні речі, які важко знайти у звичайних магазинах. |
Такі покупки дозволяють підтримати локальних дизайнерів і водночас економити.
Ресейл майданчики стають дедалі популярнішими, але важливо вибрати найкращий варіант:
Популярні варіанти для українських покупців — Shafa, ModnaKasta, Second Friend Store.
Ресейл майданчики сприяють розвитку української моди, допомагаючи брендам знаходити нових клієнтів і підтримувати екологічність. Відомі українські бренди, представлені на таких платформах, стають доступними для більшої кількості людей, відкриваючи двері до унікального стилю та якості. Оновлюйте гардероб із розумом, підтримуючи локальну індустрію моди.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року скоротили споживання металопрокату на 7,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 995,6 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за цей період імпортовано 1 млн 135,6 тис. тонн, або 37,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-листопаді-2024 метпідприємства виробили 5,741 млн тонн металопрокату (118% проти аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,881 млн тонн, або 67,6%. У січні-листопаді 2023 року частка експорту склала 54,4% (2,664 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,864 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,25%, що помітно перевищує показник січня-листопада 2023 року (41,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 місяців 2024 року майже на рівні показника січня-листопада 2023 року (39,04% і 38,46% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-жовтня 2023 року (14,71% у 2024 році проти 19,74% у 2023 році).
“За 11 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 3254,2 тис. тонн, з яких 1034,2 тис. тонн, або 31,78% імпортовано. Таким чином, за 11 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку проти 11 місяців 2023 року на 7,95% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,13%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за 11 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% і 19,52% відповідно); у січні-листопаді 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 75,23% і 23,98%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-листопаді 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,3%), Африки (10,5%) та іншої Європи (8,1%).
Серед металургійних імпортерів за 11 місяців 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (50,6%), на другому – ЄС-27 (28,0%), на третьому – країни Азії (20,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
Ввезення в Україну легкових автомобілів, включно з вантажопасажирськими автомобілями-фургонами та перегоновими авто (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому виразі в січні-листопаді поточного року зросло на 8,4% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до EUR3,995 млрд.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в понеділок, до трійки країн, з яких найбільше ввозили авто, увійшли США, Німеччина та Японія, водночас імпорт авто зі США зріс на 9,5% – до EUR734,69 млн, а їх частка в структурі імпорту авто становила 18,39% проти 18,2% роком раніше.
Автомобілів з Німеччини, частка яких у структурі імпорту скоротилася на 0,6 в. п. – до 15,24%, ввезено на EUR608,9 млн (на 4,3% більше), а частка авто з Японії скоротилася до 11,5% з 14,4% роком раніше – їх ввезено на EUR462,83 млн (майже на 13% менше).
З інших країн імпорт легкових авто становив майже EUR2,19 млрд (частка 56,48%), тоді як роком раніше – EUR1,9 млрд (51,55%).
За даними статистики, у листопаді імпорт легкових транспортних засобів в Україну становив EUR360,7 млн – на 1,6% менше, ніж роком раніше.
За даними Держмитслужби, у січні-листопаді Україна експортувала такі транспортні засоби на EUR9,5 млн, тоді як роком раніше – на EUR27,3 млн, водночас найбільше вони експортувалися в Канаду (на EUR1,8 млн), Німеччину (EUR1,54 млн) і США (EUR1,53 млн), тоді як торік – у Грузію, ОАЕ і Німеччину.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна не займатиметься продовженням транзиту російського газу.
«Ми не будемо займатися продовженням транзиту російського газу, ми не будемо давати можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові. Будь-яка країна світу, яка може отримати щось дешеве від Росії, врешті-решт стане, питання завтра чи через місяць, рік, залежною від Російської Федерації. Це їхні політики. Тому транзитувати російський газ ми не будемо», – сказав Зеленський на прес-конференції у Брюсселі в четвер.
Зеленський зазначив, що в розмові з прем’єр-міністром Словаччини він заявив, що якщо буде не російський газ, а газ іншої країни, і не буде сплати коштів у РФ до закінчення війни, Україна готова розглядати такий варіант.
Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не допустить додаткових заробітків для РФ.
