Країни-вкладники Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля анонсували виділення близько EUR7 млн на розвиток Чорнобильської зони відчуження, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у фейсбуці.
“Канада заявила про свої плани перевести 5 млн євро із фонду, який нещодавно закрили у росії. Єврокомісія додає 1,7 млн євро до 5 млн, які були надані раніше. Також буде додано внесок Бельгії. На засіданні схвалені важливі рішення, а саме про створення Групи управління проєктами для більш ефективної реалізації грантових угод, погоджений напрям роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта “Укриття”, – розповіла міністр про результати засідання Асамблеї країн-вкладників рахунку, організованому Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Вона уточнила, що кошти вкладників буде спрямовано на відновлення зруйнованого та пошкодженого під час російської окупації обладнання Чорнобильської АЕС.
Гринчук нагадала, що це не перші внески в рахунок. Раніше Україна вже отримала понад EUR26 млн від 18 країн-вкладників.
Міністр запевнила, що робота з відновлення Чорнобильської зони триватиме. Так, 5 червня набув чинності закон України про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) про діяльність Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Крім того, Україна має широкий спектр можливостей для партнерства в напрямі ядерної безпеки. В планах на 2025 рік – підписання нових грантових угод і реалізація спільних проєктів.
Деякі українські біженці отримуватимуть менше підтримки від Словаччини з березня 2025 року, після того як наприкінці листопада законодавці схвалили незначні поправки до імміграційного законодавства – Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, повідомило видання Slovak Spectator.
“З 1 березня 2025 року особам, які отримали статус українського біженця після 28 лютого 2025 року, буде дозволено перебувати в притулках не більше ніж 60 днів, порівняно з нинішніми 120 днями. Аналогічним чином, допомога на проживання буде обмежена першими 60 днями, а не 120 днями, як це було з липня цього року”, – йдеться в повідомленні.
Зміни не стосуватимуться вразливих груп населення: пенсіонерів, старших за 65 років, дітей до п’яти років або одиноких опікунів цих дітей.
Уряд стверджує, що ці заходи дадуть змогу Міністерству внутрішніх справ заощадити EUR2 млн, що є необхідним кроком з огляду на нинішній тиск на державні видатки.
Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе виступив на захист змін, зазначивши, що українські біженці зазвичай забезпечують себе роботою та житлом протягом двох місяців після прибуття до Словаччини. “Нам потрібно економити гроші там, де це можливо”, – сказав він.
Однак опозиційні депутати заявили, що скорочення надмірні, наголосивши, що сусідні країни надають підтримку до 90 днів. Вони також критикують відсутність прозорості та консультацій під час внесення цих змін в останню хвилину.
Експорт електроенергії до Європи в листопаді знизився на 31% порівняно з жовтнем і був майже вчетверо меншим за її імпорт, повідомив Український аналітичний центр у сферах політики, енергетики та безпеки DiXi Group з посиланням на Energy Map.
“Минулого місяця експорт е/е впав на 31% – до 41,9 тис. МВт*год”, – йдеться в повідомленні DiXi Group у Facebook.
Згідно з ним, 30% або 12,7 тис. МВт*год надійшло до Словаччини, ще 23% (9,4 тис. МВт*год) – до Угорщини. По 19% (8,1 тис. МВт*год і 7,8 тис. МВт*год) – у Молдову та Румунію. 9% (3,9 тис. МВт*год) надійшло до Польщі.
За наведеною DiXi інформацією, імпорт становив 162,4 тис. МВт*год, що на 11% менше за показник жовтня і майже вчетверо більше за експорт.
DiXi пояснила, що експорт зазнав падіння в другій половині минулого місяця, а імпорт водночас зріс унаслідок масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру 17 і 28 листопада, що призвело до дефіциту в енергосистемі.
Як повідомлялося, за даними “Д.Трейдінг”, у листопаді-2024 Україна залишається нетто-імпортером електроенергії, а її імпорт становив 165 млн кВт*год, що на 9% нижче за показник жовтня.
Як повідомляла DiXi, у жовтні-2024 Україна експортувала 60,7 тис. МВт*год замість 0,7 тис. МВт*год у вересні.
Попри загальний дефіцит е/е, спричинений 11 цьогорічними масованими атаками РФ на енергосистему, у певні години, зокрема, активної роботи ВДЕ-генерації, а також уночі, в Україні є її надлишок, який дає змогу експорту. Альтернативою експорту є, зокрема, примусове обмеження виробництва е/е з ВДЕ, яке має компенсуватися НЕК “Укренерго”. Через профіцит також мають знижувати потужність інші види генерації.
Президент України Володимир Зеленський і обраний президентом США Дональд Трамп залишили Єлисейський палац після зустрічі, повідомив телеканал BFMTV.
Тристороння зустріч за участю Володимира Зеленського, Емманюеля Макрона і Дональда Трампа тривала 35 хвилин.
Український лідер планував використати урочисте відкриття Собору Паризької Богоматері для лобіювання новообраного президента та інших світових лідерів, присутніх на церемонії.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з новообраним президентом Дональдом Трампом і президентом Франції Еммануелем Макроном напередодні урочистого відкриття собору Паризької Богоматері в суботу – події, яку Україна розглядає як шанс донести свою позицію до присутніх світових лідерів.
Зустріч пана Зеленського з паном Трампом стала першою особистою зустріччю між ними після перемоги пана Трампа на президентських виборах у США минулого місяця.
Пан Зеленський увійшов до Єлисейського палацу одразу після зустрічі пана Макрона з паном Трампом, і вони втрьох позували для фотографій перед тристоронньою зустріччю.
Протягом останніх тижнів українські посадовці намагалися взаємодіяти з новою адміністрацією Трампа, прагнучи вплинути на її плани щодо швидкого завершення війни з Росією таким чином, щоб вони якомога більше відповідали інтересам України.
Ці плани поки що залишаються розпливчастими, але офіційні особи в Києві стурбовані тим, що розпливчаста обіцянка Трампа закінчити війну за 24 години може призвести до того, що Росія збереже захоплені нею території та проігнорує вимогу України вступити до НАТО як гарантію безпеки для запобігання подальшим нападам.
Цього тижня делегація українських високопосадовців та членів уряду відвідала Сполучені Штати і зустрілася з Джей-Ді Венсом, обраним віце-президентом; представником Флориди Майком Уолцом, обраним паном Трампом на посаду радника з питань національної безпеки; та Кітом Келлоггом, обраним паном Трампом на посаду посланника в Україні та Росії. Очолював делегацію Андрій Єрмак, впливовий керівник штабу пана Зеленського.
Володимир Фесенко, український політичний аналітик, сказав, що метою візиту було представити пана Єрмака американським чиновникам як головного переговірника від України, представити позицію України щодо майбутніх мирних переговорів та оцінити позицію майбутньої адміністрації Трампа щодо переговорів.
«Те, що відбувається зараз, є лише першим актом прелюдії до майбутніх переговорів», – написав пан Фесенко у своєму дописі на Facebook.
Звернення України до команди пана Трампа збіглося в часі з очевидною зміною публічної позиції Києва щодо мирних переговорів. Після багатьох років обіцянок не поступатися територіями Росії, пан Зеленський нещодавно припустив, що розглядає це як спосіб завершити війну в обмін на членство в НАТО. Він додав, що після цього Україна намагатиметься повернути свою окуповану територію шляхом переговорів.
Зміна позиції розглядається як спосіб для України показати пану Трампу, що вона готова йти на поступки в рамках переговорів.
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/12/07/world/europe/zelensky-trump-macron-notre-dame.html
Політика державної власності, затверджена урядом наприкінці листопада, передбачає оптимізацію портфеля державних активів за підсумками тріажу – аналізу всіх державних активів і поділ їх на категорії: ті, що залишаються у власності держави, ті, що віддадуть на приватизацію або ліквідують, зазначає перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Уряд планує скоротити кількість держкомпаній до близько сотні, замість понад трьох тисяч, які є сьогодні. Мета цієї оптимізації – підвищити ефективність роботи державних компаній, збільшити їхній внесок в економіку і знизити витрати державного бюджету на утримання», – зазначила вона в колонці для агентства “Інтерфакс-Україна”.
Свириденко додала, що політика визначає підстави, щоб компанія залишалася у власності держави.
«Це може бути задоволення суспільних потреб у певних послугах («Гарантований покупець»), забезпечення національних інтересів («Енергоатом», «Укроборонпром»), забезпечення доступного рівня цін («Укрпошта», «Укрзалізниця»), приналежність до природних монополій («Укренерго») тощо», – навела приклади перший віцепрем’єр.
За її словами, ухвалений документ також удосконалює роботу наглядових рад: у додатках міститься політика винагороди керівників і членів наглядових рад, бо це питання завжди було чутливим для суспільства. Максимальна винагорода члена наглядової ради не може бути більшою за 40% від максимальної винагороди керівника, що встановлюється на ринковому рівні, уточнила Свириденко.
«Як цей рівень визначається? Уряд замовляє проведення незалежного дослідження зарплат у різних секторах, де працюють схожі за розміром і напрямками компанії», – пояснила вона.
Перша віцепрем’єрка вказала також, що важливою зміною є поява листів очікувань – нового документа в системі планування.
«Це інструмент, через який держава визначає конкретні цілі для компаній – очікування прибутковості, ліквідності та інших показників, а також обсяги фінансування з держбюджету та виплати державі. Листи очікування – своєрідні KPI, невиконання яких може стати причиною припинення повноважень членів органів управління», – зазначила Свириденко.
Вона також звернула увагу на важливий розділ – про дивідендну політику. Уточнивши, що під час воєнного стану дивіденди держкомпаній становлять 75% прибутку, перша віцепрем’єрка додала, що після завершення війни під час визначення дивідендів ураховуватимуться кошти, які компанія витрачає на важливі інвестиції, наприклад, на відновлення.
«У майбутньому розмір дивідендів може залежати від того, як ефективно компанія використовує свої кошти (показник ROE). Чим вища ефективність, тим менше дивідендів потрібно буде виплачувати. Також враховуватимуться вартість активів компанії, специфіка галузі, фінансові цілі держави, пропозиції наглядової ради та конкурентоспроможність компанії на ринку», – пояснила Свириденко.
Вона нагадала, що після ухвалення Політики держвласності наступними важливими кроками є проведення тріажу, приватизація або ліквідація непотрібних державі активів, формування наглядових рад у низці держкомпаній, розмежування комерційної та некомерційної діяльності.
